Рішення

від 25.06.2015 по справі 161/4641/15-ц

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/4641/15-ц

Провадження № 2/161/2028/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2015 року місто ОСОБА_1

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ковтуненка В.В.,

при секретарі Соколовій К.Ю..,

з участю прокурорів Лікунова Т.Ю.,

ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк цивільну справу за позовною заявою прокурора м. Луцька в інтересах держави до ОСОБА_3 міської ради, Управління Держземагенства України у ОСОБА_3 районі Волинської області, ОСОБА_4 про визнання недійсним державного акту, зобов'язання повернути земельну ділянку у комунальну власність,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор м. Луцька в інтересах держави звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 міської ради, Управління Держземагенства України у ОСОБА_3 районі Волинської області, ОСОБА_4 про визнання недійсним державного акту, зобов'язання повернути земельну ділянку у комунальну власність. В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що прокуратурою міста ОСОБА_3 проведено перевірку за зверненням депутата ОСОБА_3 міської ради ОСОБА_5 з приводу порушень вимог земельного законодавства під час передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки, площею 0,1 га, вартістю 241 480 гривень, яка призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що розташована по вулиці Космонавтів, 13. Встановлено, що рішенням виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради №428 від 31.07.2001 року "Про попереднє погодження місця розташування житлового будинку, господарських будівель і споруд громадянину ОСОБА_4" погоджено ОСОБА_4 місце розташування житлового будинку, господарських будівель і споруд на земельній ділянці загальною площею 0,10 га на вулиці Космонавтів, 13, за рахунок земель, міськземфонду. Рішенням № 429 від 31.07.2001 року "Про затвердження проекту відведення та надання громадянину ОСОБА_4 земельної ділянки на вулиці Космонавтів, 13" вказану земельну ділянку надано у приватну власність зазначеному громадянину.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.04.2002 року, яке набрало законної сили 13.05.2002 року, у справі № 2-61/2002 за позовом прокурора міста ОСОБА_3 до виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради про визнання незаконним і скасування рішення виконкому ОСОБА_3 міської ради, визнано незаконними та скасовано вищевказані рішення виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради.

Незважаючи на це, ОСОБА_4, на підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради № 429 від 31.07.2001 року, яке визнане судом незаконним та скасоване, 26.08.2009 року видано державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №324195, згідно якого останньому на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,10 га, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вулиці Космонавтів, 13.

Вказаний державний акт, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 0109007701001 підписаний ОСОБА_3 міським головою та начальником управління Держкомзему у місті ОСОБА_3. Фактично, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 324195 виданий ОСОБА_4, в порушення ст.ст. 116, 118 Земельного кодексу України, без будь-якого рішення органу місцевого самоврядування. Таким чином, ОСОБА_1 видано державний акт на підставі скасованого судом рішення виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради.

Також, прокуратурою міста ОСОБА_3 встановлено, що спірна земельна ділянка вільна від забудови, що підтверджується протоколом огляду місця події від 19.02.2015 року, проведеного в рамках кримінального провадження 42014030010000190. Таким чином, начальник управління Держкомзему у м. Луцьку та ОСОБА_3 міський голова, як керівник органу місцевого самоврядування, не пересвідчившись у чинності рішення, на підставі якого видається державний акт серії ЯЕ №324195 на право власності на земельну ділянку по вулиці Космонавтів, 13, неправомірно його підписали, в результаті чого ОСОБА_4, без будь-якої на те підстави, отримав у власність землю, площею 0,10 га за вказаною адресою.

ОСОБА_3 міською радою, як представником територіальної громади, порушений порядок передачі ОСОБА_4 земельної ділянки, таким чином, порушене право власності територіальної громади на вказану земельну ділянку. Враховуючи, що ОСОБА_3 міська рада, в особі міського голови, порушила інтереси територіальної громади, спірна земельна ділянка вибула з її володіння поза волею. ОСОБА_3 міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальної громади міста ОСОБА_3, здійснює відповідно до закону від імені та в інтересах вказаної територіальної громади правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, землями в межах міста. До делегованих повноважень міської ради у контексті ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування» належать повноваження по здійсненню контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, вирішенням земельних спорів у порядку, встановленому законом. В даному випадку ОСОБА_3 міською радою в особі міського голови порушений встановлений загальнодержавний порядок безоплатної передачі спірної земельної ділянки. В зв'язку із цим дії ОСОБА_3 міської ради можна кваліфікувати як незаконні. Міська рада незаконно розпорядилась земельною ділянкою по вулиці Космонавтів, 13, в м. Луцьку, чим порушила інтереси держави та територіальної громади міста ОСОБА_3, а тому вона є одним із відповідачів по даній справі.

Просить суд визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №324195 від 26.08.2009, виданий ОСОБА_4. Скасувати державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №324195 в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010907701001. Зобов'язати ОСОБА_4 (Луцький р-н, с. Зміїнець, вул. Затишна, 3) повернути земельну ділянку площею 0,10 га, вартістю 301 560 грн., що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Космонавтів, 13 (кадастровий номер №0710100000:21:076:0020) у комунальну власність територіально громади міста ОСОБА_3. Судові витрати покласти на відповідачів.

В судовому засіданні прокурори Лікунов Т.Ю. та Загорська О.І. підтримали заявлений позов з підстав викладених в позовній заяві. При цьому взагалі не враховували, що по даній справі проведено попереднє судове засіданні. На неодноразові вимоги враховувати, що справа підготовлена до судового розгляду під час проведення попереднього судового засідання, всупереч попередньому судовому засіданню підтримували свої доводи. Просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 міської ради в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи ОСОБА_3 міська рада повідомлялася належним чином, подав до суду клопотання в якому просив проводити розгляд справи за його відсутності, при вирішенні справи ОСОБА_3 міська рада покладається на погляд суду..

Представник відповідача управління Держземагенства у ОСОБА_3 районі Волинської області в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи управління Держземагенства у ОСОБА_3 районі Волинської області повідомлялося належним чином, від нього до суду не надходило заяви про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, від нього до суду не надходило заяви про розгляд справи у його відсутності. Розгляд справи проводиться у відсутності відповідачів за наявними в матеріалах справи доказах.

Заслухавши пояснення прокурорів, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлений позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Щодо позовної вимоги визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №324195 від 26.08.2009, виданий ОСОБА_4 то вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

За приписами ст. 13 Конституції України встановлено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ст. ст. 142-145 Конституції України, матеріальною основою органів місцевого самоврядування, крім іншого, є земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Згідно ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Положеннями ст. 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначних цим Кодексом

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України державний акт є документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, надану у власність відповідним рішенням.

Згідно ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав, визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів влади або органів місцевого самоврядування тощо.

Визнання недійсним державного акта на право власності на землю як правовстановлюючого документа не передбачено ні даною нормою, ні іншою нормою закону при наявності рішення, що надало право на отримання цього правовстановлюючого документа.

Судом при розгляді справи встановлено, що рішенням виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради від 31.07.2001 року №428 «Про попереднє погодження місця розташування житлового будинку, господарських будівель і споруд громадянину ОСОБА_4» (а.с. 11).

Виконавчий комітет ОСОБА_3 міської ради вирішив:

1. Погодити громадянину ОСОБА_4 місце розташування житлового будинку, господарських будівель і споруд на земельній ділянці загальною площею 0,10 га на вулиці Космонавтів, 13, за рахунок земель міськземфонду згідно з додатком. 2.Зобов'язати громадянина ОСОБА_4 замовити в управлінні архітектури та містобудування АПЗ на розробку проектної документації.

3. Майново-правові питання вирішувати у встановленому порядку.

Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради від 31.07.2001 року №429 «Про затвердження проекту відведення та надання громадянину ОСОБА_4 земельної ділянки на вулиці Космонавтів, 13» (а.с. 12).

Виконавчий комітет ОСОБА_3 міської ради вирішив:

1) Затвердити громадянину ОСОБА_4 проект відведення земельної ділянки на вулиці Космонавтів, 13, площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

2) Надати в приватну власність громадянину ОСОБА_4 земельну ділянку на вулиці Космонавтів, 13, площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд згідно з додатком.

3) Зобов'язати громадянина ОСОБА_4:

4) Виконувати обов'язки землекористувача відповідно до вимог ст. 40 Земельного кодексу України.

5) Розробити генеральний план забудови вилиці Космонавтів.

6) Виготовити проект будівництва житлового будинку та погодити його в установленому порядку (ДБН ґа.2.2.-97 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва»).

7) Перед початком будівельних робіт отримати дозвіл в міській інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт.

8) Забезпечити збереження тра вільний доступ до мереж міських інженерних комунікацій, що проходить по зазначеній території, для проведення ремонтних та профілактичних робіт.

9) Проводити роботи по прибиранню та благоустрою наданої і прилеглої території згідно з планом земельних ділянок. Прилегла територія не підлягає оподаткуванню.

Також судом встановлено, що на підставі зазначеного рішення ОСОБА_4 було отримано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №324195 площею 0,10 га, розташовану в м. Луцьку по вулиці Космонавтів, 13, Волинської області, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Управлінням Держкомзему у місці ОСОБА_3 26 серпня 2009 року проведено реєстрацію зазначеного державного акту на право власності на земельну ділянку, про що в «Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі» зроблено відповідний запис за №010907701001 (а.с. 17).

Рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки та заповнення державного акта на право приватної власності на землю здійснюють органи місцевого самоврядування або органи виконавчої влади в залежності від місця знаходження земельної ділянки.

Також судом встановлено і це вбачається із змісту самого державного акту на право власності на земельну ділянку, що даний акт підписано ОСОБА_3 міським головою та начальником Управління Держкомзему у місті ОСОБА_3 (а.с. 17).

З положень ст.ст. 202-216 ЦК України, вбачається, що недійсним може бути визнано саме правочин, а не державний акт на право власності на земельну ділянку, який сам по собі не породжує право власності, а є лише документом, що підтверджує таке право. Громадяни та юридичні особи набувають права власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, право власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У ст. 321 ЦК України, визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснення. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Законом встановлено можливі випадки для припинення права власності на землю, вичерпний перелік яких визначений у ст. ст. 140, 142, 143 Земельного кодексу України. При цьому, примусове припинення прав на землю здійснюється виключно у судовому порядку у випадках, визначених у ст. 143 Земельного кодексу України. Однак у зазначеному переліку відсутня можливість припинення права власності на землю громадянина у зв'язку із скасуванням (визнання таким що втратило чинність) рішення, відповідно до якого право власності на землю було набуте.

Також судом встановлено, що рішенням суду від 12 квітня 2002 року (а.с. 31) заяву прокурора м. Луцька задоволено. Рішення виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради № 428, №429 від 31.07.2001 року про погодження ОСОБА_4 місця розташування житлового будинку, господарських споруд і будівель на земельній ділянці загальною площею 0,10 га на вулиці Космонавтів, 13, за рахунок земель міськземфонду та затвердження йому проекту відведення вказаної земельної ділянки визнано незаконним та скасовано.

Відповідно до частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» №475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.

Згідно із статтею 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федоренко проти України» від 30 червня 2006 року визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Виходячи зі змісту пунктів 32-35 рішення Європейського суду з прав людини «Стретч проти Сполученого Королівства» від 24 червня 2003 року майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обгрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. У рішенні Європейський суд з прав людини зазначив: «наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила».

У цій справі Європейський суд дійшов висновку, що оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце «непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції».

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що визнання недійсним державного акта на право власності на землю як правовстановлюючого документа не передбачено чинним законодавством України при наявності рішення, що надало право на отримання цього правовстановлюючого документа. Законом встановлено можливі випадки для припинення права власності на землю, вичерпний перелік яких визначений у ст. ст. 140, 142, 143 Земельного кодексу України. При цьому, примусове припинення прав на землю здійснюється виключно у судовому порядку у випадках, визначених у ст. 143 Земельного кодексу України. Однак у зазначеному переліку відсутня можливість припинення права власності на землю громадянина у зв'язку із скасуванням (визнання таким що втратило чинність) рішення, відповідно до якого право власності на землю було набуте.Враховуючи наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимоги визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №324195 від 26.08.2009, виданий ОСОБА_4.

Щодо позовної вимоги скасувати державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №324195 в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010907701001 та вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом при розгляді справи по суті прокурорами на засадах змагальності сторін тсуду не доведено та не надано доказів на підтвердження Управлінням Держземагенства України у ОСОБА_3 районі Волинської області будь-яких порушень матеріальних або процесуальних норм. Земельна ділянка була виділена та передана у власність ОСОБА_4 ОСОБА_3 міською радою у встановленому порядку. При цьому прокурором було оскаржено рішення ОСОБА_3 міської ради № 428, №429 від 31.07.2001 року про погодження ОСОБА_4 місця розташування житлового будинку, господарських споруд і будівель на земельній ділянці загальною площею 0,10 га на вулиці Космонавтів, 13, за рахунок земель міськземфонду та затвердження йому проекту відведення вказаної земельної ділянки в судовому порядку. Так як Управління Держземагенства України у ОСОБА_3 районі Волинської області Держкомзем не несе відповідальність за дії ОСОБА_3 міської ради та не може скасувати запис про державну реєстрацію зазначеного державного акту без відповідного рішення суду. Оскільки суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, в частині визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №324195 від 26.08.2009, виданий ОСОБА_4. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги скасувати державну реєстрацію державного акта про право власності на земельну ділянку.

Щодо позовної вимоги зобов'язати ОСОБА_4 (Луцький р-н, с. Зміїнець, вул. Затишна, 3) повернути земельну ділянку площею 0,10 га, вартістю 301 560 грн., що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Космонавтів, 13 (кадастровий номер №0710100000:21:076:0020) у комунальну власність територіально громади міста ОСОБА_3 то вона не підлягає до задоволення з підстав викладених в мотивувальній частині. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні цієї вимоги.

Також не підлягає до задоволення вимога про стягнення судових витрат з відповідачів, так як суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову в цілому.

Керуючись ст. ст. 9, 19 Конституції України, ст. ст. 126, 152 Земельного кодексу України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Стретч проти Обєднаного Королівства Великої Британії та Північної Ірландії» від 24.06.2003 року та «Рисовський проти України» від 20.10.2011 року, ст.ст. 10, 57, 60, 212 - 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Відмовити прокурору м. Луцька в задоволенні його позову в інтересах держави до ОСОБА_3 міської ради, Управління Держземагенства України у ОСОБА_3 районі Волинської області, ОСОБА_4 про визнання недійсним державного акту, зобов'язання повернути земельну ділянку у комунальну власність.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В.В. Ковтуненко

Рішення в повному об'ємі

складено 30 червня 2015 року