Ухвала

від 24.06.2015 по справі 821/949/15-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/949/15-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченко К.В.

ОСОБА_1

розглянувши в порядку письмового в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015р. по справі за адміністративним позовом Приватної фірми "Енергомаркет" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2015р. ПФ В«ЕнергомаркетВ» звернулась в суд із позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного Управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - ДПІ), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.02.15р. №0000422200.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ДПІ 12.01.2015р. здійснила документальну виїзну позапланову перевірку ПФ В«ЕнергомаркетВ» з питання дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти декларування податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ В«Коворк ЛТДВ» (попередня назва ТОВ В«Інвестмент КепіталВ» ) за липень 2014р., подальшого використання, реалізації придбаних у контрагента-постачальника товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності.

За наслідками перевірки ДПІ 12.01.2015р. складено акт за№1/21 -03-22-06/30570317 у висновках якого зазначено на те, що ТОВ В«Коворк ЛТДВ» відсутній за юридичною адресою, встановити фактичне місцезнаходження підприємства не вдалось, підприємство не звітує про наявність основних фондів, що свідчить про безтоварність господарських операцій між позивачем та контрагентом.

На підставі таких висновків ДПІ 02.02.2015р. прийнято податкове повідомлення-рішення за №0000422200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 34992грн. та штрафних санкцій в сумі 17496грн.

Позивач зазначає, що реальність господарських відносин з контрагентом підтверджується належним чином оформленими документами бухгалтерського та податкового обліку, а тому ДПІ дійшла помилкового висновку про завищення податкового кредиту у сумі 34992грн. Посилаючись на зазначені обставини позивач просить позов задовольнити.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015р. адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області №0000422200 від 02.02.2015р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 52488грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 17496грн.

Відшкодовано з Державного бюджету на користь Приватної фірми "Енергомаркет" витрати по сплаті судового збору в сумі 182,70грн.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову повністю, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що платником податку надані усі необхідні документи податкового та бухгалтерського обліку, які підтверджують реальність господарських операції з контрагентом ТОВ «Коворк ЛТД», а тому правомірно було сформований податковий кредит по цим операціям.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що на підставі документальної виїзної позапланової перевірки ПФ «Енергомаркет» по взаємовідносинам з ТОВ «Коворк ЛТД» за липень 2014р. працівниками ДПІ 12.05.2015р. складений акт за №1/21 -03-22-06/30570317, в якому вказано на порушення платником податку п.44.1 ст.44, п. 198.1, п. 198.2. п. 198.3, п. 198.6 ст.198. п. 201.1. п. 201.6 ст. 201 ПК України, внаслідок чого завищено податковий кредит за липень 2014р. на загальну суму 34992грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість в липні 2014р., яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет (ряд.25) на загальну суму ПДВ 34992грн.

На підставі виявлених порушень податкового законодавства працівникам ДПІ у м.Херсоні 2.02.2015р. прийнято податкове повідомлення-рішення за №0000422200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 34992грн. та штрафних санкцій в сумі 17496грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стало те, що позивачем включено до складу податкового кредиту суму 34992грн. за податковими накладними ТОВ В«Коворк ЛТДВ» , виданими за господарськими операціями купівлі-продажу товарів (фарби, припій, сода,) на загальну суму 209952 грн. (з ПДВ), однак доказів оплати немає, додаткова угода щодо перенесення строків оплати складена з недоліками, відсутні відомості щодо реквізитів сторін та їх місцезнаходження. Видаткова накладна складена з порушенням норм ст.9 ЗУ В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» , відсутні дані про посаду та прізвище особи відповідальної за здійснення господарської операції покупця, що не дає можливості ідентифікувати особу, яка здійснювала дану господарську операцію, до перевірки не надано сертифікат та документи про транспортування даного товару.

Перевіряючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Згідно з пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством . Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За правилами п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як встановлено в п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу... . Згідно з п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, б) дата відвантаження товарів, ... а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.п.201.4, 201.8 ст.201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в встановленому порядку. Згідно з п. 184.1 ст. 184 цього Кодексу реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку. Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: установчих документів, ПФ В«ЕнегомаркетВ» здійснює ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування (дозвіл за №029.14.65 терміном з 21.02.2014-20.02.2019 виданий Держслужбою гірчичного нагляду та промислової безпеки України).

