Рішення
від 17.06.2015 по справі 910/11716/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2015Справа №910/11716/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Карабань Я.А. при секретарі Семчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БАРАКУДА І К»

про відшкодування збитків у розмірі 52 236, 52 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Кімак З.К. (довіреність № 61/16 від 12.01.2015 року);

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року Комунальне підприємство «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради» (надалі позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БАРАКУДА І К» (надалі відповідач) про відшкодування збитків у розмірі 48 607,22 грн. та штраф у розмірі 3 628,80 грн. за порушення умов п. 6.4. договору, а всього 52 236,52 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 31.12.2013 року між сторонами укладено договір на централізовану охорону майна на об'єкті та технічне обслуговування систем охоронної сигналізації за № 57/13/519-22/13. У порушення умов договору відповідачем неналежним чином було надано послуги з охорони у зв'язку з чим у позивача в одному серед охоронюваних об'єкті № 12 (додаток до договору № 1), а саме в офісі за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 71 було здійснено крадіжку майна. Відповідно до наказу № 380-аг від 24.12.2014 року та акту інвентаризації від 24.12.2014 року, всього було викрадено двонадцять товарно-матеріальних цінностей (офісна техніка) на загальну суму 18 165,95 грн. У зв'язку з викладеним, позивач на підставі видаткової накладної від 09.01.2015 року № РТУК00004115 придбав у ТОВ «Комел» нову офісну техніку на суму 45607,72 грн., яку і просить відшкодувати в даному позові.

17.06.2015 року позивач надав до суду додаткові пояснення де зазначив, що підставою для відшкодування понесених збитків за результатами крадіжки є копія рахунку № СЧПКв21553 від 25.12.14 року щодо відновлення матеріалів, які були вкрадені та на підставі видаткової накладної № РТУ00004115 від 09.01.2015 року, яка свідчить про придбання позивачем матеріалів на суму 45 607,72 грн. Як зазначає останній, саме таку суму витрачено для відновлення речей, що були вкрадені. Окрім цього просить стягнути штраф у розмірі 3 628 грн. за умовами договору, а всього просить суд стягнути 49 236,52 грн.

Враховуючи передбачене ст. 22 Господарського процесуального кодексу України право позивача на збільшення або зменшення розміру позовних вимог до прийняття рішення по справі, вказані пояснення є фактичним зменшенням розміру позовних вимог, оскільки загальна сума первісних позовних вимог складала 52 236,52 грн., а уточнена становить 49 236,52 грн. та враховуючи, що вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси та приймається судом.

Розгляд справи здійснюється з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

У судовому засіданні 17.06.2015 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав суду витребувані документи.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, у судові засідання представників не направив, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвали суду надсилалася на адресу місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а відтак, будь-які несприятливі наслідки такої неявки покладаються на відповідача.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, заслухавши пояснення представника позивача судом встановлено наступне.

31.12.2013 року між позивачем та відповідачем укладений договір № 57/13/519-22/13 на централізовану охорону майна на об'єкті та технічне обслуговування систем охоронної сигналізації, відповідно до умов якого (п.2.1.) позивач/замовник передав відповідачу/охорона, а відповідач прийняв під охорону об'єкти за адресою у місті Житомирі: 1. Котельня - пров. Каретний, 4 ( часи охорони - цілодобово); 2. Котельня - вул. Київська, 25 ( часи охорони - цілодобово); 3. Котельня - вул. Хлібна, 27 ( часи охорони - цілодобово); 4. Котельня - вул. Чапаєва, 6 ( часи охорони - цілодобово); 5. Котельня - вул. Київська,96 ( часи охорони - цілодобово); 7. Котельня - вул. Домбровського, 30 ( часи охорони - цілодобово); 8. Котельня - вул. Крошенська, 28а ( часи охорони - цілодобово); 9. Котельня - вул. Майдан Короленка, 3б ( часи охорони - цілодобово); 10. Котельня - вул. Офіцерська,9 ( часи охорони - цілодобово); 11. Котельня - вул. Перемоги, 1 ( часи охорони - цілодобово); 12. Офіс - вул. Київська, 71 ( часи охорони - цілодобово), згідно до додатку №1 до договору.

У пункті 2.2 договору зазначено, що охорона майна, яке знаходиться на об'єкті, здійснюється у дні і години у відповідності до умов, визначених у додатку № 2, а саме по дванадцяти об'єктам охорони цілодобове обслуговування та спостереження у період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року за один об'єкт становить - 3024,00 грн., за всі об'єкти сума складає 36 288,00 грн. (п.3.1., 3.2. договору)

Відповідно до пунктів 2.3.-2.6. договору система охорони майна на об'єктах визначається відповідачем і узгоджується з позивачем, вказівки відповідача по виконанню встановленого режиму охорони, впровадженню та утриманню сигналізації у відповідності з діючими актами є обов'язковими для позивача. Періодом охорони вважається час з моменту прийому майна, що знаходиться на об'єкті, під охорону відповідача до його зняття з охорони позивачем у відповідності до додатку № 3 (Інструкція про правила користування сигналізацією). Приймання відповідачем майна на об'єктах, обладнаних сигналізацією і підключених до пульта централізованої охорони під охорону і зняття з охорони позивачем здійснюється згідно з Інструкцією. Технічне обслуговування систем сигналізації, встановленої на об'єктах здійснюється тільки відповідачем.

Оплата за договором здійснюється позивачем за місяць до 5-го числа наступного місяця (п.3.2. договору).

Згідно до п.п. 4.1.1. відповідач зобов'язаний здійснювати централізовану охорону майна у визначений договором період. Забезпечити виїзд групи затримання при спрацюванні засобів тривожної сигналізації, для припинення дій з боку третіх осіб.

У разі надходження на пульт централізованої охорони сигналу про спрацювання сигналізації, негайно направити на об'єкт групу реагування для встановлення причин спрацювання сигналізації. Гарантований термін прибуття групи реагування на об'єкт до семи хвилин з моменту надходження тривоги на пульт централізованої охорони (п.п. 4.1.2.).

Пунктом 6.1. договору передбачена майнова відповідальність відповідача за прямі збитки, заподіяні позивачу внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань в межах заключного страхового поліса, визначеної в розрахунку, за умов: п.п.6.1.1. крадіжки майна у період його охорони; п.п.6.1.2. знищення або псування майна у період його охорони сторонніми особами, які проникли на об'єкт.

Відповідно до п.6.2. при наявності письмової заяви позивача про заподіяні збитки внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань брати участь у визначенні розміру цих збитків та в знятті залишків товарно-матеріальних цінностей, які порівнюються з даними бухгалтерського обліку на день події. Зняття залишків товарно-матеріальних цінностей повинно бути проведене терміново по прибуттю представників сторін на місце події.

Відшкодування позивачу заподіяних збитків здійснюється відповідачем за власною ініціативою або за рішенням суду. Розмір збитків має бути затверджений відповідними документами і розрахунками викрадених, знищених чи пошкоджених товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, складеними за участі відповідача та звіреними з бухгалтерськими даними. До збитків, що підлягають відшкодуванню, включається вартість викраденого або знищеного майна, розмір зниження в ціні пошкоджених товарно-матеріальних цінностей або витрати, проведені на відновлення пошкодженого майна, а також сума викрадених грошових коштів, що не перевищує ліміту відновлення пошкодженого майна, а також сума викрадених грошових коштів, що не перевищує ліміту каси, цього об'єкту (п.6.3. договору).

Згідно до п.6.4. у випадках безпідставного ухилення відповідача від участі в знятті залишків товарно-матеріальних цінностей або визначенні розміру збитків, заподіяних викраденням або пошкодженням майна та грошових коштів, відповідач сплачує штраф у розмірі 10 відсотка від суми договору.

Строк дії даного договору визначений у пункті 11.1 договору та починає дію з 01.01.2014 року по 25.12.2014 року, із урахуванням положень угоди про внесення змін до договору від 01.12.2014 в частині дати спливу договору.

Договір про надання послуг охорони майна, укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором про надання послуг та є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з Витягу з кримінального провадження №12014060020007301 органу досудового розслідування Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області від 26.03.2015 року за підписом слідчого Левкоської М.В., а саме відповідно до заяви позивача в період часу з 23.12.2014 року з 18:08 год. по 07:30 год. 24.12.2014 року, було здійснено крадіжку майна у приміщенні Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 71, сума збитку якого на той час встановлювалась.

Як вбачається із матеріалів справи, станом на 24.12.2014 року відповідно до переліку-додатку №1 до договору №57/13/519-22/13 від 31.12.2013 року на централізовану охорону майна на об'єкті та технічне обслуговування систем охоронної сигналізації - об'єкт охорони №12, а саме офіс за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 71, знаходився на цілодобовому часі охорони у відповідача.

На виконання наказу №380-аг від 24.12.2014 року про призначення комісії для проведення вибіркової інвентаризації товарно-матеріальних цінностей було складено акт про відсутність наступного майна: Ноутбук Lenovo Idea G565 у кількості 1 шт. на суму 2 975,50 грн. ; 2. Монітор 18,5 Samsung - 1 шт. на суму 887,00 грн.; 3. Системний блок Celeron - 1 шт. на суму 2 038,67 грн.; 4. Монітор LG - 1 шт. на суму 975,70 грн.; 5. Системний блок E 3400 - 1 шт. на суму 1 945.25 грн.; 6. Монітор 18,5 Samsung - 1 шт. на суму 760,40 грн.; 7. Монітор 18,5 Samsung - 1 шт. на суму 760,40 грн.; 8. Монітор LCD LG - 1 шт. на суму 430,30 грн.; 9. Системний блок Celeron - 1 шт. на суму 2 486,69 грн.; 10. Програмне забезпечення Microsoft Windows - 4 шт. на суму 3 997,00 грн.; 11. фонар - 3 шт. на суму 87,99 грн.; 12. фонар - 5 шт. на суму 821,05 грн., а всього за результатами крадіжки було завдано збитків на загальну суму 18 165,95 грн.

Як вбачається із акту від 24.12.2014 року членів комісії по проведенню вибіркової інвентаризації товарно-матеріальних цінностей на місці події 24.12.2014 року були присутні представники відповідача, проте, не дочекавшись завершення слідчих дій відмовилися від проведення спільної інвентаризації майна та підпису акту щодо проведеної інвентаризації.

Відповідно до рахунку від 25.12.2014 року за № СЧПКв21553 від 25.12.2014 року та видаткової накладної від 09.01.2015 року № РТУК00004115 позивачем було придбано у ТОВ «Комел» новий монітор LG 19М35А-В у кількості 5 шт. на суму 8170,00 грн., ноутбук Lenovo Idea Раd G50-30 (80 G 00028 UA) у кількості 1 шт. на суму 5 874,70 грн., програмна продукція Microsoft Windows 7 (FQS-08297) Рrо, 64 bit, Rus у кількості 4 шт. на суму 14 236,00 грн., Системний блок Celeron - 3 шт. на суму 12 098,40 грн., а всього придбано нової техніки на суму 45 607,72грн.

У зв'язку з цим позивач звернувся до суду із вимогою відшкодувати прямі збитки, що були витрачені на придбання нової техніки за наслідками крадіжки, на підставі рахунку від 25.12.2014 року за №СЧПКв21553 від 25.12.2014 року та видаткової накладної від 09.01.2015 року №РТУК00004115 на суму 45 607,72грн. та штрафу згідно умов договору.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Реальні збитки це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно до положень статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 статтею 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

У частині 3 статті 225 Господарського кодексу України зазначено, що при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Положенням статті 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом.

Із наведених вище норм вбачається, що у складі збитків виокремлюють дві їх частини, які можуть вважатись також їх (збитків) видами: 1) вартість втраченого (знищеного, зіпсованого, пошкодженого) майна; 2) упущена вигода.

У складі збитків частина 2 статті 22 Цивільного кодексу України зазначає перш за все "втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженні речі". Під такими втратами не розуміються витрати на придбання нової чи полагодження пошкодженої речі, оскільки цей вид збитків у ч. 2 ст. 22 ЦК виокремлюється. В абзаці другому частини 1 статті 225 Господарського кодексу України цей вид (частина збитків) більш чітко визначається як "вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства".

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК до збитків належать тільки втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі. Під це визначення не підпадають втрати, яких зазнала особа у зв'язку з тим, що боржник, який прийняв на себе зобов'язання здійснювати охорону майна кредитора порушив це зобов'язання, внаслідок чого майно було викрадене.

Проте, виходячи із змісту частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 224 і частини 1 статті 225 Господарського кодексу України та враховуючи принцип справедливості, добросовісності і розумності (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) відносини щодо порушення зобов'язання стосовно охорони майна можна визнати такими, що належать до збитків, втрати у зв'язку не тільки із знищенням (припиненням існування) майна, а і у зв'язку з будь-яким вибуттям майна із володіння кредитора або настанням умов, за яких використання майна стало неможливим, а його полагодження економічно недоцільним. З урахуванням тих же принципів вартість пошкодженого майна (ч. 1 ст. 225 ГК) слід тлумачити як грошову суму, на яку зменшилась вартість такого майна.

Тому, беручи до уваги зазначене та враховуючи, що статтями 623 і 22 Цивільного кодексу України, статтями 224 і 225 Господарського кодексу України передбачається лише поновлення майнового стану кредитора шляхом відшкодування збитків та не допускається отримання кредитором прибутку в результаті відшкодування збитків, а саме: у разі відшкодування боржником, що порушив зобов'язання, збитків, завданих кредиторові, у вигляді вартості, на яку знизилась вартість втраченого (знищеного, зіпсованого) майна чи грошової суми, що дорівнює вартості пошкодженого майна, боржник не зобов'язаний відшкодовувати кредиторові витрати останнього на придбання нової речі. В іншому випадку (якщо з боржника будуть стягнені і вартість втраченого (знищеного, зіпсованого) майна чи грошова сума, на яку вартість пошкодженого майна зменшилась, і витрати на придбання нової чи полагодження пошкодженої речі) кредитор отримав би дохід, що не відповідає положенням чинного законодавства.

Тобто, власник чи суб'єкт права господарського відання або оперативного управління майна має право на відшкодування збитків лише у вигляді вартості втраченого (знищеного, зіпсованого) майна чи грошової суми, на яку зменшилась вартість пошкодженого майна. Або згідно до частини 4 статті 22 Цивільного кодексу України можливості відшкодування збитків передбачається не тільки в грошовій формі, а і в інший спосіб, зокрема, шляхом передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо.

У зв'язку з цим вимоги позивача щодо відшкодування прямих збитків, що були витрачені на придбання нової техніки за наслідками крадіжки, на підставі рахунку від 25.12.2014 року за №СЧПКв21553 від 25.12.2014 року та видаткової накладної від 09.01.2015 року №РТУК00004115 на суму 45 607,72грн. не підлягають задоволенню оскільки за своєю правовою природою данні витрати не містять ознак та не підпадають під кваліфікацію витрат, що є реальними збитками.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі 3 628,80 грн. за порушення умов п. 6.4. договору за № 57/13/519-22/13 від 31.12.2013 року, а саме, у випадках безпідставного ухилення відповідача від участі в знятті залишків товарно-матеріальних цінностей або визначенні розміру збитків, заподіяних викраденням або пошкодженням майна та грошових коштів, підтверджується матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають стягненню.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Із змісту цього положення випливає обов'язок суб'єкта, що вимагає відшкодування збитків, доказати наявності і розмір збитків.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

З огляду на викладене, позов Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради» підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються пропорційно на позивача і відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БАРАКУДА І К» (04070, м. Київ, вул. Спаська, 11, код ЄДРПОУ 36632174) на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради» (10014, м. Житомир, вул. Київська, 48, код ЄДРПОУ 35343771) суму штрафу у розмірі 3 628 (три тисячі шістсот двадцять вісім) гривень 80 копійок та суму судових витрат у розмірі 135 (сто тридцять п'ять) гривень 20 копійок.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.06.2015 року.

Суддя Я.А. Карабань

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення17.06.2015
Оприлюднено03.07.2015
Номер документу45903246
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/11716/15

Постанова від 25.08.2015

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Сітайло Л.Г.

Ухвала від 27.07.2015

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Сітайло Л.Г.

Рішення від 17.06.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Карабань Я.А.

Ухвала від 03.06.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Карабань Я.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні