Постанова

від 25.06.2015 по справі 904/430/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2015 року Справа № 904/430/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Пархоменко Н.В. (доповідач)

суддів : Коваль Л.А., Чередка А.Є.,

при секретарі судового засідання Сусла Я.Б.

за участю представників сторін :

від позивача : ОСОБА_1 ліквідатор, посвідчення №106 від 04.02.2013 року;

від позивача : ОСОБА_2 представник, довіреність №б/н від 15.01.2015 року;

від відповідача : ОСОБА_3 представник, довіреність №б/н від 10.12.2013 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діно Групп" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2015 року у справі №904/430/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Діно Групп", м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика дверей "Спектр-1", м. Дніпропетровськ

про розірвання договору купівлі-продажу від 24.01.2013 року, повернення та визнання право власності на нерухоме майно

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діно Групп" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій просить суд:

- розірвати договір купівлі-продажу від 24.01.2013 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діно Групп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика дверей "Спектр-1", посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 24.01.2013 року, зареєстрований в реєстрі за №192;

- повернути та визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Діно Групп" право власності на нерухоме майно: адміністративна будівля літ. А-1, А' -1, загальною площею 119,4 кв.м., ґанок літ. а; гараж літ. Б-1 загальною площею 340,3 кв.м.; майстерня літ. В-1 загальною площею 744,6 кв.м.; склад літ. Г-1 загальною площею 187,1 кв.м.; склад літ. Д-1, Д' -1, загальною площею 143,2 кв.м.; склад літ. Е-1 загальною площею 87,0 кв.м., ґанок літ. е; склад літ. Ж-1 загальною площею 117,7 кв.м., ґанок літ. ж; убиральня літ. З; елетрощитова літ. И; навіси тимчасові літ. К, Л, М, О, П, Р, У, Х, Ц, Ч, Ш, Щ, Я; будівлі тимчасові літ. Н, Т; огорожа № 1-9, мостіння І, ІІ;

- стягнути витрати по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2015 року у справі №904/430/15 (суддя Рудовська І.А.) в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що зміст укладеного між сторонами договору свідчить, що оплата здійснена ще до його підписання. Посилаючись на невиконання відповідачем істотної умови договору купівлі-продажу з оплати обумовленої в договорі вартості придбаного нерухомого майна, позивачем не надано жодних доказів невиконання п. 2.2 договору (підтвердження підписанням договору перерахування коштів за придбаний об'єкт). Враховуючи приписи статті 651 Цивільного кодексу України, факт істотного порушення умов договору повинен бути доведений стороною, яка посилається на істотність порушення. Однак, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач, внаслідок невиконання відповідачем умов спірного договору щодо оплати вартості об'єкту нерухомості, значною мірою був позбавлений того, на що він розраховував при укладенні цього договору.

Для розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, позивачем не доведено наявність усіх чотирьох умов, визначених статтею 652 Цивільного кодексу України.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Діно Групп" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

1) скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2015 року по справі у справі №904/430/15;

2) прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі:

- розірвати договір купівлі-продажу від 24.01.2013 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діно Групп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика дверей "Спектр-1", посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 24.01.2013 року, зареєстрований в реєстрі за №192;

- повернути та визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Діно Групп" право власності на нерухоме майно: адміністративна будівля літ. А-1, А' -1, загальною площею 119,4 кв.м., ґанок літ. а; гараж літ. Б-1 загальною площею 340,3 кв.м.; майстерня літ. В-1 загальною площею 744,6 кв.м.; склад літ. Г-1 загальною площею 187,1 кв.м.; склад літ. Д-1, Д' -1, загальною площею 143,2 кв.м.; склад літ. Е-1 загальною площею 87,0 кв.м., ґанок літ. е; склад літ. Ж-1 загальною площею 117,7 кв.м., ґанок літ. ж; убиральня літ. З; елетрощитова літ. И; навіси тимчасові літ. К, Л, М, О, П, Р, У, Х, Ц, Ч, Ш, Щ, Я; будівлі тимчасові літ. Н, Т; огорожа № 1-9, мостіння І, ІІ;

3) судові витрати по справі покласти на відповідача.

Апеляційна скарга мотивована тим, що за умовами договору (п.2.2) суму договору 126 000,00 грн. покупець перерахував на рахунок продавця №26000050501789 до підписання договору, однак після зняття арешту з вказаного рахунку, ліквідатором встановлено, що за період з 2011 року (реєстрація відповідача як юридичної особи) до теперішнього часу грошові кошти за придбане за спірним договором майно на рахунок позивача не надходили. Місцевим господарським судом не надано належної оцінки тому, що у відповідача відсутні докази виконання п. 2.2 спірного договору. Апелянт зазначає, що невиконання умов договору щодо оплати за придбане майно безумовно є істотним порушенням укладеного договору, оскільки позивач не отримав того, на що він розраховував при укладенні цього договору. У зв'язку з істотним порушенням відповідачем умов договору, договір купівлі-продажу підлягає розірванню, а нерухоме майно - поверненню позивачу у власність.

Також, апелянт зазначає, що місцевим господарським судом помилково застосовні приписи статті 652 Цивільного кодексу України, оскільки позивачем на цій підставі (істотна зміна обставин) позовні вимоги не заявлялись.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.04.2014 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діно Групп" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2015 року у справі №904/430/15 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді Пархоменко Н.В. (доповідач), суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є., розгляд скарги призначений на 07.05.2015 року.

Розгляд справи був відкладений з 07.05.2015 року на 09.06.2015 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 року строк розгляду спору продовжений на 15 днів до 07.07.2015 року, розгляд апеляційної скарги відкладений на 25.06.2015 року.

У судових засіданнях, які відбулися 07.05.2015 року, 09.06.2015 року та 25.06.2015 року представник апелянта підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика дверей "Спектр-1" проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2015 року у справі №904/430/15 залишити без змін. Відповідач зазначає, що на підставі рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Діно Групп" №114 від 19.10.2012 року на загальну суму 126 300,00 грн., перерахував на рахунок №26000050501789 в ПАБ КБ "Приватбанк":

- 29 650,00 грн. згідно платіжного доручення №67 від 19.10.2012 року (в призначенні платежу помилково було зазначено, що передоплата за окрасочну камеру),

- 58 000,00 грн. згідно платіжного доручення №99 від 07.11.2012 року (в призначенні платежу помилково було зазначено, що передоплата за окрасочну камеру).

Крім того, згідно рахунку №126 від 19.11.2012 року на користь позивача було перераховано 2 617,00 грн. згідно платіжного доручення №107.

Всього на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Діно Групп" перераховано суму 128 917,00 грн.

Відповідач посилається, на те, що в процесі розгляду справи в місцевому господарському суді на адресу продавця (позивача) направлено заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, в якій вказані всі платежі на загальну суму вартості нерухомості 126 300,00 грн., тому відсутні підстави стверджувати про істотне порушення ним умов спірного договору та про наявність підстав для розірвання договору.

Також відповідач вважає безпідставним посилання позивача на приписи статті 697 Цивільного кодексу України, оскільки норми вказаної статті передбачають право продавця вимагати повернення товару, на яке до покупця ще не перейшло право власності, однак на спірне майно за договором купівлі-продажу право власності до покупця перейшло з моменту укладення договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діно Групп" не погоджується із заперечення відповідача про припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог згідно заяви №69-15/3 від 01.02.2015 року, оскільки позивачем переданий відповідачу товар оплачений згідно рахунків-фактур №СФ-0000114 від 19.10.2012 року та №СФ-0000126 від 19.11.2012 року, що підтверджується видатковими накладними №ЛНА-000004 від 30.08.2013 року та №ЛНА-000003 від 29.01.2013 року. Оскільки обладнання відповідно до попередньої оплати було поставлено на адресу відповідача, то, відповідно, не може бути жодних вимог зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика дверей "Спектр-1" у зв'язку з повним виконанням позивачем своїх зобов'язань. Позивач стверджує, що в рамках ліквідаційної процедури ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика дверей "Спектр-1" документи стовно наданої відповідачем копії рахунку-фактури №СФ-0000114 від 19.10.2012 року на суму 126 300,00 грн. не передавалися.

