cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.06.2015Справа №910/10184/15
Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.
За участю секретаря судового засідання Швеця С.С.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтомехбудлізинг"
до відповідача Державного підприємства "Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні"
про стягнення 1 249 240,77 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Портяник С.Ф. - адвокат
від відповідача: Марценюк-Кухарук А.П. - керівник
У судових засіданнях з 20.05.2015 по 29.05.2015 та з 29.05.2015 по 19.06.2015 оголошувались перерви на підставі ст. 77 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ:Товариство з обмеженою відповідальністю "Укравтомехбудлізинг" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Державного підприємства "Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні" про стягнення 240 000 грн. основного боргу, штрафу в розмірі 450 000 грн. відповідно до договору підряду на виконання монтажних робіт від 19.07.2013 №12/Г-13 та 12 920 грн. витрат по оплаті послуг адвоката.
До прийняття рішення у справі, позивач використовуючи своє право передбачене статтею 22 ГПК України надав заяву про уточнення позовних вимог. Позивач у своїй заяві просить суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 240 000 грн., штраф у розмірі 450 000 грн., неустойку у розмірі 450 000 грн., 3% річних у розмірі 11 815,89 грн. та інфляційні нарахування в сумі 97 424,88 грн. нараховані у зв'язку з невиконанням умов оспорюваного договору підряду на виконання монтажних робіт від 19.07.2013 №12/Г-13.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (пункту 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.11.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Дана заява відповідає вимогам ст.ст. 22, 58 ГПК України, оскільки вимоги у ній зв'язані між собою підставою виникнення, тому приймається судом, у зв'язку з чим, ціна позову по даній справі дорівнює 1 249 240,77 грн. і складається із:
- суми основного боргу в розмірі 240 000 грн.;
- штрафу в сумі 450 000 грн.;
- неустойки в сумі 450 000 грн.;
- інфляційних в сумі 97 424,88 грн.;
- 3% річних у сумі 11 815,89 грн.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву та доповнення до нього, в яких стверджує, що оспорюваний договір був укладений позивачем з філією ДП "Державного науково-дослідного і проектно-конструкторського інституту інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні", керівник філії Мачинський О.С. підписуючи вказаний правочин не був уповноваженою особою, діяв самостійно без доручення відповідача та вийшов за межі своїх повноважень, просив у задоволенні позову відмовити в частині стягнення штрафу, неустойки та 3% річних.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, заслухавши пояснення позивача та заперечення відповідача, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що 19.07.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укравтомехбудлізинг", далі Замовник, та Державним підприємством "Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні", далі Підрядник, укладений договір підряду на виконання монтажних робіт №12/Г-13, далі Договір, відповідно до предмету якого (п. 1.1 Договору) Підрядник зобов'язується виконати і здати в установлений строк наступний комплекс робіт (згідно локального кошторису) на об'єкті ПС 110/6/10 кВ "Полігонна", який знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Лебедівка, урочище Сваром'є: поставка обладнання; виконання демонтажних робіт; виконання загально будівельних робіт; виконання монтажних робіт; виконання пусконалагоджувальних робіт; введення в експлуатацію та здійснити необхідні формально-правові дії згідно чинного законодавства, необхідні для прийняття в експлуатацію, а Замовник зобов'язується прийняти належно виконані роботи та оплатити їх згідно договору.
Згідно з п. 2.1 Договору Підрядник приступає до виконання робіт не пізніше 5-ти робочих днів від дати перерахування Замовником авансу на рахунок Підрядника. Роботи за даним договором Підрядник зобов'язаний виконати в термін до 30.09.2013 (п. 2.2 Договору).
Загальна вартість робіт, що виконується, визначається на основі кошторису, який погоджується сторонами на час підписання договору та становить 3 000 000 грн. у т.ч. ПДВ (п. 3.1 Договору). У відповідності до п. 3.2 Договору розмір авансового платежу становить 8% від суми договору, тобто 240 000 грн. у т.ч. ПДВ, подальші розрахунки здійснюються згідно графіку виконання робіт.
Замовник перерахував на рахунок Підрядника передбачену п. 3.2 Договору суму авансового платежу у розмірі 240 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 25.07.2013 № 27.
Позивач стверджує, що відповідач у 5-ти денний термін передбачений п. 2.1 Договору не приступив до виконання своїх зобов'язань за договором, крім того 30.09.2013 закінчився термін, за яким відповідач зобов'язаний був виконати роботи. 07.10.2013 позивачем було вручено відповідачу претензію-вимогу на повернення суми сплаченого авансу, однак останній грошові кошти не повернув. На таких підставах, позивач намагається у судовому порядку стягнути з відповідача основний борг у сумі 240 000 грн.
Згідно з п. 7.2 Договору при порушенні строків виконання робіт, передбачених договором понад 5-ти календарних днів з Підрядника додатково стягується неустойка у розмірі 5% від вартості робіт. Оскільки Підрядник не приступив у 5-ти денний термін передбачений п. 2.1 договору до виконання своїх зобов'язань, тому позивач намагається стягнути з відповідача неустойку у розмірі 450 000 грн.
Відповідно до п. 7.7 Договору у випадку порушення граничного терміну виконання робіт передбаченого п. 2.2 Договору більше ніж на 15 календарних днів Підрядник зобов'язаний сплатити Замовнику штраф у розмірі 15 % ціни Договору. Так як, у строк до 30.09.2013 роботи Підрядником не були виконані, то позивач намагається стягнути додатково штраф у розмірі 450 000 грн.
Додатково, з посиланням на приписи статті 625 ЦК України, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 11 815,89 грн. та інфляційних у розмірі 97 424,88 грн.
Крім того, під час підготовки позовної заяви до суду адвокатом були надані позивачу послуги з правової допомоги в сумі 12 920 грн., що підтверджується Договором про надання професійних послуг від 01.09.2014 та платіжним дорученням від 24.09.2014 № 72 на сплату позивачем на ім'я ФОП Портяника Семена Федоровича вказаних витрат, а тому позивач наполягає на їх стягненні з відповідача.
Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір підряду. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору, встановили його предмет, визначили договірну ціну (кошторис), порядок прийняття виконаних робіт, а тому в розумінні вимог ст.ст. 638, 639, 837, 854 ЦК України договір вважається укладеним.
Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Судом прийнято до уваги що учасниками судового процесу є суб'єкти господарювання в розумінні ст. 55 ГК України.
Так, стаття 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (Підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (Замовника), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
В силу статті 526 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Доказів виконання робіт у строки або повернення відповідачем авансу в суми 240 000 грн., в тому числі в установлені строки, суду не надано.
Твердження відповідача про підписання Договору зі сторони відповідача неуповноваженою особою - начальником філії Мачинським О.С., який діяв без доручення відповідача, не приймаються судом до уваги, виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1 - 4 ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.
Філія ДП "ДНДІ ІТЕЕ" на науково-виробничій базі підрозділу "Дослідний виробничий і випробувальний комплекс" (ДВВК) була створена на підставі наказу директора ДП "Державного науково-дослідного і проектно-конструкторського інституту інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні" від 05.03.2009 № 11, начальником філії призначено Мачинського О.С.
Відповідно до Положення про філію ДП "Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні" - "Дослідний виробничий і випробувальний комплекс" (ДВВК), затвердженого наказом директором ДП "ДНДІ ІТЕЕ" від 05.03.2009 № 11, філія є госпрозрахунковим структурним підрозділом у складі Державного науково-дослідного і проектно-конструкторського інституту інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні (Засновника). Філіє не є самостійною юридичною особою, представляє інтереси Засновника і реалізує свої цілі і завдання в межах цього Положення та Статуту Засновника.
Пунктом 10.3 Положення про філію визначено, що відповідальність за зобов'язаннями, які взяла на себе філія, несе засновник.
Матеріалами справи встановлено, що договір підряду на виконання монтажних робіт від 19.07.2013 №12/Г-13 від імені Філії був підписаний директором Мачинським О.С.
Частиною 2 статті 203 ЦК України встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).
Відповідач даний договір підряду не оспорив, не довів і не надав належних доказів наявності підстав, що звільняють відповідача від виконання зобов'язання по договору підряду на виконання монтажних робіт від 19.07.2013 №12/Г-13 щодо повернення авансу в сумі 240 000 грн., яке взяла на себе його філія.
Беручі до уваги наявні в матеріалах справи докази, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 240 000 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст. 216 ГК України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Відповідно до вимог статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання і є способом забезпечення виконання зобов'язань.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.
У зв'язку з тим, що відповідач не приступив у 5-ти денний термін передбачений п. 2.1 Договору до виконання своїх зобов'язань та у граничний термін не виконав свої зобов'язання, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача неустойки, передбаченої п. 7.2 Договорів у сумі 450 000 грн. та штрафу, передбаченого п. 7.7 Договору у розмірі 450 000 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно вимог частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом та наданий позивачем розрахунок відповідає вимогам цієї статті.
Оскільки мало місце прострочення термінів виконання зобов'язання, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних також обґрунтовані та за перерахунком суду підлягають задоволенню частково за період з 01.10.2013 по 19.04.2015, в сумі 11 164,93 грн. та 97 424,88 грн. відповідно.
В частині стягнення 3 % річних у сумі 650,96 грн. слід відмовити, як необґрунтовано заявлених.
Згідно з ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Витрати по судовому збору в сумі 24 971,79 грн. та витрати на послуги адвоката в сумі 12 913,26 грн. покладаються на відповідача у справі - Державне підприємство "Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні", згідно вимог ст. 49 ГПК України.
У судовому засіданні, яке відбулося 19.06.2015, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 95, 525, 526, 530, 549, 611, 625, 629, 837 ЦК України, ст. ст. 193, 216, 218, 230 ГК України, ст. ст. 4 2 , 4 3 , 22, 33, 34, 43, 44, 49, 58, 82, 84, частиною другою та третьою ст. 85 ГПК України, суд ,-
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтомехбудлізинг" до Державного підприємства "Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні" задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні", 04086, м. Київ, вул. Петропавлівська, буд. 40, код ЄДРПОУ 13685287, на користь:
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтомехбудлізинг", 03148, м. Київ, вул. Коласа, буд. 15, код ЄДРПОУ 33061222, основний борг у сумі 240 000 грн., неустойку в сумі 450 000 грн., штраф у розмірі 450 000 грн., 3% річних у сумі 11 164,93 грн., інфляційні у розмірі 97 424,88 грн., судовий збір у розмірі 24 971,79 грн. та витрати на послуги адвоката в сумі 12 913,26 грн., видавши наказ.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено - 24.06.2015 року
Суддя Ю.О.Підченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2015 |
Оприлюднено | 07.07.2015 |
Номер документу | 46035647 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Підченко Ю.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні