Рішення

від 12.06.2015 по справі 910/10709/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2015Справа №910/10709/15

За позовомПриватного підприємства "Крол" доПублічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" простягнення 418 738,46 грн. Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Христофоров Ю.В. - адвокат; від відповідача:не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Крол" (надалі - ПП "Крол") звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (надалі - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит") про стягнення 364 280,00 грн. за Договором банківського вкладу №92 від 16.03.2015 р.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за Договором банківського вкладу №92 від 16.03.2015 р., в частині повернення вкладу та нарахованих по ньому відсотків в строк, обумовлений Договором.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.04.2015 р. порушено провадження у справі №910/10709/15, розгляд справи призначено на 29.05.2015 р.

18.05.2015 р. представником позивача через загальний відділ суду було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог згідно змісту якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованості з повернення суми вкладного траншу у розмірі 414 000,00 грн. та нараховані проценти на суму вкладу у розмірі 4 738,46 грн.

Представник позивача в судове засідання 29.05.2015 р. з'явився, подав додаткові документи по справі, позовні вимоги (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 29.05.2015 р. не з'явився, вимог ухвали суду від 27.04.2015 р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.05.2015 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду від 27.04.2015 р., розгляд справи відкладено на 12.06.2015 р.

Представник позивача в судове засідання 12.06.2015 р. з'явився, позовні вимоги (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 12.06.2015 р. не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши в судовому засіданні 12.06.2015 р. заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.

Частина 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до абз. 1 п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертоюстатті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Враховуючи те, що вищезазначені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає заяву про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.

Отже, оскільки збільшення розміру позовних вимог, викладене позивачем у його письмовій заяві, прийняте господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є: стягнення 418 738,46 грн., з яких: 414 000,00 грн. - заборгованість з повернення суми вкладного траншу та 4 738,46 грн. - проценти нараховані на суму вкладу.

При цьому, стосовно неявки представника відповідача, суд вважає за необхідне зазначити.

Відповідно до п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Як свідчать матеріали справи, зокрема повідомлення про вручення поштових відправлень №0103033285470 (0405022433083) та №0103034186395 (№0405029166650), відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 12.06.2015 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.03.2015 р. між ПП "Крол" (клієнт) та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (банк) було укладено Договір банківського вкладу "Класичний" №92 (надалі - Договір), згідно із п. 1.1 якого клієнт надає банку суму грошових коштів (вклад) у тимчасове користування на умовах платності та зворотності, а банк виплачує клієнту таку суму та проценти, нараховані на неї.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що вклад складається з вкладних траншів, що розміщені клієнтом згідно з умовами цього договору. Вкладний транш є сумою грошових коштів, що переказана клієнтом на вкладний рахунок в порядку та на умовах, передбачених цим договором та додатками, укладеними в рамках цього договору і які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 1.3 Договору, цей договір діє до 18.04.2016 р. Внесення коштів на вкладний рахунок відбувається протягом строку дії цього договору.

Згідно із п. 1.5 Договору для обліку вкладу банк відкриває клієнту вкладний рахунок №2610935519401, у АТ "Банк "Фінанси та Кредит", код банку 300131 (код ЄДРПОУ одержувача 31249427). Перерахування вкладного траншу на вкладний рахунок здійснюється клієнтом зі свого поточного рахунку шляхом зарахування коштів через транзитний рахунок, що вказаний у відповідному додатку.

На суму вкладу в розрізі вкладних траншів банк нараховує проценти, розмір яких обумовлюється сторонами в додатку, що є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.1 Договору).

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що проценти за коштами клієнта в національній валюті України нараховуються за методом факт/факт (фактична кількість днів у місяці та році). Проценти за цим договором нараховуються лише на залишок грошових коштів в національній валюті. Нараховані проценти не збільшують розмір вкладу.

Нарахування процентів за вкладом проводиться від дня, наступного за днем надходження вкладного траншу у день, що передує його поверненню клієнту або списанню з рахунку клієнта, відповідно до строку вкладного траншу, вказаного у відповідному додатку (п. 2.3 Договору).

Порядок виплати процентів обумовлюється сторонами в додатку, який є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.4 Договору).

При закінченні строку розміщення вкладного траншу повернення вкладного траншу здійснюється банком шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок клієнта, що вказаний в розділі 7 цього договору. Повернення вкладного траншу може бути здійснено також на інший поточний рахунок клієнта, що вказаний в листі клієнта про повернення коштів (п. 3.1. Договору).

Після закінчення строків надання вкладних траншів, що обумовлюються сторонами в додатках та є невід'ємною частиною цього договору, банк зобов'язаний повернути суму вкладних траншів на умовах, зазначених у цьому договорі та у додатках до цього договору (п. 4.2 Договору).

Пунктом 5.1 Договору визначено, що за згодою банку клієнт має право збільшувати суму вкладу шляхом розміщення нових вкладних траншів.

Відповідно до Додатку №92-13 до вищеназваного Договору від 16.03.2015 р. для розміщення вкладного траншу у банку, клієнт не пізніше 17.03.2015 р. здійснює перерахування грошових коштів зі свого поточного рахунку через транзитний рахунок №2909.1.355194.003 в АТ "Банк "Фінанси та Кредит", код банку 300131, на вкладний рахунок у банку №2610.9.355194.01/2610.2.355194.003 у розмірі 360 000,00 грн. (п. 1 Додатку), сума грошових коштів, вказаних в п. 1 цього додатку, надана клієнтом банку на строк до 17.04.2015 р. (п. 2 Додатку), на суму грошових коштів, вказаних в п. 1 цього додатку, банком нараховуються проценти виходячи із процентної ставки у розмірі 14% річних (п. 3 Додатку), виплата клієнту нарахованих процентів здійснюється банком при поверненні вкладу, нараховані банком проценти не збільшують суму вкладу (п. 4 Додатку), сторони дійшли згоди, що повернення вкладного траншу або його частки до настання строку, що вказаний в п. 2 цього додатку, можливо тільки за згодою сторін, дострокове повернення вкладного траншу тільки на вимогу клієнта не можливо (п. 5 Додатку).

На виконання умов Договору та вказаного Додатку, позивач перерахував тимчасово вільні кошти у розмірі 360 000,00 грн. на транзитний рахунок, відкритий в АТ "Банк "Фінанси та Кредит", що підтверджується платіжним дорученням №3456 від 16.03.2015 р.

27.03.2015 р. між ПП "Крол" та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" було укладено Додаток №92-14 до Договору банківського вкладу "Класичний" №92 від 16.03.2015 р., відповідно до якого сторони визначали, що для розміщення вкладного траншу у банку, клієнт не пізніше 30.03.2015 р. здійснює перерахування грошових коштів зі свого поточного рахунку через транзитний рахунок №2909.0.355194.004 в АТ "Банк "Фінанси та Кредит", код банку 300131, на вкладний рахунок у банку №2610.9.355194.01/2610.1.355194.004 у розмірі 54 000,00 грн. (п. 1 Додатку), сума грошових коштів, вказаних в п. 1 цього додатку, надана клієнтом банку на строк до 28.04.2015 р. (п. 2 Додатку), на суму грошових коштів, вказаних в п. 1 цього додатку, банком нараховуються проценти виходячи із процентної ставки у розмірі 10% річних (п. 3 Додатку), виплата клієнту нарахованих процентів здійснюється банком при поверненні вкладу, нараховані банком проценти не збільшують суму вкладу (п. 4 Додатку), сторони дійшли згоди, що повернення вкладного траншу або його частки до настання строку, що вказаний в п. 2 цього додатку, можливо тільки за згодою сторін, дострокове повернення вкладного траншу тільки на вимогу клієнта не можливо (п. 5 Додатку).

На виконання умов зазначеного Додатку, позивач перерахував тимчасово вільні кошти у розмірі 54 000,00 грн. на транзитний рахунок, відкритий в АТ "Банк "Фінанси та Кредит", що підтверджується платіжним дорученням №1 від 27.03.2015 р.

Проте, як вказує позивач у своїй позовній заяві відповідачем зобов'язання з повернення вкладу та нарахованих по ньому відсотків в строк, обумовлений Договором та Додатками до нього виконано не було, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача 418 738,46 грн., а саме: 414 000,00 грн. грн. заборгованості по вкладу, 4 738,46 грн. заборгованості зі сплати процентів.

Договір №92 банківського вкладу "Класичний" від 16.03.2015 р. є договором банківського вкладу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 71 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка, якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Частиною ст. 1060 Цивільного кодексу України регламентовано, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) за приписами ст. 530 Цивільного кодексу України.

За приписами ст. 1061 Цивільного кодексу України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Згідно п. 3.3 Постанови Національного банку України №516 від 03.12.2003 р. про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами (далі по тексту - постанова, банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Укладеним між сторонами Договором передбачене право позивача отримати суму вкладу і процентів за його користування у строки, передбачені договором.

За твердженнями позивача, які не спростовані відповідачем, заборгованість відповідача зі сплати суми вкладу та процентів по ньому становить 418 738,46 грн. Період нарахування та розрахунок суми заборгованості по виплаті суми вкладу та процентів по вкладу позивачем здійснено правильно, що перевірено судом.

Враховуючи те, що відповідачем вклад не був повернутий позивачу, так як і проценти по вкладу, приймаючи до уваги положення укладеного між сторонами Договору, приписи ст. 1061 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку про те, що заборгованість відповідача перед позивачем по Договору банківського вкладу "Класичний" №92 від 16.03.2015 р. складає 418 738,46 грн., з яких: 414 000,00 грн. основної заборгованості та 4 738,46 грн. відсотків за вкладом. Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за Договором в сумі 414 000,00 грн. по поверненню вкладу та сплати процентів у розмірі 4 738,46 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк повернення вкладу та строк оплати процентів, у відповідності до Договору та Додатків №92-13 від 16.03.2015 р. та №92-14 від 27.03.2015 р. до вищеназваного договору є такими, що настали, а тому позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості по поверненню вкладу в розмірі 414 000,00 грн. та процентів у розмірі 4 738,46 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат входить, зокрема, оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Згідно із ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Враховуючи положення п. 6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

За змістом ч. 3 ст. 48 та ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Пунктом 6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 р. встановлено, що відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Як встановлено судом, 20.04.2015 р. між Адвокатським бюро "Юрія Христофорова" (бюро) та Приватним підприємством "Крол" (клієнт) було укладено Договір про надання правової допомоги №20/04-15, відповідно до якого бюро зобов'язується надати правову допомогу у господарському суді м. Києва у справі за позовом ПП "Крол" до ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" про стягнення заборгованості на підставі Договору банківського вкладу №92 від 16.03.2015 р., Додатку №92-13 від 16.03.2015 р., а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги в порядку та строки, визначені цим Договором (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.3 Договору вартість послуг, що надається за цим Договором, становить 20 000,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, позивачем було сплачено адвокатському бюро "Юрія Христофорова" 20 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката, про що свідчить платіжне доручення №112 від 21.04.2015 р.

Наразі, враховуючи, що спір у справі виник з договірних відносин, а саме у зв'язку з неналежним виконанням банком своїх обов'язків з повернення вкладу та сплати процентів за користування вкладними коштами, позов в частині стягнення відсотків за користування вкладом є розрахунковим, який вірно розраховано адвокатом Христофоровим Ю.В., позовна заява, письмові пояснення підготовлені адвокатом Христофоровим Ю.В. і в судових засіданнях інтереси позивача представляв також вказаний адвокат, а також приймаючи до уваги, що суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, судовий збір в частині стягнення витрат на оплату послуг адвоката покладається на відповідача в повному обсязі, а саме в сумі 20 000,00 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства "Крол" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Артема, буд. 60; ідентифікаційний код 09807856) на користь Приватного підприємства "Крол" (36002, м. Полтава, вул. Луценка, 19А; ідентифікаційний код 31249427) заборгованість з повернення суми вкладного траншу у розмірі 414 000 (чотириста чотирнадцять тисяч) грн. 00 коп., відсотки за вкладом у розмірі 4 738 (чотири тисячі сімсот тридцять вісім) грн. 46 коп., витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 8 374 (вісім тисяч триста сімдесят чотири) грн. 77 коп. судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано - 17.06.2015 р.

Суддя Ю.О. Підченко