Рішення

від 30.06.2015 по справі 904/973/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.06.15р. Справа № 904/973/15

За позовом Прокурора Центрально-Міського району м. Кривого Рогу в інтересах держави Криворізької міської ради Дніпропетровської області в особі Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг

до Приватного підприємства "КР-РЕМЕЛЕКТРОМАШ", м. Кривий Ріг

про стягнення заборгованості

Головуючий колегії Мартинюк С.В.

Суддя Рудь І.А.

Суддя Соловйова А.Є.

Представники:

Прокурор: Шайтанова М.Г.- посвідчення від 11.02.2015 року №032056

від позивача: Касьян І.В., дов. № 5 від 30.12.2014 року, представник;

від відповідача: Корсун І.Д. - представник, довіреність №315 від 25.02.2015 року,

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Центрально-Міського району м. Кривого Рогу звернувся до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави Криворізької міської ради Дніпропетровської області в особі Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг до Приватного підприємства "КР-РЕМЕЛЕКТРОМАШ", м. Кривий Ріг про стягнення заборгованості, яка з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 03.03.2015 року складає 34449,35 грн. за теплову енергію, пеню в розмірі 1539,24 грн., 3% річних в розмірі 776,09 грн. та інфляційних в розмірі 6016,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №4663 на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару від 01.10.2011року комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" здійснювало постачання теплової енергії відповідачу. Прокурор зазначає, що у зв'язку з порушенням відповідачем умов №4663 на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару від 01.10.2011року у нього виникла заборгованість за період з 01.02.2013 року по 31.12.2014 року у сумі 34449,35грн. За несвоєчасну оплату теплової енергії прокурор просить стягнути пеню, 3% річних та збитки від інфляції.

Відповідач надав відзив на позов, в якому просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити, а у зв'язку з частковою сплатою заборгованості не стягувати штрафні санкції.

24.03.2015 року до господарського суду відповідачем подано заяву про продовження строку вирішення спору на 15 днів.

Ухвалою господарського суду від 24.03.2015 року строк розгляду вирішення спору продовжено до 27.04.2015 року.

Ухвалою господарського суду від 27.04.2015 року справу вирішено розглядати колегіально у складі трьох суддів.

Відповідно до пункту 4 ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" призначено повторний автоматизований розподіл для визначення складу колегії суддів, на підставі якого визначено колегію у складі: головуючий колегії Мартинюк С.В., суддя - Соловйова А.Є., суддя - Рудь І.А.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2015 року справу прийнято до провадження у колегіальному складі: головуючий колегії Мартинюк С.В., суддя - Соловйова А.Є., суддя - Рудь І.А.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 12.06.2015 року до 24.06.2015 року.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 24.06.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, суд, -

встановив:

Пунктом 2 ст. 121 Конституції України передбачено, що на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з абзацом 3 ч. 1 та ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами: прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до абзацу 2, 3 п. 5 рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99 "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст. ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора.

01.10.2011року між комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - Постачальник) та Приватним підприємством "КР-РЕМЕЛЕКТРОМАШ" (Споживач) був укладений договір №4663 на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пари, відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник відпускає Споживачу теплову енергію у гарячій воді на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і у вигляді пари на технологічні потреби, а Споживач сплачує отриману теплову енергію за встановленим тарифами (цінами) у строки, передбачені цим договором.

Під час виконання цього договору сторони керуються діючим законодавством України, чинними "Правилами користування теплової енергії", Правилами технічної експлуатації теплоспоживчих установок теплових мереж, рішеннями виконавчого комітету Криворізької міської ради та іншими законодавчими актами (пункт 1.2 договору).

Постачальник відпускає Споживачу теплову енергію на об'єкти, зазначені в таблиці №2 відповідно до встановленого плану теплоспоживання з 01.10.2011року по 01.10.2012року. Оплата здійснюється з моменту вказаного періоду чинності договору (пункт 1.3 договору).

Відповідно до п.6.1 договору цей договір діє з 01.10.2011року по 01.10.2012 року і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну не надійде заява однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляду. У випадку заяви однієї із сторін про розірвання договору за один місяць і відсутності заборгованості Споживача договір може бути розірваний. При наявності заборгованості за Споживачем, нарахування за договором припиняються, а договір не розривається до повного погашення заборгованості.

Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" на виконання умов договору №4663 від 01.10.2011 року здійснило поставку відповідачу теплову енергію для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пару, що підтверджується інформацією про надання теплопостачання, актами про кількість відпущеної теплової енергії, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п.2.1 договору облік споживання теплової енергії здійснюється згідно приладів обліку або розрахунковим способом за їх відсутності.

Оплата за відпущену теплову енергію здійснюється Споживачем щомісячно, самостійно, у грошовій формі, ті іншими формами розрахунку за домовленістю сторін до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим. В іншому випадку Постачальник має право без додаткового попередження зупинити повністю або обмежити частково подачу теплової енергії Споживачу (пункт 3.1 договору).

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Прокурором м. Кривого Рогу заявлена до стягнення заборгованість за теплову енергію за період з 01.03.2013 року по 31.12.2014року у сумі 34449,35грн.

З огляду на положення пункту 3.1 договору, строк оплати теплової енергії за спірний період є таким, що настав.

Відповідач, після порушення провадження по справі, частково сплатив суму основного боргу в розмірі 12000,00 грн., що підтверджено сторонами.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет позову.

Згідно з п.4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

З огляду на викладене, провадження у справі підлягає припиненню в частині стягнення основного боргу у розмірі 12000,00 грн. на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 3.3 договору якщо споживач є суб'єктом другого сектору економіки і не провів оплату за поставлену теплову енергію у строк, встановлений п.3.1 договору, він несе відповідальність у відповідності з п.п. 4-7 ст. 231 ГК України і Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" №543/96-ВР від 22.11.1996 року у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки оплати.

За прострочення оплати теплової енергії прокурором заявлено до стягнення з відповідача на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України у сумі 1539,24грн. за загальний період з 20.02.2014року по 20.02.2015 року

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Прокурор заявив до стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних за період з травня 2013 по січень 2015 року у сумі 776,09 грн. та збитки від інфляції у сумі 6016,25грн.

Перевіривши розрахунок, господарський суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню сума основного боргу в розмірі 22 449,35 грн., 3% річних в розмірі 7763,09 грн., пеня в розмірі 1539,24грн., збитки від інфляції 6016,25грн. Провадження по справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 12000,00 грн. -припинити.

Щодо наявних в матеріалах справи заяв про односторонню відмову від договору, які були направлені відповідачем на адресу позивача, колегія суддів не приймає їх в якості доказів розірвання договору, оскільки в подальшому відповідачем самим вчинилися дії, якими він визнавав дійсність спірного договору, а саме в призначенні платежу при здійсненні оплати відповідачем на надані позивачем послуги зазначено саме: "договір №4664 від 01.10.2011 року", тому у суду відсутні підстави вважати, що договір є розірваним.

Щодо посилань відповідача на зменшення штрафних санкцій, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання

Відповідно до ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Зважаючи на значний термін заборгованості, а також те, що розмір пені не є надмірно великим, колегія суддів не вбачає підстав для зменшення штрафних санкцій.

Відповідно до п. 4.7. постанови Пленуму ВГСУ №7 від 21.02.2013 року частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача.

Таким чином, судовий збір підлягає стягненню до спеціального фонду Державного бюджету України з відповідача в розмірі 1827 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд , -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "КР-Ремелектромаш" (50105, м. Кривий Ріг, вул. Дніпропетровське шосе, б. 84, код ЄДРПОУ 31224292) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9, код ЄДРПОУ 03342184) суму основного боргу в розмірі 22 449,35 грн., 3% річних в розмірі 776,09 грн., пеню в розмірі 1539,24грн., збитки від інфляції 6016,25грн.

Стягнути з приватного підприємства "КР-Ремелектромаш" (50105, м. Кривий Ріг, вул. Дніпропетровське шосе, б. 84, код ЄДРПОУ 31224292) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державного казначейства служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; код ЄДРПОУ 37989269, банк одержувача - відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, р/рахунок 31214206783005, МФО 805012, КБКД 22030001; призначення платежу - судовий збір, код ЄДРПОУ суду 03499891, пункт 2.1.) 1827 грн. - судового збору.

В частині стягнення 12000,00грн. суми основного боргу за теплову енергію провадження у справі - припинити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 30.06.2015

Головуючий колегії С.В. Мартинюк Суддя А.Є.Соловйова

Суддя І.А.Рудь