Постанова

від 30.06.2015 по справі 820/2299/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 червня 2015 р. №820/2299/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.

за участю секретаря судового засідання - Ільницької

представників: позивача -ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Підприємства "УКРСПЕЦКОНТРОЛЬ" Харківського міського творчого об'єднання інвалідів "ІНВАПРЕС" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Підприємство "УКРСПЕЦКОНТРОЛЬ" Харківського міського творчого об'єднання інвалідів "ІНВАПРЕС" , з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області , в якому просив суд визнати незаконним та скасувати Акт перевірки від 06.08.2014 р. № 3106/20-30-22-03/32673950; визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16.09.2014 р.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2015 року закрито провадження у справі за адміністративним позовом Підприємства "УКРСПЕЦКОНТРОЛЬ" Харківського міського творчого об'єднання інвалідів "ІНВАПРЕС" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування акту та податкового повідомлення-рішення, в частині вимоги щодо визнання незаконним та скасування акту перевірки від 06.08.2014 р. № 3106/20-30-22-03/32673950.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що висновки податкового органу про вчинення ним порушень є помилковими, не доведеними належними доказами і спростовуються первинними документами підприємства.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області в письмових запереченнях та представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував та стверджував, що оскаржуване рішення винесене у відповідності до норм діючого законодавства, є таким, що відповідає фактичним обставинам справи та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову з підстав викладених у запереченні на позов, посилаючись на матеріали перевірки.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Фахівцями Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Підприємства "УКРСПЕЦКОНТРОЛЬ" Харківського міського творчого об'єднання інвалідів "ІНВАПРЕС" (податковий номер 32673950) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ТОРГСЕРВІС» (податковий номер 24269511) за березень 2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 06.08.2014р. №3106/20-30-22-03/32673950.

На підставі висновків акту перевірки Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області було прийнято податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 16.09.2014 р.

За результатами адміністративного оскарження Головним управлінням міндоходів у Харківській області та Державною Фіскальною службою України податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 16.09.2014 р. залишено без змін.

Як з'ясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті перевірки від 06.08.2014р. №3106/20-30-22-03/32673950 висновки відповідача про порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим завищено від'ємне значення з податку на додану вартість на суму 62672 грн. за березень 2014 року від здійснення правочинів з ТОВ "Торгсервіс" (податковий номер 24269511)

Перевіряючи вказані висновки відповідача, а відтак і прийняте на їх підставі спірне податкове повідомлення-рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд виходить з такого.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем, на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Торгсервіс", у березні 2014 року зараховано до складу податкового кредиту суму ПДВ загалом в розмірі 62672 грн.

Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Водночас, як визначено пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг, відсутності доказів переміщення товару, або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Таким чином, визначальним у питанні перевірки правомірності формування платником податку показників податкової звітності з ПДВ є безпосереднє дослідження факту здійснення господарської операції (її реальності/товарності), на підставі якої таким платником сформовано дані податкового обліку.

Згідно з матеріалами справи між позивачем, Підприємством "УКРСПЕЦКОНТРОЛЬ" Харківського міського творчого об'єднання інвалідів "ІНВАПРЕС" (як покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс" (як постачальником) було укладено договір поставки товарів № 36 від 24.05.2011 р. На виконання умов договору виписано видаткові та податкові накладні .

Згідно вищевказаного договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату (п. 1.1. Договору) Предметом даного договору є м'ясо птиці (надалі іменується - товар), що поставляється у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у товарно -транспортних або видаткових накладних, що виписуються за кожну партію товару (п. 1.2. Договору) Кількість та асортимент товару, адреси та строки поставки кожної конкретної партії, що постачається згідно даного договору, погоджуються у відповідних заявках та визначаються сторонами в накладних товарно-транспортних або видаткових, що виставляються на кожну окрему партію товару. (п. 2.1. Договору). Якість товару, що поставляється, повинна відповідати сертифікату якості, який видано виготовлювачеві відповідного товару за встановленою формою. Кожна партія товару, що поставляється, повинна супроводжуватися копіями сертифікату якості та ветеринарним сертифікатом форми Ф-2. (п. 2.2. Договору). Товар поставляється партіями згідно заявок покупця, в яких зазначається кількість, асортимент, строк та умови поставки товару(п. 3.1. Договору). Поставка товару здійснюється відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС на умовах терміну - ЕХW, що включає завантаження товару на транспортний засіб покупця зі складу постачальника вул. Червоного Міліціонера, 30 (п. 3.4. Договору). При передачі товару постачальник зобов'язується передати всю необхідну документацію на товар: сертифікат якості; ветеринарне свідоцтво; податкову накладну; видаткову накладну або товарно-транспортну накладну, а покупець зобов'язаний прийняти товар і підписати всі необхідні документи, що підтверджують передачу товару покупцю, а також надати постачальнику довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей (п. 3.7. Договору).

Суд зазначає, що відповідно до п. 3.4. договору поставка товару повинна була здійснюватися згідно Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС, на умовах терміну - ЕХW. Термін «Франко завод» означає, що продавець виконує своє зобов'язання по постачанню, коли він передає товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві (заводі, фабриці, складі і т.п.). Зокрема, він не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, наданий покупцем, а також за митне очищення товару для ввезення, якщо не обумовлено інше, покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару від підприємства продавця до місця призначення. Таким чином, цей термін покладає на продавця мінімальні обов'язки. Він не застосовується, якщо покупець не в змозі здійснити сам або забезпечити виконання експортних формальностей. У цьому випадку повинен використовуватися термін FCA.

На підтвердження перевезення товару надано товарно-транспортні накладні, згідно яких ТОВ "Торгсервіс" (податковий номер 24269511) - замовник, вантажовідправник - ТОВ "Торгсервіс", пункт навантаження - м. Харків, вул. Червоного міліціонера, 30, пункт розвантаження - вул. 23 Серпня, 2, на автомобілі FIAT SCUDO AX27-30CI з номерним знаком АХ2730СІ, автомобільний перевізник та водій - ФОП ОСОБА_3

Зазначені товарно - транспортні накладні не можуть підтверджувати виконання умов договору № 36 від 24.05.2011 р., а саме п. 3.4., оскільки згідно наданих товарно-транспортних накладних замовником авто перевізника є ТОВ "Торгсервіс", а повинне бути Підприємство "УКРСПЕЦКОНТРОЛЬ" Харківського міського творчого об'єднання інвалідів "ІНВАПРЕС" як покупець товару.

Згідно автоматизованого обліку УДІГ УМВС України в Харківській області автомобіль FIAT SCUDO з номерним знаком АХ2730СІ зареєстрований за ОСОБА_4 29.10.2010 року та знятий з обліку для реалізації 06.02.2015 року. Документів, що підтверджують факт передачі права на керування або використання вказаного автомобіля водієм ФОП ОСОБА_3 від ОСОБА_4 до суду не надано.

Крім того, в товарно-транспортних накладних №03/428 від 5.03.2014 року, №03/508 від 18.03.2014 року (а.с. 120, 122) взагалі замовником значиться ТОВ "Ремтех-Проект", який не є стороною договору.

З матеріалів справи вбачається, що перевезення продукції відбувалось на легковому автомобілі FIAT SCUDO з номерним знаком АХ2730СІ, кузов пасажирський, згідно товарно-транспортних накладних маса вантажу була від 121 кг до 1500 т., що свідчить про неможливість перевезення такого обсягу товару зазначеним транспортом.

Враховуючи наведене, суд не приймає товарно-транспортні накладні складені ТОВ "Торгсервіс" в якості належного доказу у справі, що підтверджують реальність фактичного переміщення товару.

На виконання вимог ухвали суду щодо надання документів з оприбуткування товару та його подальшого використання в господарській діяльності позивачем були надані прибуткові касові ордери. З цього приводу суд зазначає, що зазначені прибуткові касові ордери, які містяться в матеріалах справи містять інформацію лише про передання виручки директором підприємства до каси підприємства, у зв'язку з чим не підтверджують ні факту оприбуткування отриманого товару, ні факту його подальшого використання в господарській діяльності.

Крім того, пунктом 3.7. договору № 36 від 24.05.2011 р. передбачено, що при передачі товару постачальник зобов'язується передати всю необхідну документацію на товар: сертифікат якості; ветеринарне свідоцтво; податкову накладну; видаткову накладну або товарно-транспортну накладну.

Проте, документи, що засвідчують якість товару до суду не надано, з пояснень представника позивача, судом встановлено, що такі документи відсутні.

Як визначено частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

В силу статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Крім того, за приписами даної статті господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Враховуючи те, що згідно з вимогами статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит має бути підтверджено належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку (перелік яких залежить від виду господарських операцій), що у своїй сукупності свідчитимуть про наявність розумних економічних причин, ділової мети та руху активів в ході здійснення господарських операцій.

Саме лише перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника не може свідчити про виконання сторонами договірних зобов'язань

Зважаючи на ненадання позивачем на перевірку та в ході розгляду справи в суді належних доказів виконання сторонами договірних зобов'язань, суд дійшов висновку про безтоварний характер спірних господарських операцій.

Залучені до матеріалів справи письмові докази у своїй сукупності не підтверджують наявності в діях позивача ділової мети щодо вчинення господарських операцій та можливого руху активів в ході здійснення таких операцій.

Крім того, з акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів від 22.07.2014р. №241/20-31-22-03-07/24269511 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Торгсервіс", код за ЄДРПОУ 24269511 з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період: з 01.03.2014р. по 31.03.2014р., вбачається, що 16.07.2014р. та 17.07.2014р. здійснено вихід на підприємство ТОВ "Торгсервіс", ЄДРПОУ 24269511 з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати подате додану вартість за період з 01.03.2014р. по 31.03.2014р. Проте, копію наказу про проведе перевірки від 16.07.2014р. №959 вручено не було у зв'язку з відсутністю посадових осіб, а саме директора ОСОБА_5, за податковою адресою підприємства: м. Харків, ОСОБА_6, 12, оф. 02. (копія листа ТОВ "Торгсервіс", код ЄДРПОУ 24269511 про факті місцезнаходження за вищевказаною адресою від 13.09.2013р.), про що складено акти 16.07.2014р. №737/20-31-22-03-07/24269511 та від 17.07.2014р. №745/20-31-22-03-07/24269511. Також, з метою відпрацювання підприємства ризикової категорії "податкова яма "ТОРГСЕРВІС" код ЄДРПОУ 24269511 за період березень 2014 року було здійснено в позапланову виїзну перевірку за податковою адресою: АДРЕСА_1. За наслідками перевірки встановлено відсутність посадових осіб за податковою адресою, про що складено акт від 04.07.2014 року за № 669/20-31-22-03-07/24269511 (запит на встановлення місцезнаходження № 172/20-31-22-03-07 від 04.07.2014 року). З метою відпрацювання підприємства ТОВ "ТОРГСЕРВІС код ЄДРПОУ 2426951 податкова яма за березень 2014 року були здійснені виходи на позапланову виїзну перевірку за фактичною адресою 16.07.2014 року, 17.03.2014 року, 18.07.2014 року та встановлено відсутність за фактичною адресою посадових осіб ТОВ "ТОРГСЕРВІС" код ЄДРПОУ 24269511, про що складені відповідні акти № 737/20-31-22-03-07/24269511, 745/20-31-22-03-07/24269511, 753 22-03-07/24269511. Також від ГОВ ДПІ було отримано службову запис 21.07.2014р. №947/07-02-10, що з метою встановлення місцезнаходження платника податків «ТОРГСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 24269511), здійснено виїзд за адресою: м. Харків, вул. Ролана, 12, оф.2. Під час виїзду встановити ТОВ «ТОРГСЕРВІС» не надалося можливим, у з відсутністю посадових осіб за вказаною адресою.

За таких обставин, суд погоджується з доводами відповідача про порушення позивачем вимог пунктів п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим завищено від'ємне значення з податку на додану вартість на суму 62672 грн. за березень 2014 року від здійснення правочинів з ТОВ "Торгсервіс" (податковий номер 24269511)

Крім того, 05.03.2015 року підприємство "УКРСПЕЦКОНТРОЛЬ" Харківського міського творчого об'єднання інвалідів "ІНВАПРЕС" подало до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова заяву про намір досягнення податкового компроміс та сплатило 5 % від 62672 грн., а саме 3133,60 грн. Проте відповідачем було відмовлено в досягнення податкового компромісу. За результатами адміністративного оскарження вказане рішення відповідача залишено в силі Головним Управлінням Державної Фіскальної Служби у Харківській області та Державною Фіскальною Службою України.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як визначено частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Водночас, суд акцентує увагу на положеннях частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16.09.2014 р.. Натомість, позивачем не надано суду належних доказів, що свідчили б про реальність здійснення господарських операцій між Підприємством "УКРСПЕЦКОНТРОЛЬ" Харківського міського творчого об'єднання інвалідів "ІНВАПРЕС" та ТОВ "Торгсервіс" у березні 2014 року. Тобто, платником податків не доведено правомірність віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ на загальну суму 62672 грн.

З огляду на сукупність встановлених у ході розгляду справи обставин спірних взаємовідносин, суд доходить висновку про те, що наявність у позивача податкових накладних не може бути визнана достатньою підставою для формування податкового кредиту з ПДВ, позаяк факт реальності господарських операцій між Підприємством "УКРСПЕЦКОНТРОЛЬ" Харківського міського творчого об'єднання інвалідів "ІНВАПРЕС" та ТОВ "Торгсервіс" не знайшов свого підтвердження добутими доказами.

Частиною 3 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З'ясувавши обставини спірних правовідносин і перевіривши їх добутими доказами, суд не знаходить в матеріалах справи жодних фактичних даних на підтвердження доводів позивача про відсутність в діяльності Підприємства "УКРСПЕЦКОНТРОЛЬ" Харківського міського творчого об'єднання інвалідів "ІНВАПРЕС" порушень п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення ДПІ при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення прав та охоронюваних законом інтересів суб'єкта господарювання, то в задоволенні позову належить відмовити.

Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 7-11, 71, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Підприємства "УКРСПЕЦКОНТРОЛЬ" Харківського міського творчого об'єднання інвалідів "ІНВАПРЕС" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 02 липня 2015 року.

Суддя Волошин Д.А.