Рішення

від 15.09.2010 по справі 07/111-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" вересня 2010 р. Справа № 07/111-38 за позовом Підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваш вибір техно», Волинська область, смт.Ратне

про стягнення 13288грн. 12коп.

Суддя Сур'як О.Г.

Представники :

від позивача: 1)ОСОБА_1 - підприємець

2) ОСОБА_2, довіреність від 27.08.2010р.

від відповідача: н/з

Суть спору: Позивач - Підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваш вибір техно» про стягнення 13288,12грн., з них: 10974,47грн. заборгованості за поставлений товар, згідно видаткових накладних № РН-0000029 від 30.11.2009р. та № рн-0000031 від 16.12.2009р., 1002,55грн. пені, 142,64грн. 3% річних, 168,46 інфляційних втрат, 1000грн. моральної шкоди.

На адресу суду 13.09.2010р. від представника позивача надійшла заява про вжиття запобіжних заходів по даній справі, в якій представник позивача просить накласти арешт на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваш вибір техно» в межах суми основної заборгованості та штрафних санкцій у розмірі 13284,43 грн.

У задоволені даної заяви суд відмовляє, оскільки вона є необґрунтована, не підтверджена належними доказами та не відповідає вимогам ст. 43-3 ГПК.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав та не скористався своїм правом взяти участь у судовому засіданні, проте, на адресу суду надіслав клопотання №24 від 14.09.2010р. про розгляд справи за відсутності його представника. Також надіслав суду акт звірки взаємних розрахунків від 19.07.2010р., підписаний та скріплений печатками обох сторін, відповідно до якого відповідач не заперечує наявність 10974,47грн. основної заборгованості.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення позивача та його представника, господарський суд встановив наступне.

Підприємець ОСОБА_1 поставив Товариству з обмеженою відповідальністю «Ваш вибір техно» товарно матеріальні цінності на загальну суму 15454грн.60коп., що підтверджується видатковими накладними: № РН-0000029 від 30.11.2009р. та № рн-0000031 від 16.12.2009р. підписаними та скріпленими печатками обох сторін.

В силу ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Проте, свої зобов'язання щодо оплати отриманої продукції відповідач виконав частково, на загальну суму 4480грн.13коп.

Оскільки, строк виконання зобов'язання по оплаті отриманого відповідачем товару сторонами не був встановлений, позивач звернувся до відповідача з претензією від 27.04.2010р. про оплату заборгованості. Про направлення відповідачу претензії свідчить фіскальний чек поштового відділення від 06.05.2010р.

На день розгляду спору заборгованість відповідача в сумі 10974грн.47коп. не погашена, визнана відповідачем, підтверджується матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Позивач просить також стягнути з відповідача 142,64грн. - 3% річних та 168,46 інфляційних втрат за період з 30.11.09р. по 12.05.2010р.

Проте, стягнення 3% річних та інфляційних втрат за період з 30.11.09р. по 12.05.2010р.є передчасним та не підлягає до задоволення, оскільки вимога щодо оплати заборгованості була направлена лише 06.05.2010р.

Також, позивач за прострочення виконання зобов'язання просить стягнути з відповідача 1002,55грн. пені.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.ст.546, 548 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Стаття 547 ЦК України передбачає, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Отже, у зв'язку з тим, що між сторонами спору письмовий договір не укладався, а законом до господарських правовідносин, що виникли між сторонами, пеня не встановлена, вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені розмірі 1002,55грн. є безпідставною і задоволенню не підлягає.

Крім того позивач за спричинений йому нервовий стрес та душевні страждання просить стягнути з відповідача 1000грн. моральної шкоди.

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У постанові Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди» також визначено: під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно з ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, позивачем не подано жодних доказів на підтвердження завдання йому саме моральної шкоди, отже в даному разі відсутні передбачені законом підстави для стягнення моральної шкоди.

Таким чином, суд відмовляє позивачеві у задоволені вимоги щодо стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 1000грн.

Відповідно до ст.49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначене та керуючись Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст230, 193 ГК кодексу України, ст.ст. 509, 530, 546, 547, 548, 549 ЦК України, ст.ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково на суму 10974грн.47коп.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваш вибір техно» (Волинська область, смт.Ратно, вул. Нова, 14, код ЄДРПОУ 33791841 р/р26002055433691 Волинськ. ГРУ ПАТ КБ «Приват», МФО 303440) на користь Підприємця ОСОБА_1 (м.Луцьк, вул.Глушець, 39, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, р/р26008144895600 в АКІБ «УкрСиббанк» м.Харків, МФО 351005) 10974грн.47коп., а також 106грн. 70коп. витрат по сплаті державного мита та 194грн.90коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Суддя Сур'як О. Г.