Ухвала

від 01.07.2015 по справі 823/641/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/641/15 Головуючий у 1-й інстанції: Паламар П.Г. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

01 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів за участю секретаряБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Приходько К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міга-Сервіс» до Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2015 року ТОВ «Міга-Сервіс» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом до Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.11.2014 № 0000642200.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 14.11.2014 № 0000642200.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 14.10.2014 по 20.10.2014 Тальнівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Черкаській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Міга-Сервіс» (код ЄДРПОУ 36250600) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «БРОКБУДКЕПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 37450960) та ТОВ «УСПІХ ЮА» (код ЄДРПОУ 38689971) за період з 01.07.2014 по 31.07.2014.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 27.10.2014 № 234/22/36250600 в якому зафіксовано встановлені порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 43 710 грн., у тому числі: за липень 2014 року в сумі 43 710 грн.

Позивач, не погоджуючись із висновками Акту перевірки від 27.10.2014 №234/22/36250600 подав до Тальнівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Черкаській області заперечення на нього, які останнім були залишені без задоволення.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем 14.11.2014 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000642200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 54 638 грн., з яких 43 710 грн. основного платежу та 10 928 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

ГУ ДФС у Черкаській області рішенням № 1589/23-00-10-0210 від 28.01.2015 залишило податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Позивач, не погоджуючись із рішенням ГУ ДФС у Черкаській області, подав скаргу до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 02.03.2015 № 4300/6/99-99-10-01-01-25 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 01.12.2014, а скаргу без задоволення.

Вважаючи, що відповідач при нарахуванні суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість порушив вимоги чинного законодавства України, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем були надані всі первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської діяльності.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 ПК України, згідно якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.4 ст. 201 ПК України, податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Платники податку, які постачають електричну енергію, складають податкові накладні щодекадно на суму коштів, що надійшли в рахунок оплати за таку електричну енергію на їх поточні рахунки протягом відповідної декади.

В останній день місяця такі платники податку складають податкові накладні/розрахунки коригування за результатами остаточного розрахунку зі споживачами електричної енергії з урахуванням поставленої електричної енергії та отриманих коштів протягом такого місяця.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (пункт 201.8 ст. 201 ПК України).

Із системного аналізу положень Податкового кодексу України вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Колегія суддів зазначає, що із системного аналізу положень цих норм законодавства України вбачається, що податковий кредит є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевіряти фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть також свідчити і результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, які фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, основний вид економічної діяльності, що здійснює ТОВ «Міга-Сервіс» (згідно КВЕД 2010) - це КВЕД 42.21 Будівництво трубопроводів. Також, ТОВ «Міга-Сервіс» здійснює наступні види економічної діяльності (згідно КВЕД 2010) - 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення, та кондиціонування; 71.11 Діяльність у сфері архітектури; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

20.06.2014 між ТОВ «Міга-Сервіс» (Орендар) та ТОВ «Брокбудкепітал» (Орендодавець) було укладено договір оренди, відповідно до п. 1.1 якого (з урахуванням Додаткової угоди № 1 до договору оренди від 20.06.2014 від 21.06.2014), Орендодавець передає в строкове платне користування Орендареві наступну техніку: Екскаватор ЕО-2612 (2 шт.), Екскаватор цепний ЕТЦ-165 МТЗ 82 (2 шт.), Апарат зварювальний терморезисторний РЕ 2000 (1 шт), Генератор Еталон EPG 6500 Е2 (1 шт.).

Згідно п. 1.1 Договору оренди від 20.06.2014 (з урахуванням Додаткової угоди № 1 до договору оренди від 20.06.2014 від 21.06.2014), об'єкти оренди передаються Орендареві для здійснення підприємницької діяльності передбаченої статутом.

Відповідно до п. 1.4 Договору оренди від 20.06.2015 (з урахуванням Додаткової угоди № 1 до договору оренди від 20.06.2014 від 21.06.2014), сторони домовились, що приймання-передача техніки Орендодавцем Орендарю в оренду та повернення Орендарем Орендодавцю техніки після закінчення строку оренди здійснюється на підставі Актів приймання-передачі техніки, де зазначається технічний стан орендованої техніки. Строк оренди розпочинається і закінчується з моменту підписання Сторонами відповідних Актів.

Техніка, орендована відповідно до Договору оренди від 20.06.2014, була передана 21.06.2014, що підтверджується підписаним актом прийому-передачі техніки до договору оренди від 20.06.2014 від 21.06.2014.

17.07.2014 ТОВ «Брокбудкепітал» та ТОВ «Міга-Сервіс» було підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 165, відповідно до якого, Виконавцем (ТОВ «Брокбудкепітал») були виконані роботи, надані послуги) по оренді техніки на загальну суму 170 000 грн., в т.ч. ПДВ 28 333,33 грн.

17.07.2014 ТОВ «Брокбудкепітал» було виписано позивачу податкову накладну на загальну суму 170 000,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 28 333,33 грн.

Вказана сума податкового кредиту відображена в податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року та відповідно в розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5 до податкової декларації з ПДВ) за липень 2014 року.

17.07.2014 ТОВ «Міга-Сервіс» провело оплату робіт (послуг) по оренді техніки, відповідно до Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 165 від 17.07.2014.

В липні 2014 року ТОВ «Міга-Сервіс» співпрацювало з ТОВ «УСПІХ ЮА» відповідно до договору поставки № 2/7 від 18 липня 2014 року.

Відповідно до п. 1.1. вказаного Договору, Постачальник (ТОВ «УСПІХ ЮА») зобов'язується передати у власність Покупцеві (ТОВ «Міга-Сервіс») будівельні матеріали, далі - Товар, в асортименті, кількості та по ціні згідно рахунків-фактур, що є невід'ємною частиною Договору, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

В липні 2014 року ТОВ «Міга-Сервіс» було придбано у ТОВ «УСПІХ ЮА» будівельні матеріали на суму 92 258,50 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 15 376, 42 грн.

Факт передачі товару ТОВ «УСПІХ ЮА» позивачу підтверджується видатковою накладною № 9 від 23.07.2014 на загальну суму 92 258,50 грн., в т.ч. ПДВ 15 376, 42 грн.

Також, відповідно до додаткової угоди № 2 до договору поставки № 2/7 від 18 липня 2014 року, товар, отриманий ТОВ «Міга-Сервіс» від ТОВ «УСПІХ ЮА» знаходився на відповідальному зберіганні у ТОВ «УСПІХ ЮА», що підтверджується відповідними актами прийому-передачі майна.

23.07.2014 ТОВ «УСПІХ ЮА» було виписано позивачу податкову накладну № 9 на загальну суму 92 258,50 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 15 376,50 грн.

Вищезазначена сума податкового кредиту у повному обсязі відображені в податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року та відповідно в розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5 до податкової декларації з ПДВ) за липень 2014 року.

Будівельні матеріали, отримані ТОВ «Міга-Сервіс» від ТОВ «УСПІХ ЮА» за видатковою накладною № 9 від 23 липня 2014 року було оплачено ТОВ «Міга-Сервіс» 31.07.2014.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що господарські операції ТОВ «Міга-Сервіс» з ТОВ «Брокбудкепітал» та ТОВ «УСПІХ ЮА» підтверджені первинними документами, складеними з урахуванням вимог чинного податкового законодавства.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між ТОВ «Міга-Сервіс» та ТОВ «Брокбудкепітал», ТОВ «УСПІХ ЮА» з метою обґрунтування економічної вимоги (мети) здійснення цієї співпраці, позивачем надані докази використання орендованих засобів в його господарській діяльності.

Так, техніка орендована позивачем, відповідно до договору оренди від 20.06.2014 була використана ним на будівництві газопроводу за адресою: с. Довга Пристань, Первомайський район Миколаївської області.

02.06.2014 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» (Генеральний підрядник) та ТОВ «Міга-Сервіс» було укладено Договору субпідряду № 16-01/22.

