Постанова

від 01.07.2015 по справі 920/315/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2015 р. Справа № 920/315/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Горбачова Л.П. , суддя Потапенко В.І. , суддя Тарасова І. В.,

при секретарі Логвін О.О.,

за участю представників сторін:

позивача - Масіч Ю.В. (дов. №030/15 від 06.03.15р.),

відповідача - Фесенко М.І. (дов. б/н від20.03.15р.), Гойдик О.В. (дов. №5 від 03.02.15р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянецький машинобудівний завод" (вх.№2810 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 16.04.2015р. у справі № 920/315/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Сістемз", м. Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянецький машинобудівний завод", м.Тростянець Сумської області

про стягнення 122587 грн. 35 коп.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача на свою користь 122587 грн. 35 коп., у тому числі 89867 грн. 53 коп. основного боргу за договором поставки № 17.09/1 від 17.09.2013, 3422 грн. 22 коп. - суму 3% річних, 29297 грн. 60 коп. інфляційних збитків; а також покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

30.03.2015р. позивач звернувся до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача на свою користь 89867,53 грн. заборгованості, а також витрати по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Сумської області від 16.04.2015р. у справі №920/315/15 (суддя Котельницька В.Л.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Тростянецький машинобудівний завод" (42600, Сумська область, м. Тростянець, вул. Калініна, 1; код ЄДРПОУ 36707140) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Сістемз" (40016, м.Суми, вул.Паризької Комуни,3; код ЄДРПОУ 32025162) 89867 грн. 53 коп. заборгованості, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1827 грн. 00 коп.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати повністю рішення господарського суду Сумської області від 16.04.2015р. у справі № 920/315/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що відповідно до умов договору (п.1.1 договору), видаткової накладної №46 від 07.02.2014р. та п.1.2., 2.1.Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку ТОВ «Тростянецький машинобудівний завод» проводив бухгалтерський облік по даній господарській операції, виходячи з ціни поставки обладнання в сумі 86562,00 грн.

Одночасно апелянт звернувся з клопотанням про призначення судово - економічної експертизи, в якому просив суд призначити судово-економічну експертизу, поставивши експертам для роз'яснення такі питання: Чи є документально обґрунтованим відповідно до норм чинного законодавства бухгалтерський облік господарської операції та розрахунків в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Індустріал Сістемс» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Тростянецький машинобудівний завод» по договору поставки повітряного компресора №1.09./1 від 17.09.2013р. та додатковій угоді від 29.11.2013р.? Чи підтверджується документально заявлений позивачем ТОВ «Індустріал Сістемс» розмір заборгованості ТОВ «Тростянецький машинобудівний завод» за поставку повітряного компресора по договору №1.09./1 від 17.09.2013 року та додатковій угоді від 29.11.2013року? Проведення експертизи доручити експертам Сумського відділення при Харківському НДІ судових експертиз ім.Бокаріуса (40000, м.Суми, вул.Кондратьєва, буд.27).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.05.2015 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 01.07.2015 року в складі колегії суддів: головуючий суддя Горбачова Л.П., суддя Істоміна О.А., суддя Тарасова І.В.

Розпорядженням секретаря третьої судової палати від 30.06.2015р. у зв'язку з відпусткою судді Істоміної О.А. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Горбачова Л.П., суддя Потапенко В.І., суддя Тарасова І.В.

25.06.2015р. від позивача до суду надійшли заперечення (вх.№9854) на апеляційну скаргу, в яких просить суд залишити рішення господарського суду Сумської області у справі №920/315/15 від 16.04.2015р. без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Тростянецький машинобудівний завод» без задоволення.

25.06.2015р. від позивача до суду надійшли заперечення (вх.№9856) проти клопотання про призначення судово-економічної експертизи, в якому просить суд в задоволенні клопотання ТОВ «Тростянецький машинобудівний завод» про призначення судово-економічної експертизи відмовити.

У судовому засіданні 01.07.2015р. просив суд задовольнити клопотання про призначення судово - економічної експертизи, яке було подано до суду разом з апеляційною скаргою.

Представник позивача проти задоволення зазначеного клопотання заперечував з підстав його необґрунтованості.

Колегія суддів, врахувавши приписи статей 41, 42 Господарського процесуального кодексу України дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання апелянта щодо призначення по справі судової економічної експертизи, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судова експертиза - це дослідження експертом, на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні суду. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду (п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звертався з клопотанням про призначення судово-економічної експертизи до суду першої інстанції. Ухвалою господарського суду Сумської області від 16.04.2015р. по даній справі відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ «Тростянецький машинобудівний завод» про призначення судово-економічної експертизи. При цьому місцевий господарський суд вказав, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Заявником у поданому клопотанні про призначення судово-економічної експертизи визначені питання, вирішення яких віднесено до компетенції суду (стосовно відповідності нормам законодавства встановленого порядку розрахунків за спірним договором, а також стосовно документального підтвердженого розміру заборгованості за договором). Зазначені питання суд вважає за можливе з'ясувати у ході судового розгляду справи шляхом дослідження документів, наданих сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень.

У судовому засіданні представник апелянта просив вимоги апеляційної скарги задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував, вважає їх незаконними та необґрунтованими з підстав, зазначених у запереченнях на апеляційну скаргу. Просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, в межах вимог передбачених ст.101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Між ТОВ "Індастріал Сістемз" (постачальник) та ТОВ "Тростянецький машинобудівний завод" (покупець) був укладений договір поставки №17.09/1 від 17.09.2013 з додатками до нього.

29.11.2013 між сторонами у справі було укладено Додаткову угоду №1 до договору поставки №17.09/1 від 17.09.2013, відповідно до якої викладено у новій редакції пункти 1.1. 3.1.1, 3.1.2, 3.1.3 вищезазначеного договору, а також Додаток №1 до цього договору.

Відповідно до п.1.1. договору поставки від 17.09.2013 в редакції Додаткової угоді №1 постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити повітряний компресор виробництва компанії ING ENEA МАТТЕІ - Італія в комплектації згідно специфікації, (надалі "Обладнання"), вартістю 72135,00 грн. (сімдесят дві тисячі сто тридцять п'ять грн. 00 коп.), крім того ПДВ - 14427,00 грн., та разом становить 86562,00 грн. (вісімдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят дві грн. 00 коп.), що в грошовому еквіваленті в іноземній валюті становить 8108,00 євро. Зазначена в дійсному пункті сума договору в гривнях розрахована за офіційним курсом євро до української гривні, встановленому Національним банком України на дату підписання даного договору, а саме: 1 євро = 10,676122 грн. та підлягає зміні у випадку зміни курсу Євро по відношенню до української гривні.

Згідно з п.2.2. договору поставки постачальник здійснює поставку обладнання протягом 8 (восьми) робочих тижнів від дня зарахування на його рахунок попередньої оплати відповідно до п.3.1.1. даного договору.

Відповідно до п.3.1. договору поставки у редакції Додаткової угоди №1 до договору покупець здійснює оплату обладнання за даним договором частинами у такий спосіб:

3.1.1. Не пізніше трьох банківських днів від дати підписання даного договору покупець перераховує на поточний рахунок постачальника 50% вартості обладнання, що складає еквівалент 4054,00 євро.

3.1.2. Протягом трьох банківських днів від дати поставки покупець перераховує на поточний рахунок постачальника 30% вартості обладнання, що складає еквівалент 2432,40 євро.

3.1.3.Протягом трьох банківських днів від дати підписання акту пусконалагоджувальних робіт, але не пізніше двох місяців від дати поставки покупець перераховує на поточний рахунок постачальника 20% вартості обладнання, що складає еквівалент 1621,60 євро.

Відповідно до п.3.2 договору поставки покупець здійснює оплату 100% вартості обладнання за офіційним курсом євро на дату платежу, але не нижчому, за офіційний курс євро, що діяв на дату підписання даного договору.

Позивач поставив відповідачу компресор ERC15L (відповідно до специфікації) загальною вартістю 86562,00 грн. з ПДВ.

На виконання умов укладеного договору 14.11.2013 відповідач перерахував позивачу 10000грн., що підтверджується випискою банку № 457 від 14.11.2013; 03.12.2013 - 10000 грн., що підтверджується випискою банку № 971 від 03.12.2013; 12.12.2013 - 10000грн., що підтверджується випискою банку №1001 від 12.12.2013; 04.02.2014 - 13281грн., що підтверджується випискою банку №30 від 04.02.2014. Розмір перерахованої суми становить 43281грн., що відповідає еквіваленту 4054,00 євро за курсом євро до української гривні встановленому НБУ на дату розрахунку, а саме 1 євро = 10,676122 грн. та становить 50% вартості обладнання.

07.02.2014 відповідно до підписаної сторонами видаткової накладної №46 від 07.02.2014 та товарно-транспортної накладної №0702 від 07.02.2014 позивач передав, а відповідач отримав обладнання на загальну суму 86562,00 грн. в т.ч. ПДВ 14427 грн. згідно з умовами договору.

24.03.2014 відповідно до підписаного сторонами Акту вводу в експлуатацію обладнання було введено в експлуатацію. У даному Акті зазначено, що претензій за результатом пусконалагоджувальних робіт немає.

У відповідності з умов договору поставки відповідач був зобов'язаний розрахуватися за отримане обладнання в розмірі 50% його вартості, що складає 4054,00 євро за курсом євро до української гривні встановленому НБУ на дату розрахунку.

Матеріалами справи підтверджується, що 15.10.2014р. відповідач перерахував позивачу 20000 грн., що відповідає еквіваленту 1221,07 євро за курсом євро до української гривні, встановленому НБУ на дату платежу, а саме: 1 євро = 16,379147грн., що підтверджується випискою банку №657 від 15.10.2014р.

Позивач зазначає, що у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань у відповідності до умов договору поставки з оплати за поставлене обладнання, станом на 23.02.2015р. у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 89867,53грн., що відповідає еквіваленту 2832,93 євро на дату подання позову по курсу євро до української гривні, встановленому НБУ, а саме: 1 євро = 31,722467грн.

Відповідач визнає заборгованість у сумі 23281,00 грн., як залишок несплаченої суми за видатковою накладною №46 від 07.02.2015р., в якій визначена вартість обладнання у розмірі 86562,00 грн.

25.12.2014р. позивачем була направлена претензія б/н з вимогою сплатити заборгованість за отримане обладнання, яка залишалась без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору, а згідно вимог статті 610 цього ж Кодексу, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Ця норма кореспондується із приписами статті 524 ЦК України, згідно з якою зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що положення чинного законодавства хоч і передбачають обов'язковість застосування валюти України при здійсненні розрахунків, але не містять заборони визначення грошового еквіваленту зобов'язань в іноземній валюті.

Відтак, коригування платежів, в основі якого лежить зміна курсової різниці (зміна курсу гривні стосовно євро), прямо не заборонена та не суперечить чинному законодавству України.

Крім того, умовами договору поставки сторони встановили вартість обладнання в грошовому еквіваленті в іноземній валюті. При цьому сторони визначили, що сума договору в гривні розрахована за офіційним курсом євро до української гривні, встановленому Національним банком України на дату підписання даного договору та підлягає зміні у випадку зміни курсу євро по відношенню до української гривні.

За таких обставин, господарський суд Сумської області законно та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача в розмірі 89867,53 грн.

Згідно зі ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких підстав колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі не знайшли підтвердження в ході судового розгляду, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі та прийняте ним рішення є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає. Колегія суддів також зазначає, що судом першої інстанції не було допущено порушень норм процесуального права, які б могли бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, - колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянецький машинобудівний завод" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 16.04.2015р. у справі №920/315/15 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 02.07.15р.

Головуючий суддя Горбачова Л.П.

Суддя Потапенко В.І.

Суддя Тарасова І. В.