Постанова

від 01.07.2015 по справі 820/4988/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"01" липня 2015 р. № 820/4988/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Сайко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Приватного акціонерного товариства "Слобода" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Слобода" (далі - ПрАТ "Слобода") до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - Західна ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області) про скасування податкового повідомлення - рішення. У своєму позові позивач просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 30.04.2015 р. № НОМЕР_1, згідно якого ПрАТ "Слобода" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 117 053,00 грн. за податковою декларацією з ПДВ за лютий 2015 р. № НОМЕР_2 від 19.03.2015 р. та визначено штрафні санкції - 58 526,50 грн. Судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову зазначив, що з висновками акту перевірки камеральної перевірки від 17.04.2015 р. № 813/20-33-15-01-09/22677163 та прийнятим за його результатами податковим повідомлення - рішенням від 30.04.2015 р. № НОМЕР_1 не погоджується у повному обсязі, та вважає його таким, що прийнято з порушенням норм діючого в Україні законодавства, а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, в письмових запереченнях на позов зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення винесено із дотриманням норм діючого законодавства.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що фахівцем Західної ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ПрАТ "Слобода" (код ЄДРПОУ 22677163) у податковій звітності з податку на додану вартість щодо суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та щодо суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за лютий 2015 р.

За наслідками вказаної перевірки складений акт від 17.04.2015 р. № 813/20-33-15-01-09/22677163, за висновками якого встановлено порушення позивачем вимог п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України безпідставно задекларовано суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковій декларації за лютий 2015 р. у розмірі 117 053,00 грн.

На підставі вище зазначеного акту перевірки керівником Західної ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області було винесено податкове повідомлення - рішення від 30.04.2015 р. № НОМЕР_1, згідно якого ПрАТ "Слобода" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 117 053,00 грн. за податковою декларацією з ПДВ за лютий 2015 р. № НОМЕР_2 від 19.03.2015 р. та визначено штрафні санкції - 58 526,50 грн.

Судом з'ясовано, що підставою для вище зазначених тверджень відповідача є той факт, що в додатковому полі р. 22.1 розділу III декларації з ПДВ за лютий 2015 р. не відображено суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України на момент подання податкової декларації, а також відсутні показники р. 1.1 Додатка 3 "Сума залишку від'ємного значення попередніх та поточного звітних (податкових) періодів, сформована за рахунок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів" та р. 2 Додатку 3 "Обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців" до податкової декларації з ПДВ.

Судом встановлено, що ПрАТ "Слобода" надав 19.03.2015 р. до Західної ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 р. (№ НОМЕР_2) в якій, у р. 23.2 задекларував суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 117 053,00 грн. Зазначений факт сторонами не заперечувався.

У відповідності до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.7. ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 р. № 71-VIII, що набрав законної сили з 01.01.2015 р., запроваджена система електронного адміністрування податку на додану вартість - стаття 200-1 Податкового кодексу України.

Пунктом 200-1.1. статті 200-1 Податкового кодексу України передбачено, що система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 200-1.3. ст. 200-1 Податкового кодексу України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ.

Враховуючі положення пункту 35 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України та вимог Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" від 16.10.2014 р. № 569, система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період з 01.01.2015 р. по 01.07.2015 р. (або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі, а з 01.07.2015 р. - на постійній основі. При цьому вказана система електронного адміністрування не вносить змін до загальних принципів справляння ПДВ, об'єкту оподаткування, формування податкових зобов'язань та податкового кредиту, а також права на отримання бюджетного відшкодування.

Отже, аналіз вищезазначених норм дозволяє визначити сукупність підстав для отримання платником податку (позивачем у цій справі) бюджетного відшкодування, до яких відносяться: фактична оплата податку отримувачем товарів послуг у попередніх та звітному податкових періодах, та наявність позитивного значення суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

З матеріалів справи вбачається, що фактична сплата позивачем податку на додану вартість у лютому та березні 2015 р. відбулася в безготівковому порядку, що підтверджується банківськими виписками. Ці обставини не заперечуються відповідачем.

Сума податку на додану вартість, що обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України на момент (19.03.2015 р.) подання податкової декларації за лютий 2015 р. становить 227 039,00 грн. та має позитивне значення. Вказана сума ПДВ визначена з урахуванням загальної суми отриманих наступних податкових накладних у лютому 2015 р. (133 558,81 грн.) та 19 днів березня 2015 р. (127 127,09 грн.), а саме: № 2 від 24.02.2015 р. на суму 520 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 86 666,67 грн.; № 3 від 25.02.2015 р. на суму 220 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 36 666,67 грн.; № 4960 від 17.02.2015 р. на суму 267,76 грн., у т.ч. ПДВ - 44,63 грн.; № 11670 від 28.02.2015 р. на суму 38,96 грн., у т.ч. ПДВ - 6,49 грн.; № 82 від 10.02.2015 р. на суму 648,23 грн., у т.ч. ПДВ - 108,04 грн.; № 6 від 10.02.2015 р. на суму 18 973,00 грн.. у т.ч. ПДВ - 3 162,17 грн.; № 60 від 20.02.2015 р. на суму 216,00 грн., у т.ч. ПДВ - 36,00 грн.; № 5214 від 28.02.2015 р. на суму 494,26 грн., у т.ч. ПДВ - 82,38 грн.; № 5080 від 20.02.2015 р. на суму 40,15 грн.. у т.ч. ПДВ - 6,69 грн.; № 3018 від 13.02.2015 р. на суму 59,09 грн., у т.ч. ПДВ - 9,85 грн.; № 5178 від 20.02.2015 р. на суму 4 500,00 грн., у т.ч. ПДВ - 750,00 грн.; № 32 від 23.02.2015 р. на суму 1 308,00 грн., у т.ч. ПДВ - 218,00 грн.; № 27 від 20.02.2015 р. на суму 948,00 грн., у т.ч. ПДВ - 158,00 грн.; № 1198 від 24.02.2015 р. на суму 36,14 грн., у т.ч. ПДВ - 6,02 грн.; № 22 від 10.02.2015 р. на суму 2 118,00 грн., у т.ч. ПДВ - 353,00 грн.; № 3177/2 від 28.02.2015 р. на суму 1 445,85 грн., у т.ч. ПДВ - 240,98 грн.; № 7664/20 від 20.02.2015 р. на суму 566,03 грн., у т.ч. ПДВ - 94,34 грн.; № 3313/20 від 10.02.2015 р. на суму 4 794,47 грн., у т.ч. ПДВ - 799,08 грн.; № 21500/20 від 28.02.2015 р. на суму 4 290,20 грн., у т.ч. ПДВ - 715,03 грн.; № 7663/20 від 20.02.2015 р. на суму 16 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 2 666,67 грн.; № 18541/20 від 28.02.2015 р. на суму 4 500,00 грн., у т.ч. ПДВ - 750,00 грн.; № 291430/630 від 23.02.2015 р. на суму 108,60 грн., у т.ч. ПДВ - 18,10 грн.; № 1 від 04.03.2015 р. на суму 750 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 125 000,00 грн.; № 43 від 12.03.2015 р. на суму 624,00 грн., у т.ч. ПДВ - 104,00 грн.; № 4 від 03.03.2015 р. на суму 624,00 грн., у т.ч. ПДВ - 104,00 грн.; № 61 від 10.03.2015 р. на суму 648,23 грн., у т.ч. ПДВ - 108,04 грн.; № 1034 від 10.03.2015 р. на суму 177,26 грн., у т.ч. ПДВ - 29,54 грн.; № 1060 від 10.03.2015 р. на суму 80,45 грн., у т.ч. ПДВ - 13,41 грн.; № 1143 від 10.03.2015 р. на суму 59,09 грн., у т.ч. ПДВ - 9,85 грн.; № 25 від 10.03.2015 р. на суму 1 215,00 грн., у т.ч. ПДВ - 202,50 грн.; № 3385/20 від 10.03.2015 р. на суму 8 074,52 грн., у т.ч. ПДВ - 1 345,75 грн.; № 443 від 11.03.2015 р. на суму 1 260,00 грн., у т.ч. ПДВ - 210,00 грн., та загальної суми виписаних податкових накладний у лютому 2015 р. (16 505,73 грн.) та березні 2015 р. (17 140,43 грн.).

