Рішення

від 20.09.2012 по справі 06-5-13/453-5023/3188/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2012 р.Справа № 06-5-13/453-5023/3188/12 вх. № 3188/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Стрижак О.М.

за участю представників сторін

позивача - не з'явився;

1-го відповідача - ОСОБА_1, довіреність №1 від 27.08.2012 року;

2-го відповідача - не з'явився;

3-ї особи - не з'явився.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Спецсталь", м. Київ

до першого відповідача - Приватне підприємство "ВЕ-СТО", м. Харків ,

другого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "МеталПромПостач", м Київ

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - СПДФО ОСОБА_2, м Дніпропетровськ

про стягнення 109375,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з першого відповідача 109 375,08 грн., у тому числі 70 000,08 грн. основного боргу, 4 375,00 грн.- 3% річних та 35 000,00 грн. неустойки за договором поставки №3С049 від 11.04.2012 року.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що за договором поставки №3С049 від 11.04.2012 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід-Спецсталь" та Приватним підприємством "ВЕС-ТО", відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання. 11.04.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід-Спецсталь" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Металпромпостач" (поручитель) укладено договір поруки №3С-0515, за яким поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником (ПП "ВЕС-ТО") своїх зобов'язань за основним договором, а саме за поставку товару в передбачений основним договором термін. У зв'язку з невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Металпромпостач" своїх договірних зобов'язань позивач просить суд стягнути з другого відповідача 300,00 грн.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 20.09.2012 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник першого відповідача - Приватне підприємство "ВЕ-СТО" проти заявлених позовних вимог заперечує в повному обсязі, свої заперечення обґрунтовує тим, що повністю і своєчасно відвантажив позивачу товар на суму отриманої від нього оплати і не має ніяких боргів перед позивачем.

Представник другого відповідача та представник 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - СПДФО ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, відзив на позов та витребувані попередньою ухвалою суду документи не надали.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника другого відповідача, суд встановив наступне.

11.04.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід-Спецсталь" та Приватним підприємством "ВЕ-СТО" був укладений Договір поставки № 3С049.

У відповідності до умов п.1.1 Договору поставки відповідач взяв на себе забов'язання передати у власність металопрокат, сортамент, кількість та ціна якого вказані у рахунках, які є невід'ємною частиною даного Договору, а позивач - прийняти та оплатити його вартість.

Відповідно до п.2.5 Договору оплата вартості замовленого товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 100% передоплати.

З матеріалів справи вбачається, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-Спецсталь" перерахував на поточний рахунок відповідача - Приватного підприємством "ВЕ-СТО" грошові кошти в сумі 70000,08грн. (оплата за трубу), про що свідчить рахунок - фактура № СФ-0000014 від 11.04.2012р. та платіжне доручення № 794 від 13.04.2012 року, копії яких належним чином засвідчені та долучені до матеріалів справи.

Відповідно до п.3.1 Договору поставка товару мала відбутися протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту виставлення рахунку-фактури Постачальником, тобто до 16.04.2012 року.

Відповідач, у свою чергу, не виконав належним чином свої договірні зобов'язання щодо поставки товару в обумовлений строк, в зв'язку з чим йому була направлена претензія від 25.04.2012 року з вимогою повернути грошові кошти, але до теперішнього часу Приватне підприємством "ВЕ-СТО" не повернуло грошових коштів, сплачених позивачем.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Згідно ч.3 ст. 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Враховуючи викладене, з огляду на відсутність доказів щодо виконання відповідачем умов договору щодо поставки позивачу товару та враховуючи претензію (вимогу) позивача, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з першого відповідача, сплаченої попередньої оплати у розмірі 70000,08 грн. обґрунтованими, доведеними доданими до справи доказами та підлягаючими задоволенню.

Оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов’язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення 3% річних. За таких обставин, вимоги позивача про стягнення 3 % річних в сумі 4375,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафними санкціями, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Пунктом 6.2 договору поставки передбачено пеня в розмірі 2 відсотка від вартості не поставленого товару за кожний день прострочки.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язаньВ» . За таких підстав позовні вимоги в частині стягнення 35000,00 грн. пені обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, 11.04.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Металпромпостач" (поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід-Спецсталь" (кредитор) було укладено Договір поруки № ЗС-0515.

Відповідно по п.1.1 Договору поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником - Приватним підприємством "ВЕ-СТО" забов'язань за основним договором, а саме: в частині поставки товару в строк передбачений договором Поставки № ЗС049 від 11.04.2012 року.

Згідно з п. 3.2 Договору поруки відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сумою 300 грн. у випадку невиконання боржником забов'язання в строки передбачені Основним Договором, кредитор вправі вимагати від поручителя повернення коштів здійсненої передоплати за товар в сумі до 300 грн.

Враховуючи викладене, з огляду на відсутність доказів щодо виконання поручителем перед кредитором умов Договору поруки щодо поставки позивачу товару, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з поручителя - Товариства з обмеженою відповідальністю "Металпромпостач" коштів у розмірі 300 грн. обґрунтованими, доведеними доданими до справи доказами та підлягаючими задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на першого відповідача.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст.1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "ВЕ-СТО" (61093, м. Харків, пров. Книшевський, буд.6, п/р 26009000010022 в ПАТ "Креді ОСОБА_3" м. Харків, МФО 300614, код ЄДРПОУ 33676017, ІПН 336760120351) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Спецсталь" (01033, м.Київ, вул. Шота Руставелі,44, оф.77-А, п/р 260060612600 ПАТ "Банк "Український капітал" м.Київ, МФО 320371, ІПН 377001426550) 70000,08 грн. боргу, 4375,00 грн. 3% річних, 35000,00грн. пені, 2193,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МеталПромПостач" (01030, м.Київ, вул. М.Коцюбинського, 12, п/р 26009038000228 в ПАТ "Укрсоцбанк", м.Київ, МФО 322012, код ЕДРПОУ 37080097, ІПН 370800926596) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Спецсталь" (01033, м.Київ, вул. Шота Руставелі,44, оф.77-А, п/р 260060612600 ПАТ "Банк "Український капітал" м.Київ, МФО 320371, ІПН 377001426550) 300 грн. боргу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.09.2012 р.

Суддя Присяжнюк О.О.