Постанова

від 10.12.2020 по справі 821/1794/15-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 821/1794/15-а

адміністративне провадження № К/9901/27541/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26.06.2015 (суддя Бездрабко О.І.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2016 (головуючий суддя: Семенюк Г.В., судді: Потапчук В.О., Жук С.І.) у справі №821/1794/15-а за позовом Приватного підприємства "Пандора-2013" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

У червні 2015 року Приватне підприємство "Пандора-2013" (далі - позивач, Підприємство) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.12.2014 №0003822200, яким позивачу збільшено суму грошових зобов`язань з податку на додану вартість на 6546250грн., з яких за основним платежем 5237000 та за штрафними санкціями - 1309250грн.

В обґрунтування позовних вимог вказувало на протиправність податкового повідомлення-рішення, оскільки недотримання контролюючим органом норм податкового законодавства щодо питання проведення документальної позапланової невиїзної перевірки призвело до позбавлення платника податків права бути присутнім при проведенні перевірки, надавати пояснення та документи.

Судами встановлено, що відповідачем на підставі наказу від 26.09.2014 № 1181, виданого відповідно до положень статтей 20, 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України, у період з 06.10.2014 по 07.10.2014 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства "Пандора-2013" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками у січні-травні 2014 року та подальшої реалізації або використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг), отриманих від вищевказаних контрагентів-постачальників, відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності, за результатами якої складено акт від 16.10.2014 №347/21-03-22-06/38593766, котрим встановлено порушення підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 189.4 статті 189, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, у розмірі ПДВ 5236750грн., в тому числі: у січні 2014 року на суму ПДВ 453700грн., у лютому 2014 року на суму ПДВ 1016969грн., у березні 2014 року на суму ПДВ 555025грн., у квітні 2014 року на суму ПДВ 1581452грн., у травні 2014 року на суму ПДВ 1629604грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 26.06.2015, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2016, позовні вимоги задоволено.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що єдиною фактичною та встановленою судом першої інстанції підставою для задоволення позову є лише позбавлення позивача права бути присутнім під час проведення перевірки, надавати пояснення і документи, які пов`язані з предметом такої перевірки, що є достатнім для визнання документальної позапланової невиїзної перевірки незаконною та скасування її наслідків у вигляді оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просив скасувати судові рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, вказує на правомірність дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, оскільки повідомлення та копія наказу про її призначення було направлено позивачу, чим, за висновком податкового органу, виконано необхідні заходи, передбачені Податковим кодексом України, а також на відсутність реального характеру господарських операцій позивача з контрагентами.

Письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу до суду не надходило.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд вказує на таке.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Положеннями підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється в разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (пункт 78.4 статті 78 Податкового кодексу України).

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки передбачені статтею 79 Податкового кодексу України.

Зокрема пунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

За правилами пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає право посадовим особам контролюючого органу розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Отже документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки у спосіб, визначений законом, до її початку.

При цьому, незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 Податкового кодексу України необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім, що також узгоджується із приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України.

Сам вид перевірки (позапланова невиїзна), без надання платнику податків права на подання відповідних пояснень та документів, що стосуються предмету перевірки, позбавляє контролюючий орган можливості об`єктивно здійснити аналіз законності діяльності такого платника й дійти обґрунтованих висновків стосовно податкового правопорушення.

Отже з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме - компетенції у податкового органу на прийняття акту індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення).

У ситуації, що розглядається, судами встановлено, що повідомлення від 26.09.2014 №1249/21-03-22-06 та наказ про проведення перевірки від 26.09.2014 №1181 направлено Підприємству 27.09.2014 та отримані позивачем 28.10.2014, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення й відповідь Херсонської дирекції "Українське державне підприємство поштового зв`язку "Укрпошта" від 11.12.2014 №104, тобто вже після проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, яка проводилася з 06.10.2014 по 07.10.2014.

Вищезазначені обставини свідчать на користь висновку про недотримання податковим органом вимог щодо ознайомлення позивача про проведенням контрольного заходу у встановлений законом спосіб саме до початку такої перевірки.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо незаконності проведення Державною податковою інспекцією у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області невиїзної документальної позапланової перевірки та відсутності правових наслідків такого контрольного заходу у вигляді податкового повідомлення-рішення від 05.12.2014 №0003822200.

Доводи ж касаційної скарги за наведеного не дають підстав для висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень, а тому підстави для їх скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Посилання відповідача на обставини встановлення в ході проведеної перевірки нереальності господарських операцій позивача з контрагентами не є такими, що свідчать про правомірність проведеної перевірки позивача, а тому підстави для надання їм правової оцінки відсутні.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26.06.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2016 у справі № 821/1794/15-а - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко,

Судді Верховного Суду

Згідно з оригіналом

помічник судді Ямкова О.О.

10 грудня 2020 року