Постанова

від 01.07.2015 по справі 815/2695/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2695/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2015 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання Гунько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Вікторія» до державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.01.2015 року № НОМЕР_1, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Вікторія» (надалі по тексту - позивач або ПрАТ «Вікторія») звернулося до суду з позовом до державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області (надалі по тексту - відповідач або ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.01.2015 року № НОМЕР_1.

Позивач позовні вимоги, в цілому, обґрунтовує тим, що на підставі акту перевірки від 25.12.2014 року № 2384/15-21-22-02/23867078 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «Вікторія» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТОВ «Інтер-Імпрекс» код ЄДРПОУ 38927994 за період квітень 2014 року, ПП «Буд-Системс» код ЄДРПОУ 39097074 за період червень 2014 року та ПП «Ін Кар» код ЄДРПОУ 38438640 за період липень та серпень 2014 року» відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 20.01.2015 року № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 705 011,15 грн. (за основним платежем - 470 007,43 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 235 003,72 грн.). Позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню, як таке, що не відповідає чинному законодавству, оскільки прийняте на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки, у зв'язку з відсутністю порушень, що стали підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог у судовому засіданні заперечував у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях, зокрема, зазначивши, що в ході перевірки з боку позивача були встановлені порушення, які знайшли відображення в акті перевірки, що підтверджується фактичними обставинами, а тому оскаржуване рішення є законним.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд виходив з наступних підстав та мотивів.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

ОСОБА_1 з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Щодо податку на додану вартість дії державної податкової служби спрямовані на запобігання необґрунтованому заниженню сум податкових зобов'язань з цього податку, безпідставному одержанню сум бюджетного відшкодування з ПДВ, тобто прийняття передбачених законом заходів до суб'єктів господарювання, які намагаються штучно створювати у податковому обліку з податку на додану вартість від'ємні різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом з метою безпідставного одержання коштів з державного бюджету або створювати таки умови для вигодонабувача, виконуючи посередницьку функцію між ним та вигодоформуючим суб'єктом.

Судом встановлено, що в період з 12.12.2014 року по 18.12.2014 року відповідно до наказу начальника ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області № 686 від 03.12.2014 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» ОСОБА_2 - головним державним ревізором-інспектором відділу податкового аудиту окремих платників управління податкового аудиту на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, з урахуванням вимог п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.10.2010 року № 2755-УІ проведено документальну невиїзну перевірку ПрАТ «Вікторія» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТОВ «Інтер-Імпрекс» код ЄДРПОУ 38927994 за період квітень 2014 року, ПП «Буд-Системс» код ЄДРПОУ 39097074 за період червень 2014 року та ПП «Ін Кар» код ЄДРПОУ 38438640 за період липень та серпень 2014 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем був складений акт від 25.12.2014 року № 2384/15-21-22-02/23867078 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «Вікторія» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТОВ «Інтер-Імпрекс» код ЄДРПОУ 38927994 за період квітень 2014 року, ПП «Буд-Системс» код ЄДРПОУ 39097074 за період червень 2014 року та ПП «Ін Кар» код ЄДРПОУ 38438640 за період липень та серпень 2014 року», відповідно до висновку якого, перевіркою встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ТОВ «Інтер-Імпрекс», ПП «Буд-Системс» та ПП «Ін Кар»; перевіркою документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Інтер-Імпрекс» у квітні 2014 року, ПП «Буд-Системс» у червні 2014 року та ПП «Ін Кар» у липні та серпні 2014 року, їх вид, обсяг, якість та розрахунки; перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у загальній сумі 470 007,43 грн., у тому числі: квітень 2014 року - 355 000,00 грн., червень 2014 року - 34 166,6 грн., липень 2014 року - 22 507,50 грн., серпень 2014 року - 58 333,33 грн. (а.с. 12-26 том 1).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.01.2015 року № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 705 011,15 грн. (за основним платежем - 470 007,43 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 235 003,72 грн.) (а.с. 27 том 1).

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, ПрАТ «Вікторія» оскаржило його в судовому порядку, вимагаючи скасування.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначене податкове повідомлення-рішення обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для донарахування позивачу сум податку на додану вартість стали висновки відповідача про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість у перевіряємий період на загальну суму 470 007,43 грн. по господарських операціях з ТОВ «Інтер-Імпрекс», ПП «Буд-Системс» та ПП «Ін Кар», оскільки первинні документи складені зазначеними контрагентами (договори, акти виконаних робіт, податкові накладні, рахунки, тощо) не можуть свідчити про фактично здійснені роботи та отриманий товар на адресу ПрАТ «Вікторія».

В акті встановлено, що фактично ніякого товару та послуг ПрАТ «Вікторія» не одержувало, а операції з ТОВ «Інтер-Імпрекс», ПП «Буд-Системс» та ПП «Ін Кар» носили безтоварний характер, оскільки здійснені операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Таким чином в акті зроблено висновок, що підтвердити реальність отримання послуг та право на формування податкового кредиту від ТОВ «Інтер-Імпрекс», ПП «Буд-Системс» та ПП «Ін Кар» не надається можливим.

Вказані вище обставини, як вбачається з акту перевірки, були встановлені, окрім іншого, на підставі акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 29.07.2014 року № 4259/15-53-22-08/39097034 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Буд-Системс» щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами, їх реальності та повноти відображення в обліку за період травень, червень 2014 року» та отриманої податкової інформації по підприємствам ПП «Ін Кар» та ТОВ «Інтер-Імпрекс».

З огляду на предмет спору дослідженню підлягає реальність господарських операцій, здійснюваних між ПрАТ «Вікторія» та ТОВ «Інтер-Імпрекс», ПП «Буд-Системс», ПП «Ін Кар», що є підставою для формування витрат, виникнення права на податковий кредит, визначення податкових зобов'язань та одержання сум бюджетного відшкодування з ПДВ.

Порядок формування податкового кредиту визначено Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI (надалі по тексту - ПК України).

Так п. 198.3. ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата здійснення першої з подій:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 198.6 п. 198 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

ОСОБА_1 з п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Однак в даному конкретному випадку, з урахуванням доводів представника відповідача, предметом доказування у справі, у тому числі, є реальність правочину за укладеними угодами.

Відповідно до п.п. 201.6 та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Проте податкова накладна не є документом, на підставі якого можливо дійти висновку про використання придбаних товарів (послуг) у межах господарської діяльності платника податку та отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Судом встановлено, що згідно договору № 5 від 17.03.2014 року TOB «Інтер - Імпрекс» (Виконавець) зобов'язується в порядку та на умовах договору на свій ризик виконати ремонтні роботи амфор в амфорном цеху, на об'єкті, розташованому за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Кооперативна, 5, а ПрАТ «Вікторія» (Замовник) зобов'язується прийняти та оплатити в порядку та на умовах договору.

На виконання умов договору TOB «Інтер - Імпрекс» виписано (оформлено) довідку про вартість виконаних будівельних робіт від 30.04.2014 року та податкову накладну № 594 від 30.04.2014 року на загальну суму 2 130 000,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 355 000,00 грн.

В підтвердження реальності здійснюваних господарських операцій між ПрАТ «Вікторія» та TOB «Інтер - Імпрекс» позивачем було надано до перевірки та до суду вищезазначений договір, податкову накладну, довідку про вартість виконаних будівельних робіт, акт приймання виконаних будівельних робіт, дефектний акт, локальний кошторис, картку рахунку 631 та платіжні доручення (а.с. 109-139 том 1).

Суми податку на додану вартість за вищезазначеною податковою накладною включено позивачем до податкового кредиту квітня 2014 року, відображено у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за квітень 2014 року (№9028491314 від 19.05.2014 року) та даним Єдиного реєстру податкових накладних.

Розрахунки між ПрАТ «Вікторія» та TOB «Інтер - Імпрекс» у перевіряємому періоді не проводились. Станом на початок періоду, що перевірявся (01.04.2014 року) відповідно до бухгалтерського рахунку 631 відсутня заборгованість по розрахунках з TOB «Інтер - Імпекс».

Станом на кінець періоду, що перевірявся (30.04.2014 року), налічувалась кредиторська заборгованість по розрахунках з TOB «Інтер - Імпекс» у розмірі 2 130 000,000 грн. відповідно до бухгалтерського рахунку 631. Дані операції відображено в бухгалтерському обліку проводками: Дт 644 Кт 631, Дт 93 Кт 631.

Судом встановлено, що згідно договору № 15 від 26.05.2014 року ПП «Буд-Системс» (Виконавець) зобов'язується в порядку та на умовах договору на свій ризик виконати роботи за дорученням ПрАТ «Вікторія» (Замовник), ПрАТ «Вікторія» (Замовник) зобов'язується прийняти і оплатити роботи по ремонту лінії переробки винограду на об'єкті, розташованому за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с.м.т. Великодолинське, вул. Кооперативна, 5.

На виконання умов договору ПП «Буд-Системс» виписано (оформлено) довідку про вартість виконаних будівельних робіт від 30.06.2014 року та податкову накладну № 2941 від 30.06.2014 року на загальну суму 205 000,00 грн., утому числі ПДВ на суму 34 166,60 грн.

На підтвердження фактичного здійснювання господарських операцій між ПрАТ «Вікторія» та ПП «Буд-Системс» позивачем було надано до перевірки та до суду вищезазначений договір, податкову накладну, акт приймання виконаних будівельних робіт, довідку про вартість виконаних будівельних робіт, дефектний акт, локальний кошторис, картку рахунку 631 та платіжні доручення (а.с. 140-174 том 1).

Суму податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною включено до податкового кредиту червня 2014 pоку, та вдруге у серпні 2014 року, відображено у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатків 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ за червень 2014 року та серпень 2014 року. ОСОБА_1 уточнюючого розрахунку №9059431476 від 16.10.2014 року підприємством було зменшено податковий кредит на суму 34 166,6 грн. та виправлено помилку за звітний період серпень 2014 року.

Розрахунки між суб'єктами господарювання в перевіряємому періоді не проводились. Дані операції відображено в бухгалтерському обліку проводками: Дт 631 Кт 311. Станом на початок періоду, що перевірявся (01.06.2014 pоку), по розрахунках з ПП «Буд-Системс» заборгованість відповідно до бухгалтерського рахунку 631 відсутня. Станом на кінець періоду, що перевірявся (30.06.2014 pоку), по розрахунках з ПП «Буд-Системс» рахується кредиторська заборгованість відповідно до бухгалтерського рахунку 631 становить 205 000,0 грн.

Судом встановлено, що згідно договору поставки № 07/07 від 07.08.2014 року ПП «Ін Кар» (Постачальник) зобов'язується передати у власність ПрАТ «Вікторія» (Покупець) сусло виноградне (товар), а Покупець зобов'зується прийняти товар і оплатити його згідно умов даного договору.

На виконання умов договору ПП «Ін Кар» виписано (оформлено) видаткову накладну № 1407 від 29.07.2014 року та податкову накладну № 1407 від 29.07.2014 року на загальну суму 135 045,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 22 507,50 грн.

На підтвердження фактичного здійснювання господарських операцій між ПрАТ «Вікторія» та ПП «Ін Кар» позивачем було надано до перевірки та до суду вищезазначений договір, податкову накладну, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну та платіжне доручення (а.с. 93-98, 105 том 1).

Суму податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною включено до податкового кредиту липня 2014 року, відображено у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за липень 2014 року та даним Єдиного реєстру податкових накладних. Дані операції відображено в бухгалтерському обліку проводками: Дт 631 Кт 311, Дт 25 КтбЗ 1.

ОСОБА_1 договору № 02/07 від 02.07.2014 року ПрАТ «Вікторія» (Замовник) доручає ПП «Ін Кар» (Виконавець) зобов'язується надати Замовнику послуги з проведення маркетингових досліджень за напрямками, що цікавлять Замовника.

На виконання умов договору ПП «Ін Кар» виписано (оформлено) акт про прийняття-передачу виконання робіт № 31/08 від 31.08.2014 року та податкову накладну № 3036 від 31.08.2014 року на загальну суму 350 000,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 58 333,33 грн.

На підтвердження фактичного здійснювання господарських операцій між ПрАТ «Вікторія» та ПП «Ін Кар» позивачем було надано до перевірки та до суду вищезазначений договір, податкову накладну, акт про прийняття-передачу виконаних робіт, платіжні доручення та картку по рахунку 631.

Суму податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною включено до податкового кредиту серпня 2014 року, відображено у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за серпень 2014 року та даним Єдиного реєстру податкових накладних. Розрахунки між суб'єктами господарювання в перевіряємому періоді проводились у безготівковій формі згідно платіжного доручення від 14.08.2014 року №2106 на суму 10128,40грн. Дані операції відображено в бухгалтерському обліку проводками: Дт 631 Кт 311, Дт 25 КтбЗ 1.

Станом на початок періоду, що перевірявся (01.07.2014 pоку), по розрахунках з ПП «Ін Кар» заборгованість відповідно до бухгалтерського рахунку 631 відсутня. Станом на кінець періоду, що перевірявся (31.08.2014 pоку), по розрахунках з ПП «Ін Кар» заборгованість відповідно до бухгалтерського рахунку 631 становить 474916,60 грн.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результаті та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

ОСОБА_1 Національного класифікатора України, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005р. №375 (з наступними змінами і доповненнями), економічна діяльність - це процес виробництва продукції (товарів, послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництва, процесом виробництва та випуску продукції.

Відповідно до ч.1 та ч.5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

ОСОБА_1 з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

ОСОБА_1 з ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Отже в результаті виконання сторонами нікчемної угоди не можуть виникати право на податковий кредит.

У відповідності до п.1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» поставка товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання. Не належать до поставки операції передачі товарів в межах цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

Відповідно до п.п. 14.1.191 ст. 14 ПК України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Дії з перерахування постачальнику коштів за товар без фактичного отримання останнього та переходу права власності на нього не підпадають під поняття «продаж товарів».

Постановою Верховного суду України від 21.10.2008 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євротрейд» до ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення визначено, що дії з перерахування постачальнику коштів за товар без фактичного отримання останнього та переходу права власності на нього не підпадають під поняття «продаж товарів», яке визначено п.1.31 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

При цьому, відповідно до п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.

Як встановлено судом, порушення, що викладені в акті перевірки, були встановлені, окрім іншого, також на підставі отриманої від ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області податкової інформації по ПП «Ін Кар» та акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 29.07.2014 року № 4259/15-53-22-08/39097034 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Буд-Системс».

Так, в ході здійснення перевірки, при проведенні доперевірочного аналізу встановлено, що згідно АІС «Податковий Блок» підсистеми «Податкова Звітність» TOB «Інтер - Імпрекс» не було надано декларацію з ПДВ за період квітень 2014 року, тому з ПрАТ «Вікторія» рахується розбіжність (ПК > ПЗ) у сумі 355 000,00 грн.

При цьому, TOB «Інтер - Імпрекс» не було задекларовано (відповідно і не сплачено) податкові зобов'язання по господарських операціям з ПрАТ «Вікторія».

ОСОБА_1 АІС «Податковий Блок» встановлено, що з 20.11.2014 року TOB «Інтер - Імпрекс» має стан - 9-направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. В результаті проведеного аналізу ОСОБА_1 «Архів електронної звітності» де відображається: номенклатура, вид, кількість товарів (послуг, робіт) придбаних, реалізованих у перевіряємому періоді, щодо реєстрації податкових накладних платника податку встановлено, що серед постачальників товарів, робіт, послуг на адресу TOB «Інтер -Імпекс» за період квітень 2014 року відсутні постачальники, які здійснювали ремонтні роботи по об'єкту за адресою: Одеська обл., Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Кооперативна, 5.

ОСОБА_1 «Архів електронної звітності» за період з 17.03.2014 р. по 30.04.2014 р. встановлено наступних постачальників TOB «Інтер - Імпрекс»: TOB «Геркулес Трейд» - стіл туалетний, фасад, світильники, піна монтажна, сантехнічні товари; ТОВ «Гурон» - штучні квіти, подушки до стільців, дитячі іграшки, товари для рибалки; TOB «Глобал Продукт» - дизельний генератор CALSION, лазерний гравірувальний верстат; TOB «Тех-Консалт» - тканина з штучних комплексних ниток, одяг та туфлі; TOB «Техноніколь-Центр» - Бікроеласт ЕКП сланець сірий, плита мінераловатна теплоізоляційна; TOB «Сплавплаза» - цемент ПЦІІА-Ш-500; TOB «Інститут Промислової Екології» - розробка системи аспірації для цементного млина №10-3,2*15м, виготовлення та поставка обладнання; TOB «Вентан» - газоохолоджувач; TOB «Інтергума-2010» - А/шина.

Враховуючи вищезазначене серед постачальників TOB «Інтер - Імпрекс» за період з 01.04.2014 р. по 30.04.2014 р. не встановлено тих, які здійснювали ремонтні роботи амфор в амфорному цеху по об'єкту за адресою: Одеська обл., Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Кооперативна, 5.

Виходячи з наведеного вбачається, що будівельно-монтажні роботи згідно договору №5 від 17.03.2014 року виконувались TOB «Інтер - Імпекс» самостійно, власними будівельними матеріалами, оскільки згідно договору не передбачалось отримання будівельних матеріалів від замовника.

Разом з тим, згідно звіту 1-ДФ на TOB «Інтер - Імпрекс» працювало у штаті: станом на 30.04.2014 року - 1 особа (1ДФ за І кв. 2014 року від 12.05.2014 року №9026703181); станом на 30.06.2014 року - невідомо, оскільки підприємством не було надано звіт 1 ДФ за II квартал 2014 року.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами контролюючого органу, що TOB «Інтер - Імпрекс» самостійно, за участі однієї людини не могло здійснити ремонтні роботи амфор в амфорному цеху на замовлення ПрАТ «Вікторія».

В акті ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 29.07.2014 року № 4259/15-53-22-08/39097034 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Буд-Системс», зокрема, встановлено, що на момент складання вказаного акту не можливо встановити реальність здійснення операцій при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг) за період травень, червень 2014 року. Наведені у акті факти свідчать про відсутність у ПП «Буд-Системс» технічних та технологічних можливостей для вчинення задекларованих господарських операцій, відсутність факту проведення будь-яких операцій з постачання товарів, робіт, надавання послуг, тощо.

Також судом встановлено, що ДПІ в Овідіопольському районі було отримано податкову інформацію по підприємству ПП «Ін Кар» за період липень, серпень 2014 року від ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області 22.09.2014 року № 32940/7/15-53-22-3/09, згідно якої встановлено, зокрема, що з метою проведення перевірки ПП «Ін Кар» на виконання постанови від 27.05.2014 року про призначення перевірки ПП «Ін Кар» слідчого слідчої групи Генеральної прокуратури України радника юстиції ОСОБА_3, було здійснено вихід за податковою адресою та встановлено, що ПП «Ін Кар» за юридичною адресою не знаходиться (відсутня вивіска з назвою зазначеного вище підприємства, не встановлено ознаки офісного (виробничого, складського приміщення); телефон підприємства відсутній (відповідно даних системи «Податковий Блок»).

Також згідно наданої податкової інформації встановлено, що основним та єдиним постачальником ПП «Ін Кар» за період липень, серпень 2014 року є ПП «Хол Авто». По підприємству ПП «Хол Авто» (стан 9) до ЄРДР 22.08.2014 року внесено запис за №12014160500007759 по ч. 1 ст.205 КПК України. Аналізом звітності з ПДВ за липень, серпень 2014 року, встановлено, що товар (номенклатура згідно Додатку 2), який був реалізований у липні, серпні 2014 року на адресу покупців, що зазначені в таблиці вище, не придбавався ПП «Ін Кар», код ЄДРПОУ 38438640 у липні, серпні 2014 року (номенклатура згідно Додатку 1).

Враховуючи вищезазначене, шляхом викривлення показників податкової звітності та їх маніпулюванням при складанні декларації з ПДВ, додатку №5 до декларації з ПДВ, реєстру отриманих та виданих податкових накладних, уточнюючих розрахунків сум ПДВ до податкових декларацій з ПДВ, наслідками звірки за звіряємий період встановлено штучне формування податкового кредиту з ПДВ для суб'єктів господарювання - покупців по товарах (роботах, послугах), походження, рух, а також кількість та якість яких відслідкувати неможливо. Враховуючи відсутність придбання товарів (робіт, послуг) у контрагентів-постачальників на користь ПП «Ін Кар», відсутній і їх продаж в подальшому на користь контрагентів - покупців.

В ході аналізу податкової звітності ПП «Ін Кар» встановлено, що в системі «Податковий блок» «Обробка ПЗ та платежів» «Приймання звітності» відсутня декларація по податку на прибуток за 2013 - 2014 рік. Податкові декларації з податку на додану вартість за період лютий - червень надано з нульовими показниками.

Таким чином, за результатами проведених заходів не встановлено реальності здійснення фінансово-господарської діяльності ПрАТ «Вікторія» з TOB «Інтер-Імпрекс» у квітні 2014 року, ПП «Буд-Системс» у червні 2014 року та ПП «Ін Кар» у липні та серпні 2014 року. Правочини укладені ПрАТ «Вікторія» та відображеними ним у додатках 5 до податкових декларацій з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі - контрагентів» за квітень, червень, липень та серпень 2014 року з зазначеними контрагентами - продавцями робіт (послуг), не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

ОСОБА_1 зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Під час проведення перевірки та розгляду справи в суді представником позивача не надано доказів руху активів у процесі здійснення вищезазначених господарських операцій. Не спростовані твердження відповідача щодо відсутності можливостей у TOB «Інтер-Імпрекс», ПП «Буд-Системс» та ПП «Ін Кар» для вчинення господарських операцій, за якими виписані податкові накладні, надані позивачем.

При цьому на пропозицію суду, представником позивача не було надано жодних доказів, які б свідчили про те, що саме вищезазначені контрагенти постачали товар та виконували ремонтні роботи (послуги) згідно умов вищезазначених договорів, котрі були покупцем використані в діяльності, що приносить дохід, що є необхідною ознакою витрат та належною підставою для віднесення сум податку, сплаченого у ціні придбаних послуг, до складу податкового кредиту підприємства.

При цьому, суд відхиляє доводи позивача щодо того, що надані позивачем договори, акти виконаних робіт, податкові та видаткові накладні є безперечними доказами обґрунтованого віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених у ціні виконаних робіт, отриманих товарів. Так, як вказані документи, за відсутності інших доказів, які б підтверджували фактичне постачання товару вищезазначеним контрагентом, на підставі яких сформований податковий кредит, за умови недодержання встановленої чинним, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавством форми для обліку, самі по собі не можуть беззаперечно підтверджувати право платника на його формування, та не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки б це призвело до формального вирішення справи.

Крім того, судом встановлено, що наданий позивачем на підтвердження реальності господарських операцій з ПП «Ін Кар» за договором № 02/07 від 02.07.2014 року Звіт про проведені маркетингові дослідження с супроводжуючими інформаційними матеріалами (а.с. 196-214 том 1) є ідентичним з тим, який розміщений на веб сайті INNVenture - инвестиционный портал ( www.inwenture.com.ua ) (а.с. 63-72 том 2) та за своїм змістом відрізняється лише назвами Замовника та Виконавця зазначеного звіту. З огляду на викладене судом не може бути прийнятий вказаний звіт у якості належного та допустимого доказу.

Щодо рішень судів (а.с. 33-67 том 1) по адміністративним справам № 815/6155/14, №815/6634/14 відносно здійснення перевірок контрагентів позивача - ПП «Буд-Систем» та ПП «Ін-Кар» суд зазначає, що вони мають значення відносно визначення протиправності дій ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області які вчинені при проведенні вказаних перевірок та не містять висновків стосовно господарських взаємовідносин зазначених контрагентів з позивачем, тому вказані рішення судів прийняті судом до уваги з урахуванням відсутності у них встановлених фактів реальності господарських операцій між позивачем та ПП «Буд-Систем» та ПП «Ін-Кар».

На підставі вищевикладеного, керуючись внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позивачем, враховуючи наявні первинні документи, не доведений факт отримання товару, виконання робіт саме від TOB «Інтер-Імпрекс», ПП «Буд-Системс» та ПП «Ін Кар».

Суд вважає необхідним зазначити, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

Суд погоджується з висновками за актом перевірки та доходить аналогічного висновку, що дії позивача призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Очевидним також вбачається факт, що ПрАТ «Вікторія» укладені угоди з контрагентами, які не були спрямовані на реальне настання правових наслідків. В судовому засіданні представником позивача на пропозицію суду не наданого жодного переконливого доказу, який би спростував такий висновок.

ОСОБА_1 з ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами.

Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем не надано вичерпних, оформлених належним чином згідно з вимогами діючого законодавства документів, на підставі яких можливо достовірно визначити, що постачання товару, виконання робіт за вищеописаними договорами здійснювались саме контрагентами TOB «Інтер-Імпрекс», ПП «Буд-Системс» та ПП «Ін Кар». При цьому в ході перевірки встановлена відсутність фактичного підтвердження взаємовідносин ПрАТ «Вікторія» з вищевказаними підприємствами, як при укладенні самих договорів так і при здійсненні безпосередньо господарських операцій за ними.

Вирішуючи спір, суд також зважає, що в силу вимог ч.2 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, що з огляду на запроваджений ст.8 Конституції України принцип верховенства права та в кореспонденції з приписами ч.1 ст.71 КАС України означає абсолютний і безумовний обов'язок кожної особи, яка бере участь в адміністративній справі довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оцінка поданих особами, які беруть участь в адміністративній справі та самостійно зібраних судом в порядку ст.11 КАС України доказів в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, здійснюється судом за правилами ч.2 ст.71 КАС України в порядку, що встановлений ст.86 цього кодексу.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд приходить до висновку про відсутність будь-яких фактичних даних, які б спростували висновки за актом перевірки про наявність ознак того, що операції за вищезазначеними угодами здійснювались з метою надання податкової вигоди.

Договірні відносини позивача з контрагентами не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання послуг. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект від результатів підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності вказаних підприємств є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

Несплата ПрАТ «Вікторія» податків у встановленому законодавством України порядку руйнує систему оподаткування, що створена в інтересах держави та формування дохідної частини Державного бюджету України, що суперечить моральним засадам суспільства. Наявним вбачається намір позивача одержати економічний ефект за рахунок формування податкового кредиту за угодою, яка не була спрямована на реальне настання правових наслідків, з ціллю заниження об'єкту оподаткування, несплати податків. Такі дії підприємства призводять до втрат дохідної частини Державного бюджету України, оскільки не сплачені підприємством ПДВ внаслідок порушення встановленого порядку формування податкового кредиту з ПДВ є дохідною частиною бюджету та власністю держави.

Провадження ПрАТ «Вікторія» своєї діяльності призвело до штучного завищення податкового кредиту.

На підставі встановлених фактів та досліджених доказів, керуючись нормами діючого законодавства та внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що TOB «Інтер-Імпрекс», ПП «Буд-Системс» та ПП «Ін Кар» не мали реальної можливості здійснювати господарські операції щодо виконання ремонтних робіт, постачання товару за вищезазначеними договорами, тобто не здійснювали господарську діяльність, а штучно формувало податкову вигоду позивачу.

При відсутності реального здійснення господарських операцій зазначені контрагенти видали податкові накладні позивачу в порушення вимог ПК України, який надає право видавати такі накладні лише при здійсненні господарської операції.

Таким чином, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд дійшов висновку про те, що спірне податкове повідомлення-рішення винесено податковою інспекцією в межах компетенції та у спосіб, що передбачений законодавством, що регулює спірні правовідносини та обґрунтовано. При цьому звернення позивача з даним позовом за захистом своїх порушених прав та інтересів суд оцінює обраний спосіб ухилення від відповідальності за встановлені порушення.

З огляду на викладене, на підставі ст. 10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Також суд вважає за необхідне, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», стягнути з позивача решту суми судового збору пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову приватного акціонерного товариства «Вікторія» до державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.01.2015 року № НОМЕР_1 - відмовити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Вікторія» (код ЄДРПОУ 23867078) на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 4 384,80 гривень (чотири тисячі триста вісімдесят чотири грн. 80 коп.).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 26 червня 2015 року.

Постанова у повному обсязі виготовлена 01 липня 2015 року.

Суддя С.О. Cтефанов

В задоволенні адміністративного позову приватного акціонерного товариства «Вікторія» до державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.01.2015 року № НОМЕР_1 - відмовити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Вікторія» (код ЄДРПОУ 23867078) на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 4 384,80 гривень (чотири тисячі триста вісімдесят чотири грн. 80 коп.).

01 липня 2015 року.