ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2015 року Справа № 7/219
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Остапенка М.І.,
Суддів Гончарука П.А. (доповідача),
Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Київенерго" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 7 квітня 2015 року за заявою публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про відстрочку виконання судового рішення у справі №7/219 за позовом акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбуд Київенерго" до відкритого акціонерного товариства акціонерної компанії "Київводоканал" про стягнення суми,
Встановив:
Рішенням господарського суду міста Києва від 22 червня 2009 року у справі №7/219, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 2 липня 2009 року та постановою Вищого господарського суду України від 3 грудня 2009 року, позов акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі СВП "Енергозбут Київенерго" (правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Київенерго") до відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія Київводоканал" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал") задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 12 069 827,63 грн. основного боргу, 278 580,27 грн. індексу інфляції, 35 001,54 грн. 3 % річних, 630 491,38 грн. штрафу, 25 500 грн. державного мита, 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
9 грудня 2014 року відповідач звернувся до господарського суду міста Києва із заявою про відстрочення виконання рішення господарського суду міста Києва від 22 червня 2009 року у справі №7/219 на 5 років.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 17 лютого 2015 року у задоволенні заяви було відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 7 квітня 2015 року ухвалу господарського суду м. Києва від 17 лютого 2015 року скасовано, заяву про відстрочення виконання судового рішення задоволено частково, відстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 22 червня 2009 року у справі №7/219 на 6 (шість) місяців.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 7 квітня 2015 року скасувати, а ухвалу господарського суду м. Києва від 17 лютого 2015 року у справі №7/219 - залишити в силі.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач, вказуючи на безпідставність доводів касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Скасовуючи ухвалу господарського суду міста Києва від 17 лютого 2015 року та частково задовольняючи заяву відповідача, апеляційний господарський суд виходив із того, що надані відповідачем докази підтверджують факт його складного фінансового становища та, прийнявши до уваги стратегічну важливість боржника у забезпеченні нормальної життєдіяльності та екологічної безпеки міста Києва, на підставі ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, відстрочив виконання рішення господарського суду м. Києва від 22 червня 2009 року у справі на 6 місяців.
Проте погодитись з такими висновками апеляційного господарського суду неможна, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, вирішуючи зазначене питання господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Водночас суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки для і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
Приймаючи оскаржувану постанову, апеляційний господарський суд, в порушення положень ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, надав відповідачу відстрочку виконання рішення стосовно стягнутих з останнього сум, не врахував матеріальні інтереси позивача, його фінансовий стан, а також того, що відповідач, всупереч вимогам ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не надав належних доказів, які б підтвердили неможливість виконати вказане рішення у справі.
При цьому, судом не враховано, що не може бути безумовною підставою для надання відстрочки виконання судового рішення складне фінансове становище боржника, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, оскільки господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик. Крім того, ухвалою господарського суду міста Києва у даній справі від 12 серпня 2014 року відповідачу вже надавалась відстрочка виконання рішення господарського суду м. Києва від 22 червня 2009 року, втім, не виконано ним до теперішнього часу.
За таких обставин, постанова Київського апеляційного господарського суду від 7 квітня 2015 року у справі №7/219 підлягає скасуванню, а ухвала місцевого господарського суду від 17 лютого 2015 року підлягає залишенню в силі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 609 грн.
Керуючись ст.ст. 106, 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Київенерго" задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 7 квітня 2015 року у справі №7/219 скасувати, а ухвалу господарського суду м. Києва від 17 лютого 2015 року залишити в силі.
Стягнути з публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 0332766) на користь публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, пл. Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 609 (шістсот дев'ять) грн. судового збору за перегляд касаційної скарги.
Доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
Головуючий М.І.Остапенко
Судді П.А.Гончарук
Л.В.Стратієнко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 01.07.2015 |
Оприлюднено | 03.07.2015 |
Номер документу | 46034739 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Гончарук П.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні