Ухвала

від 17.11.2015 по справі 826/2577/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2015 року м. Київ К/800/33277/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Заїки М.М., Пасічник С.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 травня 2015 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2015 року

у справі № 826/2577/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рост Альянс»

до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про скасування повідомлення-рішення податку на додану вартість, -

встановив:

ТОВ «Рост Альянс» звернулось до суду з позовом до ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення рішення від 19 січня 2015 року №0000242203.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2015 року, позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 22 грудня 2014 року №0006362204 в частині донарахування ТОВ «Рост Альянс» суми податку на додану вартість в сумі 290 184,12 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 72 545 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на підставі вказаного Акту від 26 грудня 2014 року №1432/26-54-22-06/38358639, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 січня 2015 року №0000242203, яким ТОВ «Рост Альянс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 546 035 грн., з яких 436 828 грн. - за основним платежем, а 109 207 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтвердженні податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Кодексу) чи не підтвердженні митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Як вірно встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 01 березня 2014 року між позивачем та ТОВ «ПТГ» було укладено типові договори №206-14, №295-14 на поставку продукції.

На підтвердження виконання умов зазначених договорів, позивачем надані специфікації, рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, нотаріально посвідчені договори оренди автомобілів; посвідчення про державну реєстрацію препарату «Росток», мінеральне добриво; договір від 01 квітня 2013 року №01/04/13 на постачання товару від ТОВ «Рост Альянс» до ТОВ «Український аграрний ресурс» із податковими накладними та видатковими накладними до нього, специфікацію від 31 травня 2014 року №1.

Крім того, між ТОВ «Рост Альянс» та ТОВ «ПТГ» було укладено агентський договір №2239, щодо надання послуг Довірителю (ТОВ «Рост Альянс») із сприяння у вичинені правочинів, а саме пошуку клієнтів на придбання добрив комплексних.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, про наявність всіх обов'язкових підстав для формування позивачем витрат, що враховуються при обчисленні податкового кредиту на суму 290 184,12 грн. за результатами господарських відносин із ТОВ «ПГТ» за спірний період.

Також, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку щодо відсутності підстав для формування податкового кредиту за травень 2014 року в розмірі 146 646 грн. за договором від 01 березня 2014 року № 2239, оскільки позивачем не надано жодних доказів проведення вивчення території та визначення потенційних покупців, не надано жодного письмового звіту про проведення вивчення території.

При цьому, ТОВ «Рост Альянс» не надано жодних доказів формування ТОВ «ПГТ» інформаційного банку даних щодо потенційних та наявних контрагентів Довірителя та подальше передання такої інформаційної бази позивачу.

Так, в якості доказів надання послуг ТОВ «ПТГ» позивачу за Договором №2239 ТОВ «Рост Альянс» надано до матеріалів справи копії договорів із контрагентами щодо продажу добрив комплексних «Росток» (виробництва ТОВ «Український аграрний ресурс»).

Разом з тим, позивачем не надано до суду доказів, що ТОВ «Рост Альянс» придбав добрива комплексні «Росток» у ТОВ «Український аграрний ресурс», зокрема: договір купівлі-продажу товарів, специфікації, сертифікатів відповідності, доказів перерахування коштів.

Крім того, не надано суду доказів постачання позивачем продукції за договорами укладеними із контрагентами відповідно до специфікації, видаткові накладні, сертифікати відповідності, докази отримання коштів від реалізованої продукції, товарно-транспорті накладні, довіреності на отримання ТМЦ, тощо.

Також судами досліджено, що позивачем не надано комерційного розрахунку суми агенської винагороди ТОВ «ПГТ» в розмірі 30% від вартості реалізованих товарів.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про наявність правових підстав для донарахування позивачу суми податку на додану вартість за травень 2014 року у сумі 146 646,21 грн. та застосування штрафних (фінансових)санкцій за вказаний період в сумі 36 662 грн.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2015 року - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді М.М. Заїка

С.С. Пасічник