Постанова

від 26.06.2015 по справі 821/1794/15-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/1794/15-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Транчуковій О.С.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Пандора-2013" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Приватне підприємство "Пандора-2013" (далі - позивач, ПП "Пандора-2013") звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ у м.Херсоні), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.12.2014 р. № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 6546250 грн., з яких за основним платежем на 5237000 грн., за штрафними санкціями на 1309250 грн.

Свої вимоги мотивує протиправністю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення внаслідок недотримання ДПІ у м.Херсоні норм Податкового кодексу України, що регулюють процедуру проведення позапланових невиїзних перевірок. Зазначає, що повідомлення та наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки підприємство отримало вже після її проведення, що позбавило права бути присутнім при проведенні перевірки, надавати пояснення та документи. Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 27.01.2015 р. по справі № 21-425а14, невиконання контролюючим органом вимог податкового законодавства щодо ознайомлення платника податків з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення до її початку, призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з вказаних підстав. Додатково пояснила, що висновки відповідача про порушення підприємством порядку формування податкового кредиту та податкових зобов'язань не відповідають вимогам податкового законодавства, а твердження про безтоварність господарських операцій з контрагентами-постачальниками спростовуються первинними документами.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки висновки акту перевірки відповідають фактичним обставинам оподаткування позивача, а виявлені порушення узгоджуються з вимогами Податкового кодексу України. Доводи позивача про порушення процедури проведення перевірки вважає необґрунтованими, оскільки копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки направлено ПП "Пандора-2013" до початку проведення перевірки, а Податковим кодексом України передбачено лише надсилання наказу, а не його вручення. Просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що посадовою особою відповідача на підставі наказу від 26.09.2014 р. № 1181, згідно ст.20, ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України у період з 06.10.2014 р. по 07.10.2014 р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "Пандора-2013" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками у січні-травні 2014 року та подальшої реалізації або використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг), отриманих від вищевказаних контрагентів-постачальників, відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності, за результатами якої складено акт від 16.10.2014 р. № 347/21-03-22-06/38593766.

У висновку акту перевірки зазначено, що встановлено порушення пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44. п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.4 ст.189, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України, внаслідок чого занижено суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, у розмірі ПДВ 5236750 грн., в тому числі: у січні 2014 року на суму ПДВ 453700 грн., у лютому 2014 року на суму ПДВ 1016969 грн., у березні 2014 року на суму ПДВ 555025 грн., у квітні 2014 року на суму ПДВ 1581452 грн., у травні 2014 року на суму ПДВ 1629604 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м.Херсоні винесено податкове повідомлення-рішення від 05.12.2014 р. № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 6546250 грн., з яких за основним платежем на 5237000 грн., за штрафними санкціями на 1309250 грн.

При вирішенні даного публічно-правового спору суд виходить з наступних приписів законодавства.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Положеннями пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється в разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (п.78.4 ст.78 ПК України).

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки передбачені ст.79 ПК України.

Згідно п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає право посадовим особам контролюючого органу розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Отже, документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки у спосіб, визначений законом, до її початку.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі ст.20, ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України начальником ДПІ у м.Херсоні винесено наказ від 26.09.2014 р. № 1181 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Пандора-2013" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти декларування податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками у січні-травні 2014 року та подальшої реалізації або використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг), отриманих від вищевказаних контрагентів-постачальників, відображення здійснених фінансово-господарських операцій з 06.10.2014 р. терміном два робочі дні.

Також 26.09.2014 р начальником ДПІ у м.Херсоні винесено повідомлення № 1249/21-03-22-06 про проведення 06 та 07 жовтня 2014 року за адресою відповідача документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Пандора-2013" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти декларування податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками у січні-травні 2014 року та подальшого використання, реалізації придбаних товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) та відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності.

Повідомлення від 26.09.2014 р. № 1249/21-03-22-06 та наказ про проведення перевірки від 26.09.2014 р. № 1181 направлено ПП "Пандора-2013" 27.09.2014 р. та отримані позивачем 28.10.2014 р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідь Херсонської дирекції "Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" від 11.12.2014 р. № 104, тобто вже після проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, яка проводилася з 06.10.2014 р. по 07.10.2014 р.

Факт отримання позивачем наказу від 26.09.2014 р. № 1181 та повідомлення від 26.09.2014 р. № 1249/21-03-22-06 після проведення перевірки, а саме 28.10.2014 р., підтвердив у судовому засіданні і представник відповідача.

Таким чином, ПП "Пандора-2013", у порушення вимог пп.17.1.6 п.17 ст.17 ПК України, було позбавлено права бути присутнім під час проведення перевірки, надавати пояснення і документи, які пов'язані з предметом перевірки. При цьому, саме неповне надання позивачем документів на запит від 21.06.2014 р. № 6608/10/21-03-15-02 стало підставою для винесення наказу від 26.09.2014 р. № 1181 про проведення перевірки та частково вплинуло на нарахування грошових зобов'язань за спірним податковим повідомленням-рішенням.

Не ознайомлення позивача до початку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з наказом про її проведення, відомостями про дату її початку та місце проведення перевірки, є грубим порушенням вимог п.79.2 ст.79 ПК України.

Невиконання відповідачем вимог п.79.2 ст.79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Дана правова позиція узгоджується з практикою Вищого адміністративного суду України, викладеній в ухвалах від 07.04.2014 р. по справі № К/800/37822/13, від 15.06.2015 р. по справі № К/800/53198/13, а правовий висновок з цього питання сформульований Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 р. по справі № 21-425а14.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про протиправність дій ДПІ у м.Херсоні щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Пандора-2013" та, відповідно, застосовує наслідки у вигляді визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.12.2014 р. № НОМЕР_1.

Також суд вважає за необхідне надати правову оцінку висновкам відповідача щодо порушення ПП "Пандора-2013" вимог податкового законодавства в частині формування показників податкової звітності з податку на додану вартість, які відображені в акті перевірки від 16.10.2014 р. № 347/21-03-22-06/38593766.

Як вже зазначалося, на підставі акту перевірки від 16.10.2014 р. № 347/21-03-22-06/38593766 ДПІ у м.Херсоні винесено податкове повідомлення-рішення від 05.12.2014 р. № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 6546250 грн., з яких за основним платежем на 5237000 грн., за штрафними санкціями на 1309250 грн.

Підставою нарахування грошових зобов'язань за вказаним податковим повідомленням-рішенням слугували наступні висновки ДПІ у м.Херсоні:

- про заниження податкових зобов'язань у січні-травні 2014 року на 6521767,24 грн. у зв'язку з тим, що позивач на суму поставлених на комісію ПП "Амат-М", ПП "Євросиндикат" товарів не нарахував податкові зобов'язання;

- про завищення податкових зобов'язань у січні-травні 2014 року на суму 2505216,60 грн. внаслідок неможливості підтвердити постачання товарів від ПП "Амат-М", ПП "Ведена", ПП "МААСЕС", ПП "Гефест-Метал", ПП "Варра-В", оскільки дані підприємства мають стан "8 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням", стан "відсутність підтвердження відомостей";

- про завищення податкового кредиту на суму ПДВ 1222199,94 грн., з яких: на суму 56651,33 грн. по податкових накладних, виписаних ПП "Золотоніська птахофабрика", ТОВ "Бел ОІЛ", ПАТ "Кросс-П/Ф "Зоря", ТОВ "ІК Агросоюз РП", які зареєстровані з порушеннями; на суму 376675,59 грн. по відносинах з ТОВ "Група Спецпром" у зв'язку з наявністю акта про неможливість проведення зустрічної звірки даного контрагента, яким встановлено не знаходження підприємства за юридичною адресою, не підтверджено реальність здійснення господарських операцій; на суму 788873,03 грн. з ТОВ "Агрострой Інвест" внаслідок дефектів товарно-транспортних накладних (відсутність підпису водія).

Що стосується висновків ДПІ у м.Херсоні про заниження податкових зобов'язань по відносинах з ПП "Амат-М", ПП "Євросиндикат" та завищення податкових зобов'язань по відносинах з ПП "Амат-М", ПП "Ведена", ПП "МААСЕС", ПП "Гефест-Метал", ПП "Варра-В" суд зазначає наступне.

Перш за все, суд акцентує увагу на тому, що дані висновки відповідача стосовно ПП "Амат-М" взагалі позбавлені логічного змісту, оскільки з однієї сторони ДПІ у м.Херсоні вказує на не нарахування позивачем податкових зобов'язань на суму ПДВ під час передачі товарів протягом січня-травня 2014 року у комісію ПП "Амат-М", а з іншої - зазначає про неможливість здійснення протягом січня-травня 2014 року поставок товарів від ПП "Амат-М", внаслідок відсутності підприємства за юридичною адресою. Тобто, відповідач стосовно одного і того ж контрагента за один і той же період відносин робить протилежні висновки про реальність та нереальність господарських операцій. При цьому, ці висновки є взаємовиключними, так як відповідач одночасно збільшує та зменшує податкові зобов'язання по відносинах з ПП "Амат-М".

Порядок визначення податкових зобов'язань врегульовано Податковим кодексом України.

Приписами пп.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається: е) передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.

Згідно п.189.4 ст.189 ПК України базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 цього Кодексу.

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Судом встановлено, що придбані у січні-травні 2014 року ПП "Пандора-2013" товари були передані на комісію ПП "Амат-М", ПП "Євросиндикат" за договорами комісії на продаж продукції від 25.12.2013 р. № 66. Передача товарів відбувалася відповідно до видаткових накладних, які наведені відповідачем у додатках №№ 2, 3 до акту перевірки (арк.28-32 т.1).

В подальшому ці товари у серпні 2014 року були повернені ПП "Пандора-2013" та передані на відповідальне зберігання ПП "Синтез-Маркет" згідно договору відповідального зберігання майна від 15.07.2014 р. та додаткових угод № 1 від 04.08.2014 р., № 2 від 07.08.2014 р. до цього договору, що підтверджується видатковими накладними на повернення, товарно-транспортними накладними, актами передачі-приймання товарів (арк.64-235 т.1, арк.1-229 т.2, арк.1-50 т.3).

Тобто, на момент проведення перевірки (06.10-07.10.2014 р.) весь товар, який було передано ПП "Амат-М", ПП "Євросиндикат" за договорами комісії, було повернуто у повному обсязі ПП "Пандора-2013", а тому дана господарська операція не призвела до зміни податкових зобов'язань позивача у січні-травні 2014 року.

При цьому суд вказує на те, що при проведенні перевірки ДПІ у м.Херсоні використала документи, які надавалися позивачем 07.07.2014 р. на запит відповідача від 21.06.2014 р. № 6608/10/21-03-15-02, без врахування документів щодо повернення товару, переданого за договорами комісії. Надані на запит документи щодо передачі товарів на комісію на час проведення перевірки втратили актуальність та не у повному обсязі розкривали зміст господарських операцій, здійснених ПП "Пандора-2013". Позивач був позбавлений можливості надати документи у повному обсязі, оскільки, як вже зазначалося, наказ про проведення перевірки від 29.09.2014 р. № 1181 та повідомлення про проведення перевірки від 26.09.2014 р. № 1249/21-03-22-06 отримав вже після проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Враховуючи те, що товар, переданий ПП "Амат-М", ПП "Євросиндикат", за договорами комісії було повернуто позивачу у повному обсязі, висновок відповідача про заниження ПП "Пандора-2013" податкових зобов'язань по відносинах з цими контрагентами є неправомірним.

Також не ґрунтуються на вимогах податкового законодавства твердження відповідача про відсутність поставок товарів від ПП "Амат-М", ПП "Ведена", ПП "МААСЕС", ПП "Гефест-Метал", ПП "Варра-В" внаслідок того, що дані підприємства мають стан "8 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням", стан "відсутність підтвердження відомостей", оскільки підставою формування показників податкової звітності з податку на додану вартість є первинні документи, а не стан контрагентів платника податків на час проведення перевірки. При цьому, відповідач не заперечує наявність первинних документів по господарських операціях з цими постачальниками та навів перелік видаткових накладних у додатках №№ 4, 5, 6, 7, 8 до акту перевірки (арк.33-52 т.1).

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак ДПІ у м.Херсоні не надала до суду доказів про наявність у ЄДР на час здійснення господарських операцій з позивачем (січень-травень 2014 року) записів про відсутність ПП "Амат-М", ПП "Ведена", ПП "МААСЕС", ПП "Гефест-Метал", ПП "Варра-В" за юридичними адресами.

Окремо суд відмічає, що наявність в ЄДР запису про відсутність юридичної особи за юридичною адресою згідно ч.2 ст.38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців" є підставою для припинення юридичної особи. Однак зі Спеціального витягу з ЄДРПОУ слідує, що станом на червень 2015 року відсутні записи про припинення юридичних осіб - ПП "Амат-М", ПП "Ведена", ПП "МААСЕС", ПП "Гефест-Метал", ПП "Варра-В".

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про протиправність висновків ДПІ у м.Херсоні щодо завищення ПП "Пандора-2013" податкових зобов'язань на 2507216,60 грн.

