Ухвала

від 30.06.2015 по справі 826/2577/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2577/15 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

30 червня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мамчура Я.С,

суддів: Шостака О.О ., Желтобрюх І.Л.

при секретарі: Гімарі Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційні скарги позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Рост Альянс» та відповідача - Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 травня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рост Альянс» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві , в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000242203 від 19.01.2015р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 травня 2015 року - позов задоволено частково, а саме: скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №0000242203 від 19.01.2015p. в частині донарахування ТОВ «Рост Альянс» суми податку на додану вартість в сумі 290 184 (двісті дев'яності тисяч сто вісімдесят чотири) грн. 12 коп. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 72 545 (сімдесят дві тисячі п'ятсот сорок п'ять) грн. 00 коп.

В решті позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з постановую суду першої інстанції, представник товариства з обмеженою відповідальністю «Рост Альянс» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог, та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представник Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти рішення, яким відмовити у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін з таких підстав.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі Акту перевірки №1432/26-54-22-06/38358639 від 26.12.2014 року, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення: №0000242203 від 19.01.2015 р. (надалі - ППР №000242203), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 546 035,00 грн., з яких 436 828,00 грн. - за основним платежем, а 109 207,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Розглядаючи апеляційні скарги, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальником/продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Колегія суддів звертає увагу на те, що Договори №206-14 та №295-14 були укладені між позивачем та ТОВ «ПГТ» з метою придбання хімічної сировини (моноеталамін, кислота лимонна, оцтова кислота, карбамід, цинк хлорид, кастанова камідь, трилон Б тощо).

Зокрема, як вбачається із матеріалів справи, загальна сума придбаного товару за Договорами №206-14 та №295-14, становить 1 741 091,87 грн. (в т.ч. ПДВ - 290 181,98 грн.).

Крім того, надані свідчення свідків під час розгляду справи знайшли своє підтвердження наданими Позивачем доказами, зокрема: специфікації до договорів, рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, витяг із книги обліку довіреностей. Крім того, в судовому засіданні було підтверджено факт подальшої реалізації хімічної продукції ТОВ «Український аграрний ресурс» за договором №01/04/13 від 01.04.2013 р., що посвічується видатковими накладними, податковими накладними.

Відповідно до наданих товарно-транспортних накладних вбачається транспортування продукції транспортними засобами ТОВ «Український аграрний ресурс», що посвідчується наданими договорами оренди автомобіля, свідоцтвом про державну реєстрацію автомобіля. Також, надано документи, які свідчать що пункти розвантаження товару в приміщеннях ТОВ «Український аграрний ресурс», зокрема: технічні паспорти на виробничий будинок, свідоцтва про право власності.

Отже, колегія суддів приходить до переконання про наявність усіх обов'язкових підстав для формування позивачем витрат, що враховуються при обчисленні податкового кредиту на суму 290 184,12 грн. за результатами господарських відносин із ТОВ «ПГТ» за спірний період за Договорами №206-14 та №295-14, а тому погоджується з твердженням суду першої інстанції про відсутність у відповідача підстав для донарахування позивачу суми податку на додану вартість за березень, квітень, липень та серпень 2014 р. в сумі 290 184,12 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій за вказаний період в сумі 72 545,00 грн.

В свою чергу, колегія суддів погоджується з доводами Відповідача щодо відсутності підстав для формування податного кредиту за серпень 2014 р. в розмірі 146 646,00 грн. за Договором №2239 від 01.03.2014 р. з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч.1 ст.295 ГК України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок (ч.1 ст.297 ГК України).

Так, відповідно до п.2.1 Договору №2239 передбачено, що Комерційний агент зобов'язаний: вивчати Територію з метою потенційних замовників на продукцію Довірителя; формувати інформаційний банк даних щодо потенційних та наявних контрагентів Довірителя; інформувати Довірителя про необхідність проведення переговорів з контрагентів.

В ч.1 ст.298 ГК України передбачено, що Комерційний агент повідомляє суб'єкта, якого він представляє, про кожний випадок його посередництва в укладенні угод та про кожну укладену ним в інтересах цього суб'єкта угоду.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем не було надано жодних доказів проведення вивчення Території та визначення потенційних покупців, не надано жодного письмового звіту про проведення вивчення території. Також Позивачем не було надано жодних доказів формування ТОВ «ПГТ» інформаційного банку даних щодо потенційних та наявних контрагентів Довірителя та подальше передання такої інформаційної бази Позивачу.

В п.3.1 Договору №2239 передбачено, що вартість наданих Комерційним агентом послуг остаточно встановлюється та відображається у Специфікації, що є невід'ємною частиною даного Договору.

Так, в якості доказів надання послуг ТОВ «ПГТ» Позивачу за Договором №2239 ТОВ «Рост Альянс» надано до матеріалів справи копії договорів із контрагентами щодо продажу добрив комплексних «Росток» (виробництва ТОВ «Український аграрний ресурс»), зокрема: №34/03/04-14 від 04.04.2014 р. із ТОВ «Чернігівська індустріальна молочна компанія»; №37/03/04-14 від 03.04.2014 р. із ТОВ «АгроКІМ»; №32/03/04-14 від 08.04.2014 р. із ТОВ «Бурат-Агро»; №№35/03/04-14 від 03.04.2014р. із ТОВ «Племзавод новий Тростянець»; №36/03/04-14 від 03.04.2014 р. із ПСП «Слобожанщина Агро»; №33/03/04-14 із ТОВ «Украгросоюз КСМ»; №64/23/04-14 від 23.04.2014 р. із ТОВ «Альянс»; №70/07/05-14 від 07.05.2014 р. із ТОВ «Агрофірма «Лан»; №59/15/04-14 від 15.04.2014 р. із ФГ «Геркулес»; №71/07/05-14 від 07.05.2014 р. із ФГ «Жито-3»; №45/07/04-14 від 07.04.2014 р. із ПАТ «Жорнище»; №08/25/02-14 від 25.03.2014 р. із ТОВ «Зернова компанія Полісся»; №07/25/02-14 від 05.03.2014 р. із ТОВ «Кольза»; №83/27/05-14 від 27.05.2014 р. із ТОВ «Надія»; №75/16/05-14 від 14.05.2014 р. із СВК «Нива»; №38/31/03-14 від 31.03.2014 р. із СТОВ «Ратанівський аграрій»; №05/25/02-14 від 26.03.2014 р. із ТОВ «ФЛІН -АГРО».

Однак, Позивачем не було надано до суду жодних доказів, що ТОВ «Рост Альянс» придбавав добрива комплексні "Росток" у ТОВ «Український аграрний ресурс», зокрема: договір купівлі-продажу товарів, специфікацій, сертифікатів відповідності, доказів перерахування коштів.

Крім того, не було надано до суду і жодних доказів постачання Позивачем продукції за договорами укладеними із контрагентами (специфікації, видаткові накладні, сертифікати відповідності, докази отримання коштів від реалізованої продукції, товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання ТМЦ тощо), зокрема: №34/03/04-14 від 04.04.2014 р. із ТОВ «Чернігівська індустріальна молочна компанія»; №37/03/04-14 від 03.04.2014 р. із ТОВ «АгроКІМ»; №32/03/04-14 від 08.04.2014 р. із ТОВ «Бурат-Агро»; №№35/03/04-14 від 03.04.2014р. із ТОВ «Племзавод новий Тростянець»; №36/03/04-14 від 03.04.2014 р. із ПСП «Слобожанщина Агро»; №33/03/04-14 із ТОВ «Украгросоюз КСМ»; №64/23/04-14 від 23.04.2014 р. із ТОВ «Альянс»; №70/07/05-14 від 07.05.2014 р. із ТОВ «Агрофірма «Лан»; №59/15/04-14 від 15.04.2014 р. із ФГ «Геркулес»; №71/07/05-14 від 07.05.2014 р. із ФГ «Жито-3»; №45/07/04-14 від 07.04.2014 р. із ПАТ «Жорнище»; №08/25/02-14 від 25.03.2014 р. із ТОВ «Зернова компанія Полісся»; №07/25/02-14 від 05.03.2014 р. із ТОВ «Кольза»; №83/27/05-14 від 27.05.2014 р. із ТОВ «Надія»; №75/16/05-14 від 14.05.2014 р. із СВК «Нива»; №38/31/03-14 від 31.03.2014 р. із СТОВ «Ратанівський аграрій»; №05/25/02-14 від 26.03.2014 р. із ТОВ «ФЛІН -АГРО».

Частиною 1 ст.300 ГК України передбачено, що агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін.

Однак жодних доказів, що на момент проведення оплати контрагентами (№34/03/04-14 від 04.04.2014 р. із ТОВ «Чернігівська індустріальна молочна компанія»; №37/03/04-14 від 03.04.2014 р. із ТОВ «АгроКІМ»; №32/03/04-14 від 08.04.2014 р. із ТОВ «Бурат-Агро»; №№35/03/04-14 від 03.04.2014р. із ТОВ «Племзавод новий Тростянець»; №36/03/04-14 від 03.04.2014 р. із ПСП «Слобожанщина Агро»; №33/03/04-14 із ТОВ «Украгросоюз КСМ»; №64/23/04-14 від 23.04.2014 р. із ТОВ «Альянс»; №70/07/05-14 від 07.05.2014 р. із ТОВ «Агрофірма «Лан»; №59/15/04-14 від 15.04.2014 р. із ФГ «Геркулес»; №71/07/05-14 від 07.05.2014 р. із ФГ «Жито-3»; №45/07/04-14 від 07.04.2014 р. із ПАТ «Жорнище»; №08/25/02-14 від 25.03.2014 р. із ТОВ «Зернова компанія Полісся»; №07/25/02-14 від 05.03.2014 р. із ТОВ «Кольза»; №83/27/05-14 від 27.05.2014 р. із ТОВ «Надія»; №75/16/05-14 від 14.05.2014 р. із СВК «Нива»; №38/31/03-14 від 31.03.2014 р. із СТОВ «Ратанівський аграрій»; №05/25/02-14 від 26.03.2014 р. із ТОВ «ФЛІН -АГРО») Позивачу вартості придбаного товару не надано.

Зокрема, Позивачем не надано доказів комерційної мети укладення агентського договору, зокрема чи було отримано прибуток від реалізації добрив комплексних «Росток» (виробництва ТОВ «Український аграрний ресурс») контрагентам та виплати агентської винагороди ТОВ «ПГТ» в розмірі 30 % від загальної вартості укладених договорів із контрагентами (ТОВ «Чернігівська індустріальна молочна компанія»; ТОВ «АгроКІМ»; ТОВ «Бурат-Агро»; ТОВ «Племзавод новий Тростянець»; ПСП «Слобожанщина Агро»; ТОВ «Украгросоюз КСМ»; ТОВ «Альянс»; ТОВ «Агрофірма «Лан»; ФГ «Геркулес»; ФГ «Жито-3»; ПАТ «Жорнище»; ТОВ «Зернова компанія Полісся»; ТОВ «Кольза»; із ТОВ «Надія»; СВК «Нива»; СТОВ «Ратанівський аграрій»; ТОВ «ФЛІН -АГРО»).

Також, Позивачем не було надано комерційного розрахунку суми агентської винагороди ТОВ "ПГТ" в розмірі 30 % від вартості реалізованих товарів.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність обов'язкових підстав для формування позивачем витрат, що враховуються при обчисленні податкового кредиту на суму 146 646,21 грн. за результатами господарських відносин із ТОВ «ПГТ» за спірний період за Договорами №2239, а тому відповідач правомірно донарахував позивачу суми податку на додану вартість за травень 2014 р. в сумі 146 646,21 грн. та застосував штрафні (фінансові) санкції за вказаний період в сумі 36 662,00 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Рост Альянс» та відповідача - Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 травня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий - суддя: Я.С. Мамчур

Судді: О.О. Шостак

І.Л. Желтобрюх

Ухвалу складено у повному обсязі 03.07.2015.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Шостак О.О.

Желтобрюх І.Л.