Рішення

від 22.06.2015 по справі 911/1707/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"22" червня 2015 р. Справа № 911/1707/15

за позовом Приватного орендного сільськогосподарське підприємство «Сидори», с. Сидори, Білоцерківський р-н

до Головного Управління Держземагенства у Київській області, м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кудлай Іван Миколайович.

про визнання наказів незаконним та їх скасування

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників:

позивач - Брязгун К.В. предст. дов. №52 від 11.12.2014;

відповідач - Сомик Т.В. предст. дов. №45 від 07.11.2015;

третя особа - Долід М.В. предст. дов. №1007 від 23.05.2015.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» (позивач) до Головного Управління Держземагентства у Київській області (відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Кудлай Івана Миколайовича про визнання незаконними та скасування наказу Головного Управління Держземагентства у Київській області № 10-2144/15-15-сг від 16.03.2015 року та наказу Головного Управління Держземагентства у Київській області № 10-2142/15-15-сг від 16.03.2015 року.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що земельні ділянки, які спірними наказами надані третій особі в оренду, перебували в користуванні позивача і, у відповідності до статті 33 Закону України «Про оренду землі», по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має преважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк, у зв'язку з чим, відповідач не мав підстав для відмови позивачу у поновленні договору оренди земельної ділянки від 14.06.2011р. № 52.

Крім того, позивач зазначає, що продовжував користуватися земельними ділянками після закінчення строку договору оренди до моменту передання земельних ділянок в оренду третій особі, оскільки протягом одного місяця після закінчення строку договору від відповідача не надходило заперечення у поновленні договору оренди землі то, на думку позивача, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Також, на думку позивача, в порушення ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України відповідачем при надані в оренду третій особі земельних ділянок, не було проведено земельних торгів та не враховано позицію Сидорівської сільської ради щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності.

З огляду на вказані обставини, позивач вважає, що прийняті відповідачем накази № 10-2144/15-15-сг від 16.03.2015 року та № 10-2142/15-15-сг від 16.03.2015 року є незаконними та підлягають скасуванню.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.04.2015 року у справі №911/1707/15 було порушено провадження і призначено до розгляду на 25.05.2015 року та допущено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кудлая Івана Миколайовича.

В судовому засіданні 25.05.2015 року оголошувалась перерва в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України на 01.06.2015 року про що сторони та третя особа повідомлені особисто під розписку в бланку оголошення перерви.

В судовому засіданні 01.06.2015 року було оголошено перерву на 08.06.2015 року про що сторони та третя особа повідомлені особисто під розписку в бланку оголошення перерви.

В судовому засіданні 08.06.2015 року було оголошено перерву на 15.06.2015 року про що сторони та третя особа повідомлені особисто під розписку в бланку оголошення перерви.

В судовому засіданні 15.06.2015 року було оголошено перерву на 22.06.2015 року про що сторони та третя особа повідомлені особисто під розписку в бланку оголошення перерви.

Представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив та просив відмовити у задоволенні позову, з підстав викладених у відзиві.

Присутній в судовому засіданні представник третьої особи проти позовних вимог заперечував, з підстав викладених у запереченнях на позовну заяву.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України , рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та третьою особою.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України , 22.06.2015 року у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників позивача і відповідача та представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог суд,

встановив:

14.06.2011р., між Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області (орендодавцем) та Приватним орендним сільськогосподарським підприємством «Сидори», (орендарем) було укладено договір оренди земельної ділянки № 52, який був зареєстрований управлінням Держкомзему Білоцерківського району, Київської області 24.01.2012 р. за № 322040004002284.

Згідно з п. 2.1 Договору, об'єктом оренди є земельна ділянка, розташована на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, розмір 133,0000 га., цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до п. 3.1, Договір укладено на термін до затвердження порядку проведення земельних торгів, але не більше одного року. Відповідно до Договору після закінчення строку, на який було укладено цей Договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов'язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення Договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 2 місяці до закінчення строку дії Договору, повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

26.12.2012 року позивач подав до Білоцерківської РДА лист з проханням продовжити термін дії Договору. 25.01.2013 року Білоцерківська РДА дала відповідь, що, згідно ст. 122 Земельного кодексу України, передача земель сільськогосподарського призначення державної власності для всіх потреб здійснює Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, а саме Управління земельних ресурсів в Білоцерківському районі.

14.03.2013 року позивач подав до Управління Держкомзему Білоцерківського району в Київській області лист з проханням надати дозвіл на продовження договору оренди землі. У відповіді від Держкомзему Білоцерківського району в Київській області було запропоновано звернутися до Головного управляння Держземагентства в Київській області.

29.11.2013 року вище вказана земельна ділянка, але з змінами у площі та кадастровими номерами, відповідачем була передана для ведення фермерського господарства та підписано два договори оренди землі площею 64,4776 га, та 82,1223 га з Фощаном Василем Івановичем, які були зареєстровані в реєстрі речових прав на нерухоме майно та діяли до 19.02.2015 року, коли Фощан В.І. підписав договори про розірвання вищевказаних договорів оренди землі.

24.12.2013 року позивач звернувся до Головного Управління Держземагентства у Київській області з клопотанням про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки № 52 від 10.06.2011 року.

Відповідач листом від 31.12.2013 року № 08-03/13247 повідомив позивача про виявлені недоліки, на підставі яких було відмовлено у поновленні договору оренди земельної ділянки.

Позивач, у свою чергу, факт отримання даного листа заперечував та зазначив, що продовжував користуватися земельними ділянками після закінчення строку договору оренди до моменту передання земельних ділянок в оренду третій особі, оскільки протягом одного місяця після закінчення строку договору заперечень у поновленні договору оренди землі від відповідача не надходило, як це передбачено ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а отже, на думку позивача, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором .

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що 05.07.2012 року прийнято Закон України «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону» № 5077-VI, який набрав чинності 19.08.2012 року. Даним Законом внесено зміни до Земельного кодексу України, а саме: у новій редакції викладено статті 135-139 цього кодексу та законодавчо врегульовано порядок проведення земельних торгів (аукціонів). Таким чином, тимчасові договори оренди землі сільськогосподарського призначення державної власності, які укладені з районними державними адміністраціями до врегулювання процедури проведення земельних торгів (аукціонів) втратили свою чинність, з дати набрання чинності вищевказаного Закону, тобто з 19.08.2012. Також з вище вказаних причин неможлива зміна умов тимчасових договорів оренди землі сільськогосподарського призначення державної власності, та поновлення таких договорів є неможливим, оскільки останні укладені до врегулювання процедури проведення земельних торгів (аукціонів).

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що продовження землекористування позивачем земельними ділянками після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону» є незаконним.

До того ж, в ст. 33 Закону України «Про оренду землі» не передбачено автоматичного поновлення договору оренди землі, а реалізація визначеного законом переважного права орендаря на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін можлива лише за наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування та потребує додержання порядку, передбаченого законодавством для укладення договорів оренди землі (Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами, пленум Вищого Господарського суду від 01.01.2010 р.). Таким чином, твердження позивача щодо відсутності письмових заперечень відповідача протягом одного місяця, відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», та автоматичне продовження договору оренди земельної ділянки не відповідають дійсності.

Крім того, позивач не надав доказів, що протягом 2014 року земельні ділянки використовувало Приватне орендне сільськогосподарське підприємство «Сидори» та не спростував того, що фактично на момент звернення позивача з клопотанням до відповідача про продовження терміну дії договору оренди № 52 від 10.06.2011 року, земельні ділянки вже перебували в оренді Фощана В.І.

З огляду на вказані обставини, твердження позивача про те, що він продовжував користуватися земельними ділянками до моменту передання земельних ділянок в оренду третій особі є хибними.

Позивач у своїй позовній заяві також зазначає, що наказ Головного Управління Держземагентства у Київській області № 10-2144/15-15-сг від 16.03.2015 року та наказ Головного Управління Держземагентства у Київській області № 10-2142/15-15-сг від 16.03.2015 року, підлягають скасуванню, аргументуючи це порушенням процедури передачі земельних ділянок в оренду третій особі, що полягало у не проведенні земельних торгів (аукціону).

Втім, суд не погоджується з таким твердженням позивача з огляду на наступне.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений ст.123 Земельного кодексу України.

Частиною 2 ст. 123 Земельного кодексу України визначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Судом встановлено, що Кудлай І.М. звернувся з клопотанням до Головного управління Держземагентства у Київській області про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 82,1223 га, та 64,4776 га, на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського району, для ведення фермерського господарства, із земель запасу сільськогосподарського призначення. В клопотанні зазначено орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До клопотання долучені викопіювання із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки, копія паспорту та ідентифікаційного коду.

Згідно до ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є вичерпним.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою , третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно п. 15 ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Суд встановив, що наказом Головного Управління Держземагентства у Київській області № 10-2144/15-15-сг від 16.03.2015 року та наказом Головного Управління Держземагентства у Київській області № 10-2142/15-15-сг від 16.03.2015 року, Кудлаю І.М. надано в оренду земельні ділянки для ведення фермерського господарства .

Твердження позивача, що відповідач надав земельну ділянку особі, яка не має досвіду роботи та відповідної освіти в галузі сільського господарства спростовуються матеріалами справи, зокрема, дипломом бакалавра за напрямком підготовки «зооінженера», дипломом кандидата сільськогосподарських наук, дипломом доктора сільськогосподарських наук за напрямком підготовки «технологія виробництва продуктів тваринництва» та трудовою книжкою з досвідом робити в сільському господарстві громадянина Кудлай І.М.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що підстав для відмови Кудлаю І.М. у наданні в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства не було, а тому Головним управлінням Держземагентства у Київській області правомірно було видано наказ № 10-2144/15-15-сг від 16.03.2015 року та наказ № 10-2142/15-15-сг від 16.03.2015 року, якими надано в оренду земельні ділянки площею 82,1223 га та 64,4776 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області для ведення фермерського господарства.

Щодо посилання представника ПОСП «Сидори» на не врахування відповідачем позиції Сидорівської сільської ради, щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності, то судом встановлено, що Сидорівська сільська рада не заперечувала проти надання Кудлаю І.М. в оренду земельні ділянки для ведення фермерського господарства площею 82,1223 га та 64,4776 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Сидорівської сільської ради, Білоцерківського району, Київської області та погодила два акти перенесення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон від 23.02.2015 року, на яких проставлені печатки Сидорівської сільської ради та підписи сільського голови Балановського О.В. Дані акти є додатками технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, позивачем не доведено обставини порушення його права користування земельною ділянкою, у зв'язку з виданням наказів Головного управління у Київській області № 10-2144/15-15-сг від 16.03.2015 року та № 10-2142/15-15-сг від 16.03.2015 року, а отже відповідачем не порушуються права позивача пов'язані з передачею земельної ділянки третій особі.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відповідач жодним чином не порушує права та інтереси позивача, а отже в позові слід відмовити у повному обсязі з підстав його необгрунтованості.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача у справі.

Керуючись ст. 124 Конституції України , ст.ст. 32-34 , 43 , 82-84 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд,-

вирішив:

В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Дата підписання повного тексту рішення: 03.07.2015р.

Суддя О.В. Щоткін