Ухвала

від 26.06.2015 по справі 815/3748/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/3748/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

доповідача, судді: Димерлія О.О.

суддів: Єщенка О.В., Романішина В.Л.

за участю секретаря: Цуцкірідзе М.О.

розглянув в відкритому судовому засіданні апеляційну приватного підприємства «Транспортно-експедиційна компанія «Координатор» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року за адміністративним позовом приватного підприємства «Транспортно-експедиційна компанія «Координатор» до податкової інспекції у м. Іллічівськ Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій при проведенні перевірки, скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2013 року приватне підприємство «Транспортно-експедиційна компанія «Координатор» (далі - позивач, ПП) звернулось до суду з вказаним адміністративним позовом, та, посилаючись на відсутність повідомлення про проведення документальної позапланової невиїздної перевірки та наявність всіх належним чином оформлених первинних та бухгалтерських документів, які підтверджують господарську діяльність з контрагентом позивача МПП «Ларс», просило визнати протиправними дії при проведенні перевірки, результати якої викладені в акті перевірки №110/22-0304/36487591 від 22.01.2013р.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000012202 від 15.02.2013 року.

За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 18 червня 2013 року прийнято постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було надано суду усіх первинних документів, які б свідчили про реальність операцій між позивачем та МПП «Ларс», в тому числі належних та допустимих доказів на підтвердження факту транспортування товару, позивач не спростував висновків податкового органу, які наведені в акті перевірки.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги позивачем зазначено, що підприємством надано всі необхідні документи, які підтверджують факт господарської діяльності з контрагентом, а також що платник податків не зобов'язаний контролювати дотримання його контрагентом правил оподаткування.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що приватне підприємство «Транспортно-експедиційна компанія «Координатор» зареєстровано 20.07.2009 року виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області (Т.1, а.с.26-28).

Позивач перебуває на обліку в ДПІ у м. Іллічівську з 21.07.2009 року за №3249/12963 (а.с.23).

На підставі наказу №28 від 16.01.2013р. та повідомлення №2 від 18.01.2013 року, виданих ДПІ у м. Іллічівську Одеської області згідно п.20.1 ст. 20, п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України посадовою особою ДПІ у м. Іллічівську проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП «Транспортно-експедиційна компанія «Координатор» з питань взаємовідносин з МПП «Ларс» за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 110/22-0304/36487591 від 22.01.2013р., відповідно до висновків якого встановлено порушення: п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 п. 201.1. ст. 201 ПК України, п.п. 6.3 п. 6,п.п.12.1,12.4,12.5,12.6 п. 12 наказу Міністерства фінансів України №1379 від 01.11.2011р. «Про затвердження форм податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», п.1,2 ст. 9 закону України «Про бухгалтерський обілк та фінансову звітність України», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, п. 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України, в результаті чого збільшено значення ряд. 19 Декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року в сумі 25792 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012202 від 15.02.2013р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 32 240 грн., з яких за основним платежем 25792 грн. та за штрафними (фінансовим) санкціями у розмірі 6448 грн. (а.с.46).

Відповідно п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відсутності підстав для визнання позовних вимог про протиправними дії при проведенні перевірки, оскільки копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та повідомлення про початок проведення перевірки №2 від 18.01.2013 року вручено під розписку директору ПП «ТЕК «Координатор» ОСОБА_1, про що свідчить розписка №002 до повідомлення та будь-яких доказів зворотнього позивачем не надано.

Водночас, як вбачається з акту перевірки позивача, господарські відносини між позивачем та ПП «Ларс», на думку податкового органу, не мали мети настання реальних наслідків.

Слід врахувати, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 198 Податкового кодексу України. Виходячи із змісту положень наведеної норми права формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

За змістом п. 198.6. ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодеку.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 201.2 ст. 201 ПК України передбачено, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Щодо господарських операцій ПП «Транспортно-експедиційна компанія «Координатор» (Замовник) із МПП «Ларс» (Експедитор), судом першої інстанції встановлено, що 02.01.2012р. укладено договір на танспортно-експедиторське обслуговування вантажів №04, відповідно до умов якого Експедитор за дорученням Замовника забезпечує за винагороду та за рахунок Замовника траснпортування вантажу відповідно доручень замовника (Т.1, а.с. 78-79).

На виконання зазначеного договору позивач отримав податкові накладні №17 від 04.01.2012 року, №65 від 11.01.2012 року, №58 від 11.01.2012 року, №56 від 11.01.2012 року, №57 від 11.01.2012 року, 58 від 11.01.2012 року, 66 від 11.01.2012 року, 69 від 12.01.2012 року, №100 від 17.01.2012 року, №№99,98 від 17.01.2012 року, №97 від 16.01.2012 року, №81 від 14.01.2012 року, №80 від 14.01.2012 року, №№79, 78 від 13.01.2012 року, №70 від 12.01.2012 року, №105 від 18.01.2012 року, 101 від 17.01.2012 року, №106 від 18.01.2012 року, №116 від 19.01.2012 року, №126 від 20.01.2012 року, №№127, 128 від 20.01.2012 року, №132 від 21.01.2012 року, №133 від 21.01.2012 року, №179 від 29.01.2012 року, №135 від 23.01.2012 року, №148 від 24.01.2012 року, №№149, 152 від 24.01.2012 року,№№153, 154, 155, 156 від 25.01.2012 року, №№158, 159, 161, 162, 163, 164 від 26.01.2012 року, №171 від 27.01.2012 року,№175 від 28.01.2012 року, №160 від 26.01.2012 року, №180 від 30.01.2012 року, №181 від 31.01.2012 року.

У податкових накладних, наданих до перевірки в розділі «Номенклатура товарів/послуг продавця» вчинено запис «Пошук та найм автотраспорту за маршрутом ...», але згідно умов Договору №06 від 24.02.2012 року » («Експедитор») «...зобов'язаний висилати «Замовнику» (ПП «ТЕК Кооридинатор»), згідно попередньої домовленості, транспортні накладні, авіа накладні, специфікації та інші документи, отримані від відправника чи з місця їх оформлення, не пізніше робочого дня після їх отримання...», тобто умовами Договору передбачено отримання ПП «ТЕК «Координатор» транспортних накладних.

Позивачем ані під час проведення перевірки ані під час подання заперечень до акту перевірки не надано ані товарно-транспортних накладних ані дорожніх листів та будь-якої іншої транспортної документації, тобто позивачем не підтверджено фактичність виконання договірних зобов`язань з МПП «Ларс».

Щодо правомірностоі формування податкового кредиту за податковими накладними, виписаними за договором поставки товару №03 від 04.01.2012 року судом першої інстпнції встановлено, що пунктом 1.2 зазначеного Договору передбачено, що асортимент, якість та ціна товару визначаються сторонами при формуванні Замовлення на кожну партію товару та зазначаються в рахунках-фактурах Постачальника, а також в товаросупровідних документах (накладаних), які складаються на підставі замовлень Покупця. Підписані сторонам накладні прирівнюються до специфікацій, які є невідємною частиною даного договору.

Надані позивачем на виконання договору накладні на відпуск товарно-матеріальних цінностей від 16 січня 2012 року, 11 січня 2012 року, рахунки-фактури від 11.01.2012 року, 04.01.2012 року не містять даних про особу, які їх виписала, що не дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Слід також відзначити, що наявність податкової накладної дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

З урахуванням зазначеного на платника податку на додану вартість покладається обов'язок довести фактичність та реальність здійснюваної ним господарської операції, за наслідками якої він формує витрати, що враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку та податковий кредит.

Проте, ПП не спростувало висновків, викладених в акті перевірки №110/22-0304/36487591 від 22.01.2013р., на підставі яких складено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000012202 від 15.02.2013 року, а надані первинні документи бухгалтерського обліку складені з помилками, не містять обов'язкових реквізитів, а, отже, втрачають свою юридичну силу і доказовість здійснення господарських операцій між позивачем та МПП «Ларс».

В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги приватного підприємства «Транспортно-експедиційна компанія «Координатор» є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги щодо наявність всіх належним чином оформлених первинних та бухгалтерських документів, які підтверджують господарську діяльність з контрагентом позивача МПП «Ларс» не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції. Також суд апеляційної інстанції зазначає, що вказані доводи позивачем викладені в адміністративному позові, яким судом першої інстанції надано належну правову оцінку.

За таких обставин підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 198, 200, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Транспортно-експедиційна компанія «Координатор» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили після проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів з часу моменту проголошення судового рішення.

Суддя-доповідач: ОСОБА_2

Суддя: О.В. Єщенко

Суддя: В.Л. Романішин