Відповідно до п. 1.1. вказаного Договору, Субпідрядник зобов'язується за завданням Генерального підрядника на свій ризик, з використанням власних матеріалів, або матеріалів, наданих йому Генеральним підрядником, виконати та здати Генеральному підряднику в установлений строк закінчені роботи (об'єкт будівництва):

«Газопостачання с. Довга Пристань, Первомайського р-ну, Миколаївської області», а Генеральний підрядник зобов'язується надати Субпідряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, в тому числі дозвіл (декларацію) на проведення будівельних робіт, отриманий в державній службі архітектурного контролю, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію, прийняти від Субпідрядника «закінчені роботи (об'єкт будівництва) й оплатити їх на умовах даного договору.

В липні 2014 року Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» було проведено часткову попередню оплату вартості робіт в сумі 170 000,00 грн.

Всі роботи по вказаному Договору були виконані ТОВ «Міга-Сервіс», що підтверджується підписаними Сторонами актами виконаних робіт від 15 грудня 2014 року.

Крім того, для підтвердження реальності господарських операцій, а саме: для підтвердження можливості ТОВ «Міга-Сервіс» виконати роботи по договору, суду першої інстанції були надані цивільно-правові договори, укладені між ТОВ «Міга-Сервіс» з фізичними особами на виконання певного обсягу робіт.

Також в підтвердження реальності виконання договірних зобов'язань між ТОВ «Міга-Сервіс», ТОВ «Брокбудкепітал» та ПАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» позивачем було надано копію листа голови Кооперативу по будівництву газових мереж «Довгопристанський», яким висловлюється подяка ТОВ «МІГА-СЕРВІС» за проведену роботу по газифікації села Довга пристань.

Товар, отриманий ТОВ «Міга-Сервіс» за видатковою накладною № 9 від 23.07.2014 було доставлено 31.07.2014 ТОВ «УСПІХ ЮА» в м. Черкаси - на склад Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «ЧЕРКАСИГАЗ».

ТОВ «Міга-Сервіс» в липні 2014 року співпрацювало з Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «ЧЕРКАСИГАЗ» відповідно до договору поставки № 1/7 від 18.07.2014.

Відповідно до п. 1.1. вказаного Договору, Постачальник (ТОВ «Міга-Сервіс») зобов'язується передати у власність Покупцеві (ПАТ по газопостачанню та газифікації «ЧЕРКАСИГАЗ») фітинги поліетиленові та труби поліетиленові, далі - товар, в асортименті, кількості та по ціні згідно рахунків-фактур, що є невід'ємною частиною Договору, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

На виконання цього Договору, 31.07.2014 ТОВ «Міга-Сервіс» передало ПАТ по газопостачанню та газифікації «ЧЕРКАСИГАЗ» товар на загальну суму 94 886,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 2 від 31.07.2014 та № 3 від 31.07.2014.

ПАТ по газопостачанню та газифікації «ЧЕРКАСИГАЗ» провело повну оплату товару, отриманого в липні 2014 року на загальну суму 94 886,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 15 від 18.07.2014 та № 358 від 25.07.2014.

Вищенаведене підтверджується первинними бухгалтерськими документами, складеними відповідно до вимог чинного законодавства України.

Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення чинного законодавства є персоніфікованими. Це означає, що на особу не може покладатися відповідальність за правопорушення, вчинені іншими особами.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 щодо принципу персональної податкової відповідальності в спорах про податок на додану вартість та принципу добросовісності платника податків, визначено, що сама по собі несплата податку продавцем (серед іншого й внаслідок ухилення від сплати) у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Відповідальна за сплату податку на додану вартість особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи. Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції реальні та відповідають дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та /або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. Не будуть підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни з боку його контрагентів, припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість, припинення юридичної особи.

Колегією суддів встановлено, що позивач має належним чином оформлені податкові накладні, які відображають зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені, та правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по вищевказаним податковим накладним.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

На момент здійснення правовідносин, контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та платниками податку на додану вартість, доказів існування вироків суду у кримінальних справах, якими б встановлювався факт фіктивного підприємництва, відповідачем не надано.

Таким чином, враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на нікчемність правочинів, укладених між позивачем та вказаними вище контрагентами, суб'єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження товарності спірних правочинів, колегія суддів дійшла висновку про незаконність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача від 14.11.2014 № 0000642200, яке підлягає скасуванню.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків

Повний текст ухвали складено та підписано - 03.07.2015

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.