Ухвала

від 05.08.2015 по справі 810/1590/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г. Суддя-доповідач: Епель О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2015 року Справа: № 810/1590/15

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Жигіля Г.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Маулд-Інвест» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маулд-Інвест» ( далі - позивач ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області ( далі - відповідач ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.11.2013 р. № 003182204 та від 27.11.2013 р. № 0003193304.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову суду та ухвалити нову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, так як, на думку апелянта, оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 1 ст. 197 КАС України розглядає справу за їх відсутності в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши, у межах апеляційної скарги, відповідно до ст. 195 КАС України, повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Маулд-Інвест» ( далі - ТОВ «Маулд-Інвест» ) є юридичною особою та перебуває на податковому обліку Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області ( далі - ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області ).

Відповідачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з ПДВ за вересень 2013 року, за результатами якої складено акт від 01.11.2013 р. № 469/22-04.

Згідно з висновками зазначеного акту перевірки, відповідачем було встановлено порушення ТОВ «Маулд-Інвест» п.п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 ПК України та п. 4.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 № 1492, що призвело до завищення від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на суму ПДВ 1318965,00 грн. та до заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті у розмірі 58721,00 грн. внаслідок арифметичної (логічної) помилки (порушення).

Такі висновки податкового органу вмотивовані тим, що позивачем було неправильно визначено суму від'ємного значення з ПДВ ще в липні 2013 року в розмірі 1434348,00 грн., яка у серпні була зменшена на 56662,00 грн. і склала суму 1377686,00 грн. (1434348,00 грн. - 56662,00 грн. = 1377686,00 грн. ), що надалі була включена позивачем до декларації з ПДВ за вересень 2013 року зі зменшенням на 58721,00 грн. ПДВ за вересень 2013 року та склала 1318965,00 грн . ( 1377686,00 грн. - 58721,00 грн. = 1318965,00 грн. ).

При цьому, з вказаного акту перевірки від 01.11.2013 р. № 469/22-04 вбачається, що підставою для висновків контролюючого податкового органу про неправильність формування позивачем суми від'ємного значення з ПДВ за липень 2013 року став акт перевірки товариства за цей період від 18.09.2013 р. №132/22-04/36449064, в якому викладені висновки податкового органу про те, що ТОВ «Маулд-Інвест» неправомірно сформувало суму від'ємного значення з ПДВ за липень 2013 року.

Однак, правомірність формування ТОВ «Маулд-Інвест» суми від'ємного значення з ПДВ за липень 2013 року в розмірі 1434348,00 грн. була встановлена в судовому порядку під час розгляду адміністративної справи № 810/5539/13-а, в якій Київським окружним адміністративним судом було ухвалено постанову від 14 листопада 2013 року, що залишена без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2014 року та Вищого адміністративного суду України від 03 лютого 2015 року.

На підставі акту перевірки від 01.11.2013 р. № 469/22-04 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.11.2013 р. № 0003182204, яким позивачу встановлено завищення від'ємного значення ПДВ за вересень 2013 року в сумі 1318965,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 27.11.2013 р. №0003192204, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 58721,00 грн. - за основним платежем і 14680,00 грн. - штрафні ( фінансові ) санкції.

Судова колегія встановила, що задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що від'ємне значення ПДВ за вересень 2013 року було сформовано позивачем за рахунок від'ємного значення за липень 2013 року, правомірність визначення якого встановлена рішенням суду, яке набрало законної сили, що помилково не було враховано податковим органом.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У п.п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 ПК України закріплено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, податковим законодавством регламентовано право платників податків формувати від'ємне значення з ПДВ та переносити його залишок позитивним підсумком на наступний звітний період зі зменшенням на суму податкового платежу з ПДВ за такий період.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що від'ємне значення з ПДВ за вересень 2013 року було сформовано позивачем за рахунок від'ємного значення за липень 2013 року з вирахуванням суми податкового платежу за серпень 2013 року. При цьому, нового податкового кредиту позивач у період з серпня по вересень 2013 року не формував і використовував виключно від'ємне значення з ПДВ за липень 2013 року, правомірність обчислення якого встановлена постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року у справі № 810/5539/13-а, яка набрала законної сили, а отже, такі обставини мають преюдиційне значення та, відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, не підлягають доказуванню.

З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 26.11.2013 р. № 003182204 та від 27.11.2013 р. № 0003193304, необхідності їх скасування та задоволення адміністративного позову.

Доводи апелянта щодо неправомірності формування позивачем від'ємного значення з ПДВ за вересень 2013 року колегія суддів вважає не обґрунтованими та безпідставними.

Таким чином, ці та всі інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, а отже, апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України, не довів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та не переконав судову колегію у своїй правоті.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню, з дотриманням вимог ст. 159 КАС України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.