Що стосується висновків контролюючого органу про неправомірне віднесення до податкового кредиту сум ПДВ у розмірі 56651,33 грн., сплачених в ціні придбаних товарів, за податковими накладними, виписаними ПП "Золотоніська птахофабрика", ТОВ "Бел ОІЛ", ПАТ "Крос-П/Ф "Зоря", ТОВ "ІК Агросоюз РП" з порушенням порядку їх реєстрації, суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки дане порушення полягає в тому, що підписи осіб у податкових накладних в електронному вигляді, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, не співпадають з підписами осіб у податкових накладних на паперових носіях. Зокрема, податкова накладна від 25.03.2014 р. № 758/2, видана ПП "Золотоніська птахофабрика", складена та підписана ОСОБА_3, проте згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних ця податкова накладна містить підпис бухгалтера ОСОБА_4; податкова накладна від 06.03.2014 р. № 600182, видана ТОВ "Бел ОІЛ", складена та підписана ОСОБА_5, проте згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних ця податкова накладна містить підпис директора ОСОБА_6; податкова накладна від 07.03.2014 р. № 105/2, видана ПАТ "Кросс-П/Ф "Зоря", складена та підписана ОСОБА_7, проте згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних ця податкова накладна містить підпис ОСОБА_8; податкова накладна від 24.03.2014 р. № 15/2, видана ТОВ "ІК Агросоюз РП", складена та підписана ОСОБА_9, проте згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних ця податкова накладна містить підпис бухгалтера ОСОБА_10

З цього приводу суд зазначає, що порядок заповнення та реєстрації податкових накладних визначено ст.201 ПК України та Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого КМУ України від 29.12.2010 р. № 1246.

Так, приписами п.201.1 ст.201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Тобто, абз."б" п.201.1 ст.201 ПК України визначено необов'язковість складання податкової накладної у паперовому вигляді у разі складання податкової накладної в електронній формі. При цьому має бути зареєстрований електронний підпис особа, яка уповноважена платником податків складати та підписувати податкові накладні в електронному вигляді, а сама податкова накладна повинна бути зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних.

З акту перевірки та пояснень представника відповідача слідує, що ДПІ у м.Херсоні не заперечує факту реєстрації податкових накладних від 25.03.2014 р. № 758/2, виданої ПП "Золотоніська птахофабрика", від 06.03.2014 р. № 600182, виданої ТОВ "Бел ОІЛ", від 07.03.2014 р. № 105/2, виданої ПАТ "Кросс-П/Ф "Зоря", від 24.03.2014 р. № 15/2, виданої ТОВ "ІК Агросоюз РП" в Єдиному реєстрі податкових накладних, наявність в них електронних підписів уповноважених платником податків осіб, а тому згідно абз."б" п.201.1 ст.201 ПК України наявність податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Тому доводи відповідача про завищення позивачем податкового кредиту у сумі 56651,33 грн., сформованого на підставі вищевказаних податкових накладних, є протиправними.

Що стосується висновків ДПІ у м.Херсоні про неправомірне формування позивачем податкового кредиту по відносинах з ТОВ "Група Спецпром", суд зазначає наступне.

Відсутність права у ПП "Пандора-2013" на віднесення сплаченої у ціні товарів суми ПДВ до податкового кредиту відповідач пов'язує з наявністю акту ДПІ у Малинівському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Група Спецпром" щодо документального підтвердження господарських відносин за період лютий-червень 2014 року" від 04.08.2014 р. № 194/15-52-22-05-07. Цим актом встановлено відсутність посадових осіб за податковою адресою, у зв'язку з чим підтвердити факт реального здійснення ТОВ "Група Спецпром" реалізації імпортних товарів у квітні, травні, червні 2014 року на адресу ПП "Пандора-2013" не вважається можливим. На підставі цього, ДПІ у м.Херсоні зазначає, що первинні документи не можуть підтвердити придбання товарів та отримання послуг ПП "Пандора-2013" від ТОВ "Група Спецпром".

Між тим такі висновки відповідача суперечать вимогам податкового законодавства та спростовуються первинними документами.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, з точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.

Судом встановлено, що 23.05.2014 р. між позивачем та ТОВ "Група Спецпром" укладено договір поставки № 23/05-19, на виконання якого ТОВ "Група Спецпром" у травні 2014 року поставила позивачу товар (тканину з синтетичних ниток) на загальну суму 2260053,50 грн., у тому числі ПДВ - 376675,58 грн., що підтверджується видатковими накладними від 26.05.2014 р. №№ РН-0000001, РН-0000004, від 27.05.2014 р. №№ РН-0000006, РН-0000007, податковими накладними від 26.05.2014 р. №№ 1, 4, від 27.05.2014 р. №№ 6, 7, товарно-транспортною накладною від 27.05.2014 р. № 1. Оплату здійснено у безготівковій формі згідно платіжних доручень від 03.06.2014 р. № 85, від 06.06.2014 р. № 93, від 12.06.2014 р. № 99.

Тобто, сторонами повністю виконано умови договору поставки: ТОВ "Група Спецпром" поставило позивачу тканину з синтетичних ниток, а ПП "Пандора-2013" оплатило їх вартість.

Отриманий від ТОВ "Група Спецпром" товар передано позивачем на комісію ПП "Євросиндикат" за договором комісії від 25.12.2013 р. № 66, про що свідчать видаткові накладні від 22.05.2014 р. №№ 11/2, 12/2, 13/2, 14/2.

Надані позивачем документи - договір поставки, видаткові і податкові накладні мають всі необхідні реквізити, передбачені ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та на підставі даних первинних документів можливо ідентифікувати контрагентів, зміст та обсяг проведених господарських операцій.

Вищевказані первинні документи підтверджують як реальність здійснення господарських операцій між ПП "Пандора-2013" та ТОВ "Група Спецпром", так і правомірність віднесення до складу податкового кредиту травня 2014 року суми ПДВ у розмірі 376675,58 грн., сплаченої позивачем у ціні товарів.

Суд критично відноситься до тверджень відповідача про дефектність податкових накладних внаслідок зазначення у них юридичної адреси ТОВ "Група Спецпром", за якою даний контрагент не знаходиться, оскільки жодних доказів того, що на час здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ "Група Спецпром" не знаходилося за юридичною адресою, ДПІ у м.Херсоні не надано.

Доводи ДПІ у м.Херсоні щодо відсутності поставок товарів від даного контрагента у зв'язку з наявністю акта про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Група Спецпром" суд вважає безпідставними виходячи з наступного.

З аналізу положень п.73.5 ст.73 ПК України, Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1232, слідує, що зустрічна звірка полягає у співставленні первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання (в даному випадку, позивача) з даними платника податків (відносно якого проводиться перевірка), з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Отже, зустрічна звірка суб`єкта господарювання може бути проведена контролюючим органом лише з питань взаємовідносин з певним платником податків (відносно якого проводиться основна перевірка, в ході якої і виникає необхідність ініціювання зустрічної звірки) та лише в разі наявності у розпорядженні контролюючого органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу.

При цьому, діючим законодавством не передбачено відображення в акті про неможливість проведення зустрічної звірки суджень щодо відсутності об'єктів оподаткування, визнання нереальності здійснення господарських операцій, так як у ньому мають зазначатись лише обставини, котрі спричинили неможливість проведення зустрічної звірки.

Таким чином, акт про неможливість проведення зустрічної звірки не може бути визнано належним та допустимим доказом вчинення платником податків порушення закону.

Суд зазначає, що податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від знаходження чи не знаходження його контрагента за юридичною адресою. Податковий кодекс України встановлює вимоги лише щодо документального підтвердження задекларованих господарських операцій. Позивачем первинними документами підтверджено фактичне здійснення господарських операцій з ТОВ "Група Спецпром", ці документи повністю відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський та податковий облік, а тому висновки ДПІ у м.Херсоні про завищення ПП "Пандора-2013" податкового кредиту на 376675,58 грн. є протиправними.

Що стосується висновків ДПІ у м.Херсоні про неправомірне формування позивачем податкового кредиту по відносинах з ТОВ "Агрострой Інвест", суд зазначає наступне.

Протиправність віднесення сплаченої в ціні товарів суми ПДВ у розмірі 788873,03 грн. до податкового кредиту травня 2014 року ДПІ у м.Херсоні пов'язує з дефектністю товарно-транспортних накладних. Так, відповідач вказує на те, що замовником, автомобільним перевізником та вантажовідправником є ТОВ "Агрострой Інвест". Пунктом навантаження вказано: вул.21 Січня, буд.37, оф.437, м.Херсон, а пунктом розвантаження - Херсон, ПП "Пандора-2013". Оскільки ПП "Пандора-2013" знаходиться за податковою адресою: вул.21 Січня, буд.37, оф.802, м.Херсон, вбачається неможливість проведення транспортування придбаних товарів у ТОВ "Агрострой Інвест" вантажним транспортом, так як пункт навантаження і розвантаження знаходяться в одній будівлі. Також у товарно-транспортних накладних відсутній підпис водія.

Суд вважає ці доводи відповідача протиправними, оскільки відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 291 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, а згідно п.201.10 ст.201 ПК України саме податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Формування податкового кредиту по відносинах з ТОВ "Агрострой Інвест" здійснювалося ПП "Пандора-2013" на підставі податкових накладних від 29.05.2014 р. №№ 39, 55, 56, від 30.05.2014 р. №№ 58, 68, 76, 86, а не товарно-транспортних накладних.

Вказані податкові накладні виписані ТОВ "Агрострой Інвест" на поставлені позивачу товари (сукні, халати, тканина, біжутерія, блузки, футболки, білизна, меблі, двигуни, замки, освітлювальні приладдя, тощо) на загальну суму 4733238,24 грн., у тому числі ПДВ - 788873,03 грн., на виконання договору купівлі-продажу від 29.05.2014 р. № 29/05 згідно видаткових накладних від 29.05.2014 р. №№ 89, 105, 106, від 30.05.2014 р. №№ 108, 117, 125, 134. За поставлені товари ПП "Пандора-2013" повністю розрахувалося з ТОВ "Агрострой Інвест" у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями від 02.06.2014 р. № 83, від 09.06.2014 р. № 97, від 16.06.2014 р. № 112, від 19.06.2014 р. № 128, від 23.06.2014 р. № 130, від 27.06.2014 р. № 138. Також позивачем надано товарно-транспортні накладні щодо транспортування отриманих від ТОВ "Агрострой Інвест" товарів від 29.05.2014 р. №№ НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, від 30.05.2014 р. №№ НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8.

Тобто, первинними документами підтверджено реальність здійснення господарських операцій з ТОВ "Агрострой Інвест" та правомірність віднесення сплаченої в ціні товарів суми ПДВ у розмірі 788873,03 грн. до податкового кредиту травня 2014 року.

Суд критично відноситься до доводів відповідача про дефектність податкових внаслідок зазначення у них юридичної адреси ТОВ "Агрострой Інвест", за якою даний контрагент не знаходиться, оскільки жодних доказів того, що на час здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ "Агрострой Інвест" не знаходилося за юридичною адресою, ДПІ у м.Херсоні не надано.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про відсутність поставок товарів від ТОВ "Агрострой Інвест" внаслідок дефектності товарно-транспортних накладних (відсутність підпису водія), оскільки законодавець не ставить в залежність дефектність або відсутність транспортних документів на перевезення товару з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість. Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Таким чином, товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, та відповідно набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення. Крім того, відсутність підпису водія (хоча у всіх вищевказаних товарно-транспортних накладних, які надані до суду, є підпис водія) не свідчить про недійсність товарно-транспортних накладних, а вказує лише на окремі недоліки в їх заповненні.

Висновок ДПІ у м.Херсоні про неможливість проведення транспортування придбаних у ТОВ "Агрострой Інвест" товарів внаслідок відображення у товарно-транспортних накладних пункту навантаження та розвантаження, який знаходиться в одній будівлі, не відповідає дійсності. Так, дійсно у товарно-транспортних накладних від 29.05.2014 р. №№ НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, від 30.05.2014 р. №№ НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8 вказано пункт навантаження: вул.21 Січня, буд.37, оф. 437, м.Херсон, тобто, юридичну адресу ТОВ "Агрострой Інвест". Однак пункт розвантаження зазначено - Херсон, ПП "Пандора-2013", а не юридичну адресу позивача, що не є свідченням того, що товар розвантажувався у офісі 802 буд.37 по вул.21 Січня. ПП "Пандора-2013" орендує складське приміщення за адресою: м.Херсон, вул.40 років Жовтня, б.138 згідно договору суборенди від 03.08.2013 р. № 03/08/13, та передавало у січні-травні 2014 року придбаний товар на комісію ПП "Амат-М", ПП "Євросиндикат" відповідно до договорів комісії на продаж продукції від 25.12.2013 р. № 66.

Тому суд вважає протиправними висновки ДПІ у м.Херсоні щодо неправомірного формування позивачем податкового кредиту у сумі 788873,03 грн. у травні 2014 року по відносинах з ТОВ "Агрострой Інвест".

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ПП "Пандора-2013", у зв'язку з чим вони підлягають задоволенню у повному обсязі. Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 05.12.2014 р. № НОМЕР_1.

Стягнути з Державного бюджету на користь Приватного підприємства "Пандора-2013" (код ЄДРПОУ 38593766) судовий збір у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 03 липня 2015 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.3.3