Постанова

від 26.06.2015 по справі 813/8624/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2015 рокуз № 813/8624/14

зал судових засідань № 13

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Бугара М.Р.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Лемар» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Лемар» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0004432210 від 09.12.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта №2084/13-04-22-10/30919186 від 25.11.2014 р. ДПІ у Галицькому районі м. Львова, на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення є безпідставними. Висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства зі сплати податку на додану вартість є помилковим, оскільки на момент проведення перевірки у позивача були в наявності всі первинні документи, які підтверджують факт поставки товару від контрагентів ТОВ «Рамбутан», ТОВ «Сантехресурс» та ПП «НП «Хіміч».

Відповідач подав заперечення на позовну заяву б/н, б/д. Заперечення мотивовані тим, що перевіркою встановлено факт порушення ПП «Лемар» податкового законодавства зі сплати податку на додану вартість, оскільки господарські операції з контрагентами, ТОВ «Рамбутан», ТОВ «Сантехресурс» та ПП «НП «Хіміч» є безтоварними, внаслідок чого ПП «Лемар» безпідставно віднесло відповідні суми до складу податкового кредиту, а відтак, на думку податкового органу такі правочини є нікчемними, а спірне податкове повідомлення-рішення є правомірними.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві , просив позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила з підстав, наведених у запереченні на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд робить висновок, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

На підставі наказу ДПІ у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області № 781 від 14.11.2014 року «Про проведення позапланової виїзної перевірки» та направлення від № 828 від 14.11.2014р., ОСОБА_3, завідувачем сектором податкового аудиту окремих платників управління податкового аудиту ДПІ у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р.№2755-VI( із внесеними змінами та доповненнями), проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Лемар» (код ЄДРПОУ 30919186) з питань дотримання податкового законодавства по взаєморозрахунках із ТзОВ «Фінанс Пан Трейд» (код ЄДРПОУ 37700469) за період з 01.05.2012 р. по 31.07.2012 р., із ТзОВ «Рамбутан» (код ЄДРПОУ 39059402) за період 01.04.2014 р. по 30.06.2014р., із ТзОВ «Сантехресурс» (код ЄДРПОУ34751291) та ПП «НП «Хіміч» (код ЄДРПОУ38075025) за період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014 р., а також документальне підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг) чи подальшу реалізацію цих товарів ( робіт, послуг) від вище перелічених контрагентів.

За результатами даної перевірки складено Акт № 2084/13-04-22-10/30919186 від 25.11.2014 року.

Перевіркою встановлено порушення ПП «Лемар» п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за перевірений період на загальну суму 98278,78 грн., в тому числі : за травень 2012р.- 9082,67 грн., за червень 2012р.-15392,01 грн., за липень 2012 р.-10261,34 грн., за квітень 2014 р.- 19520,00 грн., за травень 2014 р.-9680,00 грн., червень 2014 р.-19165,34 грн., за липень 2014 р.-15177,42 грн.

На підставі Акту перевірки ДПІ у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 09.12.2014 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання з ПДВ за основним платежем в розмірі 98278,78 грн. та за штрафними санкціями 49139,39 грн.

Вирішуючи спір по суті суд встановив таке.

Як встановлено судом по податкових зобов'язаннях з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення від 09.12.2014 р. №0004432210 в сумі 34736,02 грн., в т.ч. за травень, червень та липень 2012 р. по взаємовідносинах із ТзОВ «Фінас Пан Трейд» відповідачем винесено рішення про погодження застосування податкового компромісу. Відповідно до цього рішення ухвалою суду від 12.05.2015 р. провадження у справі за позовом Приватного підприємства «Лемар» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 09.12.3014 р. №0004432210 на суму 34736, 02 грн. закрито.

Між ПП «Лемар» та ТзОВ «Рамбутан» укладено договір поставки продукції 16/04-14 від 16.04.2014 р., відповідно до якого Постачальник ТзОВ «Рамбутан» зобов'язується поставити Покупцю ПП «Лемар» лісоматеріали обрізані, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату. Відповідно до Договору товар поставляється Покупцю партіями згідно товарних накладних, підписаних та завірених сторонами.

В підтвердження господарських операцій з вказаним контрагентом, позивач надав суду видаткові та податкові накладні: №145 від 17.04.2014 р.,№225 від 29.04.2014р.,№122 від 14.05.2014 р.,№33 від 06.06.2014 р., №68 від 10.06.2014 р. та виписки з банківських рахунків.

28.07.2014 р. між ПП «Лемар» та ПП «НП «Хіміч» укладено договір поставки продукції №28/07-14 згідно якого постачальник зобов'язується поставити покупцю лісоматеріали, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

Вказана операція підтверджується видатковою та податковою накладною №147 від 28.07.2014р., випискою з банківського рахунку.

15.07.2014р. укладено договір поставки продукції 15/07-14 між ПП «Лемар» та ТзОВ «Сантехресурс» згідно якого постачальник зобов'язується поставити покупцю лісоматеріали обрізні, надалі товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

Вказана операція підтверджується видатковою та податковою накладною №120 від 15.07.2014р., випискою з банківського рахунку.

Згідно вказаних договорів товар поставлено у м. Миколаіїв, вул. Львівське шоссе,1, Львівська область.

Суд встановив, що між сторонами немає спору щодо змісту та форми первинних документів, які є у справі та досліджувалися під час перевірки під час судового розгляду.

Факту підробки первинних документів відповідач у встановленому порядку не довів.

До суду про визнання правочинів недійсними податковий орган не звертався. Відтак, презумпція правомірності правочинів у встановленому законом порядку не спростована.

При цьому, доказів невиконання або неналежного виконання сторонами договорів (угод), укладених між позивачем та контрагентами, чи визнання їх недійсними в судовому порядку, відповідачем не надано.

Разом з тим, податковий орган посилається в акті перевірки на акти інших податкових органів, а саме: «Про неможливість проведення зустрічної звірки» контрагентів ТзОВ «Рамбутан» та ПП «НП «Хіміч» від 04.08.2014 року та від 18.09.2014 року.

Щодо посилань податкового органу на акти перевірок та довідки інших податкових органів то суд зазначає, що нормами чинного законодавства України не передбачено можливості посилання податкового органу в ході проведення перевірки суб'єкта господарювання на акти перевірок інших суб'єктів господарювання; при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

Пунктом 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, визначено, що зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як випливає з Додатку 3 до Методичних рекомендацій, який містить форми Акту про неможливість проведення зустрічної звірки, не передбачено можливості органам ДПІ встановлювати юридичні факти щодо господарської діяльності платника податків та визнавати правочини недійсними (нікчемними).

Таким чином, суд зауважує, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки не може бути покладений в основу висновку акта документальної позапланової виїзної перевірки, не може свідчити про те, що господарські операції не відбувались.

Згідно із пунктом 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як визначено в статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (пункт 201.6 ст. 201 ПК України).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пункт 198.6ст. 198 ПК України).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених правових норм, дослідження наявних в матеріалах справи договорів, податкових, видаткових накладних, актів виконаних робіт свідчить про те, що документи, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, відповідають критеріям первинного документу, а відтак - дії позивача щодо формування податкового кредиту є правомірними; подані позивачем банківські документи, за якими здійснювалася оплата товарів та послуг, є достовірними доказами виконання контрагентом позивача зобов'язань, обумовлених договором.

Проте, первинні документи, надані позивачем як платником податків, невмотивовано не були взяті до уваги податковим органом і не вплинули на висновки, що викладені в акті перевірки №2084/13-04-22-10/30919186 від 25.11.2014 р.

Також, на думку суду, платник податку не повинен нести відповідальність за невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті чого сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. Такі вимоги стають надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Ця позиція суду узгоджується із постановою Верховного Суду України від 31.01.2011р. та рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009р. (заява №3991/03).

Враховуючи те, що судом не встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства в межах цього спору, застосування до нього штрафних санкцій є протиправним.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене вище, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області від 09.12.2014 року №0004432210 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 294 грн. 84 коп.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області №0004432210 від 09.12.2014 року.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Лемар» (код ЄДРПОУ 30919186) судовий збір у розмірі 294 (двісті дев'яносто чотири) грн. 84 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 01.07.2015 року.

Cуддя Братичак У.В.