Рішення

від 23.06.2015 по справі 904/3256/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.06.15р. Справа № 904/3256/15

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Югагротранс» (м. Одеса)

до товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Діаль-Сервіс» (м. Дніпропетровськ)

третя особа-1 на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю «Ярило» (Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Недайвода)

третя особа-2 на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору фермерське господарство «Фортуна» (Кіровоградська область, Новгородківський район, с. Воронцівка)

про стягнення заборгованості

Суддя Татарчук В.О.

Секретар судового засідання Білан О.В.

Представники:

від позивача: Сєдой О.І., дов. №2002 від 12.05.15

від відповідача: Рябчук С.В., дов. від 12.05.15

від третьої особи-1: Рогальський П.О., пасп. серії АК №952094

від третьої особи-2: не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Югагротранс» звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Діаль-Сервіс» про стягнення 820000грн - основного боргу, 16400грн - штрафу, 196800грн - пені, 8087,67грн - 3% річних, 67322грн - інфляційних збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 207 від 21.10.2014 щодо своєчасної поставки товару. На виконання умов договору позивачем було здійснено передплату в сумі 820000грн. В подальшому відповідач товар не поставив та кошти не повернув. Сума основного боргу складає 820000грн, штрафу - 16400грн, пені за період з 11.11.2014 по 10.03.2015 - 196800грн, 3% річних за вказаний період - 8087,67грн, інфляційних збитків станом на 10 березня 2015 року - 67322грн.

Відповідач заперечує проти позову та вказує, що товар був поставлений покупцеві на складах ТОВ «Ярило» і ФГ «Фортуна» у відповідності до умов договору. Видаткові накладні були передані покупцеві.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2015 залучено до участі у справі як третю особу-1 на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю «Ярило» та як третю особу-2 на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору фермерське господарство «Фортуна».

ТОВ «Ярило» вказує, що 28.10.2014 відвантажило на користь ТОВ фірми «Діаль-Сервіс» 180т кукурудзи за договором №22-10/14.

Третя особа-2 письмових пояснень не надала та не забезпечила явку представника у судове засідання.

Також, позивач звернувся із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача в розмірі позовних вимог.

В судовому засіданні 23.06.2015 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи-1, суд -

встановив:

21.10.2014 між ТОВ «Югагротранс» (покупець) та ТОВ фірми «Діаль-Сервіс» (постачальник) укладено договір поставки № 207.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити кукурудзу 3 класу, власного виробництва, українського походження, врожаю 2014 року, іменовану надалі «Товар» у відповідності до умов цього договору.

Загальна кількість товару, що поставляється постачальником становить 500 (п'ятсот тон) +/- 10% (п. 3.1 договору).

Як зазначено у п. 4.1 договору ціна за одну тону товару складає 1640грн, у тому числі ПДВ 273,33грн.

Згідно з п. 5.1 договору постачальник зобов'язується поставити товар на умовах ЕХW (в редакції Інкотермс 2010) Франко-склад Постачальника за адресою: Дніпропетровська область.

Суд вважає за необхідне задовольнити позов в частині стягнення з відповідача 820000грн - основного боргу, 16400грн - штрафу, 196800грн - пені з таких підстав.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як зазначалось вище, між сторонами укладено договір поставки № 207 від 21.10.2014.

Період поставки всієї кількості товару - на протязі 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту виконання покупцем з п. 6.1. договору (п. 5.2. договору).

Відповідно до умов п. 6.1 договору покупець зобов'язується здійснити оплату поставленого товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі рахунку-фактури протягом 3 банківських днів.

ТОВ «Югагротранс» були виконані умови договору та здійснено передоплату у розмірі 820000грн згідно платіжного доручення № 1092 від 27.10.2014.

ТОВ фірма «Діаль-Сервіс» не було поставлено позивачу товар згідно з умовами договору.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За умовами п. 9.6 договору за односторонню необґрунтовану відмову від виконання взятих на себе зобов'язань, винна сторона зобов'язана сплатити штраф у розмірі 2% від загальної вартості товару за договором протягом семи днів після отримання вимоги про оплату.

Згідно розрахунку позивача, сума штрафу становить 16400грн.

Відповідно до п. 9.1 договору якщо передача товару буде здійснена пізніше термінів, зазначених п. 5.2 постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню в розмірі 0,2% вартості не переданого товару, за кожний день прострочення. Постачальник звільняється від відповідальності, якщо передача товару пізніше строків стала за виною непоставленого покупцем автотранспорту під навантаження.

Позивачем надано обґрунтований розрахунок пені за період з 11.11.2014 по 10.03.2015 в сумі 196800грн.

За приписами ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У відповідності зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до претензії № 1011 від 23.01.2015 позивач вказав на необхідність повернення передоплати в розмірі 820000грн та сплати штрафу в сумі 16400, пені - 121360грн, у зв'язку з не поставкою товару.

Однак, ТОВ фірма «Діаль-Сервіс» не було повернуто суму передоплати. Сума боргу складає 820000грн.

Суд не приймає як докази поставки товару позивачу надані відповідачем видаткові накладні № РН-0000001 від 25.10.2014 і № РН-0000002 від 30.10.2014.

Зазначені накладні не містять відтиску печатки та підпису відповідальної особи позивача про отримання товару.

Копії податкової накладної від 27.10.2014 № 10 та податкової звітності ТОВ фірма «Діаль-Сервіс» є документами, що стосуються податкового обліку товариства і не можуть бути доказами поставки товару.

Відповідачем надана копія листа ТОВ «Югагротранс» від 08.12.2014. В листі ТОВ «Югагротранс» зазначає, що згідно з умовами договору №02-20/10/14 від 20.10.2014 позивачем перераховано відповідачу 820000грн за 500 тон кукурудзи, а ТОВ «Діаль-Сервіс» здійснено відвантаження товару в кількості 106,88т на суму 175283,20грн. У зв'язку з чим, підлягає поверненню передплата в сумі 644716,80грн.

Суд вважає, що наведена копія листа не може бути доказом часткового виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № 207 від 21.10.2014, оскільки в листі мова йде про інший договір - №02-20/10/14 від 20.10.2014.

В будь-якому випадку доказом поставки товару повинні бути саме належним чином оформлені видаткові накладні.

Укладені відповідачем з ТОВ «Ярило» і ФГ «Фортуна» договори на постачання кукурудзи №22-10/14 від 22.10.2014 і №3 від 29.10.2014 (відповідно) також не свідчать про виконання ТОВ фірма «Діаль-Сервіс» зобов'язань з поставки товару позивачу за договором поставки № 207 від 21.10.2014.

В ході вирішення спору відповідачем не виконані вимоги ч. 1 ст. 33 ГПК України та не доведений факт поставки товару позивачу.

Викладене свідчить про необхідність задоволення позову в частині стягнення 820000грн - основного боргу, 16400грн - штрафу, 196800грн - пені,

В той же час, суд відмовляє в позові в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 67322грн за період з листопада 2014 року по січень 2015 року, а також 3% річних за період з 11.11.2014 по 10.03.2015 в розмірі 8087,67грн.

Обґрунтовуючи вимоги у вказаній частині позивач посилається на положення ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Згідно з вказаною нормою, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні ст. 625 ЦК України. Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України (постанова від 16.09.2014 у справі №921/266/13-г/7).

З огляду на викладене є безпідставною вимога позивача в частин стягнення з відповідача 67322грн - інфляційних втрат, 8087,67грн - 3% річних.

Суд відмовляє в задоволені заяви позивача щодо забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно відповідача в розмірі позовних вимог.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивачем взагалі не наведено будь-яких обставин та не надано доказів про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Відмовити в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Югагротранс» про вжиття заходів забезпечення позову.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Діаль-Сервіс» (49000, м. Дніпропетровськ, пров. Вільний, б. 4 кв. 167, ідентифікаційний код 21942692) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Югагротранс» (65104, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, б. 92 А, ідентифікаційний код 32623831) 820000грн - основного боргу, 16400грн - штрафу, 196800грн - пені, 20664грн - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Югагротранс» до товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Діаль-Сервіс» в частині стягнення 8087,67грн - 3% річних, 67322грн - інфляційних збитків.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено - 30.06.2015.

Суддя В.О. Татарчук