Постанова

від 23.06.2015 по справі 909/73/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2015 р. Справа № 909/73/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Бонк Т.Б.

суддів Бойко С.М.

Якімець Г.Г.

при секретарі судового засідання : Борщ І.О.

за участю представників:

від позивача - Качан А.А. (пред-к за довіреністю)

від відповідача - Щербінський Р.Л. (представник за довіреністю); Гринів В.В. (керівник)

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" в особі Виробничої філії Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" "Калуська теплоелектроцентраль" вих. № 44/33-100-669 від 29.04.15 року

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21 квітня 2015 року, суддя Шіляк М.А.

у справі № 909/73/15

за позовом: Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", м.Київ в особі Виробничої філії Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" "Калуська теплоелектроцентраль" м. Калуш, Івано-Франківська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатенергохім", м. Калуш, Івано-Франківська область

про стягнення 803 230,92 грн. збитків

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 21 квітня 2015 року у справі № 909/73/15 в позові Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", м.Київ, в особі Виробничої філії Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" "Калуська теплоелектроцентраль" м. Калуш, Івано-Франківська область , про стягнення 803 230,92 грн. збитків, завданих несвоєчасним забиранням та перевезенням вагонів по Договору № 278 від 09.09.2014 р. відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач за умовами п. 2.2. договору мав приступити до виконання послуг лише з моменту одержання листа-замовлення. Докази одержання відповідачем такого листа - замовлення в матеріалах справи відсутні, тому немає підстав для висновку про протиправність поведінки відповідача та його вини, а необхідною вимогою для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків є наявність усіх елементів складу правопорушення.

В апеляційній скарзі позивач просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити в повному обсязі мотивуючи це тим, що позивач зі свого боку вживав усіх передбачених заходів для повідомлення відповідача про необхідність забирання вагонів зі станції Калуш, однак відповідач зі свого боку не забезпечив позивача можливістю належного інформування, зокрема, відключав факс у спірний період, його представники відмовлялися приймати нарочно листи - замовлення від представників позивача. Крім того, сам відповідач неодноразово визнавав факт його обізнаності про наявні на станції Калуш вагони та вантаж позивача, що підтверджується доказами інформування відповідача представниками залізниці. Вважає доведеною наявність всіх чотирьох елементів складу правопорушення, що є підставою для стягнення з відповідача заподіяних позивачу збитків.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення мотивуючи це тим, що з матеріалів справи не вбачається дотримання позивачем п.2.1 договору, факт належного інформування відповідача про надходження вагонів та вантажу на залізницю є недоведеним. Інформацію про наявні вантажі відповідач отримував зі ст. Калуш, а не від позивача, після чого починав надавати послуги. Самим позивачем допущено порушення умов договору, внаслідок яких він зазнав збитків, які намагається перекласти на відповідача. Зазначає, що у поданих позивачем доказах міститься багато суперечностей.

Згідно ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити, а рішення господарського суду першої інстанції - скасувати з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.09.2014р. між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" в особі Виробничої філії Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" "Калуська теплоелектроцентраль" (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатенергохім" (далі - Виконавець) укладено Договір про надання послуг № 278 (далі - Договір).

В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець (відповідач) зобов'язується своїми силами і засобами за завданням Замовника (позивача) протягом визначеного в Договорі строку надати за плату наступні послуги, а саме: "Перевезення вантажів залізничним транспортом" (послуги з перевезення залізничним транспортом, одержання вагонів, цистерн) - послуги з перевезення вантажів залізничним транспортом в межах під'їзних залізничних колій від/до станції Калуш до/від ВФ "Калуська ТЕЦ" (далі - Послуги), а Замовник (позивач) зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги (п. 1.1. Договору).

Згідно п.п. 2.1.-2.2. Договору Замовник (позивач) надає Виконавцю (відповідачу) листи-замовлення шляхом відправлення факсограм на тел/факс (03472) 7-86-86 із додатковим усним дублюванням даного замовлення по телефону 099-043-02-66 та нарочним направленням на адресу Виконавця (відповідача). Виконавець (відповідач) починає надання послуг з моменту отримання листа-замовлення.

Відповідно до п. 2.3. Договору організація подачі з станції Калуш та забирання вагонів з ВФ "Калуська ТЕЦ", маневрова робота має бути виконана в межах 24 (двадцяти чотирьох) годин.

Відповідно до п.2.4. Договору здавання послуг виконавцем та прийняття їх результатів замовником оформляється актом приймання - передачі наданих послуг, що підписується уповноваженими представникам сторін.

Відповідно до п.2.5. Договору підписання акту приймання - передачі наданих послуг представником замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку.

Згідно п.п. 3.3. Договору замовник зобов'язаний прийняти від виконавця надані послуги шляхом підписання акту приймання - передачі наданих послуг протягом 3 робочих днів з моменту отримання акту, якщо надані послуги відповідають умовам договору і оплатити їх, а у разі виявлення у наданих послугах відступів від умов договору або інших недоліків - заявити про них виконавцю в одноденний строк.

Згідно п.5.3. Договору замовник самостійно сплачує послуги за користування вагонами.

Пунктом 9.2. Договору передбачено, що за не виконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за даним Договором Виконавець (відповідач) відшкодовує Замовнику (позивачу) завдані збитки у повному розмірі понад штрафні санкції.

У зв'язку з недотриманням відповідачем строків надання послуг, зокрема строків забирання та перевезення вагонів зі станції Калуш до Калузької ТЕЦ в період з 02.10.2014 року по 23.10.2014 року, позивач зазнав збитків - витрат за зберігання вантажів в сумі 384 223,92 грн., що підтверджується копіями накопичувальних карток.

У зв'язку з недотриманням відповідачем строків надання послуг, зокрема строків забирання та перевезення вагонів зі станції Калуш до Калузької ТЕЦ в період з 21.09.2014 року по 31.10.2014 року, позивач зазнав збитків - витрат за користування вагонами в сумі 419 007, 0 грн., що підтверджується копіями відомостей плати за користування вагонами.

В матеріалах справи наявні докази (копії платіжних доручень) оплати позивачем на користь залізниці заявлених сум збитків (а.с. 184-189 Т.1).

З метою досудового врегулювання спору відповідачу направлялися претензії № 44/33-100-1817 від 24.11.2014 р. на суму 384 223,92 грн. та № 44/33-100-1818 від 24.11.2014 р. на суму 419 007,00 грн. з вимогою відшкодувати вказані збитки.

В матеріалах справи наявна довідка вих. № 44/33-307-612 від 20.04.2015 р., якою позивач проінформував про факт отримання у період з 09.09.2014 р. по 31.12.2014 р. послуг перевезення вантажів залізничним транспортом в межах під'їзних колій від/до станції Калуш до/від ВФ ДПЗД "Укрінтеренерго" Калуська ТЕЦ виключно по договору від 09.09.2014 р. № 278, укладеному з відповідачем. Послуги по перевезенню вантажів залізничним транспортом для потреб ВФ ДПЗД "Укрінтеренерго" Калуська ТЕЦ у вказаний період іншим суб'єктам господарювання не надавались.

Предметом позову є стягнення з відповідача 803 230,92 грн. збитків, що складаються із витрат, які були оплачені позивачем на користь залізниці.

Взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій, визначаються договором. Перевезення вантажів залізничним транспортом організовуються на договірних засадах.

Порядок обслуговування контрагентів - підприємств, що мають у межах залізничної під'їзної колії іншого підприємства свої склади або залізничні колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються без участі залізниці, безпосередньо між контрагентами і підприємством, якому належить залізнична під'їзна колія. Відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом, збереження вантажів та вагонів несе підприємство, якому належить залізнична під'їзна колія (пп.73 п.4 Статуту залізниць України).

Одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом (п.46 Статуту залізниць України).

За користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами (п.119 Статуту).

Згідно п.1 Правил видачі вантажів про прибуття вантажу на станцію призначення залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу, але не пізніше 12-ї години наступного дня, із зазначенням найменування та кількості вантажу, а також роду й кількості вагонів (контейнерів). Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції спільно з одержувачем. Одержувач письмово повідомляє начальнику станції прізвища працівників, відповідальних за приймання в узгодженому порядку повідомлень, і номери телефонів (факсів) та адреси електронної пошти, за якими надаються повідомлення.

Згідно п. 32 Правил видачі вантажів одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти із станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів передбачені Правилами зберігання вантажів.

Згідно п.2 Правил видачі вантажів реєстрація повідомлень про прибуття і подавання вагонів здійснюється станцією в електронному або паперовому вигляді. Реєстрація повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження у паперовому вигляді здійснюється у книзі повідомлень за встановленою формою. Порядок і терміни повідомлення про подачу вагонів на під'їзні колії передбачаються в договорах про експлуатацію під'їзних колій (договорах про подачу та забирання вагонів).

Згідно Правил користування вагонами і контейнерами за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності вносять плату. Облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2). Пам'яток про видачу/ приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8). Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків.

Згідно ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 614 ЦК України). Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

При цьому, позовні вимоги про стягнення збитків можуть вважатись законними та обґрунтованими в разі встановлення судом наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов, якими є наявність правила поведінки, встановленого законом або договором та порушення такого правила поведінки винною особою (протиправність поведінки); наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони, вина особи, що завдала шкоду. Наявність всіх чотирьох складових правопорушення є необхідною вимогою для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків.

При цьому на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Законом не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт завдання такої шкоди відповідачем та її розмір (Постанова Верховного суду України від 03.12.2014 року у справі №6-183цс14).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ст. 526 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем (замовником) вчинялися всі необхідні дії на виконання умов договору щодо повідомлення відповідача про наявні на станції Калуш вантаж та вагони, зокрема, ним відповідачу надсилалися факсограми, однак такі не були прийняті відповідачем з причини - «занято/нема сигналу», що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, позивачем кожного разу після повідомлення його представниками залізниці про наявні вагони та вантаж вживалися заходи щодо повідомлення відповідача про наявність вантажу та вагонів на станції Калуш, зокрема, представниками позивача такі листи -замовлення доставлялися за адресою відповідача, однак працівники відповідача відмовлялися приймати такі листи - замовлення під розписку, що було зафіксовано трьома представниками позивача в листах - замовленнях за спірний період, копії яких наявні у матеріалах справи.

Отже, позивач належно виконував свій договірний обов'язок щодо інформування відповідача про наявні вагони та вантаж на станції Калуш.

З наявної копії в матеріалах справи та оглянутого в апеляційному провадженні оригіналу виписки з журналу повідомлень ВП «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень» про прибуття вагонів на станцію Калуш в період з 19.09.2014 року по 29.12.2014 року вбачається, що залізниця повідомляла представників (працівників) відповідача про прибуття вагонів на станцію Калуш, зокрема, таких працівників відповідача як Луців, Втюріна, які, як зазначав представник позивача, є працівниками відповідача.

Апеляційний суд оглянув надану представником позивача в судовому засіданні довідку про наявність працівників відповідної кваліфікації у ТОВ Карпатенергохім», з якої вбачається, що Луців Л.В. та Втюріна С.І. є робітниками відповідача.

Натомість, відповідач, знаючи про укладений з позивачем договір про надання послуг перевезення зі станції Калуш до позивача, знаючи про можливість настання необхідності виконання зобов'язання за укладеним з позивачем договором, та будучи поінформованим залізницею про наявні вагони та вантаж на станції Калуш, що ним не заперечувалося у судових засіданнях, не виконав у встановлені строки свого обов'язку, та створював перешкоди позивачу у можливості виконання ним його договірного обов'язку з інформування відповідача про наявні на станції Калуш про наявні вагони.

В апеляційному провадженні скаржником було подано копії актів прийому передачі наданих послуг у спірний період з зазначенням того, що такі не могли були бути подані в суді першої інстанції у зв'язку з об'єктивними обставинами, а саме у зв'язку з витребуванням актів Державною фіскальною службою в Івано-Франківській області, що підтверджується копією відповідного листа в матеріалах справи.

Відтак, апеляційний суд приймає такі акти прийому передачі наданих послуг, складені у спірний період, до уваги та зазначає, що у кожному з таких актів замовником зроблено письмове зауваження про надання послуг відповідачем з порушенням термінів, строків виконання робіт, що не заперечувалося відповідачем в апеляційному провадженні. .

Вказані акти прийняті і підписані відповідачем з наявними зауваженнями позивача про неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань, а зокрема, позивачем в актах зроблено зауваження про надання послуг з порушенням термінів.

Відтак, матеріалами справи доведено протиправну бездіяльність відповідача щодо виконання свого договірного зобов'язання, наявність збитків, завданих позивачу внаслідок прострочення відповідача, та причиновий зв'язок між збитками позивача і протиправною бездіяльністю відповідача. Бездіяльність та недобросовісне ставлення відповідача до належного виконання ним зобов'язання призвела як до виникнення збитків, так і до їх збільшення у спірний період. Відповідач не довів належними доказами відсутності своєї вини у даному випадку.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд не погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову. Апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване рішення прийняте без врахування всіх обставин справи, без належного доведення всіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат на підставі ст.49 ГПК України , а тому з відповідача на користь скаржника (позивача) належить стягнути понесені ним судові витрати в суді першої та апеляційної інстанцій в сукупному розмірі 24 096,93 грн. судового збору.

Керуючись, ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" в особі Виробничої філії Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" "Калуська теплоелектроцентраль" вих. № 44/33-100-669 від 29.04.15 року - задоволити.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21 квітня 2015 року у справі № 909/73/15 - скасувати. Прийняти нове рішення.

Позов Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", м.Київ в особі Виробничої філії Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" "Калуська теплоелектроцентраль" м. Калуш, Івано-Франківська область , до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатенергохім", м. Калуш, Івано-Франківська область, про стягнення 803 230, 92 грн. збитків - задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатенергохім", м. Калуш, Івано-Франківська область (код ЄДРПОУ 39208126) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", м.Київ в особі Виробничої філії Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" "Калуська теплоелектроцентраль" м. Калуш, Івано-Франківська область (код ЄДРПОУ 36335452) - 803 230 (вісімсот три тисячі двісті тридцять гривень) 92 коп. збитків.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатенергохім", м. Калуш, Івано-Франківська область (код ЄДРПОУ 39208126) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", м.Київ, в особі Виробничої філії Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" "Калуська теплоелектроцентраль", м. Калуш, Івано-Франківська область (код ЄДРПОУ 36335452) - 24 096,93 грн. (двадцять чотири тисячі дев'яносто шість гривень дев'яносто три копійки) - судового збору.

Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Справу направити в місцевий господарський суд.

Повний текст складено 30.06.15р.

Головуючий - суддя Т.Б. Бонк

Судді С.М. Бойко

Г.Г. Якімець