cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/8216/15-г 30.06.15 р.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс Медіа Груп"
до 1) Приватного акціонерного товариства "МТС УКРАЇНА"
2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Стрім-Україна"
про стягнення 97 440,00 грн.
Суддя Зеленіна Н.І.
При секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.,
за участю представників сторін:
від позивача: Шувар Н.М. за довіреністю № б/н від 05.05.2015 р.
Макашов В.В. - керівник;
від відповідача-1: Лиштва Ю.В. за довіреністю № 0453/14 від 03.11.2014 р.;
від відповідача-2: не з'явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніверс Медіа Груп" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "МТС УКРАЇНА " про стягнення 97 440,00 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.04.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 21.04.2015 р.
21.04.2015 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшли додаткові пояснення та клопотання про огляд та дослідження доказів.
У судовому засіданні 21.04.2015 р. представник відповідача подав клопотання про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрім-Україна" до участі у справі у якості іншого відповідача та про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.
Ухвалою від 21.04.2015 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Хостмайстер" надати інформацію щодо реєстранта та реєстратора веб-сайтів www.goodok.mts.com.ua та www.muzon.ua, розгляд справи відкладено на 20.05.2015 р.
20.05.2015 р. від ТОВ "Хостмайстер" надійшла відповідь на запит суду.
У судовому засіданні 20.05.2015 р. представник відповідача подав заперечення, у яких просить залучити до участі у справі ТОВ "Стрім-Україна" у якості належного відповідача.
Ухвалою від 20.05.2015 р. залучено до участі у справі ТОВ "Стрім-Україна" у якості іншого відповідача, розгляд справи відкладено на 12.06.2015 р.
02.06.2015 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшли додаткові документи по справі.
11.06.2015 р. від відповідача-2 через відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог та просить здійснювати розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.
У судовому засіданні 12.06.2015 р. представник позивача подала додаткові пояснення по справі.
Ухвалою від 12.06.2015 р. розгляд справи відкладено на 24.06.2015 р.
У судовому засіданні 24.06.2015 р. представник позивача подала письмові пояснення по справі.
У судовому засіданні 24.06.2015 р. оголошувалась перерва до 30.06.2015 р.
30.06.2015 р. від відповідача-2 надійшли заперечення по справі, у яких міститься, зокрема, клопотання про розгляд справи за відсутності представника.
У судовому засіданні 30.06.2015 р. представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача-1 проти задоволення позову заперечив.
Представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився.
У судовому засіданні 30.06.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніверс Медіа Груп» (позивач) являється власником виключних майнових авторських та виключних майнових суміжних прав, зокрема, на наступні твори:
- «Одержима», автор музики і тексту: Э.С. Тугушева, виконавець: Elvira Т;
- «Море», автор музики і тексту: Э.С. Тугушева, виконавець: Elvira Т;
- «Аэроплан», автор музики і тексту: Н. Легостев, виконавець: Stlm;
- «Три слова», автор музики: Шабулін І., Володіна К., автор тексту: Шабулін І., Володіна К., Єфремов В., виконавець: 5sta Family;
- «Gravity», автор музики: Некрасов М.В., автор тексту: Кавалерян К.А., виконавець: Злата Огневич;
- «Get Crunk», автор музики і тексту: Лялін А.А., виконавець: XLDELUXE;
- «Не втрачай надії», автор музики і тексту: Лялін А.А., виконавець: XLDELUXE;
- «Чому квіти мають очі», автор музики Jamala, автор тексту Jamala, Вікторія Платова, виконавець Jamala.
Вказане підтверджується наявністю ряду укладених позивачем ліцензійних договорів, зокрема: №ZNM-01/04/12 від 01.04.2012 р. - з Індивідуальним підприємцем Щербинською І.В. (твори «Одержима», «Море», «Аэроплан», «Три слова»); №15/03/13-1 від 15.03.2013 р. - з Некрасовим М.В. (твір «Gravity»); №14/03/13 від 14.03.2013 р. - з Кавалеряном К.А. (текст твору «Gravity»); №22-01/01/2011 від 01.01.2011 р. - з Ляліним О.О. (твори «Get Crunk», «Не втрачай надії»), №01-01/10/2014 від 01.10.2014 р. - з ТОВ «Інджой Медіа» (твір «Чому квіти мають очі»).
За умовами вказаних договорів, позивачу передано виключні майнові авторські та суміжні права використовувати, дозволяти або перешкоджати неправомірному використанню Творів/Фонограм/Виконань, в тому числі забороняти третім особам використання Творів/Фонограм/Виконання (в цілому або будь-яких їх окремих частин, фрагментів) зокрема, наступними способами:
- відтворення Творів/Фонограм/Виконань в будь-якій формі (матеріальній або нематеріальній), електронної, цифрової, оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер), в тому числі, з використанням будь-яких технічних засобів та пристроїв, і в будь-яких цілях (включаючи, але не обмежуючись у формі Контенту, в мережі Інтернет):
- переробку, адаптацію, аранжування, оркестровку, створення варіацій, реміксів, рімейків, кавер-версій і будь-які інші види перетворення та внесення змін до Творів/Фонограм/Виконань (включаючи, але не обмежуючись з метою створення Контенту. а також в цілях, необхідних для Цифрової електронної дистрибуції);
- розповсюдження Творів/Фонограм/Виконань і їх примірників допомогою першої та кожної наступної продажу, відчуження іншими способами, здачі в найм і (або) в прокат до або після першого продажу, будь-який інший передачі до першого продажу примірників твору (включаючи, але не обмежуючись у формі Контенту, в мережі Інтернет. а також у формах необхідних для Цифрової електронної дистрибуції);
- надання доступу до Творів/Фонограм/Виконань через електронні системи інформації (в т.ч. Інтернет) таким чином, що будь-яка особа може його отримати з будь-якого місця і в будь-який час на свій вибір (включаючи, але не обмежуючись у формі Контенту і в мережі Інтернет;)
- розповсюдження, в т.ч. подачу Творів/Фонограм/Виконань до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть мати доступ до Творів/Фонограм/Виконань з будь-якого місця і в будь-який час на свій вибір (включаючи, але не обмежуючись у формі Контенту, в тому числі в мережі Інтернет);
- отримання винагороди за використання Творів/Фонограм/Виконань будь-яким із способів, зазначених у Договорі (п. п. 1.4. Договорів №ZNM-01/04/12 від 01.04.2012 р., №15/03/13-1 від 15.03.2013 р., №22-01/01/2011 від 01.01.2011 р., №01-01/10/2014 від 01.10.2014 р.; п. 1.3. Договору №14/03/13 від 14.03.2013 р.).
Пунктами 1.8. Договорів №ZNM-01/04/12 від 01.04.2012 р., №22-01/01/2011 від 01.01.2011 р., №01-01/10/2014 від 01.10.2014 р. та п. 1.6. Договору №14/03/13 від 14.03.2013 р. встановлено, що територією дії прав є територія України.
Статтею 1108 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності). Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону. Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.
Згідно зі ст. 1109 цього ж Кодексу, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.
Таким чином, позивач відповідно до укладених договорів є власником виключних майнових авторських та суміжних прав на твори: «Одержима», автор музики і тексту: Э.С. Тугушева, виконавець: Elvira Т; «Море», автор музики і тексту: Э.С. Тугушева, виконавець: Elvira Т; «Аэроплан», автор музики і тексту: Н. Легостев, виконавець: Stlm; «Три слова», автор музики: Шабулін І., Володіна К., автор тексту: Шабулін І., Володіна К., Єфремов В., виконавець: 5sta Family; «Gravity», автор музики: Некрасов М.В., автор тексту: Кавалерян К.А., виконавець: Злата Огневич; «Get Crunk», автор музики і тексту: Лялін А.А., виконавець: XLDELUXE; «Не втрачай надії», автор музики і тексту: Лялін А.А., виконавець: XLDELUXE; «Чому квіти мають очі», автор музики Jamala, автор тексту Jamala, Вікторія Платова, виконавець Jamala.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права», виключне право - майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.
Як зазначає позивач, Приватним акціонерним товариством "МТС УКРАЇНА" (відповідач-1) було неправомірно розповсюджено вищевказані твори шляхом розповсюдження за Інтернет адресами www.goodok.mts.com.ua і www.muzon.ua, у формі Мобільного контенту.
Факт використання зазначених творів зафіксовано позивачем шляхом відеозапису скачування творів із сайтів відповідача-1, та шляхом замовлення мелодій внаслідок направлення СМС-повідомлень.
При цьому, позивач стверджує, що ним не надавався відповідачу-1 будь-який дозвіл на використання творів, між позивачем та відповідачем-1 не укладалось жодних договорів на їх використання.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 426 Цивільного кодексу України, особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності.
Згідно з п. 5 статті 15 Закону України «Про авторське право та суміжні права», автор (чи інша особа, яка має авторське право) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору.
Відповідно до п. п. 2, 7 ч. 3 ст. 15 Закону виключним правом автора (чи особи, яка має авторське право) є в тому числі право на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами.
Пунктом 5 ст. 15 вказаного Закону, автор (чи інша особа, яка має авторське право), має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору.
Відповідно до статей 31, 32, 33 Закону використання творів допускається виключно на основі авторського договору з автором або іншою особою, що має авторське право, або з організацією колективного управління, яким об'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.
Відповідно до ст. 50 Закону, порушенням авторського права є, зокрема, вчинення будь-якою особою дій, які порушують майнові права суб'єктів авторського права, визначені статтею 15, з урахуванням передбачених ст. ст. 21-25 цього Закону обмежень майнових прав.
Статтею 1 Закону України «Про авторське право та суміжні права» встановлено, зокрема, що розповсюдження об'єктів авторського права і (або) суміжних прав - будь-яка дія, за допомогою якої об'єкти авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці, в тому числі доведення цих об'єктів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до цих об'єктів з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором; контрафактний примірник твору, фонограми, відеограми - примірник твору, фонограми чи відеограми, відтворений, опублікований і (або) розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі примірники захищених в Україні творів, фонограм і відеограм, що ввозяться на митну територію України без згоди автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, зокрема з країн, в яких ці твори, фонограми і відеограми ніколи не охоронялися або перестали охоронятися.
Відповідач-1 проти задоволення позову заперечує, посилаючись на наявність укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стрім-Україна" (відповідач-2) договору № STR-010114 від 01.01.2014 р., за яким відповідач-2 надає відповідачу-1 контент для наповнення Інформаційного комплексу (п. 2.1. Договору).
Відповідно до п. 3.11. цього ж Договору, відповідач-2 гарантує, що Контент та будь-які Вітрини, доступ до яких надається в рамках даного Договору, створені, ліцензовані або отримані відповідачем-2 на законних підставах, у тому числі без порушень будь-яких авторських та/або суміжних прав третіх осіб, або являються його власністю, та відповідач-2 має повне право на зберігання, розповсюдження і передачу Користувачам послуг зв'язку відповідача-1 усієї інформації, що міститься у Контенті та на Вітринах.
Проте, такі твердження відповідача-1 до уваги судом не приймаються з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність. Так, у разі надання відповідачу-1 творів з порушенням авторських та/або суміжних прав, він не позбавлений права звернутись до винної особи з вимогами про відшкодування заподіяних збитків.
Також, не підтверджуються належними та допустимими доказами доводи відповідача-1 щодо того, що використання творів здійснювалось саме відповідачем-2, оскільки у матеріалах справи наявні докази належності сайтів www.goodok.mts.com.ua та www.muzon.ua саме відповідачу-1.
Пунктом "г" частини першої статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) передбачено право суб'єкта авторського права подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.
Таким чином, стягнення компенсації є альтернативним видом відповідальності.
Пунктом "г" частини другої статті 52 Закону передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
При цьому, чинне законодавство не містить приписів щодо безпосереднього причинного зв'язку між фактом завдання збитків та їх розміром і розміром можливої компенсації.
Так, приписи Цивільного кодексу України та Закону не ставлять розмір компенсації у залежність від кількості використаних об'єктів або їх складових частин (не містять приписів стосовно залежності розміру компенсації), а лише встановлюють право стягнення компенсації, виходячи з самого факту вчинення порушення авторського права. Інші обставини (стосовно систематичності вчинення порушень, їх (його) обсягу, кількості неправомірно використаних об'єктів тощо), в свою чергу, повинні враховуватися судом у визначенні суми компенсації в кожному конкретному випадку, виходячи з меж, встановлених згаданою статтею 52 Закону (від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат).
Аналогічна позиція Вищого господарського суду України викладена, зокрема, в оглядовому листі № 01-06/417/2012 від 04.04.2012 р.
Таким чином, беручи до уваги зазначену позицію Вищого господарського суду України та обставини порушення відповідачем виключних майнових авторських прав, з огляду на спрямованість застосовуваних судом компенсаційних заходів на захист порушеного права, з урахуванням загальних засад цивільного законодавства - справедливості, добросовісності, розумності, суд вважає обґрунтованим стягнення заявленої позивачем компенсації у розмірі 12 180,00 грн., тобто у розмірі 10 мінімальних заробітних плат за допущене порушення.
Крім того, пунктом 26 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» роз'яснено, що використання творів та/або об'єктів суміжних прав, - якщо інше не встановлено законом, - допускається лише на підставі передбаченого статтею 1107 ЦК України договору щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.
Згідно з п. 27 Постанови, особа, що розповсюджує примірники, в яких відображено об'єкти авторського права та/або суміжних прав без дозволу суб'єкта такого права, несе відповідальність за порушення законодавства про авторське право і суміжні права і в тому випадку, коли контрафактну продукцію нею отримано за договором з третіми особами. Господарським судам слід мати на увазі, що поняття контрафактності примірників творів та/або відеограм, фонограм є юридичним, тому питання про контрафактність не можуть ставитися перед експертом.
Пунктом 29 цієї ж Постанови звернуто увагу на те, що з огляду на приписи статті 33 ГПК щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати, зокрема, те, що позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем; відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору та/або об'єкта суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 12 180,00 грн. обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем-1, а відтак такими, що підлягають задоволенню. У задоволенні решти позову належить відмовити.
При цьому, інші заперечення відповідачів до уваги судом не приймаються з підстав їх недоведеності та невідповідності фактичним обставинам справи.
Оскільки позивачем після залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрім-Україна" у якості іншого відповідача, не уточнювались позовні вимоги та не заявлялись вимоги до вказаного Товариства, провадження у справі щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрім-Україна" підлягає припиненню у відповідності до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що спір у даній справи виник внаслідок неправомірних дій відповідача-1, судовий збір покладається на відповідача-1 у повному обсязі.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 4 3 , 33, 43, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "МТС УКРАЇНА" (01601, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 15; код ЄДРПОУ 14333937) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс Медіа Груп" (04119, м. Київ, вул.. Зоологічна, буд. 4-А, оф. 139; код ЄДРПОУ 37270009) 12 180 (дванадцять тисяч сто вісімдесят) грн. 00 коп. компенсації за порушення виключних майнових прав інтелектуальної власності та 1 948 (одну тисячу дев'ятсот сорок вісім) грн. 80 коп. судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Припинити провадження у справі щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрім-Україна".
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 02.07.2015 р.
Суддя Н.І. Зеленіна
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 30.06.2015 |
Оприлюднено | 07.07.2015 |
Номер документу | 46061101 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Зеленіна Н.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні