Рішення

від 25.06.2015 по справі 917/890/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2015 р. Справа №917/890/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг Картон", (юридична адреса: вул.Карбишева-3, м.Луцьк, Волинська обл., 43023), (фактична адреса: вул.Космонавтів - 81/30, м.Миколаїв, 54000)

до Приватного підприємства "Компанія "Аріс"", Героїв Бреста - 86А, м.Кременчук, Полтавська область,39600

про стягнення 86554,78грн.

Суддя Кльопов І.Г.

Представники сторін у судове засідання не з"явилися

У судовому засіданні 25.06.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 ГПК України.

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Юг Картон" про стягнення з приватного підприємства "Компанія "Аріс" заборгованості за договором поставки №ГК31/03/14 від31.03.2014р. у розмірі 86554,78грн.

Від позивача надійшла заява щодо позовних вимог від 17.06.2015р. вхід. №9159, в якій позивач зазначає, що допустив технічну помилку в редакції прохальної частини позову, а саме помилково зазначив суму основного боргу72571,16грн. замість 60807,00грн.

Також позивач у заяві повідомив про сплату відповідачем суми основного боргу у розмірі 2507,01грн. та просить суд стягнути з відповідача прострочену заборгованість у розмірі 52 999,99грн., 3% річних у розмірі 981,13грн., інфляційні нарахування у розмірі 2219,46грн., пеню у розмірі - 10783,03грн.

Відповідно до п.3.10 Постанови ВГСУ "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року N 18 передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Відповідно до п. 3.11.Постанови ВГСУ "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року N 18 ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

З урахуванням викладеного, суд розцінює дану заяву як заяву про зменшення позовних вимог та розглядає вимоги про стягнення з відповідача прострочену заборгованість у розмірі 52 999,99грн., 3% річних у розмірі 981,13грн., інфляційні нарахування у розмірі 2219,46грн., пеню у розмірі - 10783,03грн.

Відповідач відзив на позов не надав, у судове засідання не з"явився.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо для розгляду справи, а неявка сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, то справа розглядається без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши і оцінивши подані позивачем докази, на які він посилався як на підставу своїх вимог, суд, встановив:

31 березня 2014 року між ТОВ «Юг КАРТОН» (Постачальник, Позивач) та ПП «КОМПАНІЯ «АРІС» (Покупець, Відповідач), було укладено Договір поставки №ГКЗ 1/03/14 (Договір).

При цьому сторони узгодили наступне:

- постачальник зобов'язується виготовлювати та передавати у власнісі Покупця. а Покупець зобов'язувався приймати та оплачувати гофрокартонну продукцію (надалі Товар), на умовах, передбачених діючим Договором (п.2.1);

- асортимент та ціна на кожну одиницю Товару вказується у Специфікаціях, які оформляються у вигляді додатків до Договору і після підписання Сторонами є невід"ємною його частиною (п.2.2);

- поставка Товару за даним Договором здійснюється на умовах СРТ (інкотермс -2010), в інших випадках умови поставки погоджуються окремо і зазначаються у Специфікаціях, які є невід"ємною частиною Договору (п.4.1);

- товар постачається партіями, згідно заявок Покупця (п.4.2);

- для визначення строків розрахунків згідно з п.7.2 даного Договору датою поставки вважається дата підписання товаротранспортної накладної. Постачальник забезпечує відповідність дати підписання товаротранспортної накладної і дати відвантаження партіїї Товару до транспорту (п.4.9);

- розрахунок за Товар проводиться Покупцем в безготівковій формі або іншими способом, що дозволяється законодавством України (п.7.1);

- за поставлений Товар Постачальника оплата здійснюється на умовах відстрочки платежу 30 днів (п.7.2).

- даний договір діє з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2014р. ( п. 13.1)

Позивачем згідно з умовами Договору було поставлено Відповідачу гофрокартонну продукцію на суму 69502,00грн., що підтверджується видатковою накладною №3594 від 06.08.2014р. на суму 24293,25грн. та видатковою накладною №3688 від 11.08.2014р. на суму 45208,75грн.

Як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи, відповідач частково оплатив суму за поставлений Товар, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у розмірі 60807,00грн. Після порушення провадження у справі відповідачем було сплачено частково суму боргу у розмірі 2507,01грн., що підтверджується платіжним дорученням №520 від 20.05.2015р.

Так, відповідач в порушення умов договору не у повному обсязі оплатив вартість переданого йому Товару, у результаті чого виникла заборгованість у сумі 52999,99грн.

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли правовідносини з договору поставки.

Частини перша та шоста статті 265 Господарського кодексу України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частина друга статті 712 Цивільного кодексу України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ч. 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до абзацу 1 ч. 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Таким чином, вимога позивача про стягнення заборгованості у сумі 52999,99грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем відповідно до п. 10.1. Договору нараховано відповідачу пеню у розмірі 2796,59грн. за період з 08.09.2014р. по 31.03.2015р. за прострочку оплати товару за видатковою накладною №3594 від 06.08.2014р. та 7986,47грн. за період з 11.09.2014р. по 31.03.2015р. за прострочку оплати товару за видатковою накладною №3688 від 11.08.2015р.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України в постанові №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Так, відповідно до п. 10.1. Договору - у випадку порушення Покупцем строку розрахунків за поставлений Товар, передбачений п.7.2 Договору, він сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє в період, за який виплачується пеня за кожен день прострочки платежу від вартості неоплаченого Товару до дня повного виконання своїх зробов"язань.

Так, сторони п.10.1 Договору передбачили більший період часу, ніж шість місяців, за який нараховується пеня.

Відповідно до п. 2. ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, Відповідачу нараховані 3% річних у розмірі 981,13 грн., у т.ч. 254,53грн. за період з 08.09.2014р. по 31.03.2015р. за прострочку оплати товару за видатковою накладною №3594 від 06.08.2014р. та 726,607грн. за період з 11.09.2014р. по 31.03.2015р. за видатковою накладною №3688 від 11.08.2015р. та інфляційні витрати у розмірі 2219,46 грн. за період з вересня 2014р. по лютий 2015р.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних витрат , суд приходить до висновку, що вимоги позивача є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування наведеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про обгрунтвованість позовних вимог та задовольняє їх в повному обсязі.

Судові витрати, згідно статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Компанія "Аріс"", провулок Героїв Бреста - 86А, м.Кременчук, Полтавська область,39600 (п/р 26003378901 в ПАТ "ПФБ" м.Кременчук, МФО 331768, код ЄДРПОУ 38977521) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг Картон", (юридична адреса: вул.Карбишева-3, м.Луцьк, Волинська обл., 43023), (фактична адреса: вул.Космонавтів - 81/30, м.Миколаїв, 54000) (код ЄДРПОУ 36880389, п/р 26005001013920, у філії АТ "Укрексімбанк" у м.Миколаєві, код банку 326739) прострочену заборгованість в сумі 52999,99грн., 981,13 грн. - 3% річних, 2219,46 грн. - інфляційні нарахування, 10783,03грн. пені, а також 1 827,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено: 26.06.2015р.

Суддя Кльопов І.Г.