Постанова

від 24.06.2015 по справі 904/1207/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2015 року Справа № 904/1207/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чимбар Л.В. (доповідач),

суддів: Антоніка С.Г., Чохи Л.В.,

при секретарі Мудрак О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник , довіреність №143/10 від 10.07.14;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №4110 від 05.03.15 (була присутня у судовому засіданні 22.06.2015р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю В«Транс-Універсал-ГрупВ» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2015 року у справі № 904/1207/15

за позовом державного підприємства В«Національна атомна енергогенеруюча компанія В«ЕнергоатомВ» м.Київ в особі відокремленого підрозділу В«АвтокомплектВ» державного підприємства В«Національна атомна енергогенеруюча компанія В«ЕнергоатомВ» м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю В«Транс-Універсал-ГрупВ» , м. Вільногірськ, Дніпропетровська область

про неналежне виконання та стягнення неустойки в сумі 422 603,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.15р. у справі №904/1207/15 (суддя Ніколенко М.О.) позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю В«Транс-Універсал-ГрупВ» на користь державного підприємства В«Національна атомна енергогенеруюча компанія В«ЕнергоатомВ» м.Київ в особі відокремленого підрозділу В«АвтокомплектВ» державного підприємства В«Національна атомна енергогенеруюча компанія В«ЕнергоатомВ» 200000,00 грн. - пені, 100000,00 грн. - штрафу, 8452,06 грн. - судового збору.

Не погодившись з даним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення змінити в частині стягнутих з ТОВ В«Транс-Універсал-ГрупВ» пені та штрафу, стягнувши на користь позивача 40000,00грн. пені, 2260,31грн. штрафу та 8452,06грн. судового збору.

Посилається на те, що суд, вирішуючи питання про можливість зменшення неустойки, не взяв до уваги майновий стан сторін, не оцінив співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків позивача, які дорівнюють 0, не дотримався балансу інтересів між сторонами.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

24.06.2015р. на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника.

Враховуючи те, що коло представників у судовому засіданні не обмежено та те, що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача, якого належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи.

В судовому засіданні 24.06.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

З матеріалів справи вбачається, що Між покупцем (позивач) та постачальником (відповідач) укладений договір поставки № 11-16-1-13-2842 від 19.12.13 (Договір).Згідно предмету цього Договору, Постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у Договорі, поставити шини автомобільні (продукція) для потреб ВП В«Рівненська АЕСВ» , ВП Южно - Українська АЕСВ» та ВП В«Хмельницька АЕСВ» ДП НМЕК В«ЕнергоатомВ» , а покупець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у Договорі, прийняти і оплатити продукцію. Найменування, одиниці виміру і загальна кількість продукції,її номенклатура, ціни і строки поставки зазначено в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору (п.1.2). Сума договору складає 2 583 088,84 грн., в т.ч ПДВ 20%- 430 514,81 грн.(п.3.1). Строк поставки продукції зазначений в специфікаціях. Допускається дострокова поставка та поставка партіями (п.5.1). Поставка продукції згідно Інкотермс 2000.(п.5.2). Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.08.14, а в частині оплати за поставлену продукцію, до повного розрахунку(п10.1).

Специфікаціями №1,2,3,4,5 сторонами узгоджений строк поставки: протягом 60 днів з дати укладання договору. Договір сторонами укладений 19.12.13. Отже відповідач зобов'язаний поставити товар до 17.02.14.

Відповідач, в порушення умов договору, частину товару за накладними №№ 21,22 поставив з про строчкою, залишок товару не поставив взагалі.

Оскільки відповідачем умови договору щодо поставки товару виконані несвоєчасно, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача пені за період з 18.02.14 по 18.04.14 в сумі 7 925,70 грн. та штрафу в сумі 9 565,79 грн. за видатковою накладною №21 від 18.04.14; за видатковою накладною №22 від 18.04.14, за період з 18.02.14 по 18.04.14 розмір пені становить 12 155,64 грн., розмір штрафу -14 670,90 грн.

Крім того, у зв'язку із непоставкою іншої частини товару позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 264 637,02 грн. за період з 18.02.14 по 01.08.14 та штрафу в сумі 113 648,05 грн.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до пункту 7.2. договору, за порушення строків поставки продукції за договором постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню а розмірі 0,1% вартості непоставленої продукції за кожний день прострочення, але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленої продукції. За прострочення поставки продукції понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно проставленої продукції.

Згідно ч.2 ст.343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня за загальний період порушення строків поставки у сумі 284718,36грн. та штраф в сумі 137884,74грн.

Вказаний розрахунок є правомірним, але, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем під час розгляду справи судом першої інстанції було подано заяву про зменшення розміру штрафних санкцій на 90%.

Вказане клопотання мотивовано тяжким фінансовим станом відповідача та що товар (автомобільні покришки), які є предметом цього договору виробляються у РФ і імпортуються Відповідачем для подальшого продажу на території України. Після укладання договору в Україні відбулись значні події: анексія АРК та початок АТО на сході країни. Внаслідок цього, погіршилась політичні та економічні взаємовідносини між Україною та РФ і ускладнились господарські операції між суб'єктами господарювання. Крім того, внаслідок цих виключних подій, стрімко зріз курс російського рубля по відношенню до гривні. Відтак, виконання договору на умовах яких він укладався стало не можливим, що і призвело до порушення його умов.

У відповідності до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України надає право суду у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені та штрафу є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Схоже правило міститься у ч. 3 ст. 551 ЦК, згідно з якою розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 19 січня 2011р. № 10/224-10 та № 12/63 і постанови ВГСУ від 29.11.2012р. у справах № 18/5005/4976/2012, 37/5005/5346/2012, у постанові ВГСУ від 02.07.2014р. №904/10100/13.

Відповідно до підпункту 3.17.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. (із змін. і доп.) В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції В» вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Господарським судом було зменшено розмір неустойки, а саме: пеню до 200000,00грн., штраф до 100000,00грн.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як зазначено апелянтом в апеляційній скарзі, несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань за договором зумовлено тяжким фінансовим станом підприємства, зокрема, відповідачем під час розгляду справи судом першої інстанції було надано докази про те, що у своєї більшості погоджений сторонами асортимент товару вироблявся за межами України та придбався відповідачем за іноземну валюту, у зв'язку з чим ціна автомобільних шин імпортного виробництва була прив'язана до іноземної валюти

Але, як вбачається з матеріалів справи, судом при винесені оскаржуваного рішення було належним чином враховано співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій із розміром збитків позивача, господарський суд дотримався балансу інтересів між сторонами, а тому обґрунтовано зменшив розмір штрафних санкцій на 29%.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування рішення господарського суду в оскаржуваній частині, так як воно ухвалено при повному з'ясуванні всіх обставин справи та відповідно до вимог чинного законодавства, а тому рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Таким чином, рішення господарського суду Дніпропетровської області відповідає чинним нормам матеріального та процесуального законодавства, встановленим фактичним обставинам справи, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю В«Транс-Універсал-ГрупВ» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2015 року у справі № 904/1207/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий Л.О. Чимбар

Суддя Л.В. Чоха

Суддя С.Г. Антонік

Постанова виготовлена в повному обсязі 30.06.2015 року.