Рішення

від 01.07.2015 по справі 923/777/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2015 р. Справа № 923/777/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А., представників учасників процесу:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгросервіс Т.О.В.",

м. Сквира Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Даб", м.Херсон

про стягнення 230 432грн. 62коп.

Описова частина рішення.

Про обставини справи зазначено в ухвалі суду від 11.06.2015р., якою розгляд справи відкладався.

Провадження у справі порушено за позовною заявою про стягнення 68363,39грн. боргу, 27393,36грн. штрафу, 134675,87грн. в якості процентів за користування чужими грошовими коштами.

Вимоги обґрунтовано твердженням про неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань у відносинах, врегульованих договором купівлі-продажу продукції для сільськогосподарського виробництва від 01.04.2013р. № 21КЗОТ.

Копії ухвали суду від 25.05.2015р. про порушення справи та призначення її до розгляду на 11.06.2015р. і ухвали від 11.06.2015р. про відкладення розгляду справи на 30.06.2015р. о 10год. 00хв., що направлялись на адресу відповідача, повернулись до суду з позначкою пошти "адресат вибув". За даними отриманого судом 15.06.2015р. витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 10.06.2015р. адреса відповідача відповідає зазначеній у позовній заяві, з 28.08.2014р. відповідач знаходиться у процесі припинення за рішенням засновників.

Суд не викликав представників сторін у судове засідання у справі 11.06.2015р., 30.06.2015р., не визнавав їх явку обов'язковою.

Відповідач вважається належно повідомленим про судові засідання у справі з огляду на зміст ст.64 ГПК України, п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за якими особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду судом справи у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі, відкладення розгляду справи надіслано за належною адресою, зокрема, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст.77 ГПК України неявка представників сторін у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи, якщо через таку неявку неможливо розглянути певну справу.

Неявка представника відповідача в судове засідання 30.06.2015р. у справі 923/777/15 не є підставою для відкладення розгляду справи за ст.77 ГПК України, оскільки не унеможливлює розгляд цієї справи.

Розгляд справи вчинено у судовому засіданні 30.06.2015р., в якому інтереси позивача представляв Можейко Є.Ф. По закінченню вивчення справи 30.06.2015р. судом оголошено нарадчу кімнату, перерву для прийняття рішення у справі до 10год. 00хв. 01.07.2015р. Після нарадчої кімнати суд 01.07.2015р. оголосив вступну й резолютивну частини рішення.

С у д в с т а н о в и в:

01.04.2013р. ТОВ "Украгросервіс Т.О.В." (позивач, продавець) та ТОВ "Агро-Даб" (відповідач, покупець) уклали договір купівлі-продажу № 21КЗОТ, за яким продавець зобов'язався передати покупцю продукцію для сільськогосподарського виробництва, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість.

За п.4.7, 4.9 договору покупець зобов'язався вчинити передплату у розмірі 30% вартості товару, а решту оплатити до 20.09.2013р.

У п.8.2.3 договору його учасники узгодили відповідальність покупця за прострочку виконання грошових зобов'язань: він сплачує пеню в розмірі 0,05%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожен день прострочки, а у разі якщо прострочення складає понад 30 днів - ще й штраф у розмірі вартості договору за кожен факт порушення терміну платежу.

У п.8.2.5 договору сторони навели таку норму: "Згідно ч.3 ст.692, 694, 536 ЦК України сторони домовились, що у разі прострочення сплати будь-якого платежу покупець сплачує постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами від простроченої суми за весь час прострочення, сума яких розраховується таким чином: СП = (СПП х 0,5 х Д) : 100, де СП - сума процентів, що підлягає сплаті покупцем постачальнику, СПП - сума простроченого платежу, Д - кількість календарних днів прострочення платежу".

З огляду на зазначену у п.8.2.5 формулу та визначення її складових ті проценти сторони узгодили в розмірі 0,5% від суми боргу за кожний день прострочки платежу.

В додатку № 1 від 01.04.2013р. до договору сторони узгодили назви, кількість, ціну та вартість засобів захисту рослин за договором (копія договору з додатком на а.с.9-14).

За видатковими накладними № 399 від 12.04.2013р., № 319 від 12.04.2013р. та № 457 від 19.04.2013р. покупець отримав у продавця засоби захисту рослин вартістю 54344,57грн., 4242,01грн. та 17906,16грн., відповідно, а всього на суму 76492,74грн. Повноваження на отримання товару від покупця реалізував директор Богуненко Д.О. за довіреністю № 178 від 09.04.2013р. (копії накладних та довіреності - на а.с.17-20).

Додатковою угодою від 07.03.2014р. (копія на а.с.15) сторони, пославшись на курсову різницю зі спливом часу та прострочення оплати покупцем суми відстроченого платежу за договором № 21КЗОТ від 01.04.2013р., збільшили розмір суми договору на 14818,47грн., збільшені ціни та вартість товару всього на 91311,21грн. вказано в додатку № 1 до цієї додаткової угоди (копія на а.с.16). В п.3 цієї додаткової угоди зазначено, що термін розрахунку по ній - 01.04.2014р.

В якості боргу позивач заявив до стягнення 68363,39грн., повідомивши про прийняття від відповідача оплати решти в сумі 22947,82грн. 02.04.2013р. в якості передплати.

Відповідно до ст.526, 625 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином, зокрема, згідно з умовами договору та вимогами законодавства; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, має сплатити борг на вимогу кредитора.

Позовна заява датована 19.05.2015р., надійшла до суду 22.05.2015р. До заявлення вимог сплив термін виконання грошового зобов'язання покупцем.

У справі нема доказів сплати відповідачем позивачу заявленої за позовом суми 68363,39грн., позивач стверджує про неотримання цієї суми від відповідача.

Викладені встановлені судом обставини та наведені норми є підставами для задоволення позовних вимог про стягнення боргу в сумі 68363,39грн.

Згідно зі ст.230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, в т.ч. пеня, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання; у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штраф у розмірі 30% від 91311,21грн. в сумі 27393,36грн. позивач заявив на підставі наведеної норми за п.8.2.3 договору.

Розрахунок штрафу відповідає узгодженому сторонами, станом на час заявлення позовних вимог прострочки виконання грошових зобов'язань з 02.04.2014р. складає більш ніж 30 днів.

Відтак, і щодо штрафу наведені норми та встановлені викладені обставини є підставами для задоволення позову.

Достатніх підстав для стягнення у справі 134675,87грн., заявлених у якості відсотків за користування чужими грошовими коштами, нема у зв'язку з наступним.

Як вже зазначено, за п.8.2.5 з посиланням на ч.3 ст.692, ст.694, ст.536 ЦК України сторони навели норму про сплату покупцем за користування чужими грошовими коштами 0,5% від суми боргу за кожний день прострочки платежу.

Поряд з цим, у п.8.2.3 узгоджена пеня, яку покупець сплачує продавцю в розмірі 0,05%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, від суми боргу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншими актами цивільного законодавства. За ч.3 ст.692 ЦК України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. А в ч.5 ст.694 ЦК України зазначено, що якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до ст.536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Позивач заявив до стягнення в якості таких відсотків 134675,87грн. за 394 днів з 02.04.2014р. по 30.04.2015р. в розмірі 0,5% від суми боргу (простроченого в оплаті зобов'язання) за кожен день прострочки платежу.

За правовою позицією Верховного Суду України в постанові від 12.12.2011р. № 3-132гс14, прийнятою всім складом Верховного Суду України, у випадку визначення за договором процентів за користування чужими коштами на суму вартості неоплаченого товару в розмірі певного відсотка від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення є підстави вважати, що таке визначення процентів за правовою природою, насправді, підпадає під визначення неустойки, а саме, пені згідно ст.549 ЦК України, ч.3 якої встановлює, що пенею є неустойка, яка визначається у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відтак, з огляду на цю правову позицію, слід дійти висновку, що сторони у п.8.2.5 за його змістом визначили пеню, а не проценти за користування чужими грошовими коштами.

Між тим, пеня в максимальному розмірі за невиконання грошового зобов'язання (подвійна облікова ставка Національного банку України за Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ст.343 ГК України) вже узгоджена сторонами за п.8.2.1 договору.

Таким чином, заявлені проценти за користування грошовими коштами, якими в цьому разі є пеня понад узгоджений сторонами в п.8.2.1 договору розмір, що є максимальним за невиконання грошового зобов'язання за чинним законодавством, не можуть бути стягнутими в порушення цього обмеження пені за розміром за Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ст.343 ГК України.

Суд прийняв до уваги, що пеня в розмірі подвійної облікової ставки за п.8.2.1 договору позивачем за позовною заявою не заявлялась, судом не розглядалась, право на неї процесуальним змістом за позивачем залишається.

Позовні вимоги задоволено на 41,56 %.

Відповідно до ст.49 ГПК України, пропорційно задоволеним вимогам, 41,56 % судових витрат у справі покладається на відповідача, решта - на позивача.

До судових витрат у справі відноситься судовий збір, його сплатив до бюджету позивач при поданні позовної заяви. Відповідач має відшкодувати позивачеві 41,56 % витрат зі сплати судового збору, що дорівнює 2% від суми, що стягується за позовною заявою.

Керуючись ст.82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Даб" (код ЄДР 36009081) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгросервіс Т.О.В." (код ЄДР 37349109) 68363грн. 39коп. боргу, 27393грн. 36коп. штрафу, 1915грн. 14коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Відмовити в решті вимог.

Повне рішення складено

02.07.2015р.

Суддя В.В. Чернявський