Ухвала

від 01.07.2015 по справі 686/21898/14-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Справа № 686/21898/14-а

01 липня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Загороднюка А.Г.

за участю:

секретаря судового засідання: Лозінської Н.В.,

представника позивача - Лисяк С.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр" на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр" до Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області, третя особа - колективне підприємство "Спецбудресурс" про визнання незаконним розпорядження,

В С Т А Н О В И В :

14.10.2014 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр" звернулось до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області, третя особа - колективне підприємство "Спецбудресурс" про визнання незаконним розпорядження.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28.04.2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28.04.2015 року та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, решта учасників процесу в судове засідання не з'явились, хоча вони були належним чином повідомлені про дату час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" є правонаступником закритого акціонерного товариства "Октант".

31.03.2004 року між Хмельницькою РДА (орендодавець) та закритим акціонерним товариством «Октант» (орендатор) укладено договір оренди земельної ділянки № 73 відповідно до п. 1 якого орендодавець на підставі розпорядження голови адміністрації № 24/04-р від 05.02.2004 року надає, а орендар приймає в строкове платне, володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться за межами населеного пункту (с. Давидківці, Хмельницького району, Хмельницької області). Згідно даного договору в оренду було передано земельну ділянку водного фонду площею 48,65 га. (в.т.ч. під водою 43,94 га., прибережна смуга - 4,71 га.). Вказаний договір укладено терміном на 10 років, починаючи з дати його реєстрації і до 31.03.2014 року. Про передачу вище вказаної земельної ділянки водного фонду було складено відповідний акт прийому-передачі земельної ділянки водного фонду площею 48,65 га. від 31.03.2014 року

5 липня 2006 року ЗAT «Октант» видано дозвіл № 001510 С на спеціальне водокористування ставка загальною площею 48,65 га. строком дії до 31.03.2014 р.

До закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки № 73 від 31.03.2004 p. ЗАТ «Октант» звернувся до Хмельницької РДА з метою отримання повторного дозволу на оренду даної земельної ділянки. Розпорядженням Хмельницької РДА від 28.01.2013 року № 19/2013-р. відмовлено у надані дозволу ЗАТ «Октант» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду в користування на умовах оренди площею 48,65 га., що розташована за межами населеного пункту с. Давидківці на території Давидковецької сільської ради Хмельницького району, Хмельницької області.

12 березня 2013 року між Хмельницькою районною державною адміністрацією та закритим акціонерним товариством «Октант» було укладено угоду про співробітництво та організацію взаємовідносин. Так, згідно п. 5 даної угоди Хмельницька районна державна адміністрація зобов'язується сприяти виділенню земель для ЗАТ «Октант» на території Давидковецької сільської ради під забудову готельного комплексу, виділення земель під будівництва цегельного заводу, сприяти в передачі в оренду згідно Земельного кодексу України ставка за межами с. Давидківці Хмельницького району та приміщення казармено-житлового фонду та комунальних споруд військового містечка №6.

У п. 16 вказаної вище угоди зазначено, що сторони зобов'язуються при виконанні цієї угоди не зводити співробітництво до дотримання лише наявних у ній вимог, підтримувати ділові контакти та вживати всіх необхідних заходів для забезпечення ефективності та розвитку їх комерційних зв'язків.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.05.2012 року зобов'язано Хмельницьку району державну адміністрацію Хмельницької області в установленому порядку розглянути питання щодо надання ЗАТ «Октант» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду, площею 48,65 га., що розташована за межами населеного пункту с. Давидківці на території Давидковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області та прийняти відповідне рішення.

На виконання зазначеної постанови відповідачем прийнято розпорядження від 28.01.2013 р. № 19/2013-р яким відмовлено в надані дозволу ЗАТ «Октант» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду в користування на умовах оренди площею 48,65 га., що розташована за межами населеного пункту с. Давидківці на території Давидковецької сільської ради Хмельницького району, Хмельницької області.

На думку позивача вище вказана відмова в надані дозволу ЗАТ «Октант» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду в користування на умовах оренди та розпорядження № 301/2013-р від 27.06.2013 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу в користування на умовах оренди КП «Спецбудресурс» Хмельницької районної ради земельної ділянки водного фонду для рибогосподарських потреб на території Давидковецької сільської ради» є протиправними та порушує його законні права та охоронювані інтереси, що стало причиною звернення до суду.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Земельного кодексу України, прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно - правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України ( далі - ЗК України) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Статтею 5 ЗК України передбачено, що земельне законодавство базується, в тому числі, на принципі забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави.

Статтею 80 ЗК України установлено, що суб'єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності та держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Виходячи з положень ст.ст. 13, 14 Конституції України, ст.ст. 177, 181, 324, глави 30 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 148 Господарського кодексу України, земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

З положень ст.ст. 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, ст.ст. 80, 84, 123, 124, 127, 128 ЗК України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними особами, фізичними особами та з суб'єктами підприємницької діяльності.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Конституції України кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Громадяни та юридичні особи у визначеному законом порядку набувають прав власності та користування земельними ділянками відповідно до їх цільового призначення для ведення господарської діяльності або задоволення особистих потреб.

Відносини, пов'язані з набуттям та реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок ґрунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими.

За змістом ст.ст. 13, 14 Конституції України, ст. 11 ЦК України, ст.ст. 123, 124, 127, 128 ЗК України рішенням органу місцевого самоврядування або державної адміністрації про надання земельної ділянки господарюючому суб'єкту у власність або в користування здійснюється волевиявлення власника землі і реалізуються відповідні права у цивільних правовідносинах з урахуванням вимог ЗК України, спрямованих на раціональне використання землі як об'єкта нерухомості (власності).

Індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізовуються волевиявлення держави або територіальної громади як учасника цивільно-правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер.

Як досліджено із змісту позову, позивач просить визнати протиправним і скасувати розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації № 301/2013-р від 27.06.2013 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу в користування на умовах оренди КП «Спецбудресурс» Хмельницької районної ради земельної ділянки водного фонду для рибогосподарських потреб на території Давидковецької сільської ради», на підставі якого 27.06.2013 року між Хмельницькою районною державною адміністрацією та КП «Спецбудресурс» укладено договір оренди № 653.

В даному випадку Хмельницька районна державна адміністрація реалізує свої повноваження власника землі, і виступає рівноправним суб'єктом земельних відносин. У відносинах з приводу яких виник спір, відповідач не здійснював владні управлінські функції. Тобто, спір щодо захисту цивільних прав, що виникають із земельних відносин, має не публічний, а приватно - правовий характер.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, не може бути розглянуто за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція з цього приводу викладена в постановах Верховного Суду України від 17 лютого 2015 року у справі № 21-551а14, від 24 лютого 2015 року у справі № 21-34а15, від 01 жовтня 2013 року у справі №21-228а13, від 11 листопада 2014 року у справі № 21-493а14, від 09 грудня 2014 р. у справі №21-308а14 та від 16 грудня 2014 р. у справі №21-544а14, висновки яких є обов'язковими для врахування судами у відповідності до положень ст.244 КАС України.

Частиною 2 ст. 4 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Враховуючи вищевикладене, суд І інстанції порушив вимоги КАС України щодо визначення підсудності позову.

Колегія суддів звертає увагу на те, що навіть за умови застосування норм адміністративного судочинства, судом першої інстанції порушено норми щодо підсудності спору, оскільки частиною другою статті 18 КАС України визначено, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам, в даному ж випадку відповідачем по справі виступає Хмельницька районна державна адміністрація.

В силу п. 4 ч. 1 ст. 198 та ч. 1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Відповідно до положень п.1 ч.1 ст. 157 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку щодо неналежності розгляду даного спору в порядку адміністративного судочинства, в зв'язку з чим, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження по даній справі - закриттю.

Керуючись ст.ст. 157, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр" задоволити частково.

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28.04.2015 року скасувати.

Провадження в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр" закрити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О.

Судді Загороднюк А.Г.

Полотнянко Ю.П.