Постанова

від 22.09.2015 по справі 914/4108/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2015 р. Справа № 914/4108/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Гриців В.М.

Якімець Г.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Львівської міської ради за вих. № 1104/вих1006 від 07.07.2015р. (вх. № ЛАГС 01-05/3337/15 від 23.07.2015р.)

на рішення господарського суду Львівської області від 24.06.2015р.

у справі № 914/4108/14

за позовом: прокурора Шевченківського району міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі ФОП ОСОБА_2.), м. Львів

третя особа: квартирно-експлуатаційний відділ міста Львова (надалі КЕВ м. Львова), м. Львів

про звільнення земельної ділянки, приведення її у придатний для використання стан шляхом демонтажу усіх встановлених на ній об'єктів й повернення у володіння Львівської міської ради

за участю учасників судового процесу:

від прокуратури: Яворський Я.Т.

від позивача: Кузик Ю.І. - представник (довіреність № 1104-вих-524 від 04.08.2015р.)

від відповідача-1: ОСОБА_2

від відповідача-2: Безушко О.І. - представник (довіреність № 6704 від 29.12.2014р.)

Учасникам судового процесу роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст.20, 22, 27, 28 ГПК України. Заяв про відвід суддів та клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу від сторін не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 24.06.2015р. у справі № 914/4108/14 (головуючий суддя - Крупник Р.В., судді Березяк Н.Є., Король М.Р.) відмовлено в задоволені позовних вимог прокурора Шевченківського району міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради до ФОП ОСОБА_2, за участю КЕВ міста Львова про звільнення земельної ділянки, приведення її у придатний для використання стан шляхом демонтажу усіх встановлених на ній об'єктів й повернення у володіння Львівської міської ради та стягнення судових витрат. Стягнуто з Львівської міської ради в дохід державного бюджету України 1 218,00 грн.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що земельна ділянка площею 0,17 га. по АДРЕСА_1 відноситься до земель оборони, перебуває в державній власності і органом, який здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження нею є Міністерство оборони України, а не Львівська міська рада. Окрім того, прокурором не було доведено належними та допустимими доказами порушення суб'єктивного права Львівської міської ради в інтересах якої заявлено позов, відтак, відсутні правові підстави для захисту цього права в судовому порядку та задоволення позову.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Львівська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає незаконним, таким, що прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з невідповідністю висновків суду фактичним обставинами, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги прокурора Шевченківського району міста Львова. Зокрема, скаржник зазначає, що спірна земельна ділянка по АДРЕСА_1 не відноситься до земель Міністерства оборони України, оскільки реєстрація права власності на дану земельну ділянку відсутня, а відтак, єдиним власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 є Львівська міська рада.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2015р. справу № 914/4108/14 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кравчук Н.М., склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, Гнатюк Г.М. та Мирутенко О.Л.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 27.07.2015р. поновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.08.2015р.

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 13.08.2015р., у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Мирутенка О.Л. в склад колегії суддів замість судді Мирутенка О.Л. введено суддю Данко Л.С.

Ухвалою суду від 13.08.2015 р. розгляд справи відкладено на 03.09.2015р.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2015р., у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні судді Данко Л.С. в склад колегії суддів замість судді Данко Л.С. введено суддю Мирутенка О.Л.

03.09.2015р. в судовому засіданні оголошено перерву до 22.09.2015р., про що сторони були повідомлені під розписку.

У зв'язку з перебуванням суддів Гнатюк Г.М. у відпустці та у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Мирутенка О.Л., розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 22.09.2015р. внесено зміни у склад колегії суддів по розгляду справи № 914/4108/14, замість суддів Гнатюк Г.М., Мирутенка О.Л. введено суддів Гриців В.М. та Якімець Г.Г.

Представник скаржника в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просить рішення місцевого господарського суду від 24.06.2015р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги прокурора Шевченківського району міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради задовольнити в повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні проти доводів скаржника заперечує, рішення місцевого господарського суду вважає законним.

