Постанова

від 16.06.2015 по справі 804/6434/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2015 р. Справа № 804/6434/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.

при секретарі судового засідання - Решетнік А.М.

за участю:

представника позивача - Панишко А.О.

представника відповідача - Кузниченко Д.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного акціонерного товариства «Теплогенерація» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

19.05.2015 року Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного акціонерного товариства «Теплогенерація», в якому просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції та пеню в загальному розмірі 37191,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" відповідач повинен у разі невиконання встановленого статтею 19 цього Закону нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів сплачувати відділенню Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, розраховані виходячи з розміру середньої річної заробітної плати на підприємстві у розмірі 37154,25 грн. У зв'язку з порушенням відповідачем термінів сплати на суму адміністративно-господарських санкцій була нарахована пеня у розмірі 37,15 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засідання проти задоволення позову заперечував та зазначив, що підприємством вживались заходи для працевлаштування інвалідів, зокрема здійснювався пошук вказаних осіб. Таким чином відсутні підстави для задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення представників стороні та дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, зазначає наступне.

Приватним акціонерним товариством «Теплогенерація» 16.02.2015 року подано звіт за формою № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» за 2013 рік, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року № 42, у якому середньооблікова чисельність штатних працівників у відповідача у 2014 році становила 153 осіб, кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 2 особи, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 5 осіб.

24.02.2015 року працівниками Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів складено Акт № 34 по результатам невиїзної позапланової перевірки стану виконання ст. 19 та ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» від 21.03.1992 № 875-ХІІ ПрАТ «Теплогенерація» (код ЄДРПОУ 32083093).

Вказаним актом встановлено, що наступне: середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу, осіб згідно поданого звіту за 2014 рік - 153 особи, встановлено під час перевірки - 153 особи; середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, згідно поданого звіту за 2014 рік - 5 осіб, встановлено під час перевірки - 5 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону, осіб згідно поданого звіту за 2014 рік - 2 особи, встановлено під час перевірки - 6 осіб; фонд оплати праці штатних працівників, тис. грн. згідно поданого звіту за 2014 рік - 5684,6 грн., встановлено під час перевірки - 5684,6 грн.; середньорічна заробітна плата штатного працівника, грн. 37154 грн., встановлено під час перевірки - 37154,25 грн.; сума адміністративно-господарських санкцій у звіті за 2014 рік не зазначена, встановлено під час перевірки - 37154,25 грн.

Тобто за результатами перевірки встановлено:

1. Не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, чим порушено вимоги ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» від 21.03.1992 № 875-ХІІ.

2. Невірно розрахована середньорічна заробітна плата штатного працівника.

3. Не нарахована сума адміністративно - господарських санкцій.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку, сума адміністративно-господарських санкцій становить 37154,25 грн.

Відповідно до ч.3 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ст.19 Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Відповідно до ст. 20 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України .

За невиконання нормативу з робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2014 році, відповідно до вимог ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» відповідач повинен був сплатити у строк до 15.04.2015 року адміністративно - господарські санкції у розмірі 37154,25 грн.

Відповідно до п.2.2 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики від 15.05.2007 року № 223, пеня - це штрафна санкція, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно сплаченої адміністративно-господарської санкції, передбаченої ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» за кожний календарний день прострочення виконання зобов'язання.

Пунктом 3.1 вказаного Порядку визначено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення (наведених у постановах Правління Національного банку України), що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем в строк до 15.04.20145 року не було сплачено адміністративно - господарські санкції в розмірі 37154,25 грн., йому нарахована пеня в сумі 37,15 грн..

Щодо твердження представника відповідача про те, що підприємством вживались заходи для пошуку інвалідів для працевлаштування, зокрема направлялись до Нікопольського міськрайонного центру зайнятості звіти за формою 3-ПН, суд зазначає.

Згідно листа Нікопольського міськарйонного центру зайнятості від 19.05.2015 року № 1138 встановлено, що ПрАТ «Теплогенерація» в 2014 році надсилався звіт за формою 3-ПН про наявність вакансії для інваліда за вересень 2014 року. Вказана вакансія була закрита в травні 2015 року.

Суд погоджується з позицією відповідача стосовно того, що рекомендаціями Президії Вищого адміністративного суду України від 14.04.2008 року № 07.2-10/2 «Про деякі питання практики застосування адміністративними судами законодавства про забезпечення права інвалідів на працевлаштування» зазначено, що при розгляді справ подібної категорії судам необхідно встановлювати зокрема: надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів; звітування Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; створення робочих місць відповідно до встановленого нормативу; спрямування центрами зайнятості інвалідів до роботодавців та випадку безпосереднього звернення інвалідів до роботодавців з питань працевлаштування; причини не працевлаштування роботодавцями інвалідів.

Проте відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження того, що на підприємстві створені робочі місця для інвалідів, як того вимагає ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України».

Долучені до матеріалів справи звіти за формою 3-ПН з датами заповнення 15.09.2014 року, 14.10.2014 року та 03.11.2014 року не можуть вважатись судом, як доказі, що підтверджують факт вчинення відповідачем дії на заповнення вакансій для інвалідів, оскільки докази, які б підтверджували подання таких звітів до Нікопольського міськарйонного центру зайнятості не надано. Про неможливість надання таких доказів також зазначив представник відповідача в судовому засіданні.

Щодо посилання відповідача на вимоги ч.8 ст. 21 ЗУ «Про електроенергетику» та враховуючи те, що на підприємстві лише 46 професій за якими могли б працювати інваліди, відповідачем були вжиті всі необхідні заходи для працевлаштування інвалідів, а тому застосування штрафних санкцій є неправомірним, суд зазначає.

Закон України «Про електроенергетику» визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.

Відповідно до ч.8 ст. 21 ЗУ «Про електроенергетику» встановлено, що створення робочих місць для працевлаштування інвалідів провадиться підприємствами електроенергетики в розмірі чотирьох відсотків від чисельності працівників, зайнятих у непромисловому виробництв.

Відповідно до п.2 прикінцевих положень ЗУ «Про електроенергетику» встановлено, що Кабінету Міністрів України до 1 грудня 1997 року подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про приведення законодавчих актів України у відповідність із Законом України «Про електроенергетику».

Водночас, відповідно до ч.11 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів визначається виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, які відрізняються від зазначених у цій статті, застосуванню підлягають положення Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Отже, при вирішенні спірних правовідносин спеціальним законом, який підлягає застосуванню, є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а тому не сплата відповідачем коштів за незайняті інвалідами робочі місця є підставою для їх стягнення в судовому порядку.

Відповідач не вжив всіх необхідних заходів для працевлаштування інвалідів за нормативом, встановленим Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», що в свою чергу є підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій. Оскільки Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» є спеціальним, вимоги ч. 8 ст. 21 Закону України «Про електроенергетику», якою встановлені інші нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, до спірних правовідносин не застосовуються.

У урахуванням вищевикладених обставин, суд зазначає, про те, що відповідачем не належним чином вжито заходів для працевлаштування інвалідів в межах норм визначених Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», зокрема відсутні докази на підтвердження факту повідомлення відповідного відділення центру зайнятості про наявність вакансій в 2014 році для працевлаштування інвалідів, тому доводи відповідача про те, що ним вживались належні заходи для працевлаштування інвалідів є необґрунтованими.

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

У частині 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Суд зазначає, що роботодавець не вжив необхідних заходів для недопущення господарського правопорушення, отже, застосування у такому випадку адміністративно-господарських санкції за невиконання нормативу робочих місць є таким, що не суперечить чинному законодавству України.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного акціонерного товариства «Теплогенерація» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - задовольнити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Теплогенерація» (код ЄДРПОУ 32083093) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 25005978) адміністративно-господарські санкції в розмірі 37 154,25 грн. (тридцять сім тисяч сто п'ятдесят чотири гривні 25 коп.).

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Теплогенерація» (код ЄДРПОУ 32083093) на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 25005978) пеню за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій у розмірі 37,15 грн. (тридцять сім гривень 15 коп.).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 22.06.2015 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 22.06.2015 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В. Горбалінський В.В. Горбалінський А.О. Кошля