Рішення

від 01.07.2015 по справі 911/2088/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2015 р. Справа № 911/2088/15

за позовом Приватного акціонерного товариства «АК «Перлина»

до відповідача Приватного підприємства «Авікс»

про стягнення 132 823,37грн

Суддя А.Р. Ейвазова

Представники:

від позивача - Шевченко А.В. (довіреність (довіреність б/н від 20.05.2015);

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство «АК «Перлина» (далі - ПрАТ «АК «Перлина») звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства «Авікс" (далі - ПП «Авікс») про стягнення 132 823,37грн, що складається з:

- 79492,64грн заборгованості з орендної плати;

- 37679,51грн втрат від інфляції за період з 25.01.2014 по 07.05.2015.

- 1380,58грн процентів за період з 25.01.2014 по 07.05.2015;

- 14270,64грн пені за період з 25.01.2014 по 07.05.2015.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором оренди №41/ОР від 01.07.2013 в частині оплати комунальних послуг та відшкодування експлуатаційних витрат за грудень 2013 року та орендної плати за жовтень 2014 року у строки, встановлені договором (а.с.3-5).

Відповідач у справі - ПП «Авікс» відзиву по суті заявлених вимог не надав.

У судовому засіданні 19.06.2015 оголошувалась перерва до 24.06.2015, а 24.06.2015 до 01.07.2015.

Розгляд справи завершено за відсутності представника відповідача, за відсутності відзиву відповідача на позовну заяву, за наявними у справі документами відповідно до ст. 75 ГПК України з наступних підстав:

- представник відповідача був присутній у судовому засіданні 24.06.2015, у якому оголошено перерву до 01.07.2015, про що його повідомлено, як підтверджується підписом повноважного представника на повідомленні про оголошення перерви (а.с.172);

- у судове засідання 01.07.2015 представник відповідача не з'явився, при цьому, клопотань про оголошення в судовому засіданні перерви або відкладення розгляду справи від відповідача не надходило;

- матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2013 між ПрАТ «АК «Перлина» (далі - орендодавець) та ПП «Авікс» (далі - орендар) укладено договір оренди №41/ОР (а.с.10-20, далі - договір).

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

За умовами договору орендодавець зобов'язується передати орендарю, а орендар зобов'язується прийняти у тимчасове платне користування об'єкт - приміщення площею 565,7кв.м, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик,21, літ. А (п.1.1 договору).

У подальшому, додатковою угодою орендована площа зменшена з 01.08.2014 до 538,8кв.м (а.с.181).

Відповідно до п. 3.1 строк оренди - один рік, з 01.07.2013 по 30.06.2014; строк оренди може бути продовжений виключно шляхом укладення додаткової угоди до вказаного договору або нового договору оренди; користування орендованим приміщенням після закінчення цього строку не є підставою для продовження строку оренди.

Додатковою угодою №1 від 10.02.2014 (а.с.32) сторонами продовжено строк оренди до 31.10.2014.

В силу п. 4.2 договору, передача орендованого приміщення від орендодавця до орендаря здійснюється відповідно до акту здачі-приймання, підписання якого свідчить про фактичну передачу орендованого приміщення орендарю.

Згідно п. 5.1 договору (в редакції додаткової угоди б/н від 25.07.2014), орендна плата на місяць за орендоване приміщення складає 144,00грн за один кв.м, у т.ч. ПДВ - 20%, що складає 24,00грн; загальна місячна плата за орендоване приміщення складає 77 587,20грн, у т.ч. ПДВ 12931,20грн.

Відповідно до п. 6.2 договору, орендар зобов'язаний, зокрема, своєчасно та у повному розмірі сплачувати орендну плату та вносити передбачені цим договором платежі.

Після закінчення строку оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцю орендоване приміщення протягом 7 робочих днів з моменту закінчення строку оренди згідно акту здачі-приймання (п. 7.1 договору).

Згідно п. 7.2 договору протягом вищевказаного строку орендар зобов'язаний залишити орендоване приміщення і підготувати його до передачі орендодавця; у випадку закінчення строку дії, орендар зобов'язаний зробити усі виплати та розрахунки, передбачені вказаним договором, і покрити заборгованість, якщо така є перед орендодавцем.

На виконання умов договору, 01.07.2013 відповідачу передано об'єкт оренди площею 565,7 кв.м, про що складено акт (а.с.25).

30.07.2014, у зв'язку з укладенням додаткової угоди від 25.07.2014, відповідачем повернуто позивачу частину приміщення площею 26,9 кв.м. (а.с.31).

Між позивачем та відповідачем складено акти надання послуг, а саме:

- акт №ОУ-0000763 від 31.10.2014 щодо оренди за жовтень 2014 року на суму 77 587,20грн;

- акт №ОУ-0000183 від 28.02.2014 щодо відшкодування витрат за лютий 2014 року на суму 10 334,32грн;

- акт №ОУ-0000763 від 28.02.2014 щодо відшкодування витрат за лютий 2014 року на суму 1905,44грн (а.с.70-72).

На підставі вищевказаних актів, позивачем виставлені відповідачу рахунки на оплату №СФ-10.0731 від 01.10.2014 (за оренду приміщення) та №СФ-01.0045 від 21.01.2014 (компенсація послуг) (а.с.68-69).

При цьому, як вбачається з платіжних доручень №1409 від 30.01.2014 на суму 6334,32грн та №1421 від 13.02.2014 на суму 4000,00грн відповідачем сплачено в рахунок відшкодування витрат за лютий 2014 року - 10 334,32грн з посиланням у графі «призначення платежу» на рахунок СФ-01.0045 від 21.01.2014 (а.с.73-74).

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов'язку щодо здійснення оплати орендної плати за жовтень 2014 року та відшкодування витрат орендодавця, а також застосування до відповідача відповідальності, встановленої договором та чинним законодавством України.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За умовами договору розрахунки з орендної плати за цими договорами здійснюються не пізніше 10 банківського дня поточного місяця за поточний місяць, а витрати орендодавця на підставі окремих рахунків протягом 3 робочих днів з моменту отримання відповідного рахунку.

Як визначено п. 5.2 договору, орендна плата сплачується щомісячно не пізніше 10 банківського дня поточного місяця за поточний місяць оренди у національній валюті України на банківський рахунок орендодавця. При цьому, орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату незалежно від факту одержання рахунку від орендодавця.

Відповідно до п. 5.3 договору, витрати орендодавця за комунальні послуги, послуги телефонного зв'язку, послуги мережі Інтернет та експлуатаційні витрати компенсуються орендарем на підставі окремих рахунків орендодавця на компенсацію витрат за спожиті за відповідний період послуги протягом трьох робочих днів з моменту отримання відповідного рахунку.

Звертаючись з даним позовом, позивачем заявлено до стягнення 79 492,64грн, у т.ч. 77 587,20грн заборгованості з орендної плати за жовтень 2014 року, а також відшкодування витрат за лютий 2014 року у сумі 1905,44грн.

Відповідачем не надано суду доказів сплати відповідних платежів, у більшому розмірі ніж підтверджено зібраними у справі доказами, хоча строк виконання відповідних зобов'язань вже настав, оскільки, зважаючи на вказані умови договору, якими визначені строки оплати, орендна плата за жовтень 2014 року мала бути внесена відповідачем до 14.10.2014 включно, а оплата комунальних послуг та експлуатаційних витрат, враховуючи, що відповідний рахунок виставлено 21.01.2014 (факт отримання такого рахунку відповідачем підтверджується зазначенням ним його як підставу платежуу платіжному дорученні), включно по 24.01.2014. З урахуванням зазначеного, відповідач, в силу ст.610 ЦК України, є таким, що допустив порушення зобов'язань, тому суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 77 587,20грн заборгованості з орендної плати та відшкодування витрат за лютий 2014 року у сумі 1905,44грн, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Так, у загальному розмірі з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 79492,64грн основної заборгованості.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення 1380,58грн процентів та 37 679,51грн втрат від інфляції.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, позивачем нараховані проценти у наступному розмірі:

- за період 15.10.2014 по 07.05.2015 на заборгованість щодо сплати орендної плати у сумі 77 587,20грн - 1307,29грн;

- за період з 25.01.2014 по 07.05.2015 на заборгованість щодо відшкодування вартості комунальних послуг та експлуатаційних витрат у сумі 1905,44грн - 73,29грн.

Оскільки розмір процентів розраховано позивачем правильно, з урахуванням встановлених строків оплати, періоду прострочення та розміру заборгованості, вимоги про стягнення процентів у розмірі 1380,58грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено про стягнення з відповідача 37 679,51грн втрат від інфляції, а саме:

- за період з 15.10.2014 по 07.05.2015 на заборгованість зі сплати орендної плати у сумі 77 587,20грн - 36 776,33грн;

- за період з 25.01.2014 по 07.05.2015 на заборгованість з відшкодування вартості комунальних послуг та експлуатаційних витрат у сумі 1905,44грн - 903,18грн.

Між тим, за розрахунком суду, розмір втрат від інфляції за заявлені позивачем періоди становить 38 137,89грн, а саме за період:

- з 15.10.2014 по 07.05.2015 на заборгованість зі сплати орендної плати у сумі 77 587,20грн - 36 776,33грн;

- з 25.01.2014 по 07.05.2015 на заборгованість з відшкодування вартості комунальних послуг та експлуатаційних витрат у сумі 1905,44грн - 1350,96грн.

Проте, враховуючи, що у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 37 679,51грн втрат від інфляції.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення 14 270,64грн пені.

В силу ч. ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Так, як визначено ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до чч. 2, 3 вказаної статті, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено п. 8.2.1 договору оренди, у випадку прострочення оплати платежів, орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нарахована пеня, від суми, що підлягала сплаті, за кожен день прострочення.

Встановлений відповідним пунктом договору розмір пені не перевищує максимального розміру пені, встановленого Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Так, пеня позивачем нарахована за періоди з:

- 15.10.2014 по 14.04.2015 на заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 77 587,20грн - 14 112,35грн;

- 25.01.2014 по 25.07.2015 на заборгованість щодо відшкодування вартості комунальних послуг та експлуатаційних витрат у сумі 1905,44грн - 158,29грн.

Однак, позивачем пеня розрахована без врахування положень ч.6 ст.232 ГК України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, зважаючи на відсутність у договорі положень щодо можливості нарахування пені понад шестимісячний строк, вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню у розмірі 14269,35грн, а саме за період з:

- 15.10.2014 по 14.04.2015 на заборгованість зі сплати орендної плати у сумі 77 587,20грн - 14 112,37грн;

- 25.01.2014 по 24.07.2015 (шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано) на заборгованість з відшкодування вартості комунальних послуг та експлуатаційних витрат в сумі 1905,44грн - 156,98грн.

У задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1,29грн пені суд відмовляє.

В силу ст. 49 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою позову судовим збором, підлягають частковому відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача - пропорційно розміру задоволених вимог, а саме у розмірі 2656,44грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Авікс» на користь Приватного акціонерного товариства «АК «Перлина» 79 492,64грн основного боргу, 1380,58грн процентів, 37 679,51грн втрат від інфляції, 14269,35грн пені, а також 2656,44грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

3. У задоволенні вимог про стягнення 1,29грн пені відмовити.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.07.2015.

Суддя Ейвазова А.Р.