Ухвала

від 23.06.2015 по справі 757/13884/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2015року м. Київ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

головуючого: Соколової В.В.,

суддів: Головачова Я.В., Шахової О.В.,

при секретарі: Троц В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Рута» на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 03.06.2014 у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Рута» про стягнення заборгованості за договором , -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 03.06.2014 заяву ОСОБА_1 забезпечення позову - задоволено.

Накладено арешт на майно, яке належить Дочірньому підприємству «РУТА» (місцезнаходження: 01133, місто Київ, вулиця Щорса, будинок 31, ідентифікаційний код юридичної особи: 38975194) на праві власності, а саме:

1. автомобіль Lexus LS 600 Н L, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, колір: чорний, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4;

2. автомобіль Lexus LS 600 Н L, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, колір: чорний; номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_5;

3. автомобіль Lexus LS 600 Н L, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, колір: чорний, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_6.

Заборонено Дочірньому підприємству «РУТА» (місцезнаходження: 01133, місто Київ, вулиця Щорса, будинок 31, ідентифікаційний код юридичної особи: 38975194) та будь-яким іншим особам експлуатацію:

1. автомобіля Lexus LS 600 Н L, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, колір: чорний, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4;

2. автомобіля Lexus LS 600 Н L, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, колір: чорний, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_5;

Справа № 757/13884/14-ц № апеляційного провадження:22-ц-796/8431/2015 Головуючий у суді першої інстанції: Батрин О.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В. 3. автомобіля Lexus LS 600 Н L, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, колір: чорний, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_6.

Вилучено у Дочірнього підприємства «РУТА» (місцезнаходження: 01133, місто Київ, вулиця Щорса, будинок 31, ідентифікаційний код юридичної особи: 38975194) та будь-яких інших осіб та передано на тимчасове зберігання на майданчик для тимчасового зберігання транспортних засобів Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України за рахунок ОСОБА_1:

1. автомобіль Lexus LS 600 Н L, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, колір: чорний, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4;

2. автомобіля Lexus LS 600 Н L, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, колір: чорний, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_5;

3. автомобіля Lexus LS 600 Н L, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, колір: чорний, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_6.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, представником відповідача подано апеляційну скаргу, посилаючись на те, що суд безпідставно задовольнив заяву позивача при цьому не дослідивши в повному обсязі матеріали справи та не встановив наявність правовідносин та спору між сторонами. Також апелянт вказує на те, що накладення арешту на вказані транспортні засоби створює перешкоди у користуванні останніми для здійснення господарської діяльності та як наслідок отримання прибутку. Крім того, представник відповідача зазначає, що представник позивача не надав належних доказів на підтвердження своїх повноважень щодо представництва позивача. На підставі викладеного просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про заходи забезпечення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.

Представник позивача заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги та просила її відхилити.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Перевіряючи матеріали справи, судом встановлено, що 29.05.2015 позивач звернулася до суду з вказаним вище позовом, в якому просила стягнути з ДП «Рута» на свою користь заборгованість за договором про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 18.02.2014 у розмірі 4200000, 00 грн. Разом із позовною заявою позивачем подано і клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача (транспортні засоби), заборону їх експлуатації та передачу майна на зберігання на майданчик для тимчасового зберігання транспортних засобів Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України.

Задовольняючи клопотання про забезпечення позову, суд першої інстанції, враховуючи обставини та характер спору, наявність підстав, вважав що невжиття заходів забезпечення позову зробить неможливим виконання можливого рішення суду.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих доказів та в повній мірі відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову на будь-якій стадії процесу, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, як передбачає ч.3 ст.152 ЦПК України.

Згідно з роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги про відсутність у представника ОСОБА_1 належних доказів на підтвердження своїх повноважень, в зв'язку з не проставленням, відповідно до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року, апостилю на довіреності, яка посвідчена нотаріусом Російської Федерації, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про міжнародне приватне право», документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав в установленій формі, визнаються дійсними в Україні у разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

22.01.1993 в м. Мінськ була підписана Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, яка ратифікована із застереженням Законом України № 240\94-ВР від 10.11.1994.

Учасницями цієї Конвенції разом з іншими державами є Україна та Російська Федерація.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конвенції документи, які на території однієї договірної сторони виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах її компетенції та за встановленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших договірних сторін без будь-якого спеціального посвідчення. Документи, які на території однієї договірної сторони розглядаються як офіційні, користуються на територіях інших договірних сторін доказовою силою офіційних документів.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та наведені норми права, довіреність що видана від імені ОСОБА_4 та яка 28.05.2014 посвідчена нотаріусом Російської Федерації, є такою, що відповідає нормам чинного законодавства України, а тому була правомірно прийнята до уваги судом першої інстанції.

Враховуючи предмет заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що застосовані заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно (транспортні засоби) та вчинення заборони, щодо експлуатації вказаних транспортних засобів з їх вилученням у ДП «Рута» відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки з листів ДП «Рута» вбачається, що підприємство визнає свої боргові зобов'язання перед ОСОБА_5, але у зв'язку із соціально-економічними обставинами, що склалися в країні підприємство не має вільних коштів на рахунку, а тому немає можливості повернути кошти у термін, який вимагає позивач. Таким чином, у випадку задоволення позову, виконання рішення може бути забезпечено лише в результаті реалізації вказаних автомобілів.

Разом з тим, 12.06.2014, тобто після постановлення ухвали про застосування заходів забезпечення позову, відповідач шляхом укладання договору купівлі-продажу здійснив відчуження автотранспортних засобів третій особі, що в свою чергу вказує на ухилення відповідача від виконання своїх зобов'язань.

Тому, доводи апеляційної скарги відносно того, що вжиття заходів забезпечення позову буде перешкоджати господарській діяльності підприємства, та про відсутність реальної загрози невиконання судового рішення, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються діями самого апелянта відносно арештованого майна.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що судом допущені порушення процесуального права, які привели, або могли призвести до неправильного вирішення питання.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312-315, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Рута» - відхилити.

Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 03.06.2014 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: