Постанова

від 12.08.2015 по справі 904/3256/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2015 року Справа № 904/3256/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідача

суддів: Крутовських В.І., Орєшкіної Е.В.

при секретарі судового засідання Герун Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №1122 від 22.07.2015р.;

представники відповідача та третіх осіб-1, 2 у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма В«Діаль-СервісВ» , м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2015р . у справі № 904/3256/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЮгагротрансВ» ,

м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма В«Діаль-СервісВ» ,

м. Дніпропетровськ

третя особа-1 на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю В«ЯрилоВ» ,

Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Недайвода

третя особа-2 на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Фермерське господарство В«ФортунаВ» ,

Кіровоградська область, Новгородківський район, с. Воронцівка

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2015р. (суддя Татарчук В.О.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма В«Діаль-СервісВ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЮгагротрансВ» 820 000,00 грн основного боргу, 16 400,00 грн - штрафу, 196 800,00 грн - пені, 20 664,00 грн - витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено за відсутністю правових підстав для нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму передоплати, яка не являється грошовим зобов`язанням в розумінні ст. 625 Цивільного кодексу України.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Діаль-СервісВ» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило рішення суду скасувати частково в сумі 175 283,20 грн, в решті рішення суду залишити без змін. В подальшому надало доповнення до апеляційної скарги від 28.07.2015р. та просило рішення скасувати повністю, а в позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та неповне дослідження матеріалів справи. Апелянт стверджує, що у повному обсязі виконав свої зобов`язання щодо поставки товару за договором поставки №207 від 21.10.2014р., Позивач самовивозом забрав товар зі складів постачальника у відповідності до умов ЕХW Інкотермс 2010, що підтверджується товаро-транспортними накладними. Зазначив, що обов`язок Позивача забрати товар зі складу постачальника узгоджений п. 5.1. Договору, а тому ризик доставки товару повністю відноситься на останнього.

Позивач проти апеляційної скарги заперечив, зазначив, що листа про отримання Позивачем 106,88 тон кукурудзи, на який посилається Відповідач, не направляв останньому, оригінал такого листа відповідачем надано не було, копія вказаного листа має ознаки сканування та підробки. Зазначив, що подані Відповідачем ТТН містять факт взаємовідносин з іншими особами, жодного посилання на спірний договір, підпису, печатки Позивача не мають. Будь-які докази передачі товару Позивачу у матеріалах справи відсутні, товар він не отримував. Вважає заперечення Відповідача безпідставними, а рішення суду законним та обґрунтованим.

Третя особа-2 надіслала до суду пакет документів бухгалтерського обліку про проведення господарської операції з Відповідачем. Зазначила, що згідно договору із Відповідачем не повинна вести супровід продукції до місця розвантаження. Таким чином, шлях доставки та розвантаження продукції Третя особа-2 не контролювала. У клопотанні, поданому до суду 10.08.2015р. просила розгляд справи проводи без участі представника ФГ «Фортуна».

Третя особа-1 відзив на апеляційну скаргу не надала, явку повноважного представника у судове засідання не забезпечила, не зважаючи на те, що належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, надіслав до суду повторне клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням представника, який брав участь у розгляді справи у суді першої інстанції, на лікарняному.

Враховуючи те, що коло представників юридичної особи відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України не обмежено, та керівник підприємства безпосередньо здійснює її представництво, повторне клопотання представника відповідача ОСОБА_2 не підтверджено доказами та містить недостовірні посилання, оскільки в суді першої інстанції брав участь у справі інший представник - ОСОБА_3, що свідчить про зловживання відповідачем своїми процесуальними правами, апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення повторного клопотання про відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом при перегляді справи встановлено, що 21.10.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Югагротранс» як покупцем (надалі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Діаль-Сервіс» як постачальником (надалі - Відповідач) був укладений договір поставки №207 (надалі - Договір) строком дії з моменту підписання до 10.11.2014р., а в частині виконання зобов`язань - до їх виконання сторонами.

Відповідно до п. 1.1 Договору Відповідач зобов'язався передати у власність Позивача, а Позивач прийняти та оплатити кукурудзу 3 класу, власного виробництва, українського походження, врожаю 2014 року (надалі - товар) у відповідності до умов Договору.

Загальна кількість товару, що поставляється Відповідачем становить 500 (п'ятсот тон) +/- 10%. Ціна за одну тону товару складає 1640 грн, у тому числі ПДВ 273,33грн. (п. 3.1, 4.1. Договору).

Згідно з п. 5.1 Договору Відповідач зобов'язався поставити товар на умовах ЕХW (в редакції Інкотермс 2010) Франко-склад Відповідача за адресою: Дніпропетровська область. Період поставки всієї кількості товару - на протязі 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту виконання покупцем п. 6.1. Договору (п. 5.2. Договору).

Відповідно до умов п. 6.1 договору Позивач зобов'язався здійснити оплату поставленого товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Відповідача на підставі рахунку-фактури протягом 3 банківських днів.

На виконання умов Договору згідно виставленого рахунка №22 від 21.10.2014р. Позивачем була здійснена попередня оплата товару на суму 820 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1092 від 27.10.2014р. (а.с. 14) та не заперечується Відповідачем.

З огляду на те, що Відповідачем товар поставлений не був, Позивач звернувся до нього із претензією №1011 від 23.01.2015р., в якій вказав на необхідність повернення передоплати в розмірі 820 000,00 грн та сплати штрафу - 16 400,00 грн, пені - 121 360,00 грн (а.с. 18,19). Згідно фіскального чеку та опису вкладення у цінний лист зазначена претензія була відправлена Відповідачу поштою 26.01.2015р. (а.с. 20,21).