На підтвердження реальності господарських операцій із контрагентом, платником податку надані докази на виконання умов договору купівлі-продажу з ТОВ В«Коворк ЛТДВ» - копія договору від 30.07.14р. № 30/КП з додатковою угодою від 01.12.14р.; додаток № 1 до договору (акт прийому-передачі товару); лист позивача щодо відтермінування платежів до 30.01.15р.; видаткову та податкову накладні за липень 2014р.; акт списання матеріальних цінностей за серпень, грудень 2014р.; оборотно-сальдова відомість по рахунка 631. Сума ПДВ по податковій накладній № 67 від 31.07.14р. включена до декларації за липень 2014 року.

Щодо посилань ДПІ в акті перевірки на відсутність у видатковій накладній №06 від 31.07.14р. прізвища особи яка зі сторони позивача прийняла товар, то на думку суду такі посилання не діть підстав вважати таку накладну неналежним первинним документом.

Щодо відсутності при перевірці ТТН та сертифікатів, то судом першої інстанції встановлено, що податкова інспекція не надала доказів витребування вказаних документів у позивача. В запиті від 02.10.14р. №10353/10/21-03-22-06-09 ДПІ просить надати документи по взаємовідносинам з ТОВ "Інвестмен Кепітал", але не вказує, що це попередня назва ТОВ "Коворк ЛТД", що спричинило надання відповіді позивачем про відсутність господарських відносин з ТОВ "Інвестмен Кепітал".

Проте, платником податку до суду надано копію товарно-транспортної накладної №Е0714 від 29.07.14р., яка підтверджує транспортування придбаних товарів, та копії платіжних документів про сплату вартості товарів: - за період з 28 січня 2015р. до 16 лютого 2015р. на загальну суму 209952грн.; - податковий розрахунок форма 1ДФ за 3-й квартал 2014р. із сумами нарахованих та виплачених позивачем доходів фізичним особам; - копії актів про списання матеріалів на виконання ремонтно-монтажних робіт; - копію декларації ТОВ В«Коворк ЛТДВ» по податку на додану вартість за липень 2014р. з додатками, які підтверджують декларування податкових зобов'язань за операціями продажу товарів позивачу.

Крім того, на час здійснення правочинів з позивачем, ТОВ В«Коворк ЛТДВ» було діючим підприємством, платником податку на додану вартість. Податкові накладні, отримані від ТОВ В«Коворк ЛТДВ» оформлені без порушення порядку їх заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, тому позивач мав право на включення зазначених в цих податкових накладних сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

В акті перевірки відповідач посилається на недоліки оформлення додаткової угоди, однак, судом першої інстанції встановлено, і з вказаною думкою погоджується судова колегія, що додаткова угода не є первинним бухгалтерським або податковим документом, тому недоліки його складання не впливають на право позивача формувати податковий кредит.

В своїх висновках ДПІ у м. Херсоні посилається на акту перевірки ДПІ у Печерському районі м.Києва від 1.09.2014р. за №2635/26-55-22-07/39201560 про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю В«Коворк ЛТДВ» за період 01.07.14р. по 31.08.14р., в якому вказано на відсутність контрагента за юридичною адресою та не можливістю встановити фактичне місцезнаходження підприємства.

Щодо вказаного висновку, суд першої інстанції встановив, що відсутність платника податку - контрагента за місцем знаходження не позбавляє право позивача, при наявності усіх первинних документів бухгалтерського та податкового обліку на формування податкового кредиту по господарським операціям з цим постачальником.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що платником податку - позивачем надані усі первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, чим підтвердив реальність господарських операцій, а тому посилання ДПІ в акті перевірки є помилковими.

За таких обставин, судова колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обгрнутованного висновку про відсутність підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки платником податку правомірно сформований податковий кредит.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196,200,206КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015р. - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: К.В. Кравченко

ОСОБА_1