Відповідач проти доводів скаржника заперечує з мотивів, наведених у заперечені на апеляційну скаргу (зареєстроване в канцелярії суду за вх. № 01-04/5008/15 від 13.08.2015р.), просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні представник третьої особи з доводами скаржника також не погоджується, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Державною інспекцією сільського господарства у Львівській області в червні 2013р. було проведено позапланову перевірку за дотриманням вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки у АДРЕСА_1 для обслуговування автостоянки "Жигулі". В ході проведення перевірки встановлено, що АГК "Жигулі" самовільно зайняло земельну ділянку площею 0,17 га. у м. Львові на вул. Миколайчука, 10-12 та використовує вказану земельну ділянку для влаштування та обслуговування автостоянки.

За результатами проведення перевірки складено Акт обстеження земельної ділянки від 27.06.2013р. №101 (а.с. 19-20), внесено припис №668 від 27.06.2013р. (а.с. 21-22) щодо усунення порушень вимог земельного законодавства та складено протокол від 27.06.2013р. №000503 (а.с 23-24) за ознаками самовільного зайняття земельної ділянки, а також винесено постанову про накладення на голову правління АГК "Жигулі" ОСОБА_2 адміністративного стягнення від 08.07.2013р. №75/2 (а.с. 30-31) та проведено розрахунок шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 53641,42 грн.

При повторній перевірці встановлено, що голова АГК "Жигулі" не виконав припису №668 від 27.06.2013р. щодо усунення порушень вимог земельного законодавства. Держсільгоспінспекцією видано повторний припис від 22.08.2013р. №1092 (а.с 29) щодо усунення порушень вимог земельного законодавства, складено протокол про адміністративне правопорушення від 22.08.2013р. №000704 за невиконання припису №668 від 27.06.2013р. та винесено постанову про накладення на голову правління АГК "Жигулі" ОСОБА_2 адміністративного стягнення від 02.09.2013р № 14-ММ (а.с 32).

Разом з тим, з листа-відповіді Держсільгоспінспекції №6206/3-10-8 від 11.11.2014р. (а.с. 54-55) вбачається, що інспекція з виїздом на місце здійснила огляд земельної ділянки у м. Львові на вул. Миколайчука, 10-12 та встановила, що АГК "Жигулі" надалі використовує вказану земельну ділянку для обслуговування стоянки автомобілів.

У зв'язку з цим, прокурором заявлено в інтересах Львівської міської ради позов до АГК "Жигулі" про зобов'язання звільнити земельну ділянку площею 0,17 га. у АДРЕСА_1, привести її у придатний для використання стан шляхом демонтажу усіх встановлених на ній об'єктів за власні кошти та повернути у володіння Львівської міської ради.

В ході розгляду справи, ухвалою господарського суду Львівської області від 21.01.2015р. за клопотанням прокурора замінено АГК "Жигулі" на належного відповідача - ФОП ОСОБА_2, оскільки, з матеріалів справи вбачається, що у Львові зареєстровано лише один АГК "Жигулі", який знаходиться по АДРЕСА_2 і цей кооператив стосунку до спору не має. Натомість АГК "Жигулі" головою котрого був гр. ОСОБА_2 (як це зазначено в актах перевірки Держсільгоспінспекції) в м. Львові не зареєстровано. А тому, як зазначає прокурор, спірну земельну ділянку фактично займає та здійснює на ній господарську діяльність ФОП ОСОБА_2, а не АГК "Жигулі".

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним.

Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи та організації мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві (ст. 2 ГПК України).

Згідно ч.2 ст.21 ГПК України позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

З вищенаведеного вбачається, що правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, прокурор та юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Львівський апеляційний господарський суд погоджується з місцевим господарським судом, що прокурором не було доведено належними та допустимими доказами порушення суб'єктивного права Львівської міської ради в інтересах якої заявлено позов, відтак, відсутні правові підстави для захисту цього права в судовому порядку та задоволення позову, виходячи з наступного.

За змістом ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі передачі їм земель державної власності (ч.5 ст.83 ЗК України).

За змістом ст.84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЗК України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності .

Згідно з ст. 1 Закону України "Про використання земель оборони" землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про використання земель оборони" землі оборони можуть використовуватися для будівництва об'єктів соціально-культурного призначення, житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей, а також соціального та доступного житла без зміни їх цільового призначення.

З матеріалів справи, зокрема, матеріалів інвентаризації земель Міністерства оборони України Військове містечко №48 від 1993р. (а.с. 143-151), Довідок КЕВ м. Львова №111 від 12.01.2015р., №2727 від 17.07.2013р. та №5335 від 14.10.2014р. (а.с. 194-195) вбачається, що земельна ділянка площею 0,17 га. по АДРЕСА_1 відноситься до земель оборони та обліковується за військовим містечком №48. Вказане військове майно перебуває на балансі КЕВ м. Львова, але не включене в проект Додаткового переліку нерухомого військового майна Збройних Сил, яке без заподіяння шкоди обороноздатності держави, бойовій та мобілізаційній готовності військ пропонується до передачі в оренду. Також окремим дорученням Генерального штабу Збройних Сил України від 10.07.2014р. визначено призупинити погодження переліків на передачу в оренду нерухомого військового майна до закінчення проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ухвали Львівської міської ради від 21.05.2009р. №2651 "Про внесення до ухвали міської ради від 29.12.2005р. №3028" (а.с. 98-111) та розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.02.2010р. №193-р "Про передачу нерухомого військового майна у м. Львові" передачі у власність територіальної громади м. Львова підлягають 103 житлових будинки, об'єкти інфраструктури та інженерного забезпечення, а також земельні ділянки вивільнених військових містечок, зокрема, нерухоме майно, що знаходиться в АДРЕСА_1.

З листа Управління житлового господарства Львівської міської ради №2501в-1297 від 21.04.2015р. (а.с. 224) вбачається, що прийнявши ухвалу №2651 від 21.05.2009р. Львівська міська рада задекларувала готовність прийняти у власність територіальної громади м. Львова житловий фонд КЕВ м. Львова разом з об'єктами інженерного забезпечення. Для вирішення питання належного утримання відомчого житла, міською радою неодноразово ініціювались наради для врегулювання питання приймання-передачі військового майна у власність територіальної громади м. Львова, створювалися спільні робочі групи, пропонувалися різні шляхи вирішення питання (передачі житлового фонду КЕВ м. Львова на обслуговування ЛКП з подальшою передачею у комунальну власність, поетапне прийняття житлового фонду КЕВ м. Львова). Неодноразово зверталися до Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України, головного КЕУ Збройних Сил України, однак, пропозиції по передачі військового майна не були підтримані. На даний час військове майно перебуває на балансі КЕВ м. Львова, зокрема, житлові будинки обслуговуються БУ-4 КЕВ м. Львова.

З врахуванням вищевикладеного, покликання скаржника на лист відділу Держземагентства у м. Львові Львівської області від 31.07.2014 р. № 40/7/222, як на єдиний доказ перебування спірної земельної ділянки у комунальній власності відповідно до ст..83 ЗК України, у якому зазначається, що згідно земельно-кадастрових даних земельна ділянка по АДРЕСА_1 знаходиться у користуванні кооперативної стоянки «Жигулі» без належно оформлених правовстановлюючих документів та землекористування, а відтак, спірна земельна ділянка не може відноситись до земель Міністерства оборони України, оскільки реєстрація права власності на дану ділянку відсутня, також не заслуговують на увагу суду.

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні належні докази того, що земельну ділянку площею 0,17 га. по АДРЕСА_1 безпідставно займає ФОП ОСОБА_2, оскільки у всіх наявних в матеріалах справи актах, які підтверджують факт зайняття цієї земельної ділянки, відзначається про зайняття її автогаражним кооперативом "Жигулі", а не ФОП ОСОБА_2

Посилання скаржника на те, що судом першої інстанції неналежним чином досліджені обставини у справі, не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, оскільки позивачем не подано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що в Львівської міської ради відсутні правові підстави для захисту прав в судовому порядку, земельна ділянка площею 0,17 га. по АДРЕСА_1 відноситься до земель оборони, перебуває в державній власності і органом, який здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження нею є Міністерство оборони України, а не Львівська міська рада.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак, скаржником всупереч вищенаведеній нормі права, не подано доказів, які спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду є законним, обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення господарського суду Львівської області від 24.06.2015р.у справі № 914/4108/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України.

3. Справу передати до господарського суду Львівської області.

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

судді Гриців В.М.

Якімець Г.Г.