ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.06.2015 р. Справа № 914/4108/14
За позовом:Прокурора Шевченківського району міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м. Львів, до відповідача:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів, третя особа:Квартирно-експлуатаційний відділ міста Львова, м. Львів, про:звільнення земельної ділянки, приведення її у придатний для використання стан шляхом демонтажу усіх встановлених на ній об'єктів й повернення у володіння Львівської міської ради та стягнення судових витрат Головуючий суддя - Крупник Р.В., Судді - Березяк Н.Є., Король М.Р., Секретар- Айзенбарт А.І. Представники сторін: від прокуратури:ОСОБА_2 - прокурор; від позивача:не з'явився; від відповідача: ОСОБА_1; третя особа:не з'явився. Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід суддів та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.
СУТЬ СПОРУ:
19.11.2014р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Прокурора Шевченківського району міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради до ОСОБА_3 кооперативу «Жигулі» про звільнення земельної ділянки, приведення її у придатний для використання стан шляхом демонтажу усіх встановлених на ній об'єктів, і повернення у володіння Львівської міської ради та стягнення судових витрат.
Ухвалою суду від 20.11.2014р. (суддя Козак І.Б.) порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 16.12.2014р.
Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду від 16.12.2014р. та 13.01.2015р.
Ухвалою суду від 27.01.2015р. замінено первісного відповідача ОСОБА_3 кооператив «Жигулі» на належного відповідача - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, розгляд справи відкладено на 10.02.2015р.
З підстав тимчасової втрати працездатності судді Козак Ірини Богданівни, судове засідання 10.02.2015 року не відбулось. Відтак, ухвалою суду від 23.02.2015р. розгляд справи відкладено на 11.03.2015р.
Ухвалою суду від 11.03.2015р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Квартирно-експлуатаційний відділ міста Львова та відкладено розгляд справи на 31.03.2015р.
Ухвалами суду від 31.03.2015р. призначено колегіальний розгляд справи №914/4108/14 у складі трьох суддів та відкладено розгляд справи на 13.05.2015р.
24.04.2015р. проведено автоматичний розподіл справ між суддями, в результаті якого, до складу колегії введено суддів Березяк Н.Є. та Король М.Р.
12.05.2015р. у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Козак І.Б., було призначено повторний автоматичний розподіл справи, внаслідок якого справу №914/4108/14 розподілено судді-доповідачу ОСОБА_4
Ухвалою суду від 13.05.2015 р. розгляд справи відкладено на 26.05.2015р. В подальшому розгляд справи відкладено на 24.06.2015р.
Прокурор в судове засідання 24.06.2015р. з'явився, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити повністю з підстав, вказаних у позовній заяві.
В засіданні зазначив, що прокуратурою Шевченківського району м. Львова встановлено, що Державною інспекцією сільського господарства в Львівській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки автогаражним кооперативом «Жигулі». За результатами проведеної перевірки встановлено, що АГК «Жигулі» без правовстановлюючих документів використовує земельну ділянку для обслуговування автомобільної стоянки площею 0,17 га. за адресою: м. Львів, вул. Миколайчука, 10-12. Як вбачається з акту перевірки обстеження земельної ділянки від 27.06.2013р. №101 Державної інспекції сільського господарства в Львівській області АГК «Жигулі» немає документів, що посвідчують право власності чи користування на вказану земельну ділянку, чим порушено вимоги ст. 125, ч.1-3, 5 ст. 126 ЗК України. Як зазначила прокурор, в процесі розгляду справи встановлено, що спірну земельну ділянку фактично займає та здійснює на ній господарську діяльність ФОП ОСОБА_1, а не АГК «Жигулі», оскільки у Львові зареєстровано лише один АГК «Жигулі», який знаходиться в м. Львові по вул. Дріжджова, 29 і цей кооператив стосунку до спору не має. Враховуючи зазначене прокурор просить суд зобов'язати ФОП ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку площею 0,17 га., привести її у придатний для використання стан шляхом демонтажу усіх встановлених на ній об'єктів за власні кошти та повернути у володіння Львівської міської ради.
Представник позивача в судове засідання 24.06.2015р. не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце його проведення.
ФОП ОСОБА_1 в судове засідання 24.06.2015р. з'явився, проти позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні повністю.
В засіданні зазначив, що він зареєструвався як фізична особа-підприємець для того, що б укласти договір оренди на земельну ділянку площею 0,17 га. у м. Львові по вул. Миколайчука, 10-12 з метою розміщення на ній автостоянки. Однак, звернувшись із відповідною заявою до Управління природних ресурсів Львівської міської ради він отримав відповідь, що дана земельна ділянка належить КЕВ БУ №4 м. Львова. В подальшому він неодноразово звертався до КЕВ м. Львова з проханням укласти договір оренди щодо вказаної земельної ділянки, однак останній повідомив відповідача, що дана земельна ділянка знаходиться на балансі КЕВ м. Львова, але не включена у проект Додаткового переліку нерухомого військового майна Збройних сил, яке без заподіяння шкоди обороноздатності держави, бойовій та мобілізаційній готовності військ пропонується до передачі в оренду. Також КЕВ м. Львова повідомило, що окремим дорученням Генерального штабу Збройних Сил України від 10.07.2014р. визначено призупинити погодження переліків на передачу в оренду нерухомого військового майна до закінчення проведення антитерористичної операції. Відтак, на думку відповідача, в його діях не має жодних протиправних діянь, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Представник КЕВ м. Львова в судове засідання 24.06.2015р. не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце його проведення.
Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
В червні 2013 року Державною інспекцією сільського господарства у Львівській області проводилася позапланова перевірка за дотриманням вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки у м. Львові по вул. Миколайчука, 10-12 для обслуговування автостоянки «Жигулі». В ході проведення перевірки встановлено, що АГК «Жигулі» самовільно зайняло земельну ділянку площею 0,17 га. у м. Львові на вул. Миколайчука, 10-12 та використовує вказану земельну ділянку для влаштування та обслуговування автостоянки.
За результатами проведення перевірки складено Акт обстеження земельної ділянки від 27.06.2013р. №101, внесено припис №668 від 27.06.2013р. щодо усунення порушень вимог земельного законодавства та складено протокол від 27.06.2013р. №000503 за ознаками самовільного зайняття земельної ділянки, а також винесено постанову про накладення на голову правління АГК «Жигулі» ОСОБА_1 адміністративного стягнення від 08.07.2013р. №75/2 та проведено розрахунок шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 53641,42 грн.
При повторній перевірці встановлено, що голова АГК «Жигулі» не виконав припис №668 від 27.06.2013р. щодо усунення порушень вимог земельного законодавства. Держсільгоспінспекцією видано повторний припис від 22.08.2013р. №1092 щодо усунення порушень вимог земельного законодавства, складено протокол про адміністративне правопорушення від 22.08.2013р. №000704 за невиконання припису №668 від 27.06.2013р. та винесено постанову про накладення на голову правління АГК «Жигулі» ОСОБА_1 адміністративного стягнення від 02.09.2013р.
Разом з тим, з листа Держсільгоспінспекції №6206/3-10-8 від 11.11.2014р. вбачається, що інспекція з виїздом на місце здійснила огляд земельної ділянки у м. Львові на вул. Миколайчука, 10-12 та встановила, що АГК «Жигулі» надалі використовує вказану земельну ділянку для обслуговування стоянки автомобілів.
У зв'язку з цим, прокурором заявлено в інтересах Львівської міської ради позов до АГК «Жигулі» про зобов'язання звільнити земельну ділянку площею 0,17 га. у м. Львові по вул. Миколайчука, 10-12, привести її у придатний для використання стан шляхом демонтажу усіх встановлених на ній об'єктів за власні кошти та повернути у володіння Львівської міської ради.
В ході розгляду справи, ухвалою суду від 21.01.2015р. за клопотанням прокурора замінено АГК «Жигулі» на належного відповідача - ФОП ОСОБА_1 оскільки, з матеріалів справи вбачається, що у Львові зареєстровано лише один АГК «Жигулі», який знаходиться по вул. Дріжджова, 29 і цей кооператив стосунку до спору не має. Натомість АГК «Жигулі» головою котрого був би гр. ОСОБА_1 (як це зазначено в актах перевірки Держсільгоспінспекції) в м. Львові не зареєстровано. А тому, як зазначає прокурор, спірну земельну ділянку фактично займає та здійснює на ній господарську діяльність ФОП ОСОБА_1, а не АГК «Жигулі».
Встановивши наведені обставини справи, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
За змістом ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
В розумінні ст.1 ГПК України підприємства, установи та організації мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві (ст. 2 ГПК України).
Згідно ч.2 ст.21 ГПК України позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, прокурор та юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
З позовної заяви вбачається, що прокурор Шевченківського району м. Львова звернувся в суд із позовом в інтересах Львівської міської ради, як власника земельної ділянки площею 0,17 га. у м. Львові на вул. Миколайчука, 10-12 та представницького органу місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальної громади міста Львова, здійснює відповідно до закону від імені та в інтересах вказаної територіальної громади правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Разом з тим, матеріалами справи не підтверджується факт перебування вказаної ділянки у комунальній власності.
Так, згідно ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі передачі їм земель державної власності (ч.5 ст.83 ЗК України).
За змістом ст.84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 77 ЗК України землі оборони можуть перебувати лише в державній власності . Землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.
З матеріалів справи, зокрема, Матеріалів інвентаризації земель Міністерства оборони України Військове містечко №48 від 1993р., Довідок КЕВ м. Львова №111 від 12.01.2015р., №2727 від 17.07.2013р. та №5335 від 14.10.2014р. вбачається, що земельна ділянка площею 0,17 га. по вул. Миколайчука, 10-12 в м. Львові відноситься до земель оборони та обліковується за військовим містечком №48. Вказане військове майно перебуває на балансі КЕВ м. Львова, але не включене в проект Додаткового переліку нерухомого військового майна Збройних Сил, яке без заподіяння шкоди обороноздатності держави, бойовій та мобілізаційній готовності військ пропонується до передачі в оренду. Також окремим дорученням Генерального штабу Збройних Сил України від 10.07.2014р. визначено призупинити погодження переліків на передачу в оренду нерухомого військового майна до закінчення проведення антитерористичної операції.
Крім цього, судом встановлено, що відповідно до ухвали Львівської міської ради від 21.05.2009р. №2651 «Про внесення до ухвали міської ради від 29.12.2005р. №3028» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.02.2010р. №193-р «Про передачу нерухомого військового майна у м. Львові» передачі у власність територіальної громади м. Львова підлягають 103 житлових будинки, об'єкти інфраструктури та інженерного забезпечення, а також земельні ділянки вивільнених військових містечок, зокрема, нерухоме майно, що знаходиться в м. Львові по вул. Миколайчука, 10-12.
Разом з тим, з листа Управління житлового господарства Львівської міської ради №2501в-1297 від 21.04.2015р. вбачається, що своїм рішенням Львівська міська рада задекларувала готовність прийняти у власність територіальної громади м. Львова житловий фонд КЕВ м. Львова разом з об'єктами інженерного забезпечення. Для вирішення питання належного утримання відомчого житла, міською радою неодноразово ініціювались наради для врегулювання питання приймання-передачі військового майна у власність територіальної громади м. Львова, створювалися спільні робочі групи, пропонувалися різні шляхи вирішення питання (передачі житлового фонду КЕВ м. Львова на обслуговування ЛКП з подальшою передачею у комунальну власність, поетапне прийняття житлового фонду КЕВ м. Львова). Неодноразово зверталися до Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України, головного КЕУ Збройних Сил України, однак, пропозиції по передачі військового майна не були підтримані. На даний час військове майно перебуває на балансі КЕВ м. Львова, зокрема, житлові будинки обслуговуються БУ-4 КЕВ м. Львова .
З огляду на викладене, станом на момент розгляду справи, земельна ділянка площею 0,17 га. по вул. Миколайчука, 10-12 в м. Львові відноситься до земель оборони, перебуває в державній власності і органом, який здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження нею є Міністерство оборони України, а не Львівська міська рада.
Відповідно до положень ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оскільки під час судового розгляду справи прокурором не було доведено належними та допустимими доказами порушення суб'єктивного права Львівської міської ради в інтересах якої заявлено позов, відтак, відсутні правові підстави для захисту цього права в судовому порядку та задоволення позову.
Крім цього, суд наголошує на тому, що в матеріалах справи відсутні належні докази того, що земельну ділянку площею 0,17 га. по вул. Миколайчука, 10-12 в м. Львові безпідставно займає ФОП ОСОБА_1, оскільки у всіх наявних в матеріалах справи актах, які підтверджують факт зайняття цієї земельної ділянки, відзначається про зайняття її ОСОБА_3 кооперативом «Жигулі», а не ФОП ОСОБА_1
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір слід стягнути з позивача в дохід Державного бюджету України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 4-3, 12, 29, 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. В позові відмовити повністю.
2. Стягнути з Львівської міської ради (79006, м. Львів, пл. Ринок, 1; код ЄДРПОУ 04056896) в дохід державного бюджету України 1218,00 грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.
4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 30.06.2015р.
Головуючий суддя Крупник Р.В.
Суддя Березяк Н.Є.
Суддя Король М.Р.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 24.06.2015 |
Оприлюднено | 06.07.2015 |
Номер документу | 45979319 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Крупник Р.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні