Рішення

від 19.06.2015 по справі 910/9074/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2015Справа №910/9074/15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛТІ-РЕНТ" доСпільного українсько-німецького підприємства "Марком" у формі товариства з обмеженою відповідальністю пророзірвання договору, стягнення 2 732 192,58 грн. та виселення Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Жовнеренко Г.К. - юрисконсульт; Макарчук С.О. - юрисконсульт; від відповідача:Куделя Д.Ю. - юрисконсульт;;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РОЯЛТІ-РЕНТ" (надалі - ТОВ "РОЯЛТІ-РЕНТ") звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Спільного українсько-німецького підприємства "Марком" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ "Марком") про розірвання договору, стягнення 2 214 396,23 грн. та виселення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору оренди №644 від 20.11.2013 р. ТОВ "РОЯЛТІ-РЕНТ" передало у тимчасове платне користування частину будівлі торгово-адміністративного комплексу, а відповідач натомість свого грошового зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість по сплаті орендних платежів та управлінських послуг у розмірі 1 869 419,97 грн. Крім того, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов Договору позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 156 957,90 грн., 3% річних у розмірі 13 493,60 грн. та інфляційних втрат у розмірі 174 524,76 грн. Також, позивач просить розірвати Договір оренди №644 від 20.11.2013 р. та виселити відповідача з орендованого приміщення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.04.2015 р. порушено провадження у справі №910/9074/15 та призначено її до розгляду на 13.05.2015 р.

12.05.2015 р. представником позивача на виконання вимог ухвали суду від 14.04.2015 р. через загальний відділ суду було подано клопотання про доручення до матеріалів справи витребуваних документів.

12.05.2015 р. представником відповідача на виконання вимог ухвали суду від 14.04.2015 р. через загальний відділ суду було подано клопотання про долучення витребуваних документів до матеріалів справи та клопотання про відкладення розгляду справи. Крім того, представником відповідача було подано клопотання про витребування доказів та відзив на позовну заяву згідно змісту якого проти позовних вимог заперечує та просить залишити їх без задоволення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.05.2015 р. у зв'язку із заявленим відповідачем клопотанням, а також необхідністю подання додаткових доказів, розгляд справи було відкладено на 03.06.2015 р.

02.06.2015 р. представником відповідача на виконання вимог ухвали суду від 13.05.2015 р. було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, клопотання про витребування доказів та клопотання про відкладення розгляду справи.

03.06.2015 р. представником позивача через загальний відділ суду було подано заперечення проти залучення доказів наданих ТОВ "Марком" згідно змісту яких вказує на те, що подані відповідачем докази не стосуються предмета доказування в даній справі та не доводять ті обставини, в підтвердження яких вони подаються. Крім того, представником позивача було подано заперечення на відзив на позовну заяву.

Також, представником позивача було подано додаткові письмові пояснення щодо підстав розірвання Договору оренди №644 від 20.11.2013 р. та заяву про збільшення розміру позовних вимог згідно змісту якої просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 2 732 192,58 грн. з якої 1 653 643,84 грн. - заборгованість зі сплати орендних платежів та управлінських послуг, 400 105,17 грн. - пеня, 653 275,63 грн. - інфляційні втрати та 25 167,94 грн. - 3% річних.

Розглянувши подану позивачем заяву про збільшення позовних вимог суд дійшов до наступного висновку.

Частина 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до абз. 1 п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Враховуючи те, що вищезазначені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає заяву про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.

Отже, оскільки збільшення розміру позовних вимог, викладене позивачем у його письмовій заяві, прийняте господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є: стягнення 2 732 192,58 грн. з якої 1 653 643,84 грн. - заборгованість зі сплати орендних платежів та управлінських послуг, 400 105,17 грн. - пеня, 653 275,63 грн. - інфляційні втрати та 25 167,94 грн. - 3% річних.

Представники позивача в судове засідання 03.06.2015 р. з'явились, позовні вимоги (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) підтримали в повному обсязі, подали клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 03.06.2015 р. не з'явився, при цьому через загальний відділ суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.2015 р. продовжено строк розгляду спору до 24.06.2015 р., задоволено клопотання відповідача про витребування доказів та клопотання про відкладення розгляду справи, які подані останнім 02.06.2015 р. у зв'язку із чим розгляд справи було відкладено на 19.06.2015 р.

10.06.2015 р. представником позивача через загальний відділ суду було подано заперечення проти клопотання відповідача про витребування доказів, поданого 12.05.2015 р.

19.06.2015 р. представником позивача на виконання вимог ухвали суду від 03.06.2015 р. через загальний відділ суду було подано заяву про надання витребуваних документів. Крім того, представником позивача було подано клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Також, представником позивача було подано заяву про відвід судді, яка обґрунтована упередженістю судді Підченка Ю.О. під час розгляду даної справи.

Представники позивача в судове засідання 19.06.2015 р. з'явились, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити. Крім того, представниками позивача підтримано заяву про відвід судді.

Представник відповідача в судове засідання 19.06.2015 р. з'явився, подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.06.2015 р. відмовлено у задоволенні заяви позивача про відвід судді.

Крім того, суд, розглянувши клопотання відповідача про витребування доказів, поданого 12.05.2015 р. дійшов до висновку про необхідність відмовити в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. Це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об'єктом судового пізнання.

Виходячи зі змісту ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

В пункті 2.1 постави пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що у разі неможливості самостійно подати необхідні для розгляду справи докази сторона, прокурор, третя особа вправі звернутися до господарського суду, в тому числі й апеляційної інстанції, з клопотанням про витребування доказів; при цьому обґрунтування такої неможливості покладається на особу, що заявляє відповідне клопотання.

Предметом спору в даній справі є стягнення заборгованості за Договором оренди №644 від 20.11.2013 р., розірвання вказаного Договору та виселення відповідача з орендованого приміщення.

В свою чергу, докази, які відповідач просить витребувати у позивача жодним чином не стосуються предмету доказування у даній справі та не встановлюють жодних фактів, які б впливали на вирішення спору, а тому не є необхідними для розгляду даної справи.

В судовому засіданні 19.06.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні на підставі статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.11.2013 р. між ТОВ "РОЯЛТІ-РЕНТ" (орендодавець) та Спільним українсько-німецьким підприємством "Марком" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (орендар) було укладено Договір оренди №644 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 2.1 Договору орендодавець згідно з умовами цього договору зобов'язується передати орендарю у тимчасове платне користування частину будівлі торгово-адміністративного комплексу, яка іменується "приміщення" (без права викупу, без права іншого придбання, без права суборенди або іншого піднайму, якщо інше не передбачено цим договором.

Торгово-адміністративний комплекс ("комплекс") розміщений за адресою: Україна, м. Київ, вул. Гришка, 3-А, і є цілісним торгово-адміністративним комплексом, який має власну необхідну інфраструктуру, що дозволяє орендарю використовувати приміщення і здійснювати у ньому свою діяльність відповідно до цілей та умов цього договору і т.п. (п. 2.3 Договору).

Згідно із п. 3.1 Договору приміщення являє собою частину будівлі, яка може бути необмежена або неповністю обмежена стінами, і знаходиться на мінус першому поверсі комплексу місце №А-17, за винятком будь-яких структурних компонентів чи інженерних систем, розташованих у ньому.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що якщо в акті приймання-передачі не буде визначено інше, загальна площа приміщення, яке передається орендарю, за згодою сторін становить 655,00 квадратних метрів. Зазначений загальний розмір площі приміщення не буде підлягати зменшенню внаслідок встановлення орендарем стін, внутрішніх перегородок та перекриттів, або інших подібних елементів або як результат виконання опоряджувальних робіт орендарем (п. 4.2 Договору).

Приміщення передається орендарю на підставі акта приймання-передачі за формою та змістом, викладеним у додатку "Г" до цього Договору (п. 5.1 Договору).

Відповідно до п. 5.3 Договору день акту приймання-передачі вважається днем початку перебігу терміну оренди ("день відкриття"). Акт приймання-передачі приміщення має бути складений та підписаний сторонами протягом 5 календарних днів з дня закінчення орендарем опоряджувальних робіт та отримання орендарем вимоги-повідомлення орендодавця, таке повідомлення має бути надіслано цінним листом не пізніше ніж за 5 календарних днів. Орендар може відмовитись підписувати акт приймання-передачі лише за умови виявлення істотних недоліків, в результаті яких приміщення буде непридатне до цільового використанні. Про такі недоліки орендар має повідомити орендодавця негайно після підписання сторонами цього договору.

Згідно п. 6.1 Договору сторони прийшли до згоди, що протягом трьох місяців з дати набрання чинності даного договору орендар виконує опоряджувальні та оздоблювальні роботи у приміщенні, з метою його опорядження, оздоблення та пристосування для подальшого використання відповідно до цього договору. Протягом виконання опоряджувальних робіт орендар сплачує орендодавцю щомісячну орендну плату у розмірі 1 гривні за м.кв без ПДВ та не сплачує плату за товарообіг. В даний період орендар сплачує орендодавцю управлінські послуги.

Допуск до проведення опоряджувальних робіт оформлюється орендодавцем у вигляді листа узгодження під опоряджувальні роботи (за формою та змістом на розсуд орендодавця) ("лист узгодження під опоряджувальні роботи"). Такий лист узгодження під опоряджувальні роботи є невід'ємною частиною цього договору. Сторони підписують окремий акт передачі приміщення на проведення опоряджувальних робіт додатково до (а не замість) вказаного листа узгодження під опоряджувальні роботи за формою та змістом, викладеним у додатку "Г" до цього договору (п. 6.7 Договору).

Відповідно до умов цього договору, строк оренди приміщення становить 2 роки 8 місяців 29 днів ("строк оренди"). Строк оренди починає спливати з дня відкриття і закінчується відповідного дня після спливу строку вказаного у пункті 9.1 Статті 9 цього договору ("дата закінчення"), якщо інше не передбачено цим Договором. Днем відкриття є день, зазначений в акті приймання-передачі, якщо інше не передбачено цим договором (п.п. 9.1-9.3 Договору).

Пунктами 11.1 - 11.1.5 Договору визначено, що згідно з умовами цього договору, орендар сплачує орендодавцю суми грошових коштів у вигляді нижченаведених платежів ("платежі"):

- орендна плата за користування приміщенням відповідно до статтей 14 та 15 цього договору;

- забезпечувальний платіж відповідно до статті 16 цього договору;

- оплата управлінських послуг відповідно до статті 17 цього договору;

- плата за товарообіг орендаря відповідно до статті 18 цього договору;

- інші платежі та збори, що підлягають сплаті орендарем за умовами цього договору.

Всі належні за цим договором платежі орендар сплачує орендодавцю у формі безготівкових банківських розрахунків шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок орендодавця, зазначений у цьому договорі, або на будь-який інший рахунок орендодавця, про який орендар повідомляється в письмовій формі (п. 12.1 Договору).

Відповідно до п. 12.2 Договору, якщо інше не передбачено умовами цього договору, по закінченню кожного календарного місяця оренди орендодавець протягом 10 банківських днів надає орендарю акти виконаних робіт щодо орендної плати стосовно оренди приміщення, оплати управлінських послуг та, у відповідних випадках, плати за товарообіг орендаря. Орендар, отримавши вищезазначені акти, повинен підписати та повернути їх орендодавцю протягом 10 банківських днів в належним чином оформленому вигляді або надіслати вмотивовану відмову від підписання вищезазначених актів. У разі невиконання Орендарем вищевказаного строку повернення таких підписаних актів або мотивованої письмової відмови від підписання, орендодавець має право накласти на орендаря штраф у розмірі 2% відсотків від розміру місячної орендної плати за цим договором за кожний день прострочення через 20 банківських днів з моменту отримання акту орендарем.

Всі рахунки орендаря, які направляються орендарю відповідно до умов цього договору, можуть бути складені та оформлені згідно з видами відповідних платежів або ж можуть бути складені та оформлені у вигляді одного рахунка-фактури як єдиного документа. Всі платежі здійснюються у національній валюті України - гривні. Зобов'язання щодо здійснення платежів, передбачені даним розділом або іншими умовами договору, будуть вважатися виконаними належним чином після того, як суми грошових коштів, які відповідають повному розміру платежів, будуть зараховані на рахунок орендодавця. Будь-які та всі банківські витрати, пов'язані з перерахуванням платежів, покладаються на сторону, яка є платником (п.п. 12.3 - 12.6 Договору).

Статтею 13 Договору визначено, що якщо в будь-який момент сума платежів або інших коштів, одержаних орендодавцем від орендаря за цим договором, буде недостатньою для покриття всіх та кожного із зобов'язань орендаря перед орендодавцем, такі суми зараховуються орендодавцем і можуть бути використані орендодавцем для виконання зобов'язань орендаря у такому порядку на власний розсуд орендодавця:

- орендна плата;

- оплата управлінських послуг;

- будь-які інші платежі за цим Договором

- відшкодування будь-якої шкоди, завданої орендодавцю орендарем або за сприянням або з вини орендаря стосовно комплексу та/або приміщення;

- відшкодування будь-яких збитків, втрат витрат, понесених орендодавцем за цим договором;

- відшкодування процентів та індексу інфляції за статтею 625 Цивільного кодексу України за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання;

- відшкодування неустойки (штрафів, пені) за цим договором або/та за законодавством.

Орендар зобов'язаний належним чином сплачувати орендодавцю плату за користування приміщенням у розмірах та у терміни, які визначаються цим договором ("орендна плата"). Орендна плата, вказана в пункті 14.4 Статті 14, починає нараховуватися з дня підписання сторонами акта приймання-передачі приміщення, якщо інше не передбачено умовами цього договору (п. 14.1 Договору).

Згідно із п. 14.4 Договору орендна ставка за цим договором після закінчення опоряджувальних робіт: на перші 6 місяців оренди, становить 119,90 грн. за кв.м. (без ПДВ), але не менше суми еквівалентної 15 доларам США., починаючи з 7 місяця оренди та на наступні 6 місяців орендна ставка за цим договором становить 159,86 грн. за кв.м. (без ПДВ), але не менше суми еквівалентної 20 доларам США., 3 другого року оренди орендна ставка за цим договором становить 239,79 грн. за кв.м. (без ПДВ), але не менше суми еквівалентної 30 доларам США. На день здійснення оплати, орендна ставка може коригуватись тільки орендодавцем прямо пропорційно до зміни курсу долара США, встановленого НБУ на день оплати, у порівнянні з курсом долара США, встановленим НБУ на день підписання цього договору.

Відповідно до п. 14.5 Договору якщо інше не передбачене цим договором, орендна плата сплачується орендарем щомісяця, авансом, не пізніше 20-го числа місяця, який передує оплачуваному місяцю. Якщо орендодавець не надасть орендареві рахунок на оплату орендної плати до 20-го числа кожного місяця, то орендар сплачує орендну плату не пізніше терміну, передбаченого цим договором, незважаючи на те, чи вказані рахунки були отримані ним. Така сплачена авансова орендна плата підлягає перерахунку орендодавцем відповідно до умов цього договору.

У випадку несплати орендарем орендної плати протягом 5 днів після складання рахунку орендодавцем, орендодавець може скласти новий рахунок більш пізньою датою або скласти додатковий рахунок, на якому відобразити зміну Індексу К2 з дати першого рахунку на дату фактичного рахунку або, якщо рахунок не сплачений, на дату наступного рахунку (п. 14.6 Договору). Орендна плата за перший та останній неповні місяці Терміну Оренди за цим Договором розраховується пропорційно до кількості днів у такому неповному місяці відповідно до Статті 14 (п. 14.8 Договору).

Згідно п. 14.9 Договору у разі дострокового припинення договору, сплачена авансом орендна плата, за останній місяць коригується на кількість днів у відповідному місяці, протягом яких приміщення фактично знаходилось в оренді, і підлягає поверненню сума, зменшена на розмір такого коригування, якщо інше не передбачено умовами цього договору.

Пунктом 15.1 Договору визначено, що незалежно від того, як це визначено іншими умовами цього договору, орендар зобов'язаний сплатити орендну плату за перший місяць (з розрахунку повного місяця) строку оренди, протягом 5 банківських днів після підписання акту приймання-передачі приміщення ("авансовий платіж"). Підставою для сплати такої суми є цей договір.

Розмір авансового платежу може також визначатись на основі рахунку, який надсилається орендодавцем орендарю відповідно до умов цього договору. Якщо відповідний рахунок орендарем не буде одержаний, орендар може звернутися до орендодавця з метою його одержання до настання строку оплати, зазначеного у цій статті 15.1 цього договору (п. 15.2 Договору).

Відповідно до п. 15.3 Договору датою нарахування орендодавцем орендної плати за авансовим платежем є дата підписання сторонами актів виконаних робіт за відповідні звітні періоди або зі спливом відповідного місяця користування орендарем приміщенням, за який справляється така орендна плата як за фактично надані послуги.

3 метою належного забезпечення виконання орендарем зобов'язань за цим договором, орендар, протягом 5 банківських днів після підписання цього договору на підставі наданого орендодавцем рахунку-фактури, вносить на рахунок орендодавця забезпечувальний платіж у сумі орендної плати за 2 повних останніх місяців оренди та оплати за управлінські послуги за 2 повних місяці оренди приміщення за цим договором. При цьому, розрахунок забезпечувального платежу у розмірі 2 останніх місяців оренди здійснюється орендодавцем з урахуванням повної індексації такої орендної плати за рахунок збільшення індексу К1 та індексу К2 протягом всього терміну оренди як це визначено статтею 14.3 цього договору. У випадку будь-якої затримки або не виставлення орендодавцем вказаного рахунку-фактури, така затримка не може бути підставою для будь-якої несплати орендарем орендодавцю забезпечувального платежу за цією статтею 16 цього договору; в такому разі, підставою для сплати забезпечувального платежу є цей договір (п. 16.1 Договору).

Забезпечувальний платіж забезпечує належне виконання орендарем своїх зобов'язань за цим договором перед орендодавцем та покриває в межах свого розміру будь-які інші зобов'язання орендаря у разі порушення будь-якої з умов цього договору (п. 16.2 Договору).

Згідно п. 16.4 Договору з метою уникнення суперечок, сума забезпечувального платежу будь-яким чином не обмежує відповідальності орендаря у випадку неналежного виконання ним своїх зобов'язань за цим договором. орендодавець може використати забезпечувальний платіж для покриття платежів, витрат та збитків, понесених орендодавцем та підтверджених документально, через неналежне виконання або невиконання орендарем будь-якого із своїх обов'язків за цим договором, включаючи, але не обмежуючись, несплату орендарем орендної плати та/або оплати управлінських послуг та/або плати за товарообіг.

Після використання забезпечувального платежу або будь-якої його частини орендар зобов'язаний, не пізніше, ніж протягом 15 банківських днів після отримання письмової вимоги від орендодавця, сплатити орендодавцю використану ним суму забезпечувального платежу з метою відновлення суми забезпечувального платежу до початкового його розміру з урахуванням індексації орендної плати відповідно до статті 14.3 цього договору (п. 16.5 Договору).

У відповідності до п. 16.7 Договору у випадку дострокового припинення цього договору орендодавцем у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням орендарем зобов'язань за цим договором, включаючи невиконання орендарем обов'язку щодо відновлення суми забезпечувального платежу до початкового його розміру після використання його суми орендодавцем згідно з умовами цього договору, сума забезпечувального платежу (або, якщо така існує, його невикористана частина) не підлягає поверненню на користь орендаря.

У випадку невиконання орендарем обов'язку щодо відновлення суми забезпечувального платежу до початкового його розміру після використання його суми орендодавцем згідно з умовами цього договору та у разі не відновлення суми протягом 7 календарних днів, з моменту отримання орендарем від орендодавця письмової вимоги, орендодавець має право припинити дію цього договору. Таке припинення має бути виконане орендодавцем шляхом письмового повідомлення, направленого орендарю за 10 календарних днів до такого припинення (п. 16.8 Договору).

Датою нарахування орендодавцем орендної плати та інших платежів за забезпечувальним платежем є дата підписання сторонами актів виконаних робіт за відповідні звітні періоди або зі спливом відповідного місяця користування орендарем приміщенням, за який забезпечувальний платіж справляється як орендна плата, оплата управлінських послуг за фактично надані послуги або в якості будь-яких інших платежів, обумовлених цим договором (п. 16.9 Договору).

Пунктом 17.1 Договору визначено, що додатково до будь-яких інших платежів за цим договором, орендар зобов'язаний щомісяця платити орендодавцю вартість послуг, які надаються орендарю у зв'язку із забезпеченням орендодавцем використання орендарем приміщення та комплексу відповідно до умов цього договору ("управлінські послуги").

Вартість вказаних управлінських послуг, які надаються орендодавцем орендарю ("оплата управлінських послуг"), розраховується щомісяця та включає в себе пропорційну вартість операційних витрат та вартість понесених комунальних платежів орендодавця, перелік яких визначений у додатку "Д" до цього договору, який є невід'ємною його частиною (п. 17.2 Договору).

Якщо інше не передбачено у простому письмовому повідомленні орендодавця орендарю, щомісячна вартість управлінських послуг, яка сплачується орендарем на користь орендодавця, визначається: (І) пропорційно долі орендаря від загальної суми (вартості) операційних витрат та комунальних витрат, які визначаються орендодавцем; при цьому, для цілей цієї статті, доля орендаря розраховується за формулою, визначеною у статті 1 цього договору, а також оплата управлінських послуг за перший повний місяць оренди приміщення складатиме 55,96 грн. за кв.м., що еквівалентно 7 доларам США за офіційним курсом, встановленим Національним банком України на день підписання цього договору; оплата управлінських послуг за даний місяць може, на розсуд орендодавця, бути перерахована орендодавцем згідно з умовами цього договору, або (II) за ставкою не менше ніж еквіваленту 7 доларів США за кожний метр орендованих приміщень, що на дату укладення цього договору складає 55,96 грн. за кв.м офіційним обмінним курсом Національного банку України 7,9930 гривень за один долар США. На день здійснення оплати, ставка може коригуватись тільки орендодавцем прямо пропорційно до зміни курсу долара США, встановленого НБУ на день оплати, у порівнянні з курсом долара США, встановленим НБУ на день підписання цього договору (п. 17.3 Договору).

Якщо інше не передбачено цим договором, оплата управлінських послуг здійснюється орендарем щомісяця, не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним. Якщо орендодавець не надасть орендареві рахунок на оплату управлінських послуг до 10-го числа кожного наступного за звітним місяця, то орендар сплачує оплату управлінських послуг протягом 10 робочих днів з моменту отримання від орендодавця рахунку на оплату управлінських послуг (п. 17.7 Договору).

Пунктом 40.1 Договору визначено, що цей договір набуває чинності, починаючи з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, як зазначено у преамбулі на першій сторінці тексту договору.

Як вбачається з матеріалів справи 20.11.2013 р. позивачем на виконання умов Договору та на підставі акту приймання-передачі приміщення було передано, а відповідачем прийнято для проведення опоряджувальних робіт частину споруди торгово-адміністративного комплексу, розташованого а м. Києві по вул. Гришка, 5, загальною площею 655,00 кв.м., яке знаходиться на першому поверсі комплексу, у справному та належному стані.

03.02.2014 р. між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду до Договору оренди №644 від 20.11.2013 р.

Згідно п. 1 Додаткової угоди сторони дійшли згоди п. 17.3 статті 17 Договору викласти в наступній редакції:

17.3. Якщо інше не передбачено у простому письмовому повідомленні орендодавця орендарю, щомісячна вартість управлінських послуг, яка сплачується орендарем на користь орендодавця, визначається: (І) пропорційно долі орендаря від загальної суми (вартості) операційних витрат та комунальних витрат, які визначаються орендодавцем; при цьому, для цілей цієї статті, доля орендаря розраховується за формулою, визначеною у статті 1 цього договору, а також оплата управлінських послуг за перший повний місяць оренди приміщення складатиме 55,96 грн. за кв.м., що еквівалентно 7 доларам США за офіційним курсом, встановленим Національним банком України на день підписання цього договору; оплата управлінських послуг за даний місяць може, на розсуд орендодавця, бути перерахована орендодавцем згідно з умовами цього договору, або (II) за ставкою не менше ніж еквіваленту 7 доларів США за кожний метр орендованих приміщень, що на дату укладення цього договору складає 55,96 грн. за кв.м офіційним обмінним курсом Національного банку України 7,9930 гривень за один долар США. На день здійснення оплати, ставка може коригуватись тільки орендодавцем прямо пропорційно до зміни курсу долара США, встановленого НБУ на день оплати, у порівнянні з курсом долара США, встановленим НБУ на день підписання цього договору та в період з 01.02.2014 по 31.08.2014 за ставкою не менше ніж еквіваленту 7 доларам США складає 58,01 грн. за 1 кв.м. за обмінним курсом 8,3000 гривень за один долар США.

19.04.2014 р. між позивачем та відповідачем було підписано акт прийому-передачі приміщення, на підставі якого ТОВ "Марком" прийняло від ТОВ "РОЯЛТІ-РЕНТ" у тимчасове платне користування частину споруди торгово-адміністративного комплексу, розташованого в м. Києві по вул. Гришка, 5, загальною площею 655,00 кв.м., яке знаходиться на першому поверсі комплексу, у справному та належному стані.

29.07.2014 р. між ТОВ "РОЯЛТІ-РЕНТ" та ТОВ "Марком" було укладено Додаткову угоду відповідно до п. 1 якої сторонами було погоджено п. 17.3 статті 17 Договору викласти в наступній редакції:

17.3. Якщо інше не передбачено у простому письмовому повідомленні орендодавця орендарю, щомісячна вартість управлінських послуг, яка сплачується орендарем на користь орендодавця, визначається: (І) пропорційно долі орендаря від загальної суми (вартості) операційних витрат та комунальних витрат, які визначаються орендодавцем; при цьому, для цілей цієї статті, доля орендаря розраховується за формулою, визначеною у статті 1 цього договору, а також оплата управлінських послуг за перший повний місяць оренди приміщення складатиме 55,96 грн. за кв.м., що еквівалентно 7 доларам США. за офіційним курсом, встановленим Національним банком України на день підписання цього договору; оплата управлінських послуг за даний місяць може, на розсуд орендодавця, бути перерахована орендодавцем згідно з умовами цього договору, або (II) за ставкою не менше ніж еквіваленту 7 доларів США за кожний метр орендованих приміщень, що на дату укладення цього договору складає 55,96 грн. за кв.м офіційним обмінним курсом Національного банку України 7,9930 гривень за один долар США. На день здійснення оплати, ставка може коригуватись тільки орендодавцем прямо пропорційно до зміни курсу долара США, встановленого НБУ на день оплати, у порівнянні з курсом долара США, встановленим НБУ на день підписання цього договору та в період з 01.09.2014 по 30,11.2014 за ставкою не менше ніж еквіваленту 7 доларам США складає 66,50 грн. за 1 кв.м. за обмінним курсом 9,5000 гривень за один долар США.

16.02.2015 р. між ТОВ "РОЯЛТІ-РЕНТ" та ТОВ "Марком" було укладено Додаткову угоду відповідно до п. 1 якої сторонами було погоджено п. 14.4 статті 14 Договору викласти в наступній редакції:

"14.4. Орендна ставка за цим договором на період з 01.03.2015 по 31.08.2015 року становить 280,00 грн. за 1 кв.м. (без ПДВ), за ставкою 20,00 доларів США за 1 кв.м за обмінним курсом 14,0000 гривень за один долар США.".

Як зазначає позивач у своїй позовній заяві ним на виконання умов Договору за період з 20.08.2014 р. по 17.03.2015 р. було виставлено відповідачу для сплати орендних платежів рахунки-фактури на загальну суму 1 600 253,77 грн., а саме: №РР000002191 від 20.08.2014 р. на суму 152 710,87 грн. (за вересень 2014 р.), №РР000002492 від 12.09.2014 р. на суму 172 735,26 грн. (за жовтень 2014 р.), №РР000002764 від 14.10.2014 р. на суму 203 619,30 грн. (за листопад 2014 р.), №РР000003031 від 19.11.2014 р. на суму 239 890,03 грн. (за грудень 2014 р.), №РР000003291 від 11.12.2014 р. на суму 245 970,83 грн. (за січень 2015 р.), №РР000000061 від 14.01.2015 р. на суму 247 871,48 грн. (за лютий 2015 р.), №РР000000323 від 20.02.2015 р. на суму 220 080,00 грн. (за березень 2015 р.) та №РР000000948 від 17.03.2015 р. на суму 117 376,00 грн. (за квітень 2015 р.)., які відповідачем сплачено частково у розмірі 109 508,65 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень долучених до матеріалів справи.

У зв'язку із наявною у відповідача заборгованістю у розмірі 1 490 745,12 грн. позивач на підставі п. 16.4 статті 16 Договору використав забезпечувальний платіж у розмірі 472 458,00 грн., внаслідок чого заборгованість відповідача по сплаті орендних платежів зменшилась та становить 1 018 287,12 грн.

Крім того, позивачем за період з 30.10.2014 р. по 16.04.2015 р. було виставлено відповідачу для сплати управлінських послуг рахунки-фактури на загальну суму 662 634,40 грн., а саме: №РР000002890 від 30.10.2014 р. на суму 95 427,50 грн. (за жовтень 2014 року), №РР000003157 від 30.11.2014 р. на суму 100 171,14 грн. (за листопад 2014 року), №РР000003444 від 31.12.2014 р. на суму 102 870,36 грн. (за грудень 2014 року), №РР000000204 від 31.01.2015 р. на суму 112 101,17 грн. (за січень 2015 року), №РР000000457 від 28.02.2015 р. на суму 112 758,36 грн. (за лютий 2015 року), №РР000000730 від 31.03.2015 р. на суму 105 560,27 грн. (за березень 2015 року) та №РР000000949 від 16.04.2015 р. на суму 33 745,60 грн. (за квітень 2015 року), які відповідачем також сплачені частково у розмірі 27 277,68 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень наявних в матеріалах справи.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по сплаті орендної плати та управлінських послуг.

Договір №644 від 20.11.2013 р. є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як свідчать матеріали справи позивачем належним чином виконані зобов'язання за Договором, зокрема сторонами за спірний період підписано та скріплено печатками акти приймання-здачі робіт згідно Договору №644 від 20.11.2013 р., а саме: №РР000002185 від 30.09.2014 р. оренда приміщення за вересень 2014 р. на суму 152 710,87 грн., №РР000002436 від 31.10.2014 р. оренда приміщення за жовтень 2014 р. на суму 172 735,26 грн., №РР000002679 від 30.11.2014 р. оренда приміщення за листопад 2014 р. на суму 203 619,30 грн., №РР000002923 від 31.12.2014 р. оренда приміщення за грудень 2014 р. на суму 239 890,03 грн., №00000000122 від 21.01.2015 р. оренда приміщення за січень 2015 р. на суму 245 970,83 грн., №РР000000122 від 28.02.2015 р. оренда приміщення за лютий 2015 р. на суму 247 871,48 грн. та №РР000002437 від 31.10.2014 р. управлінські послуги за жовтень 2014 р. на суму 95 427,50 грн., №РР000002680 від 30.11.2014 р. управлінські послуги за листопад 2014 р. на суму 100 171,14 грн., №РР000002924 від 31.12.2014 р. управлінські послуги за грудень 2014 р. на суму 102 870,36 грн., №00000000123 від 31.01.2015 р. управлінські послуги за січень 2015 р. на суму 112 101,17 грн., №РР000000123 від 28.02.2015 р. управлінські послуги за лютий 2015 р. на суму 112 758,36 грн. В той час як відповідачем зобов'язання згідно Договору щодо повноти та вчасності сплати орендних платежів та управлінських послуг належним чином не виконано, у зв'язку із чим у відповідача утворилася заборгованість на зальну суму 1 653 643,84 грн. (1 018 287,12 грн. + 635 356,72 грн.).

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та змісту п.п. 14.5, 17.7 Договору строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті орендних платежів та управлінських послуг за Договором на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів та управлінських послуг у розмірі 1 653 643,84 грн. на підставі Договору та настання строку виконання такого зобов'язання. В той же час, відповідачем не надано доказів на спростування наявності заборгованості чи доказів її погашення.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ "Марком" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовна вимога ТОВ "РОЯЛТІ-РЕНТ" про стягнення з ТОВ "Марком" заборгованості у розмірі 1 653 643,84 грн. з якої: 1 018 287,12 грн. - заборгованість зі сплати орендних платежів та 635 356,72 грн. - заборгованість зі сплати управлінських послуг, є правомірною та обґрунтованою.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 400 105,17 грн., 3% річних у розмірі 25 167,94 грн. та інфляційні втрати у розмірі 653 275,63 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Згідно із ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Підпунктом 34.1.2 пункту 34.1 Договору визначено, що у разі прострочення орендарем виконання зобов'язання за цим договором, орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю пеню у розмірі, який розраховується, виходячи з розміру подвійної облікової ставки, яка встановлюється Національним банком України і діє у період прострочення, від відповідної суми простроченого зобов'язання за кожен календарний день такого прострочення.

Судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання, проте суд здійснює перерахунок пені на предмет правильності її нарахування.

За перерахунком суду розмір пені за прострочення виконання грошового зобов'язання складає 400 000,07 грн. В іншій частині - 105,10 грн. пеню нараховано безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та погоджується з наданими позивачем розрахунками 3% річних та інфляційних втрат, а тому вимоги позивача про стягнення 3% річних у розмірі 25 167,94 грн. та інфляційних втрат у розмірі 653 275,63 грн. підлягають задоволенню.

При цьому, суд, твердження відповідача про те, що його не було повідомлено про використання забезпечувального платежу, визнає безпідставними та необгрутованими, оскільки в матеріалах справи наявний лист позивача №47/2015 від 07.05.2015 р. про використання забезпечувального платежу, який відповідачем отримано 19.05.2015 р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення №0114007486375 (№0405327953265), наявної в матеріалах справи.

Як свідчать матеріали справи вказаний лист відповідачем залишено без відповіді.

Розглядаючи позовні вимоги про розірвання Договору оренди №644 від 20.11.2013 р., суд зазначає наступне.

Як встановлено статтею 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до п. 44.1 Договору оренди цей договір може бути припинений на підставах, визначених в цьому договорі або чинним законодавством.

Згідно з п. 34.1 Договору у випадку порушення орендарем умов договору, орендодавець на свій розсуд має право достроково припинити цей договір відповідно до його умов.

У матеріалах справи міститься лист ТОВ "Марком" №57/02 від 19.02.2015 р. в якому відповідач пропонував припинити дію Договору через один місяць з дати отримання даного листа.

У відповідь на вказаний лист позивач повідомив відповідача про існуючу заборгованість за Договором оренди та вимагав її сплатити. Проте, відповідач відповіді на листа не надав, існуючої заборгованості не погасив.

Враховуючи зазначені обставини, позивач вважає, що відповідач істотно порушив умови Договору в частині сплати оренди та управлінських послуг, а тому просить розірвати Договір.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Згідно із ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до п. 5.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 29.05.2013 р. №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" законом (частина третя статті 291 ГК України, частина друга статті 651, стаття 783 ЦК України) передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а статтею 782 ЦК України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідне право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору.

Відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ЦК України, є правом, а не обов'язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів.

У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди майна, як внесення орендної плати є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

Норми статті 188 Господарського кодексу України та статті 11 Господарського процесуального кодексу України не позбавляють сторону договору права на безпосереднє звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди без дотримання порядку досудового врегулювання спору.

Отже, оскільки судом встановлено, що відповідач порушив істотні умови Договору оренди, вимога позивача про розірвання Договору оренди №644 від 20.11.2013 р. підлягає задоволенню.

При цьому, посилання відповідача на те, що Договір було припинено на його вимогу судом не приймаються, оскільки право дострокового припинення Договору згідно п. 34.1 надано лише позивачу.

Щодо вимоги позивача про виселення відповідача з нежилого приміщення, загальною площею 655,00 кв.м., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно з п. 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 р. господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Як свідчать матеріали справи, після порушення судом провадження у справі №910/9074/15 сторонами було підписано акт приймання-передачі приміщення від 16.04.2015 р., згідно якого ТОВ "Марком" передало з оренди, а ТОВ "РОЯЛТІ-РЕНТ" прийняло частину споруди торгово-адміністративного комплексу, розташованого в м. Києві по вул. Гришка, 5, загальною площею 655,00 кв.м., яке знаходиться на першому поверсі комплексу, у справному та належному стані.

За таких обставин, провадження у справі в частині виселення відповідача з нежилого приміщення, загальною площею 655,00 кв.м., підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, оскільки дії щодо повернення приміщення були здійснені відповідачем після звернення позивача до суду та порушення провадження у справі, то судові витрати за подачу позову в цій частині також покладаються на відповідача.

При цьому суд враховує положення частини 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" відповідно до якого сплачена сума судового збору повертається, зокрема у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено одну майнову та дві немайнові вимоги, судовий збір за подання яких складає - 57 079,86 грн., проте судовий збір був сплачений позивачем у розмірі 57 086,00 грн., тобто більшому, ніж передбачено п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним повернути позивачу надмірно сплачену суму судового збору у розмірі 6,14 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині виселення Спільного українсько-німецького підприємства "Марком" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (04053, м. Київ, пров. Нестеровський, 7/9; ідентифікаційний код 14364757) з нежилого приміщення, яке знаходиться на мінус першому поверсі торгово-адміністративного комплексу розміщеного за адресою: Україна, м. Київ, вул. Гришка, 5, загальною площею 655,00 кв.м. припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору.

2. В іншій частині позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛТІ-РЕНТ" задовольнити частково.

3. Стягнути з Спільного українсько-німецького підприємства "Марком" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (04053, м. Київ, пров. Нестеровський, 7/9; ідентифікаційний код 14364757) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛТІ-РЕНТ" (02140, м. Київ, вул. м. Гришка, 3-А; ідентифікаційний код 34895875) заборгованість за Договором оренди №644 від 20.11.2013 р. у розмірі 1 653 643 (один мільйон шістсот п'ятдесят три тисячі шістсот сорок три) грн. 84 коп., пеню у розмірі 400 000 (чотириста тисяч сто п'ять) грн. 07 коп., 3% річних у розмірі 25 167 (двадцять п'ять тисяч сто шістдесят сім) грн. 94 коп., інфляційні втрати у розмірі 653 275 (шістсот п'ятдесят три тисячі двісті сімдесят п'ять) грн. 63 коп. та судовий збір у розмірі 57 077 (п'ятдесят сім тисяч сімдесят сім) грн. 66 коп. Видати наказ.

4. Розірвати договір оренди №644 від 20.11.2013 р., укладений між Спільним українсько-німецьким підприємством "Марком" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (04053, м. Київ, пров. Нестеровський, 7/9; ідентифікаційний код 14364757) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РОЯЛТІ-РЕНТ" (02140, м. Київ, вул. м. Гришка, 3-А; ідентифікаційний код 34895875).

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "РОЯЛТІ-РЕНТ" (02140, м. Київ, вул. м. Гришка, 3-А; ідентифікаційний код 34895875) з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір у розмірі 6 (шість) грн. 14 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 24.06.2015 р.

Суддя Ю.О. Підченко