Втім, відповіді на претензію Відповідачем надано не було, сума передоплати (820 000,00 грн) не повернута, що і стало підставою позову.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

За приписами ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У відповідності зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для стягнення з Відповідача передоплати у сумі 820 000,00 грн.

Доказів поставки товару Позивачу Відповідачем до матеріалів справи не надано. Видаткові накладні № РН-0000001 від 25.10.2014р. та № РН-0000002 від 30.10.2014р. є односторонніми документами, оскільки містять відтиск печатки та підпис лише Відповідача; підпису про отримання товару вказані накладні не містять (а.с. 79,80). Долучена відповідачем до матеріалів справи копія листа Позивача від 08.12.2014р. про відвантаження товару в кількості 106,88 тон та повернення передоплати в розмірі 644 716,80 грн не засвідчена належним чином та містить посилання на інший договір, оригінал такого листа для огляду суду не наданий, позивачем заперечується отримання цієї кількості товару та надання відповідачу такого листа, про що надав довідку за підписом директора вих. №1121 від 07.08.2015р. про те, що договір №02-20/10/14 від 20.10.2014р. з Відповідачем не укладався, правовідносини існують з Відповідачем лише по договору №207 від 21.10.2014р., за яким поставки товару здійснено не було, походження листа від 08.12.2014р. про часткове виконання умов договору Позивачу не відомо.

Доказів щодо постачання вказаної у листі кількості товару відповідачем не надано, та цей лист не може бути доказом передачі товару Позивачу.

Щодо наданих відповідачем, ТОВ В«ЯрилоВ» (надалі - Третя особа-1) та ФГ В«ФортунаВ» (надалі - Третя особа-2) доказів, а саме: договорів на постачання кукурудзи №22-10/14 від 22.10.2014р і №3 від 29.10.2014р., товаро-транспортних накладних та накладних на отримання товару (кукурудзи - 300 тон) на суму 465 000, 00 грн (№ 1 від 01.11.2014р. на суму 50 979,50 грн, №2 від 03.11.2014р. на суму 187 457,00 грн, №3 від 30.10.2014р. на суму 226 563,50 грн) (а.с. 151-165) судом встановлено, що вказані докази свідчать про поставку товару саме Відповідачу через представника ОСОБА_4 відповідно до довіреності №40 від 29.10.2014р. (а.с. 166). Товаро-транспортні накладні містять інформацію лише про місце відвантаження та отримання зерна кукурудзи водіями автомобілів. Жодних підписів позивача про отримання товару або інших даних щодо вантажоодержувача дані товаро-транспортні накладні не містять, тому не підтверджують факт поставки цього зерна саме Позивачу.

Відтак, доводи апелянта про виконання умов договору не підтверджені належними доказами, та відхиляються судом.

Відповідно до ст.ст. 610, 612, 629 Цивільного кодексу України за порушення зобов'язань наступають правові наслідки, які сторони встановили у п. 9.1, 9.6 договору, а саме: якщо передача товару буде здійснена пізніше термінів, зазначених у п. 5.2, Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу пеню в розмірі 0,2% вартості не переданого товару за кожний день прострочення; та за односторонню необґрунтовану відмову від виконання взятих на себе зобов'язань винна сторона зобов'язана сплатити штраф у розмірі 2% від загальної вартості товару за договором протягом семи днів після отримання вимоги про оплату.

З урахуванням наведеного, судом першої інстанції правомірно задоволені позовні вимоги про стягнення штрафу - 16 400,00 грн (820 0000 грн х 2%) та пені за період прострочення з 11.11.2014р по 10.03.2015р. у сумі 196 800,00 грн.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

З огляду на те, що обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні ст.625 Цивільного кодексу України, судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в сумі 67 322,00 грн за період з листопада 2014 року по січень 2015 року, а також 3% річних за період з 11.11.2014р. по 10.03.201р. в розмірі 8087,67 грн.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд першої інстанції правомірно стягнув з Відповідача 820 000,00 грн - основного боргу, 16 400,00 грн - штрафу, 196 800,00 грн - пені, а в решті позову відмовив. Будь-яких порушень норм матеріального права апеляційний суд не вбачає. Доводи скаржника є необґрунтованими, не підтверджуються документально та спростовуються наведеним вище.

Враховуючи встановлені обставини, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області без змін.

Судові витрати по апеляційній скарзі покладаються на відповідача.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду встановлюється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Апелянтом було подано доповнення від 28.07.2015р. до апеляційної скарги, в якому він просив повністю скасувати рішення суду, а в позові відмовити. Натомість, судовий збір зі всієї оспорюваної суми - 10 332 грн сплачений не був (оплачено лише 1752,84 грн згідно платіжного доручення №1104 від 02.07.2015р.), а тому в силу ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з апелянта підлягає стягненню в доход бюджету недоплачена сума судового збору - 8579,16 грн.

Керуючись ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Діаль-Сервіс», м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2015р. у справі №904/3256/15 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма В«Діаль-СервісВ» - 49000, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 31271248, р/р 26002113124001 в ПАТ КБ «Приваибанк», МФО 305299 - в доход державного бюджету України (отримувач коштів Управління Державної казначейської служби України у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274, банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровська, код банку отримувача (МФО) 805012, рахунок отримувача 31216206782004, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір за розгляд апеляційної скарги - 8579,16 грн (вісім тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять грн 16 коп).

Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає чинності з часу її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Повний текст постанови складений 13.08.2015р.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя В.І. Крутовських