Постанова

від 30.06.2015 по справі 810/1590/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2015 року 810/1590/15

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. ОСОБА_1, 26,

час прийняття постанови : 16 год. 30 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лиска І.Г.

при секретарі: Васковець М.С., за участю представника позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маулд-Інвест" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області про скасування податкових повідомлень - рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Маулд-Інвест" з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26 листопада 2013 року №003182204 та від 27 листопада 2013 року №0003193304.

У обґрунтування позову позивач зазначив, що вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі Акту від 1.11.2013 р. № 469/22-04 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість підприємства ТОВ «Маулд-Інвест» за вересень 2013 р.

У податковому повідомлені - рішенні від 26.11.2013 р. відповідачем зазначена сума завищення від'ємного значення ПДВ у розмірі 1 318 965 грн., а в податковому повідомленні - рішенні від 27.11.2013 р. містить суму збільшеного грошового зобов'язання у розмірі 58 721 грн. та штрафні санкції 14 680 грн.

58 721 грн. - це сума ПДВ, яку позивач задекларував у рядку 18 декларації з ПДВ за вересень 2013 р. Оскільки у позивача був залишок від'ємного значення ПДВ за попередній період - серпень 2013 р., у розмірі 1 377 686 грн. (рядок 21 декларації з ПДВ), то позивач, згідно Податкового кодексу України, зменшив суму цього від'ємного значення на суму позивного значення 58 721 грн. і отримав різницю - 1 318 965 грн., яка вказана у рядку 22 податкової декларації з ПДВ.

У серпні 2013 р. позивач задекларував 56 662 грн. ПДВ (рядок 18 декларації з ПДВ за серпень 2013 р.). Оскільки у позивача був залишок від'ємного значення ПДВ за попередній період - липень 2013 р., у розмірі 1 434 348 грн. (рядок 21 декларації з ПДВ), то позивач, згідно Податкового кодексу України, зменшив суму цього від'ємного значення на суму позивного значення 56 662 грн. і отримав різницю - 1 377 686 грн., яка вказана у рядку 22 податкової декларації з ПДВ за серпень та у рядку 21 декларації з ПДВ за вересень.

Оскільки Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.1 1.2013 р. у справі № 810/5539/13-а було встановлено, що позивач мав право включати до суми від'ємного значення з податку на додану вартість за липень 2013 року (рядок 24 декларації) суми податкового кредиту з податку на додану вартість за травень року, липень-листопад 2012 року, січень-лютий 2013 року, липень 2013 року, позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають та суперечать вимогам чинного законодавства України .

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов, підтвердив обставини викладені у позовній заяві та додаткових поясненнях до позову.

Представник відповідача у судове засідання року не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, причин неявки у судові засідання не повідомив, відзиву на позов не надав.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За даних обставин суд ухвалив про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

У вересні 2013 року посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ В«Маулд-ІнвестВ» з питань достовірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за травень 2012 року, липень-листопад 2012 року, січень-лютий 2013 року, липень 2013 року, за результатами якої був складений Акт від 18.09.2013 № 132/22-04/36449064.

Перевіркою встановлено порушення пунктів 200.4, 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем було завищено значення рядка 24 податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року на суму 1434348,00 грн., що підлягає зменшенню та вирахуванню такої суми у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах.

За результатами перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.10.2013 № НОМЕР_1, згідно з якими позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2013 року на 1434348,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом і Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 листопад 2013 року у справі №810/5539/13-а, адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 03.10.2013 № НОМЕР_1, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 1434348,00 грн.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2014 року у справі №810/5539/13-а постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 листопад 2013 року у справі №810/5539/13-а залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 3 лютого 2015 року, Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2014 року у справі №810/5539/13-а та Постанову Київського окружного адмінстративного суду від 14 листопад 2013 року у справі №810/5539/13-а- залишено без змін.

1 листопада 2013 року відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Маулд-Інвест» за вересень 2013 року, за результатами якої складено Акт «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість підприємства ТОВ «Маулд-Інвест» код за ЄДРПОУ 36449069 за вересень 2013 року» від 1 листопада 2013 року №469/22-04.

Перевіркою виявлено арифметичні та логічні помилки в податковій декларації з податку на додану вартість в рядках 18 22, 24, 25 та за результатами помилок встановлено порушення підпункту пункту 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 розділу 5 Податкового кодексу України, пункту 4.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 № 1492, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за № 1490/20228, платником податку встановлено завищення від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму ПДВ 1318965 грн. та заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті у розмірі 58 721 грн. унаслідок арифметичної логічної) помилки (порушення).

Акт перевірки від 01.11.2013 р. № 469/22-04 містить посилання та обгрунований Актом від 18.09.2013р. № 132/22-04/36449064, висновки якого визнані безпідставними судовими рішеннями у справі №810/5539/13-а.

За результатами Акту перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.11.2013 р. №0003182204 форми В«В4В» яким встановлено завищення від'ємного значення податку на додану вартість за вересень 2013 року в сумі 1318965 грн. та податкове повідомлення-рішення від 27.11.2013 р. №0003192204, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 58721 грн. основного платежу та 14680 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Як встановлено судом, у податковому повідомлені - рішенні від 26.11.2013 р. відповідачем зазначена сума завищення від'ємного значення ПДВ у розмірі 1 318 965 грн. у податковій декларації за вересень 2013 року , а в податковому повідомленні - рішенні від 27.11.2013 р. містить суму збільшеного грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 58 721 грн. та нараховані (штрафні) штрафні санкції 14 680 грн.

Як вбачається з наданої позивачем податкової декларації з ПДВ , 58 721 грн. - це сума податку на додану вартість, яку позивач задекларував у рядку 18 декларації з ПДВ за вересень 2013 р.

Оскільки у позивача був залишок від'ємного значення ПДВ за попередній період - серпень 2013 р., у розмірі 1 377 686 грн. (рядок 21 декларації з ПДВ), то позивач, згідно Податкового кодексу України, зменшив суму цього від'ємного значення на суму позивного значення 58 721 грн. і отримав різницю - 1 318 965 грн., яка вказана у рядку 22 податкової декларації з ПДВ.

У серпні 2013 р. позивач задекларував 56 662 грн. ПДВ (рядок 18 декларації з ПДВ за серпень 2013 р.). Оскільки у позивача був залишок від'ємного значення ПДВ за попередній період - липень 2013 р., у розмірі 1 434 348 грн. (рядок 21 декларації з ПДВ), то позивач, згідно Податкового кодексу України, зменшив суму цього від'ємного значення на суму позивного значення 56 662 грн. і отримав різницю - 1 377 686 грн., яка вказана у рядку 22 податкової декларації з ПДВ за серпень та у рядку 21 декларації з ПДВ за вересень.

Як було зазначено вище, правомірність включення позивачем суми від'ємного значення ПДВ у розмірі 1 434 348 грн. була предметом розгляду у справі № 810/5539/13-а.

Так в абзацах 10-11 сторінки 4 Постанови Київського окружного адміністративного суду від 14.1 1.2013 р. у справі № 810/5539/13-а було встановлено наступне:

«...що позивач мав право включати до суми від'ємного значення з податку на додану вартість за липень 2013 року (рядок 24 декларації) суми податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2012 року, липень-листопад 2012 року, січень-лютий 2013 року, липень 2013 року.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що твердження податкового органу про завищення позивачем значення рядка 24 податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року, є помилковими, а відтак оскаржуване податкове повідомлення- рішення відповідача від 03.10.2013 № НОМЕР_1 прийняте безпідставно та підлягає скасуванню».

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини

Згідно ст.255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Отже, позивач у липні 2013 р. задекларував суму від'ємного значення з ПДВ у розмірі 1 434 348 грн.

Факт правомірності дій позивача щодо нарахування та включення зазначеної суми є преюдиційним і підтверджений постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.11.2013 р. у справі № 810/5539/13-а, яка була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 6.03.2014 р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.02.2015 р.

У серпні 2013 р. згадана вище сума від'ємного значення ПДВ 1 434 348 грн. зменшилася на суму ПДВ позивача за серпень - 56 662 грн. і стала 1 377 686 грн.

У вересні 2013 р. вищезазначена сума від'ємного значення ПДВ за серпень 2013 р. 1 377 686 грн. була зменшена на суму ПДВ за вересень 2013 р. - 58 721 грн. і стала 1318 965 грн.

Саме ці суми: 58 721 грн. та 1 318 965 грн. вказані в оскаржуваних податкових повідомленнях рішеннях.

Отже, з липня 2013 р. сума від'ємного значення ПДВ становила 1 434 348 грн. Правомірність декларування зазначеної суми підтверджена судовими рішеннями.

За серпень-вересень 2013 р. ця сума зменшилася внаслідок господарської діяльності позивача на 56 662 грн. і 58 721 грн. зобов'язань позивача з ПДВ, відповідно.

Нового податкового кредиту за вказаний період позивач не декларував та виключно «використовував» власний правомірно сформований податковий кредит попередніх періодів.

Отже, висновки відповідача про допущення позивачем арифметичних та логічних помилок в податковій декларації з податку на додану вартість та порушення підпункту пункту 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 розділу 5 Податкового кодексу України, пункту 4.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 № 1492, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за № 1490/20228 є безпідставними.

Також, судом враховано, що Акт перевірки від 1.11.2013 р. № 469/22-04 та податкові повідомлення-рішення від 26.11.2013 р. № НОМЕР_2 та від 27.11.2013 р. № НОМЕР_3, прийняті без врахування Постанови Київського окружного адміністративного суду від 14.11.2013 року у справі №810/5539/13-а є необґрунтованими та безпідставними.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до цієї норми суди при розгляді податкових спорів мають виходити із презумпції добросовісності платників податків та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим передбачається, що дії платників податків, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо) економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних, вантажних митних деклараціях, бухгалтерській звітності та податковому обліку достовірні.

Надання податковому органу всіх належних чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Представником позивача надано обґрунтовані пояснення та докази на їх підтвердження, щодо заявлених позовних вимог.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, заперечень на позов не надав та не довів суду правомірності прийнятих ним рішень.

За таких обставин, оспорювані податкові повідомлення-рішення від 26 листопада 2013 року №003182204 та від 27 листопада 2013 року №0003193304 є безпідставними і підлягають скасуванню як протиправні, отже, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 26 листопада 2013 року №003182204 та від 27 листопада 2013 року №0003193304.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маулд-Івест" сплачений судовий збір у сумі 487(чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 02 липня 2015 р.