Виходячи з наведеного, заявлена позивачем сума ПВД до бюджетного відшкодування у розмірі 117 053,00 грн. фактично сплачена у лютому 2015 р. і вона не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (227 039,00 грн.), у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що ПрАТ "Слобода" було дотримано усіх вимог Податкового кодексу України щодо реалізації права на отримання бюджетного відшкодування. Відповідно, позивач не допустив порушення вимог п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

Щодо посилання відповідача на ту обставину, що позивач не має права на спірну суму бюджетного відшкодування з огляду на те, що у додатковому полі р. 22.1 розділу III декларації з ПДВ за лютий 2015 р. не відображено суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України на момент подання податкової декларації, то зазначене посилання суд вважає необґрунтованим, оскільки превелюючим фактом набуття права на отримання бюджетного відшкодування згідно положень ПК України є сам факт надходження податку на додану вартість до державного бюджету та наявності позитивного значення суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на момент подання контролюючому органу податкової декларації, а не обставинам, пов'язаним із некоректним заповненням відповідних рядків податкової звітності. При цьому жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що некоректне заповнення службового поля у р. 22.1 податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 р. призводить до втрати платника податку права декларувати бюджетне відшкодування фактично сплачених сум ПДВ у розмірі 117 053,00 грн. у поточному звітному періоді, в межах наявного у позивача позитивного значення суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України.

Також доводи податкового органу про те, що у разі якщо у додатковому полі р. 22.1 декларації з ПДВ не зазначено суму, то сума від'ємного значення з р. 22 декларації переноситься до р. 22.1 та р. 24 декларації (тобто, зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду) суд також вважає необгрутнованими, оскільки ґрунтуються на довільному тлумаченні вимог пп. 4 п. 5 р. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 966 від 23.09.2014 р. (далі - Порядок № 966).

Так, підпункт 4 пункту 5 розділу V Порядку № 966 передбачає, що сума від'ємного значення поточного звітного (податкового) періоду та від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 + рядок 21), відображається у рядку 22. З рядка 22 визначається сума перевищення від'ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 22.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24).

Отже, суд зазначає, що наведена норма стосується лише тих випадків, коли сума від'ємного значення перевищує суму, що обчислена у відповідності до вимог п. 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України на момент подання податкової декларації.

Як вже зазначалося раніше, сума, від'ємного значення поточного звітного (податкового) періоду та від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19 + р. 21) становить 117 053,00 грн. (р. 22 декларації з ПДВ за лютий 2015 р.). Фактична сума податку, що обчислена згідно вимог п. 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України становить 227 039,00 грн.

Таким чином, сума, від'ємного значення (117 053,00 грн.) не перевищує суму, обчислену згідно п. 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України (227 039,00 грн.). Відповідно, вказана податковим органом норма не підлягає до застосування, а р. 22.1. податкової декларації не заповнюється та не підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Посилання відповідача про відсутність показників у р. 1.1 Додатка 3 "Сума залишку від'ємного значення попередніх та поточного звітних (податкових) періодів, сформована за рахунок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів" та р. 2 Додатку 3 "Обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців" до податкової декларації з ПДВ не відповідають дійсності, оскільки ці показники не впливають на порядок визначення суми, що підлягає відшкодуванню. При цьому обмеження прав на отримання бюджетного відшкодування платником податку передбачені п. 200.5. ст. 200 Податкового кодексу України, не стосуються господарських операцій здійснених позивачем у лютому 2015 р., оскільки пов'язані із нарахуванням податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Водночас, позиція відповідача щодо доведеності факту повторності визначення протягом 1095 днів зменшення суми бюджетного відшкодування та застосування штрафних санкцій у розмірі 50 % завищеної суми бюджетного відшкодування оцінюється судом критично, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування, тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Зміст положень п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України вказує на те, що зменшення податковим органом суми бюджетного відшкодування тягне обов'язкове застосування до платника податків штрафних санкцій. У той же час, наведеною нормою диференційовано розмір такого штрафу в залежності від повторності виявлення протиправного діяння.

