Ухвала

від 25.06.2015 по справі 826/17373/14

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

25 червня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І., суддів:Волкова О.Ф., Панталієнка П.В., - розглянувши заяву державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 березня 2015 року в справі за позовом ДПІ до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення податкової заборгованості,

встановила:

18 червня 2015 року до Верховного Суду України надійшла заява ДПІ про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 березня 2015 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Цією ухвалою суд касаційної інстанції відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою ДПІ на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 1 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2015 року, якими позовні вимоги задоволені частково.

Не погодившись із такою ухвалою Вищого адміністративного суду України, ДПІ подала заяву про її перегляд Верховним Судом України, посилаючись неоднакове застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України що, на думку заявника, підтверджується рішенням суду касаційної інстанції від 18 вересня 2014 року (№ К/800/7746/14).

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 239 КАС у заяві про перегляд судових рішень зазначається обґрунтування підстав для перегляду судових рішень, передбачених статтею 237 КАС.

Зі змісту поданої заяви убачається, що у ній порушується питання про перегляд рішення суду касаційної інстанції, в якому не сформульовано висновку щодо застосування норм матеріального права при вирішенні справи судами попередніх інстанцій. У цьому рішенні касаційний суд лише зазначив, що погоджується з правильністю і обґрунтованістю рішень цих судів. Копій рішень судів попередніх інстанцій із висновками про правозастосування до заяви не додано.

Із наведеного висновується, що заява про перегляд не містить обґрунтування на підтвердження неоднаковості в правозастосуванні, тому вона не може бути підставою для допуску справи до провадження.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах України Верховного Суду України,

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження справи за державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення податкової заборгованості про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 березня 2015 року.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді: О.Ф. Волков

П.В. Панталієнко