У судовому засіданні 25.06.2015 року оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 24.01.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діно Групп" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика дверей "Спектр-1" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати (продати) у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти (купити) будівлі та споруди, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вулиця Маяковського (Ленінський район), будинок 43 (надалі - майно), на умовах цього договору і сплатити за нього обговорену грошову суму.

Пунктом 1.2 договору передбачений опис об'єкта: адміністративна будівля літ. А-1, А'-1, загальною площею 119,4 кв.м., ґанок літ. а; гараж літ. Б-1 загальною площею 340,3 кв.м.; майстерня літ. В-1 загальною площею 744,6 кв.м.; склад літ. Г-1 загальною площею 187,1 кв.м.; склад літ.Д-1, Д'-1, загальною площею 143,2 кв.м.; склад літ. Е-1 загальною площею 87,0 кв.м., ґанок літ. е; склад літ. Ж-1 загальною площею 117,7 кв.м., ґанок літ. ж; убиральня літ. З; електрощитова літ. И; навіси тимчасові літ. К, Л, М, О, П, Р, У, X, Ц, Ч, Ш, Щ, Я; будівлі тимчасові літ. Н, Т; огорожа № 1-9, мостіння І, II.

Відповідно до п. 2.1 договору продаж вказаного майна за домовленістю сторін учиняється за 126 300 гривень. Зазначена ціна відповідає волевиявленню продавця та покупця, є остаточною і змінам після підписання цього договору не підлягає.

Вказану у п. 2.1 суму, тобто, 126 300,00 грн., покупець перерахував на рахунок продавця №26000050501789 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299 до підписання цього договору (п.2.2 договору).

Своїми підписами на договорі продавець та покупець підтверджують факт створити правочин, текст якого сформульований в цьому договорі, та факт повного розрахунку за продане майно і відсутність будь-яких претензій фінансового характеру (п. 2.3 договору).

Відповідно до статті 657 Цивільного кодексу України цей договір підлягає нотаріальному посвідченню. З моменту нотаріального посвідчення цього договору у відповідності зі статтею 182 Цивільного кодексу України, покупцю необхідно здійснити державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, яку провадить нотаріус одночасно з нотаріальним посвідченням цього договору. Відповідно до статті 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, і виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (п.4.5 договору).

Вказаний договір підписаний представниками сторін, скріплений печатками та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №192.

Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав від 24.01.2013 року за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика дверей "Спектр-1" зареєстроване право власності на будівлі та споруди: адміністративна будівля літ.А-1, А'-1,загальною площею 119,4 кв.м, ґанок літ. а; гараж Б-1 загальною площею 340,3 кв.м.; майстерня літ. В-1 загальною площею 774,6 кв.м.; склад літ. Г-1 загальною площею 187,1 кв.м.; склад літ. Д-1, Д'-1, загальною площею 143,2 кв.м.; склад літ. Е-1загальною площею 87,0 кв.м., ґанок літ.е; склад літ. Ж-1 загальною площею 117,7 кв.м., ґанок літ. ж; убиральня літ. З; електрощитові літ. И; навіси тимчасові літ. Н, Т; огорожа № 1-9, мостіння І, II, за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вулиця Маяковського (Ленінський район) 6удинок, 43 на підставі договору купівлі-продажу від 24.01.2013 року (а.с. 21).

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За загальним правилом (частина перша статті 692 Цивільного кодексу України) оплата товару за договором купівлі-продажу здійснюється після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із частиною другою статті 692 Цивільного України покупець повинен виконати свій обов'язок щодо оплати одразу в повному обсязі, тобто сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У випадку, якщо договором купівлі-продажу передбачена оплата товару через певний час після його передачі покупцю, покупець повинен провести оплату в строк, передбачений договором.

Якщо покупець не виконує свого обов'язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, продавець набуває право вимоги такої оплати та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (частина третя статті 692 Цивільного кодексу України), або розірвання договору з підстав, передбачених статтею 651 Цивільного кодексу України.

Однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 Цивільного кодексу України).

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона

У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суд повинен встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Апеляційним господарським судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 24.01.2013 року позивачем передано нерухоме майно, оплату за придбане майно покупець мав перерахував на рахунок продавця №26000050501789 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299 до підписання цього договору (п.2.2 договору).

Між тим, матеріали справи не містять відомостей про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика дверей "Спектр-1" розрахувалось перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Діно Групп" за товар (нерухоме майно) згідно договору купівлі-продажу.

Несплата Товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика дверей "Спектр-1" ціни за товар є істотним порушенням умов договору купівлі-продажу, що надає позивачу право на його розірвання у відповідності до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Несплата ціни товару впродовж 2 років, позбавляє позивача можливості отримати результат, на який останній розраховував при укладенні договору купівлі-продажу, а саме отримання коштів за продаж товару.

Таким чином вимога позивача про розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Апеляційний господарський суд вважає необґрунтованими є посилання відповідача на те, що він розрахувався перед позивачем в повному обсязі згідно договору купівлі-продажу шляхом зарахування зустрічних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 601 Цивільного кодексу України зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Заява однієї сторони про зарахування зустрічної однорідної вимоги є одностороннім правочином, який має наслідком припинення зобов'язань. Якщо друга сторона вважає, що заява першої сторони є нікчемним правочином, а відтак не припиняє зобов'язання (наприклад, за відсутністю зобов'язання другої сторони або в разі недопустимості зарахування зустрічних вимог згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 203 Господарського кодексу України, статтею 602 Цивільного кодексу України), то друга сторона вправі звернутися до суду з позовом про примусове виконання зобов'язання першою стороною в натурі або про застосування інших способів захисту, встановлених законом.

Отже, для зарахування зустрічних однорідних зобов'язань необхідно відсутність спору по цьому питанню.

Разом з тим, колегія зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Діно Групп" звернулось з позовом до господарського суду 26.01.2015 року. Станом на зазначену дату Товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика дверей "Спектр-1" не було виконано умов договору купівлі-продажу щодо оплати за нерухоме майно.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика дверей "Спектр-1" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діно Групп" із заявою про зарахування зустрічних вимог 01.02.2015 року, тобто після дати порушення провадження у даній справі.

Отже, застосування статті 601 Цивільного кодексу України за вимогою відповідача неможливе у зв'язку з розглядом судом справи про розірвання договору за яким пропонується зарахування вимог.

Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 02.02.2015 року у справі №909/513/14.

Таким чином апеляційний господарський суд не погоджується із висновком місцевого господарського суду про недоведеність позивачем істотного порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу від 24.01.2013 року, та вважає, що позовні вимоги про розірвання договору купівлі-продажу від 24.01.2013 року підлягають задоволенню.

Апеляційний господарський суд відхиляє посилання позивача на застосування до спірних правовідносин положень статті 697 Цивільного кодексу України з таких підстав.

Відповідно до статті 697 Цивільного кодексу України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару.

Якщо покупець прострочив оплату товару, продавець має право вимагати від нього повернення товару.

Продавець має право вимагати від покупця повернення товару також у разі ненастання обставин, за яких право власності на товар мало перейти до покупця.

Матеріалами справи підтверджується факт переходу права власності на нерухоме майно (предмет договору купівлі-продажу) до покупця (відповідача).

Згідно зі статтею 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо договір змінено або розірвано у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Положеннями договорів купівлі-продажу не передбачено право продавця вимагати повернення переданого майна у разі несплати покупцем вартості майна.

Крім цього, з моменту державної реєстрації договору купівлі-продажу до відповідача перейшло право власності на продане майно, а відповідно до положень абзацу 2 частини 2 статті 697 Цивільного кодексу України, позивач має право вимагати повернення від покупця товару, у разі, якщо до покупця не перейшло право власності на майно. Згідно з частинами 4, 5 статті 653 Цивільного кодексу України, сторони не мають права вимагати повернення виконаного ними за зобов'язанням до моменту розірвання договору, а мають право на відшкодування збитків, завданих розірванням договору у зв'язку з істотним порушенням договору.

Між тим, відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Враховуючи, що підставою для набуття відповідачем права власності на спірне нерухоме майно був договір купівлі-продажу від 24.01.2013 року, відносно якого апеляційний господарський суд дійшов до висновку про його розірвання, тобто відпала правова підстава, за якою відповідачем набуто право власності на нерухоме майно, апеляційний господарський суд вважає, що підлягають задоволенню позовні вимоги про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Діно Групп" нерухомого майна.

При цьому апеляційний господарський суд зазначає, що застосування іншої норми (статті 1212 Цивільного кодексу України), ніж заявленої позивачем (статті 697 Цивільного кодексу України) не є виходом за межі позовних вимог.

Посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв'язку з цим господарський суд, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (пункт 3.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Відповідно до пункту 8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII Господарського процесуального кодексу України.

Положення розділів I - XI Господарського процесуального кодексу України мають загальний характер і можуть застосовуватись апеляційним судом з урахуванням конкретних обставин, оскільки під час розгляду справи в апеляційній інстанції суд відповідно до частини першої статті 101 Господарського процесуального кодексу України повторно розглядає справу та згідно із статтею 103 Господарського процесуального кодексу України має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Також, задовольняючи позовні вимоги в частині повернення нерухомого майна апеляційний господарський суд враховує положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до частини 1 статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті.

Відповідно до пункту 2.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" судове рішення про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи про витребування майна з чужого незаконного володіння особи, за якою зареєстровано право власності на майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає такій реєстрації, за позивачем (стаття 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов до висновку про правомірність позовних вимог про повернення спірного нерухомого майна, що є підставою для реєстрації права власності на майно за позивачем, позовні вимоги в частині визнання права власності на нерухоме майно задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, для скасування рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про розірвання договору купівлі-продажу та повернення майна та, відповідно, підстави для часткового задоволення апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Діно Групп".

Відповідно до частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 5 616,00 грн. (3744,00 грн. за розгляд позовної заяви) та 1 872,00 грн. за подання апеляційної скарги).

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діно Групп" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2015 року у справі №904/430/15 задовольнити частково.

Скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2015 року у справі №904/430/15 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про розірвання договору купівлі-продажу від 24.01.2013 року та про повернення майна.

Розірвати договір купівлі-продажу від 24.01.2013 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діно Групп" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського, 43, ідентифікаційний код 33612270) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика дверей "Спектр-1" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського, 43, ідентифікаційний код 37987020), посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 24.01.2013 року, зареєстрований в реєстрі за №192.

Товариству з обмеженою відповідальністю "Фабрика дверей "Спектр-1" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського, 43, ідентифікаційний код 37987020) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Діно Групп" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського, 43, ідентифікаційний код 33612270) нерухоме майно: адміністративну будівлю літ. А-1, А' -1, загальною площею 119,4 кв.м., ґанок літ. а; гараж літ. Б-1 загальною площею 340,3 кв.м.; майстерню літ. В-1 загальною площею 744,6 кв.м.; склад літ. Г-1 загальною площею 187,1 кв.м.; склад літ. Д-1, Д' -1, загальною площею 143,2 кв.м.; склад літ. Е-1 загальною площею 87,0 кв.м., ґанок літ. е; склад літ. Ж-1 загальною площею 117,7 кв.м., ґанок літ. ж; убиральню літ. З; елетрощитову літ. И; навіси тимчасові літ. К, Л, М, О, П, Р, У, Х, Ц, Ч, Ш, Щ, Я; будівлі тимчасові літ. Н, Т; огорожа № 1-9, мостіння І, ІІ, про що видати наказ.

В решті рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2015 року у справі №904/430/15 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика дверей "Спектр-1" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського, 43, ідентифікаційний код 37987020) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діно Групп" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського, 43, ідентифікаційний код 33612270) витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви у сумі 3 744,00 грн. та витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги у сумі 1 872,00 грн., про що видати наказ.

Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Повна постанова складена - 30.06.2015 року.

Головуючий суддя Н.В. Пархоменко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко