Рішення

від 02.07.2015 по справі 927/817/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

30 червня 2015р. справа №927/817/15

За позовом : Публічного акціонерного товариства «Чернігівське автотранспортне

підприємство 17462», пров.Старобілоуський, 4-а, м. Чернігів, 14021

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська логістична група»,

вул. Квітнева, 24, с. Новий Білоус, Чернігівський район, 15501

про стягнення 17095грн.14коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Костюк Ю.В. представник довіреність від 01.01.2013р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості з оплати провізної плати в розмірі 8347,64грн. згідно договору №01/48 від 21.07.2014р., 2462,09грн. пені, 202,58грн. 3% річних, 4413,30грн. інфляційних, 1669,53грн. штрафу.

Представник позивача в судовому засіданні 18.06.2015р. надав клопотання №255 від 18.06.2015р. про залучення документів до матеріалів справи, яке задоволено судом, документи долучені до матеріалів справи. У вказаному клопотанні позивач зазначив, що реєстр-рахунки на оплату направлялись відповідачу простим поштовим відправленням разом з актами здачі-прийняття виконаних робіт, які відповідач підписав та повернув позивачу. Відповідно до ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» діяльність з перевезення вантажів автомобільним транспортом не підлягає ліцензуванню, окрім перевезення небезпечних вантажів. Позивач стверджує, що угода виконувалась сторонами, про що свідчать як підписані акти виконаних робіт, так і часткова їх оплата відповідачем, що свідчить про визнання ним своїх зобов'язань за договором.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України представник позивача в судовому засіданні 18.06.2015р. надав клопотання від 18.06.2015р., в якому просив зменшити ціну позову та стягнути з відповідача суму заборгованості з оплати провізної плати в розмірі 8347,64грн. і судовий збір в сумі 1827,00грн., зазначивши, що позовні вимоги зменшено на 8747,50грн., що включає пеню - 2462,09грн., 3% річних - 202,58грн., інфляційні - 4413,30грн. та штраф - 1669,53грн., ціна позову становить 8347,64грн.

Згідно ухвали суду від 18.06.2015р. суд прийняв подане позивачем клопотання про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 2462,09грн., 3% річних в сумі 202,58грн., інфляційних в сумі 4413,30грн. та штрафу в сумі 1669,53грн., оскільки це не суперечить діючому законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси.

Враховуючи положення ст.22 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає спір виходячи з суми позову 8347,64грн.

Представник позивача в судовому засіданні 30.06.2015р. надав клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні надав клопотання №262 від 30.06.2015р. про залучення документів до матеріалів справи, яке задоволено судом, документи долучені до матеріалів справи.

Відповідач відзив на позов не надав, повноваженого представника в судове засідання не направив. Ухвали про порушення провадження у справі від 10.06.2015р. та про відкладення розгляду справи від 18.06.2015р., направлені на адресу відповідача, вказану у позовній заяві повернулися до суду з відміткою відділу поштового зв'язку за закінченням терміну зберігання.

Згідно інформації отриманої з офіційного сайту Міністерства юстиції України «Інформаційно-ресурсний центр» (https://usrinfo.minjust.qov.ua/edr.html) в реєстрі станом на 18.06.2015р. значиться Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівська логістична група», ідентифікаційний код 34832087, місцезнаходження: Чернігівський р-н, с.Новий Білоус, вул.Квітнева,24.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

У п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (із змінами), зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження по справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що процесуальні документи господарського суду Чернігівської області були направлені відповідачу по справі за вказаною позивачем у позові адресою, яка відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, явка відповідача обов'язковою не визнавалась, суд приходить висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:

Згідно ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі.

21.07.2014р. між позивачем та відповідачем укладено довгостроковий договір №01/48 про перевезення вантажів автомобільним транспортом у місцевому та міжміському сполученні. Згідно п.1.1 договору перевізник (позивач у справі) зобов'язується доставляти автомобільним транспортом довірені йому замовником (відповідачем у справі) вантажі у пункти призначення, зазначені в товарно-транспортних накладних, де видавати вантажі одержувачеві, а замовник зобов'язується сплачувати за їх перевезення провізну плату.

Укладання даного договору підтверджується складанням і видачею замовником перевізнику ТТН. Найменування, маса, якість, інші індивідуальні ознаки вантажу, а також кількість зазначаються в ТТН, які є невід'ємними частинами даного договору (п.1.2).

Відповідно до п. 2.1 договору перевезення вантажів виконуються перевізником на підставі заявок, що подає замовник. За погодженням із перевізником, заявка на перевезення вантажів може бути подана телефонограмою чи шляхом направлення її на електронну пошту чи факс, із повідомленням усіх потрібних відомостей про вантаж, його масу, місця навантаження і відвантаження.

Згідно п.4.6 договору здавання послуг перевізником та приймання їх результатів замовником, оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який надається перевізником та підписується повноважними представниками сторін. Підписання акта приймання-передачі наданих послуг представником замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку.

Позивач у липні 2014р. надав, а відповідач прийняв послуги з перевезення вантажів по маршруту м.Чернігів-м.Славутич-с.Дніпровське-с.Гута-с.Тужар на загальну суму 11347,64грн., в тому числі ПДВ, що підтверджується подорожніми листами: №582787 від 21.07.2014р., №582788 від 22.07.2014р., №582789 від 23.07.2014р., №582790 від 24.07.2014р., №783699 від 23.07.2014р., №783772 від 24.07.2014р., №783776 від 25.07.2014р., №582791 від 25.07.2014р., №582792 від 29.07.2014р., №582793 від 30.07.2014р., №582794 від 31.07.2014р., а також товарно-транспортними накладними: №01539 від 24.07.2014р., №395749 від 23.07.2014р., №251896 від 25.07.2014р., №395663 від 24.07.2014р., додатками до товарно-транспортних накладних: №730370 від 21.07.2014р., №730380 від 22.07.2014р., №730381 від 23.07.2014р., №730385, 730386 від 25.07.2014р., №730391, 730392 від 29.07.2014р., №730398 від 30.07.2014р., актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №180 від 24.07.2014р. на суму 4448,90грн., №182 від 25.07.2014р. на суму 3235,74грн., №190 від 30.07.2014р. на суму 3663,00грн., які підписані сторонами та скріплені їх печатками.

На оплату вартості перевезення і послуг автотранспорту позивачем були оформлені відповідачу відповідні реєстри-рахунки №180 від 21.07.14-24.07.14 на суму 4448,90грн., №182 від 23.07.14-25.07.14 на суму 3235,74грн., №190 від 25.07.14-31.07.14 на суму 3663,00грн.

Відповідно до ст.916 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Згідно п.4.1 договору за надані послуги з перевезення вантажів із замовника стягується провізна плата згідно виставлених рахунків. Розмір плати за перевезення вантажів та інші операції й послуги, пов'язані з перевезенням, визначається згідно тарифів на перевезення вантажів.

Тарифи на перевезення вантажів автомобільним транспортом ПАТ «Чернігівське АТП 17462» що вводяться в дію з 12.05.2014р. передбачені в додатку №1 до договору №01/48 від 21.07.2014р.

У п.4.8 договору сторони встановили, що розрахунки між перевізником та замовником здійснюються відповідно до чинного законодавства, згідно виставлених перевізником рахунків протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку. Отримані кошти зараховуються в календарному порядку виникнення заборгованості.

Позивачем на вимогу суду не надано доказів виставлення відповідачу реєстрів-рахунків №180 від 21.07.14-24.07.14 на суму 4448,90грн., №182 від 23.07.14-25.07.14 на суму 3235,74грн., №190 від 25.07.14-31.07.14 на суму 3663,00грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідач за отримані послуги з перевезення вантажу розрахувався частково на суму 3000,00грн. згідно платіжного доручення №10 від 30.07.2014р.

Заборгованість відповідач на день розгляду справи за надані послуги становить 8347,64грн., що підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем. Вказана заборгованість підтверджена і актом звірки розрахунків за період з 01.07.2014р. - 31.08.2014р., який підписаний сторонами та скріплений їх печатками станом 18.08.2014р.

У відповідності до приписів ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Позивачем направлялися відповідачу претензії про прострочення оплати наданих послуг №589 від 10.09.2014р. та №42 від 29.01.2015р. з вимогою оплатити надані послуги у строк до 20.09.2014р. та до 20.02.2015р., які повернулися до позивача з відміткою відділу поштового зв'язку за закінченням терміну зберігання, тобто неотримання кореспонденції відбулося з вини відповідача.

Приймаючи до уваги подання позивачем доказів направлення відповідачу претензій про прострочення оплати наданих послуг №589 від 10.09.2014р. та №42 від 29.01.2015р. з вимогою оплатити надані послуги, які відповідачем не виконані у відповідності до приписів ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 8347,64грн. є обґрунтованими та доведеними належними та допустимими доказами.

У відповідності до приписів ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України відповідачем на день розгляду справи в суді не подано належних та допустимих доказів, стосовно повного виконання зобов'язання по оплаті отриманих від позивача послуг з перевезення вантажу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин, заборгованість з оплати послуг за перевезення вантажу підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у сумі 8347,64грн.

Оскільки, відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, надані позивачем послуги з перевезення вантажу своєчасно не оплатив, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення боргу в сумі 8347,64грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 1827,00грн.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 908, 909, 916, Цивільного кодексу України, ст.173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, 75, 77, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська логістична група» (вул. Квітнева, 24, с. Новий Білоус, Чернігівський район, р/р 26007010450879 в ПУАТ «Фідобанк» м. Київ, МФО 300175, код 34832087) на користь Публічного акціонерного товариства «Чернігівське автотранспортне підприємство 17462» (пров.Старобілоуський, 4-а, м. Чернігів, р/р 26004000430 в ПАТ «Полікомбанк» м. Чернігів, МФО 353100, код 03119658) 8347грн.64коп. боргу, 1827грн.00коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 02.07.2015р.

Суддя Н.Ю.Книш

.