Постанова

від 30.06.2015 по справі 826/7800/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 червня 2015 року № 826/7800/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмежною відповідальністю "НВФ "Елетек ЛТД" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідністю «Науково-виробнича фірма «Елетек ЛТД» (далі по тексту - позивач, ТОВ «НВК «Елетек ЛТД») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ ДФС у м. Києві) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 01 грудня 2014 року № 0016592206.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2015 року відкрито провадження в адміністративний справі № 826/7800/15 закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 10 червня 2015 року.

У судовому засіданні 10 червня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти адміністративного позову.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що у період з 05 листопада 2014 року по 11 листопада 2014 року на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 79 Податкового кодексу України, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідністю «НВК «Елетек ЛТД» (код ЄДРПОУ 21544678) з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведені фінансової господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ «Технік-ТРК» (код ЄДРПОУ 3901599) та ТОВ «Парус-2014» (код ЄДРПОУ 38926681) за період з 01 квітня 2014 року по 30 квітня 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 17 листопада 2014 року № 1658/26-59-22-06-21544678.

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 110780,00 грн., в тому числі за квітень 2014 року - суму 110780,00 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 01 грудня 2014 року № 0016592206 Товариству з обмеженою відповідністю «НВК «Елетек ЛТД» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 138475,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 110780,00 грн., за штрафними санкціями - 27695,00 грн.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковим повідомленням - рішенням й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ «Технік-ТРК» (код ЄДРПОУ 3901599) та ТОВ «Парус-2014» (код ЄДРПОУ 38926681).

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 17 листопада 2014 року № 1658/26-59-22-06-21544678.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Технік-ТРК» (код ЄДРПОУ 3901599) та ТОВ «Парус-2014» (код ЄДРПОУ 38926681) обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Суд звертає увагу, що наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальником/продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції ; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Таким чином, право на податковий кредит з податку на додану вартість виникає в результаті придбання товарів і послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому операція з придбання повинна бути реальною, тобто повинна мати місце об'єктивна зміна складу активів платника податків.

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

Досліджуючи реальність господарських операцій позивача із контрагентами - виконавцями судом встановлено наступне.

Матеріали справи свідчать, що 01 квітня 2014 року між позивачем (Замовник) та ТОВ «Технік-ТРК» (Виконавець) укладено Договір № 010401 на виконання робіт, за умовами якого Виконавець зобов'язується за дорученням Замовника здійснювати вантажно-розвантажувальні роботи та передпродажну підготовку товарів, що включає: сортування, перепакування, маркування, стікерування, формування промо-наборів, пакування у гофрокороб з маркуванням, нанесення етикеток та ярликів, формування опису партій товарів.

Згідно акуту надання послуг № 3004/045 від 30 квітня 2014 року Виконавцем надано вантажно - розвантажувальні послуги та передпродажна підготовка товарів згідно Договору на загальну суму 346620,00 грн., в тому числі сума ПДВ - 57770,00 грн.

ТОВ «Технік-ТРК» виписано на адресу позивача податкову накладну від 30 квітня 2014 року № 557 на загальну суму 346620,00 грн., в тому числі сума ПДВ - 57770,00 грн.

Доказ взаєморозрахунків відсутні в матеріалах справи, а надані позивачем взаєморозрахунки з контрагентами не є належним та допустимим доказом здійснення оплати за послуги згідно Договорів від 01 квітня 2014 року № 010401.

Також, 01 квітня 2014 року між позивачем (Замовник) та ТОВ «Парус-2014» (Виконавець) укладено Договір № 4-1 про надання аналітичних, консультаційних та маркетингових послуг, за умовами якого Замовник замовляє, а Виконавець надає відповідно до умов даного Договору аналітичні, консультаційні та маркетингові послуги.

Згідно акуту надання послуг № 3004/053 від 30 квітня 2014 року Виконавцем надано аналітичні, консультаційні та маркетингові послуги на загальну суму 318060,00 грн., в тому числі сума ПДВ - 53010,00 грн.

ТОВ «Парус-2014» виписано на адресу позивача податкову накладну від 30 квітня 2014 року № 281 на загальну суму 318060,00 грн., в тому числі сума ПДВ - 53010,00 грн.

Доказ взаєморозрахунків відсутні в матеріалах справи, а надані позивачем взаєморозрахунки з контрагентами не є належним та допустимим доказом здійснення оплати за послуги згідно Договорів від 01 квітня 2014 року № 4-1.

Обґрунтовуючи доцільність придбання послуг, позивачем зазначено, що аналітичні, консультаційні та маркетингові послуги (договір № 4-1) та вантажно - розвантажувальні послуги та передпродажна підготовка товарів (договір № 010401) використані у власній господарський діяльності.

Проте, із вказаних вище документів суд не вбачає, що придбані у ТОВ «Технік-ТРК» (код ЄДРПОУ 3901599) та ТОВ «Парус-2014» (код ЄДРПОУ 38926681) послуги якимось чином пов'язані із господарською діяльністю позивача або взаємовідносинами позивача і Замовників (клієнтів).

Позивачем не надано до перевірки документів на підтвердження факту придбання послуг з метою та в цілях господарської діяльності.

Наявні у матеріалах справи податкові накладні та акти надання послуг містять лише загальну назву - аналітичні, консультаційні та маркетингові послуги (договір № 4-1) та вантажно - розвантажувальні послуги та передпродажна підготовка товарів (договір № 010401) , без деталізації змісту та обсягу таких послуг; не містять інформації про посаду, яка їх підписала, або іншої інформації, що дала б змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операції та наявність у неї відповідних повноважень, а відтак в силу наведених вище правових норм такі документи не є належно оформленими первинними документами для підтвердження факту правомірності формування податкового кредиту з ПДВ.

Згідно пункту 2.2 Договору № 010401 від 01 квітня 2014 року, Виконавець (ТОВ «Технік - ТРК») зобов'язується: здійснювати вантажно-розвантажувальні роботи та передпродажну підготовку товарів, що включає: сортування, перепакування, маркування, стікерування, формування промо-наборів, пакування у гофрокороб з маркуванням, нанесення етикеток та ярликів, формування опису партій товарів; планувати черговість і терміни виконання робіт і надання послуг з метою досягнення максимальної рівномірності і ритмічності їх проведення; здійснювати впровадження нових технологій при виконанні робіт і наданні послуг, які передбачені даним договором.

Матеріали справи не містять доказів, які свідчили би про реальність вищезазначених послуг, про їх надання, адже матеріали справи не містять кінченого результату наданих послуг. Також, вищезазначений перелік послуг є досить широким та не вичерпним, а тому встановлення яких саме конкретних послуг замовлялось позивачем не вбачається можливим.

Аналогічне слід зазначити щодо Договору від 01 квітня 2014 року № 4-1, укладеного із ТОВ «Парус-2014», оскільки за умовами Договору Виконавцем надаються аналітичні, консультаційні та маркетингові послуги, при цьому будь-яка конкретизація виду послуг відсутня.

При цьому, враховуючи навіть отримання вищезазначених послуг, не вбачається можливим встановити, яким чином останні використовувались позивачем у власній господарській діяльності та не можливо встановити доцільність їх придбання.

Відповідно до частини 2 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2015 року зобов'язано ТОВ «НВК «Елетек ЛТД» надати суду: ліцензії (дозволи тощо), якщо передбачають види діяльності; укладені договори купівлі-продажу та інші договори, які укладені з підприємствами-контрагентами; податкові накладні, видаткові накладні та акти виконаних робіт, сертифікати, довіреності; документи, що підтверджують транспортування продукції, надання робіт (послуг); інформацію про перевізників товарно-матеріальних цінностей на всіх етапах його руху від постачальника до покупця, та здійснених розрахунків за надані послуги з транспортування та включення результатів таких операцій до податкового обліку з відповідним їх відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо); форми розрахунків (грошова, вексельна, взаємозалік), стан таких розрахунків станом на кінець періоду, що перевіряється, та на дату проведення перевірки, платіжні доручення; інформацію про наявність відповідних складських приміщень, умов зберігання товарно-матеріальних цінностей, документального оформлення їх руху, проведення інвентаризації та опитування матеріально-відповідальних осіб; доказ відображення у первинних документах та документах бухгалтерського обліку проведених операцій; реєстр виданих податкових накладних з підсумками податкового зобов'язання з ПДВ за відповідні податкові періоди; оборотно-сальдові відомості по бухгалтерських рахунках 63, 37, 36, 68, 31; дані щодо зв'язку господарської операції (факту придбання товарів (робіт, послуг спорудження оснівних фондів, понесення інших витрат тощо) з господарською діяльністю підприємства; письмові пояснення щодо укладених договорів між позивачем із контрагентами-постачальниками (продавцями) із детальним зазначенням первинних документів, складених у результаті взаємовідносин, та мети придбання товарів (послуг); інші документи, що підтверджують взаємовідносини з підприємствами-контрагентами.

Таким чином, за відсутності достатніх та допустимих доказів, позивачем не доведено мету придбання послуг, не надано доказ подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних послуг у ТОВ «Технік-ТРК» (код ЄДРПОУ 3901599) та ТОВ «Парус-2014» (код ЄДРПОУ 38926681) .

За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого органу про порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Суд наголошує, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб та навпаки, відтак, посилання як відповідача на висновки актів про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «Технік-ТРК» (код ЄДРПОУ 3901599) та ТОВ «Парус-2014» (код ЄДРПОУ 38926681) так і посилання позивача на визнання у судовому порядку протиправними дії контролюючого органу щодо внесення інформації до бази даних «Податковий блок» не є належними доказами в даному провадженні.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлень-рішення та акту перевірки з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «Вірра» не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про судовий збір, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Законом України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" встановлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня - на рівні 1218,00 грн.

Враховуючи розмір майнових вимог, позивачу, в даному випадку, за звернення до адміністративного суду із майновим позовом слід було сплатити 2769,50 грн.

Водночас, частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 276,95 грн., а тому, враховуючи, результат розгляду адміністративної справи та розмір сплаченого судового збору, решта суми судового збору у розмірі 2492,55 грн. підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Елетек ЛТД» відмовити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою «Науково-виробнича фірма «Елетек ЛТД» (код ЄДРПОУ 21544678) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31218206784007, код класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 2492,55 грн. (дві тисячі чотириста дев'яносто дві гривні п'ятдесят п'ять копійок).

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник