Постанова

від 05.10.2015 по справі 910/8216/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2015 р. Справа№ 910/8216/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Гарник Л.Л.

Остапенка О.М.

за участю секретаря Халько В.А.,

та представників:

від позивача - Шувар Н.М.- довіреність б/н від 05.05.2015р.,

від відповідача 1 - Лиштва Ю.В.- довіреність № 0453 від 03.11.2014р.,

від відповідача 2 - Логутова С.В. - довіреність б/н від 08.06.2015р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги приватного акціонерного товариства "МТС Україна" та товариства з обмеженою відповідальністю "Стрім-Україна"

на рішення господарського суду м. Києва від 30.06.2015 року

по справі № 910/8216/15-г (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс Медіа Груп"

до 1) приватного акціонерного товариства "МТС Україна";

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Стрім-Україна"

про стягнення 97440,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.06.2015р. по справі № 910/8216/15-г позов задоволено частково; стягнуто з приватного акціонерного товариства "МТС Україна" (надалі по тексту ПАТ "МТС Україна", відповідач 1, апелянт 2, скаржник 2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс Медіа Груп" (надалі по тексту ТОВ "Юніверс Медіа Груп", позивач) 12180,00 грн. компенсації за порушення виключних майнових прав інтелектуальної власності та 1948,80 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Припинено провадження у справі щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Стрім-Україна" (надалі по тексту ТОВ "Стрім-Україна", відповідач 2, апелянт 1, скаржник 1).

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Стрім-Україна" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2015 по справі № 910/8216/15-г та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

ПАТ "МТС Україна" не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2015р. апеляційні скарги ТОВ "Стрім-Україна" та ПАТ "МТС Україна" прийнято до провадження та призначено їх розгляд на 02.09.2015р.

До відділу документального забезпечення суду від ТОВ "Стрім-Україна" та ТОВ "Юніверс Медіа Груп" надійшли клопотання про заміну первісного відповідача ПАТ "МТС Україна" на належного - ТОВ "Стрім-Україна".

В судовому засіданні 02.09.2015р. було оголошено перерву до 05.10.2015р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників скаржників та позивача, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом м. Києва, ТОВ "Юніверс Медіа Груп" є власником виключних майнових авторських та виключних майнових суміжних прав, на твори: "Одержима", автор музики і тексту Э.С. Тугушева, виконавець Elvira Т; "Море", автор музики і тексту Э.С. Тугушева, виконавець Elvira Т; "Аэроплан", автор музики і тексту Н. Легостев, виконавець Stlm; "Три слова", автор музики Шабулін І., Володіна К., автор тексту Шабулін І., Володіна К., Єфремов В., виконавець 5sta Family; "Gravity", автор музики Некрасов М.В., автор тексту Кавалерян К.А., виконавець Злата Огневич; "Get Crunk", автор музики і тексту Лялін А.А., виконавець XLDELUXE; "Не втрачай надії", автор музики і тексту Лялін А.А., виконавець XLDELUXE; "Чому квіти мають очі", автор музики Jamala, автор тексту Jamala, Вікторія Платова, виконавець Jamala, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями ліцензійних договорів, а саме: №ZNM-01/04/12 від 01.04.2012 укладеним з індивідуальним підприємцем Щербинською І.В. (твори "Одержима", "Море", "Аэроплан", "Три слова"); №15/03/13-1 від 15.03.2013 укладеним з Некрасовим М.В. (твір "Gravity"); №14/03/13 від 14.03.2013 укладеним з Кавалеряном К.А. (текст твору "Gravity"); №22-01/01/2011 від 01.01.2011 укладеним з Ляліним О.О. (твори "Get Crunk", "Не втрачай надії"), №01-01/10/2014 від 01.10.2014 укладеним з ТОВ "Інджой Медіа" (твір "Чому квіти мають очі").

Відповідно до умов вищезазначених договорів, позивачу передано виключні майнові авторські та суміжні права використовувати, дозволяти або перешкоджати неправомірному використанню творів/фонограм/виконань, в тому числі забороняти третім особам використання творів/фонограм/виконання (в цілому або будь-яких їх окремих частин, фрагментів) зокрема, наступними способами:

- відтворення творів/фонограм/виконань в будь-якій формі (матеріальній або нематеріальній), електронної, цифрової, оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер), в тому числі, з використанням будь-яких технічних засобів та пристроїв, і в будь-яких цілях (включаючи, але не обмежуючись у формі Контенту, в мережі Інтернет):

- переробку, адаптацію, аранжування, оркестровку, створення варіацій, реміксів, рімейків, кавер-версій і будь-які інші види перетворення та внесення змін до творів/фонограм/виконань (включаючи, але не обмежуючись з метою створення Контенту. а також в цілях, необхідних для цифрової електронної дистрибуції);

- розповсюдження творів/фонограм/тиконань і їх примірників допомогою першої та кожної наступної продажу, відчуження іншими способами, здачі в найм і (або) в прокат до або після першого продажу, будь-який інший передачі до першого продажу примірників твору (включаючи, але не обмежуючись у формі контенту, в мережі Інтернет. а також у формах необхідних для Цифрової електронної дистрибуції);

- надання доступу до творів/фонограм/виконань через електронні системи інформації (в т.ч. Інтернет) таким чином, що будь-яка особа може його отримати з будь-якого місця і в будь-який час на свій вибір (включаючи, але не обмежуючись у формі Контенту і в мережі Інтернет;)

- розповсюдження, в т.ч. подачу творів/фонограм/виконань до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть мати доступ до творів/фонограм/виконань з будь-якого місця і в будь-який час на свій вибір (включаючи, але не обмежуючись у формі контенту, в тому числі в мережі Інтернет);

- отримання винагороди за використання творів/фонограм/виконань будь-яким із способів, зазначених у уоговорі (п. п. 1.4. договорів №ZNM-01/04/12 від 01.04.2012, №15/03/13-1 від 15.03.2013, №22-01/01/2011 від 01.01.2011, №01-01/10/2014 від 01.10.2014; п. 1.3. договору №14/03/13 від 14.03.2013).

Як встановлено пунктами 1.8. договорів №ZNM-01/04/12 від 01.04.2012, №22-01/01/2011 від 01.01.2011, №01-01/10/2014 від 01.10.2014 та п. 1.6. договору №14/03/13 від 14.03.2013, територією дії прав є територія України.

Відповідно до ст. 1108 Цивільного кодексу України, особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності). Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону. Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.

Приписами ст. 1109 Цивільного кодексу України, встановлено, що за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач відповідно до укладених договорів є власником виключних майнових авторських та суміжних прав на твори: "Одержима", автор музики і тексту Э.С. Тугушева, виконавець Elvira Т; "Море", автор музики і тексту Э.С. Тугушева, виконавець Elvira Т; "Аэроплан", автор музики і тексту Н. Легостев, виконавець Stlm; "Три слова", автор музики Шабулін І., Володіна К., автор тексту Шабулін І., Володіна К., Єфремов В., виконавець: 5sta Family; "Gravity", автор музики: Некрасов М.В., автор тексту Кавалерян К.А., виконавець Злата Огневич; "Get Crunk", автор музики і тексту: Лялін А.А., виконавець XLDELUXE; "Не втрачай надії", автор музики і тексту Лялін А.А., виконавець XLDELUXE; "Чому квіти мають очі", автор музики Jamala, автор тексту Jamala, Вікторія Платова, виконавець Jamala.

Відповіно до приписів ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключне право - майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, зертаючись із позовом до місцевого господарського суду позивач вказував на неправомірне розповсюдження ПАТ "МТС Україна" вищезазначених творів шляхом розповсюдження за Інтернет адресами www.goodok.mts.com.ua і www.muzon.ua, у формі мобільного контенту.

Факт використання зазначених творів зафіксовано позивачем шляхом відеозапису скачування творів із сайтів ПАТ "МТС Україна", та шляхом замовлення мелодій внаслідок направлення СМС-повідомлень.

При цьому, позивач стверджує, що він не надавав відповідачу-1 будь-який дозвіл на використання творів, між позивачем та відповідачем-1 не укладалось жодних договорів на їх використання.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 426 Цивільного кодексу України, особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності.

Положеннями п. 5 ст. 15 Закону України "Про авторське право та суміжні права", передбачено, що автор (чи інша особа, яка має авторське право) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору.

Згідно п.п. 2, 7 ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право та суміжні права" виключним правом автора (чи особи, яка має авторське право) є в тому числі право на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами.

Відповідно до п. 5 ст. 15 Закону України "Про авторське право та суміжні права", автор (чи інша особа, яка має авторське право), має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору.

Приписами ст.ст. 31, 32, 33 Закону України "Про авторське право та суміжні права" встановлено, що використання творів допускається виключно на основі авторського договору з автором або іншою особою, що має авторське право, або з організацією колективного управління, яким об'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

Згідно ст. 50 Закону України "Про авторське право та суміжні права", порушенням авторського права є, зокрема, вчинення будь-якою особою дій, які порушують майнові права суб'єктів авторського права, визначені ст. 15, з урахуванням передбачених ст. ст. 21-25 цього Закону обмежень майнових прав.

Статтею 1 Закону України "Про авторське право та суміжні права" встановлено, зокрема, що розповсюдження об'єктів авторського права і (або) суміжних прав - будь-яка дія, за допомогою якої об'єкти авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці, в тому числі доведення цих об'єктів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до цих об'єктів з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором; контрафактний примірник твору, фонограми, відеограми - примірник твору, фонограми чи відеограми, відтворений, опублікований і (або) розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі примірники захищених в Україні творів, фонограм і відеограм, що ввозяться на митну територію України без згоди автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, зокрема з країн, в яких ці твори, фонограми і відеограми ніколи не охоронялися або перестали охоронятися.

Згідно наявних в матеріалах справи доказів, ПАТ «МТС Україна» заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог, посилаючись на наявність укладеного між ним та ТОВ "Стрім-Україна" договору № STR-010114 від 01.01.2014, за умовами якого останній надає відповідачу-1 контент для наповнення Інформаційного комплексу (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п. 3.11. вищезазначеного договору, ТОВ "Стрім-Україна" гарантує, що контент та будь-які вітрини, доступ до яких надається в рамках даного договору, створені, ліцензовані або отримані відповідачем-2 на законних підставах, у тому числі без порушень будь-яких авторських та/або суміжних прав третіх осіб, або являються його власністю, та відповідач-2 має повне право на зберігання, розповсюдження і передачу користувачам послуг зв'язку ПАТ «МТС України» усієї інформації, що міститься у контенті та на вітринах.

Враховуючи вищезазначене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши надані в ході розгляду апеляційних скарг представниками сторін пояснення, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що матеріалами справи підтверджено факт неправомірного використання саме ТОВ "Стрім-Україна" об'єктів авторського права, виключні майнові авторські права на які належать ТОВ "Юніверс Медіа Груп", а відтак оскаржуване рішення підлягає частковому скасуванню. В задоволенні позовних вимог до ПАТ "МТС Україна"необхідно відмовити.

Пунктом "г" частини першої статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) передбачено право суб'єкта авторського права подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій, тобто, стягнення компенсації є альтернативним видом відповідальності.

Відповідно до п. "г" ч. 2 ст. 52 Закону суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

При цьому, чинне законодавство не містить приписів щодо безпосереднього причинного зв'язку між фактом завдання збитків та їх розміром і розміром можливої компенсації.

Так, приписи Цивільного кодексу України та Закону не ставлять розмір компенсації у залежність від кількості використаних об'єктів або їх складових частин (не містять приписів стосовно залежності розміру компенсації), а лише встановлюють право стягнення компенсації, виходячи з самого факту вчинення порушення авторського права. Інші обставини (стосовно систематичності вчинення порушень, їх (його) обсягу, кількості неправомірно використаних об'єктів тощо), в свою чергу, повинні враховуватися судом у визначенні суми компенсації в кожному конкретному випадку, виходячи з меж, встановлених згаданою статтею 52 Закону (від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат).

Аналогічна позиція Вищого господарського суду України викладена, зокрема, в оглядовому листі № 01-06/417/2012 від 04.04.2012 р.

Враховуючи викладені обставини, взявши до уваги позицію Вищого господарського суду України та обставини порушення відповідачем виключних майнових авторських прав, з огляду на спрямованість застосовуваних судом компенсаційних заходів на захист порушеного права, з урахуванням загальних засад цивільного законодавства - справедливості, добросовісності, розумності, колегія суддів вважає обґрунтованим стягнення заявленої позивачем компенсації у розмірі 12180,00 грн., тобто у розмірі 10 мінімальних заробітних плат за допущене порушення, про що вірно зазначив місцевий господарський суд.

Крім того, п. 26 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" роз'яснено, що використання творів та/або об'єктів суміжних прав, - якщо інше не встановлено законом, - допускається лише на підставі передбаченого ст. 1107 Цивільного кодексу України договору щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

Відповідно до п. 27 вищевказаної постанови, особа, що розповсюджує примірники, в яких відображено об'єкти авторського права та/або суміжних прав без дозволу суб'єкта такого права, несе відповідальність за порушення законодавства про авторське право і суміжні права і в тому випадку, коли контрафактну продукцію нею отримано за договором з третіми особами. Господарським судам слід мати на увазі, що поняття контрафактності примірників творів та/або відеограм, фонограм є юридичним, тому питання про контрафактність не можуть ставитися перед експертом.

Пунктом 29 цієї ж постанови звернуто увагу на те, що з огляду на приписи статті 33 Господарського процессуального кодексу України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати, зокрема, те, що позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем; відповідач має довести додержання ним вимог Цивільного кодексу України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору та/або об'єкта суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 Цивільним кодксом України).

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, а також той факт, що судом першої інстанції було залучено на підставі ст. 24 Господарського процесуального кодексу України ТОВ «Стрім-Україна» співвідповідачем , колегія суддів вважає, що вказана процессуальна дія надавала право місцевому господарському суду позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ «Стрім-Україна» 12180,00 грн., задовольнити, як такі, що є обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем-2 у встановленому законом порядку, а відтак оскаржуване рішення підлягає частковому скасуванню з прийняттям у скасованій частині нового рішення. В зв'язку з чим апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги приватного акціонерного товариства "МТС Україна" та товариства з обмеженою відповідальністю "Стрім-Україна" задовольнити частково, а рішення господарського суду м. Києва від 30.06.2015 року по справі № 910/8216/15-г - скасувати частково, а саме п.2 та п.4 резолютивної частини оскаржуваного рішення та прийняти нове рішення, яким:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Стрім-Україна" (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5; код ЄДРПОУ 38973972) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс Медіа Груп" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-А, оф. 139; код ЄДРПОУ 37270009) 12180 (дванадцять тисяч сто вісімдесят) грн. 00 коп. компенсації за порушення виключних майнових прав інтелектуальної власності, судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1948 (одну тисячу дев'ятсот сорок вісім) грн. 80 коп.

У задоволенні позовних вимог до ПАТ "МТС Україна" відмовити.

В решті оскаржуване рішення залишити без змін.

Матеріали справи № 910/8216/15-г повернути до господарського суду м. Києва, якому доручити видачу наказів.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді Л.Л. Гарник

О.М. Остапенко