При цьому, відповідальність за вказаним пунктом Податкового кодексу України настає не за те, що контролюючий орган самостійно визначив суму податкового зобов'язання, або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, а за ті дії чи бездіяльність платників податків, які утворили підстави для контролюючого органу самостійно визначити суми податкового зобов'язання, зменшити суми бюджетного відшкодування тощо.

Суми бюджетного відшкодування відповідно до Податкового кодексу України зменшуються контролюючим органом шляхом винесення податкового повідомлення - рішення. При цьому, первинним є факт визначення податковим органом такого складу податкового правопорушення, як завищення суми бюджетного відшкодування, мірою відповідальності за яке є штрафна (фінансова) санкція, диференційована в залежності від повторності виявлення такого порушення.

Правовий аналіз п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України дає підстави дійти висновку про те, що ознаки повторності виникають в тому випадку, коли визначення податковим органом податкового зобов'язання або зменшення бюджетного відшкодування відбувається після того, як протягом останніх 1095 днів контролюючим органом вже було вчинено дії по зменшенню бюджетного відшкодування або визначенню податкового зобов'язання відносно одного і того самого платника податків.

Відповідачем не надано до суду жодного доказу, зокрема узгодженого податкового повідомлення - рішення про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування протягом 1095 днів для підтвердження наявності факту повторності у зменшення суми бюджетного відшкодування за оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням.

При цьому суд відмічає, що податковим органом не виявлено жодних порушень у формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за відповідний звітний період. Тобто, актом камеральної перевірки, в порушення вимог абз. 1 п. 4.5 р. 4 Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задекларовано від'ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової служби України № 522 від 19.06.2012 р., не було встановлено факту заниження (завищення) податкових зобов'язань та/або завищення (заниження) податкового кредиту, що призводить відповідно до зменшення бюджетного відшкодування ПДВ.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Натомість, суд зазначає, що акт перевірки, який став підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення був складений без врахування усіх фактичних обставин, що потягло за собою необґрунтовані висновки та безпідставне рішення податкового органу.

За таких умов, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі, оскаржуване позивачем податкове повідомлення - рішення від 30.04.2015 р. № НОМЕР_1 підлягає скасуванню оскільки не відповідає вимогам чинного законодавства України .

Також суд зазначає, що ухвалою суду від 03.06.2015 р. у Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківської області витребувана інформація (витяг) з системи електронного адміністрування ПДВ про фактичну суму податку, на яку ПрАТ "Слобода" код ЄДРПОУ 22677163 має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за лютий 2015 р. станом на 19.03.2015 р. (момент подання податкової декларації).

Представником відповідача в судовому засідання надані письмові пояснення про неможливість надання витребуваної інформації з посиланням на те, що ці докази не стосуються предмету доказування.

Представник позивача зазначив, що згідно вимог п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України № 569 від 16.10.2014 р. "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість", саме органи державної фіскальної служби обчислюють суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Згідно ч. 6. ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Виходячи з вище викладеного суд розглянув справу в судовому засіданні на підставі наявних у ній доказів.

Судові витрати підлягають стягненню згідно положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 4, 7, 86, ч. 1 ст. 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Слобода" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 30.04.2015 р. № НОМЕР_1, згідно якого ПАТ "Слобода" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 117053,00 грн. за податковою декларацією з ПДВ за лютий 2015 року № НОМЕР_2 від 19.03.2015 року та визначено штрафні санкції - 58526,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного Акціонерного Товариства "Слобода", (код ЄДРПОУ 22677163 на поточний рахунок № 260030011753 в ПАТ "Регіон-банк" м. Харкова, МФО 351254) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова у повному обсязі виготовлена 03 липня 2015 року.

Суддя Спірідонов М.О.