Рішення

від 10.06.2015 по справі 910/10174/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2015Справа №910/10174/15 За позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до житлово-будівельного кооперативу "Домобудівник-6"

про стягнення 37 498,53 грн.

Суддя Шкурдова Л.М.

Представники :

Від позивача: Маляр Н.В. (дов. № 390 від 06.04.15);

Від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Господарським судом розглядається справа за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до житлово-будівельного кооперативу "Домобудівник-6" про стягнення 37 498,53 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28 березня 2000 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (абонентом) було укладено договір № 7811/4-02 на послуги водопостачання та водовідведення (далі - договір). Позивач належно виконував положення договору, сумлінно та належним чином, надаючи відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення цілодобово. Натомість, відповідач неналежно виконував покладенні на нього договором та чинним законодавством обов'язки стосовно повної, своєчасної та систематичної оплати отриманих ним послуг. Таким чином, заборгованість абонента становить 25 411, 76 грн. Ціна позову визначена у сумі 37 498,53 грн. та включає крім заборгованості абонента за надані послуги, інфляційні витрати в розмірі 5 405, 05 грн., три проценти річних в розмірі 1 425, 48 грн., 173, 89 грн. пені та штрафу в розмірі 5 082, 35 грн.

У судовому засіданні 10.06.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Враховуючи наявність доказів належного повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, відсутність доказів неможливості прибуття в судове засідання представника відповідача, достатність матеріалів для прийняття рішення по суті, суд, відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.03.2000р. між відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (постачальник) та житлово-будівельним кооперативом «Домобудівник-6» укладено Договір на послуги водопостачання та водовідведення №7811/4-02 від 28.03.2000р. (далі - Договір).

Відповідно до п. 1. Договору постачальник зобов'язався забезпечити абоненту постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами.

Згідно з п. 2.1. Договору постачальник зобов'язався забезпечити постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 «Вода питна», та приймати каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин.

Відповідно до п.2.2. Договору абонент зобов'язався сплачувати вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новим тарифом з часу його введення в дію без внесення змін до договору.

Згідно п.3.1. Договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником Абонента.

Відповідно до п. 3.4. Договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно до показників водолічильника, а при його відсутності - за узгодженням з постачальником, за діючими нормами водопостачання, або іншим засобом.

Згідно п. 3.6. Договору Абонент розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п'ятиденний термін з дня представлення Постачальником платіжних документів до банківської установи.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у п'ятиденний термін з дня представлення Постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані Постачальника вважаються прийнятими Абонентом (п. 3.7. Договору).

Позивач вказує, що у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 13 503,98 грн за холодне водопостачання та прийняття стоків за період з 01.06.2012 по 30.06.2014 року; заборгованість в розмірі 11 907,78 грн за гаряче водопостачання та прийняття стоків за період з 01.03.2012 по 30.06.2014, з яких 6 924,86 грн - заборгованість за гаряче водопостачання та 4 982,92 грн - стоки гарячої води.

Матеріалами справи, а саме актами про зняття показників водо лічильників, розшифровками рахунків абонента, підтверджується надання позивачем послуг з водопостачання та прийняття їх стоків.

Пунктом 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України наказу від 27.06.2008 року № 190 (далі - Правила), визначено, що суб'єкти господарювання, в яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, враховується в загальному обсязі стічних вод споживачів та оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Отже, відповідно до пункту 3.13 Правил розрахунок за спожиту питну воду, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання, повинен проводитися з балансоутримувачем бойлеру.

Позивачем не надано доказів того, що теплові пункти за адресами, на які позивачем постачається питна вода на підігрів для виготовлення гарячої води, та за якими позивач виставляє рахунки відповідачу перебувають у позивача на обслуговуванні.

Окрім того, за правилами статті 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, а частиною 1 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Оскільки Договір не регулює відносин постачання питної води для виготовлення гарячої, то підстав для стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з постачання такої води в розмірі 6 924,86 грн, суд не вбачає.

Нараховані на вказану суму заборгованості 3% річних в розмірі 432,35 грн, інфляційні втрати в розмірі 1 195,45 грн, пеня в розмірі 18,69 грн не підлягають стягненню.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості у період з 01.06.2012 по 30.06.2014 року заборгованості в розмірі 13 503,98 грн за холодне водопостачання та прийняття стоків холодної води, а також заборгованості в розмірі 4 982,92 грн за стоки гарячої води суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктами 3.1, 3.7 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України встановлено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються споживачами щомісячно на основі показів засобів обліку та відповідно до умов договору.

Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України

від 19 лютого 2002 р. N 37, встановлюється єдиний на території України порядок встановлення та стягнення плати за скиди промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів і поширюється на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - Водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - Підприємства)

Згідно п.1.3. Інструкції підприємства скидають стічні води в системи комунальної чи відомчої каналізації та сплачують їм за послуги водовідведення відповідно до договорів з Водоканалами.

Як вбачається з пункту 3.13 Правил обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Таким чином, відповідач зобов'язаний оплачувати послуги водовідведення, незалежно від того, що стічні води є результатом постачання холодної чи гарячої води.

З матеріалів справи вбачається, що за умовами укладеного між сторонами договору, кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показаннями лічильників, зареєстрованими у постачальника (пункт 3.1 договору), а кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно до показників водо лічильника, а при його відсутності - за узгодженням з постачальником, за діючими нормами водопостачання, або іншим засобом (пункт 3.4 цього договору).

Таким чином, умовами укладеного між сторонами договору та Правилами користування системами централізованого водопостачання та водовідведення в населених пунктах України від 27.06.2008 № 190 передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод, тобто кількість спожитої води, визначається за показниками водолічильників абонента, зареєстрованих постачальником.

Кількість постачання холодної води відповідачу у спірний період зафіксовано в актах про знаття показань приладів обліку.

В матеріалах справи містяться зведені відомості сплат за надані послуги водовідведення гарячої води споживачам, згідно яких відповідачу виставлялася оплата за водовідведення води. Відповідачем обсяги водовідведення води не заперечувались, наявність заборгованості не спростовано.

Матеріалами справи, а саме актами про зняття показників водолічильників, розшифровками рахунків абонента, зведеними відомостями сплат за надані послуги водовідведення, розрахунком заборгованості підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем у період з 01.06.2012 по 30.06.2014 року за послуги холодного постачання та водовідведення в загальному розмірі 18 486,90 грн (13 503,98 грн- заборгованість по оплаті постачання холодної води та прийняття її стоків + 4 982,92 грн - заборгованість водовідведення стоків гарячої води).

Акти зняття показників водолічильників підписані зі сторони відповідача, розбіжностей в кількості наданих послуг з постачання води сторони не заявляли, контррозрахунку з визначенням іншої, ніж заявлена в позовній заяві, кількості спожитої води та обсягів водовідведення відповідач не надав.

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст. 525 Цивільного кодексу України не допускається.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Заборгованість за надані послуги з постачання холодної води та водовідведення за період з 01.06.2012 по 30.06.2014 року за послуги холодного постачання та водовідведення в загальному розмірі склала 18 486,90 грн, що підтверджується матеріалами справи, в тому числі детальним розрахунком позивача, складеним на підставі надходження від розщеплення платежів, здійснених ГІОЦ, надходжень від відділу пільг і субсидій, про доказів погашення відповідачем вказаної суми заборгованості суду не надано.

Крім суми основного боргу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 661,32 грн, інфляційні втрати в розмірі 3 304,39 грн та пеню в розмірі 143,28 грн, які нараховані позивачем з суми заборгованості за послуги постачання холодної води та водовідведення.

Також, позивачем нараховано 3% річних у розмірі 331,82 грн., інфляційні втрати в розмірі 905,21 грн та пеню в розмірі 11,91 грн з суми заборгованості за послуги приймання стоків гарячої води.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п.4.2. Договору за несвоєчасну оплату послуг абонент сплачує пеню.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки 3 % річних, інфляційних втрат та пені , у зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 993,14 грн, інфляційні втрати в розмірі 4209,60 грн та пені в розмірі 155,19 грн. за порушення строків оплати послуг з постачання холодної води та приймання стоків холодної води та стоків гарячої води.

Крім того, позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 5 082,35 грн.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що за безпідставну відмову від оплати наданих послуг абонент сплачує постачальнику штрафні санкції у розмірі 20% від несплаченої суми.

Відповідно до п. 4.1. Договору штраф повинен нараховуватися на суму рахунку, яку відповідач відмовився сплатити та не повинен нараховуватися на всю суму заборгованості в цілому або на залишок частково сплачених рахунків від яких відповідач не відмовлявся.

Оскільки позивачем доказів того, що відповідач однобічно необґрунтовано відмовився від оплати конкретного рахунку, приймаючи до уваги, що оплата комунальних послуг здійснюється за рахунок грошових коштів, які надходять від споживачів житлово-комунальних послуг через КП ГІОЦ та частково перераховувалась позивачу, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 5 082,35 грн., нарахованому позивачем на підставі п.4.1. Договору.

Таким чином, заявлена позивачем вимога на підставі п. 4.1. Договору про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 5 082,35 грн, визнається судом недоведеною та безпідставною, а тому не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з житлово-будівельного кооперативу "Домобудівник-6" (03191, м.Київ, вул.Якубовського, буд.9, код ЄДРПОУ 23378652) на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м.Київ, вул.Лейпцизька, 1-а, код ЄДРПОУ 03327664) 18 486 (вісімнадцять тисяч чотириста вісімдесят шість) грн 90 коп - суми основного боргу, 993 (дев'ятсот дев'яносто три) грн 14 коп - 3 % річних, 4209 (чотири тисячі двісті дев'ять) грн 60 коп - інфляційних втрат, 155 (сто п'ятдесят п'ять) грн 19 коп - пені та 1161 (тисячу сто шістдесят одну) грн 77 коп - суми судового збору.

3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Шкурдова Л.М.

Повне рішення складено: 30.06.2015