Ухвала

від 01.07.2015 по справі 352/1032/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/1032/14-ц

Провадження № 22-ц/779/1513/2015

Категорія 47

Головуючий у 1 інстанції Хоминець М. М.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді: Вакарук В.М.

суддів: Бойчука І.В., Проскурніцького П.І.

секретаря: Драганчук У.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Тисменицької міської ради до Тисменицької РДА, ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача-відділ Держземагенства в Тисменицькому районі про скасування розпорядження Тисменицької РДА, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою першого заступника голови Тисменицької районної державної адміністрації ОСОБА_3 на рішення Тисменицького районного суду від 03 жовтня 2014 року,

в с т а н о в и л а :

У травні 2014 року Тисменицька міська рада Івано-Франківської області звернулася до суду з позовом до Тисменицької районної державної адміністрації, ОСОБА_2 про скасування розпорядження, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та зобов'язання вчинити певні дії, мотивуючи позовні вимоги тим, що відповідач - Тисменицька РДА, з перевищенням наданих їй повноважень видала розпорядження «Про затвердження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) по Тисменицькій міській раді та передачі у власність земельних часток (паїв)» № 14 від 24 січня 2008 року, згідно з яким розпаювала землі у межах населеного пункту площею 5,395 га, одна із таких розпайованих земельних ділянок площею 1,34 га передана у власність ОСОБА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва й останній видано державний акт на право власності на вказану земельну ділянку.

Уточнивши позовні вимоги під час розгляду справи, Тисменицька міська рада просила скасувати розпорядження Тисменицької РДА № 14 від 24 січня 2008 року у частині передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_2, скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку, зобов'язати Тисменицьку РДА внести зміни у проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) по Тисменицькій міській раді Івано-Франківської області, з метою захисту права ОСОБА_2 на земельну частку (пай).

Рішенням Тисменицького районного суду від 3 жовтня 2014 року позов задоволено, скасовано розпорядження Тисменицької РДА № 14 від 24 січня 2008 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) по Тисменицькій міській раді та передачі у власність земельних часток (паїв)» у частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної частки (паю) площею 1,34 га у межах населеного пункту - м. Тисмениці Івано-Франківської області, з числа 264 власників сертифікатів на право на земельну частку (пай), яким передані у власність земельні частки (паї). Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1,34 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. зобов'язано Тисменицьку РДА вирішити питання про внесення змін у проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) по Тисменицькій міській раді, з метою захисту права ОСОБА_2 на земельну частку (пай) та виділення в натурі цієї частки в розмірі 1,34 га.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 6 листопада 2014 року рішення Тисменицького районного суду від 3 жовтня 2014 року скасовано, в задоволенні позову Тисменицької міської ради відмовлено.

Ухвалою ВССУ касаційну скаргу Тисменицької міської ради задоволено частково, рішення апеляційного суду від 6 листопада 2014 року в частині вирішення вимог Тисменицької міської ради до Тисменицької РДА, ОСОБА_2 про скасування розпорядження та визнання недійсним державного акта про право власності на земельну ділянку скасовано, а справу в цій частині передано на новий розгляд до апеляційного суду, а рішення апеляційного суду в частині вирішення вимог Тисменицької міської ради до Тисменицької РДА, ОСОБА_2 про зобов'язання вчиняти певні дії - залишено без змін.

В апеляційній скарзі перший заступник голови Тисменицької РДА ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, невідповідність рішення суду вимогам щодо законності та обгрунтованості вказував, що розпорядження Тисменицької РДА від 24.01.2008 р. № 14 «Про затвердження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) по Тисменицькій міській раді та передачі у власність земельних часток (паїв)» прийнято відповідно до вимог чинного на той час законодавства. Вказаний проект та схема поділу на земельні частки (паї) погодженні з Тисменицькою міською радою, а тому голові м. Тисмениця було відомо, що масив «Самійлова гора» знаходиться за межами населеного пункту м. Тисмениця. Апелянт зазначає, що громадянка ОСОБА_2 включена в список громадян власників земельних часток (паїв) м. Тисмениця в урочищі «Самійлова гора», відтак, немає правових підстав визнання недійсним належного їй державного акта на право власності на земельну ділянку. Просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Тисменицької міської ради.

В судове засіданні представник апелянта ОСОБА_4 вимоги апеляційної скарги підтримав, представник Тисменицької міської ради - ОСОБА_5 вимоги скарги заперечила, представник відділу Держземагенства у Тисменицьому районі поклалась на розгляд суду, ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку,

Колегія суддів, вислухавши доповідача, сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування розпорядження та визнання недійсним державного акта про право власності на земельну ділянку, суд першої інстанції виходив із того, що Тисменицькою РДА при затвердженні проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) по Тисменицькій міській раді та передачі у власність земельних часток (паїв) у частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної частки (паю) площею 1,34 га перевищено надані їй повноваження.

Колегія суддів, переглядаючи зазначене рішення суду в цій частині, приходить до висновку про обґрунтованість рішення суду виходячи з наступного.

Встановлено, що розпорядженням Тисменицької РДА № 14 від 24 січня 2008 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) по Тисменицькій міській раді та передачі у власність земельних часток (паїв)» затверджено проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) у 25 урочищах Тисменицької міської ради, у тому числі в урочищі «Самійлова гора», та передано у власність земельні частки (паї) 264 власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) загальною площею 625,3331 га.

Однак, відповідно до вимог ст. 9 Закону України від 17 червня 2004 року «Про державну експертизу землевпорядної документації» у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) даний проект землеустрою не пройшов обов'язкової державної експертизи.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до вказаного проекту розпайовані 23 земельні ділянки в урочищі «Самійлова гора» загальною площею 49,6239 га, у тому числі передана у власність ОСОБА_2 земельна ділянка площею 1,34 га, яка в даному проекті хоча і значиться розміщеною за межами населеного пункту - м. Тисмениці, однак фактично знаходиться в межах населеного пункту - м. Тисмениця. На підставі вищезазначеного розпорядження 18 червня 2008 року ОСОБА_2 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1,34 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 2625810100:10:019:0019.

Факт знаходження спірної земельної ділянки в межах населеного пункту м.Тисмениця підтверджується рішенням Тисменицької міської ради від 21 листопада 1997 року «Про затвердження проекту встановлення меж населених пунктів та погодження проектів формування територій і встановлення меж сільських, селищних і міської рад Тисменицького району Івано-Франківської області», а також відповідними інформаційними листами відділу Держкомземагенства в Тисменицькому районі від 14.02.2014 року та від 05.03.2014 року, а також схемою-планом розташування спірного масиву, викопіювання з проекту формування земельних ділянок м.Тисмениця в межах населеного пункту /а.с. 18-20,27,58/. Крім того, даний факт підтвердила в засіданні апеляційного суду також представник відділу Держземагенства у Тисменицьому районі ОСОБА_6, яка вказала про наявність помилки при підготовці технічної документації, в результаті якої спірна земельна ділянка ніби-то знаходиться за межами населеного пункту, що і було покладено в основу оскаржуваного розпорядження РДА.

За правилами ст. ст. 38,39 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування. Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

Зазначаючи про порушення прав міської ради, позивач вказував на те, що спірна земельна ділянка розташована в межах масиву жилої забудови ОСОБА_7 (ур. «Самійлова гора»), на якому Тисменицька міська рада надала громадянам дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок під забудову, проекти детального планування якої затверджено рішенням міської ради від 26 липня 2013 року.

Відповідно до положень ст. 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до ч. 1ст. 116 ЗК України (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з пп. «а», «б», «в», «г» ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. «а» ч. 1 ст. 17 ЗК України, до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до чч. 3 - 4 ст. 122 ЗК України (яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: сільськогосподарського використання; ведення водного господарства, крім випадків, передбачених ч. 7 цієї статті; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

До компетенції обласних державних адміністрацій відноситься надання земельних ділянок на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Відповідно до п. 12 Перехідних положень ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

За змістом ст. ст. 173, 174 ЗК України межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської чи Севастопольської міських рад. Рішення про встановлення і зміну меж районів у містах приймається міською радою за поданням відповідних районних у містах рад.

Виходячи із змісту ч.ч.1, 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, він не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового або зміни рішення.

Рішення суду першої інстанції в цій частині постановлено з додержанням вимог закону, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу першого заступника голови Тисменицької районної державної адміністрації ОСОБА_3 відхилити, а рішення Тисменицького районного суду від 03 жовтня 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: В.М. Вакарук

ОСОБА_8

ОСОБА_9