Постанова

від 25.08.2015 по справі 910/11716/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2015 р. Справа№ 910/11716/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Чорної Л.В.

Пашкіної С.А.

при секретарі : Богатчук К.І.

за участю представників :

позивача - Кімак З.К.

відповідача - не з'явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2015 (суддя Карабань Я.А.)

за позовом Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго"

Житомирської міської ради"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРАКУДА І К"

про відшкодування збитків у розмірі 52236, 52 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.06.2015 по справі №910/11716/15 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРАКУДА І К" (04070, м. Київ, вул. Спаська, 11, код ЄДРПОУ 36632174) на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради" суму штрафу у розмірі 3628 гривень 80 копійок та суму судових витрат у розмірі 135 гривень 20 копійок. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, Комунальне підприємство "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення, в частині відмови в стягненні збитків в сумі 45607,72 грн.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2015, у складі колегії суддів: головуючий суддя: Сітайло Л.Г. судді: Баранець О.М., Пашкіна С.А., прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, з призначенням розгляду справи 25.08.2015.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2015, в зв'язку з перебуванням судді Баранця О.М. у відпустці, керуючись ст.ст. 4-6, 69 Господарського процесуального кодексу України, п.2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 №25, п. 2.6 рішенням зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2015, сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/11716/15 колегію суддів у складі: головуючий суддя: Сітайло Л.Г., судді: Пашкіна С.А., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2015, колегією суддів, в вищезазначеному складі, прийнято апеляційну скаргу до свого провадження

В судове засідання 25.08.2015 з'явився представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно зі ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Беручи до уваги, що представник відповідача повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив частково скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2015.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

31 грудня 2013 року між позивачем (замовник) та відповідачем (охорона) укладено договір на централізовану охорону майна на об'єкті та технічне обслуговування систем охоронної сигналізації № 57/13/519-22/13 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору позивач передав відповідачу, а відповідач прийняв під охорону об'єкти за адресою у місті Житомирі: 1. Котельня - пров. Каретний, 4 ( часи охорони - цілодобово); 2. Котельня - вул. Київська, 25 (часи охорони - цілодобово); 3. Котельня - вул. Хлібна, 27 (часи охорони - цілодобово); 4. Котельня - вул. Чапаєва, 6 (часи охорони - цілодобово); 5. Котельня - вул. Київська, 96 (часи охорони - цілодобово); 7. Котельня - вул. Домбровського, 30 (часи охорони - цілодобово); 8. Котельня - вул. Крошенська, 28а (часи охорони - цілодобово); 9. Котельня - вул. Майдан Короленка, 3б (часи охорони - цілодобово); 10. Котельня - вул. Офіцерська,9 (часи охорони - цілодобово); 11. Котельня - вул. Перемоги, 1 (часи охорони - цілодобово); 12. Офіс - вул. Київська, 71 (часи охорони - цілодобово), згідно до додатку №1 до договору.

Згідно з п. 2.2 Договору охорона майна, яке знаходиться на об'єкті, здійснюється у дні і години у відповідності до умов, визначених у додатку № 2, а саме по дванадцяти об'єктам охорони цілодобове обслуговування та спостереження у період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року за один об'єкт становить - 3024,00 грн., за всі об'єкти сума складає 36288,00 грн. (п.3.1., 3.2. договору).

Згідно з п. 4.1.1. Договору відповідач зобов'язаний здійснювати централізовану охорону майна у визначений договором період. Забезпечити виїзд групи затримання при спрацюванні засобів тривожної сигналізації, для припинення дій з боку третіх осіб.

В разі надходження на пульт централізованої охорони сигналу про спрацювання сигналізації, негайно направити на об'єкт групу реагування для встановлення причин спрацювання сигналізації. Гарантований термін прибуття групи реагування на об'єкт до семи хвилин з моменту надходження тривоги на пульт централізованої охорони (п.п. 4.1.2. Договору).

Згідно з Додатком №1 до Договору офіс за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 71, знаходився на цілодобовій охороні у відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 23.12.2014 року з 18:08 год. по 07:30 год. 24.12.2014 року здійснено крадіжку майна в приміщенні Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 71, сума збитку на той час встановлювалась.

Відповідно до інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, за результатами крадіжки майна, позивачу завдано збитків на загальну суму 18165,95 грн.

Згідно з актом від 24.12.2014 членів комісії по проведенню вибіркової інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, на місці події були присутні представники відповідача, проте, не дочекавшись завершення слідчих дій, відмовилися від проведення спільної інвентаризації майна та підпису акту щодо проведеної інвентаризації.

Згідно з п.6.4. у випадках безпідставного ухилення відповідача від участі в знятті залишків товарно-матеріальних цінностей або визначенні розміру збитків, заподіяних викраденням або пошкодженням майна та грошових коштів, відповідач сплачує штраф у розмірі 10 відсотків від суми договору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги, в частині стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 3628,80 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що охорона майна, яке знаходиться на об'єкті, здійснюється у дні і години у відповідності до умов, визначених у додатку № 2, а саме по дванадцяти об'єктам охорони цілодобове обслуговування та спостереження у період з 01.01.2014 по 31.12.2014 за один об'єкт становить - 3024,00 грн., за всі об'єкти сума складає 36288,00 грн. (п.3.1., 3.2. Договору)

Щодо вимог позивача, в частині стягнення 45607,72 грн. витрачених на придбання нової техніки в зв'язку з крадіжкою, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок крадіжки майна позивача, останній, згідно з рахунком від 25.12.2014 року за № СЧПКв21553 від 25.12.2014 року та видатковою накладною від 09.01.2015 року № РТУК00004115 придбав новий монітор LG 19М35А-В у кількості 5 шт. на суму 8170,00 грн., ноутбук Lenovo Idea Раd G50-30 (80 G 00028 UA) у кількості 1 шт. на суму 5874,70 грн., програмна продукція Microsoft Windows 7 (FQS-08297) Рrо, 64 bit, Rus у кількості 4 шт. на суму 14236,00 грн., Системний блок Celeron - 3 шт. на суму 12098,40 грн., а всього придбано нової техніки на суму 45607,72грн.

Пунктом 6.1. договору передбачена майнова відповідальність відповідача за прямі збитки, заподіяні позивачу внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань в межах заключного страхового поліса, визначеної в розрахунку, за умов: п.п.6.1.1. крадіжки майна у період його охорони; п.п.6.1.2. знищення або псування майна у період його охорони сторонніми особами, які проникли на об'єкт.

Відповідно до п.6.2. Договору при наявності письмової заяви позивача про заподіяні збитки внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань брати участь у визначенні розміру цих збитків та в знятті залишків товарно-матеріальних цінностей, які порівнюються з даними бухгалтерського обліку на день події. Зняття залишків товарно-матеріальних цінностей повинно бути проведене терміново по прибуттю представників сторін на місце події.

Відшкодування позивачу заподіяних збитків здійснюється відповідачем за власною ініціативою або за рішенням суду. Розмір збитків має бути затверджений відповідними документами і розрахунками викрадених, знищених чи пошкоджених товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, складеними за участі відповідача та звіреними з бухгалтерськими даними. До збитків, що підлягають відшкодуванню, включається вартість викраденого або знищеного майна, розмір зниження в ціні пошкоджених товарно-матеріальних цінностей або витрати, проведені на відновлення пошкодженого майна, а також сума викрадених грошових коштів, що не перевищує ліміту відновлення пошкодженого майна, а також сума викрадених грошових коштів, що не перевищує ліміту каси, цього об'єкту (п.6.3. Договору).

Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до п. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафна санкції, сплачені іншим суб'єктам. Вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

На підставі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором; збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення; при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Наслідки порушень зобов'язань за договором є правовою підставою, згідно з ст.623 Цивільного кодексу України, для стягнення збитків.

В той же час, як зазначалося вище, позивач просить стягнути кошти витрачені на придбання нової техніки, в зв'язку з крадіжкою.

Згідно з положеннями статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 статтею 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

У частині 3 статті 225 Господарського кодексу України зазначено, що при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Враховуючи вищевикладене, в сукупності встановлених по справі обставин, місцевий господарський суд надав належну оцінку, і з урахуванням вимог статей 623 та 22 Цивільного кодексу України, статтями 224 і 225 Господарського кодексу України, дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог в частині стягнення 45607,72грн., оскільки за своєю правовою природою данні витрати не містять ознак та не підпадають під кваліфікацію витрат, що є реальними збитками.

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради" та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2015.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2015 по справі №910/11716/15 - без змін.

Матеріали справи №910/11716/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді Л.В. Чорна

С.А. Пашкіна

Повний текст постанови виготовлено та підписано 27.08.2015