Постанова

від 30.06.2015 по справі 904/916/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2015 року Справа № 904/916/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Кощеєва І.М. ( доповідач ),

суддів: Євстигнеєва О.С., Бахмат Р.М.

секретар судового засідання Назаренко С.Г.

Представники сторін:

від позивача: Хандога В.В. представник, довіреність б/н від 05.05.15;

від відповідача: Володько О.О. представник, довіреність № 24-5-03 від 26.12.14;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю " Ітератор-11"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2015 року,

прийнятого за результатами розгляду справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітератор-11", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп

Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м. Дніпропетровськ

про стягнення 270 017 грн. 99 коп.

2. Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський

трубопрокатний завод" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2015 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітератор-11", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський

трубопрокатний завод", м. Дніпропетровськ

про стягнення 270 017 грн. 99 коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ітератор-11" звернулося до господарського суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просило стягнути з Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" заборгованість в розмірі 270 017 грн. 19 коп., з яких: 119 195 грн. 00 коп. - сума основного боргу, 16 987 грн. 74 коп. - пеня, 1 812 грн. 42 коп. - 3% річних, 16 712 грн. 51 коп. - збитки від інфляцій, 115 310 грн. 32 коп. - курсова різниця, відповідно до умов договору поставки № 511140860 від 07.05.14р.

Ршенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2015 р. ( Суддя Рудь І. А. ) по справі № 904/916/15 позов задоволено частково - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітератор-11" - 119 195 грн. 00 коп. основного боргу, 1 812 грн. 42 коп. 3% річних, 16 712 грн. 51 коп. інфляційних втрат, 2 754 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

Приймаючи рішення, господарський суд виходив з доведеності обставин неналежного виконання Відповідачем умов Договору з оплати поставленого товару. Водночас, суд не знайшов підстав для задоволення заяви Відповідача про розстрочку виконання рішення суду з підстав не підтвердження складного фінансового становища підприємства та не надання доказів на підтвердження обставин, які б ускладнювали виконання рішення або робили його неможливим.

Не погодившись з вказаним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Ітератор-11" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на те, що судом не повністю з'ясовані обставини, які мають значення для справи; обставини, які суд вважав з'ясованими, є недоведеними; висновки суду не відповідають обставинам справи, просило рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2015 р. по справі № 904/916/15 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення курсової різниці на суму 115 310 грн. 32 коп. - скасувати. Прийняти по справі нове рішення, яким стягнути з Відповідача курсову різницю на суму 115 310 грн. 32 коп.

У поданій скарзі йдеться про те, що відсутність укладених сторонами додаткових угод до Договору поставки, які було неможливо укласти через порушення умов Договору поставки з боку Відповідача та невиконання Відповідачем обов'язкових вимог щодо повідомлення Позивача про день сплати грошових коштів, не може бути підставою для відмови у стягненні з Відповідача курсової різниці, оскільки її сплата Відповідачем передбачена умовами Договору поставки. Відсутність додаткових угод із визначенням суми платежу є наслідком невиконання зобов'язань з боку Відповідача і жодним чином не впливає на можливість визначення розміру курсової різниці на підставі даних НБУ щодо офіційних курсів валют і не звільняє Відповідача від сплати заборгованості у повному розмірі відповідно до умов Договору поставки.

У відзиві на апеляційну скаргу, Відповідач просить суд в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Ітератор-11» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2015 р. по справі № 904/916/15 - відмовити, оскільки при зміні будь-яких умов договору, в тому числі при зміні ціни Товару у зв'язку зі зміною курсової різниці, Позивач та Відповідач повинні були укласти додаткову угоду до Договору. Ніяких додаткових угод укладено між сторонами по справі не було, тому нарахування Позивачем курсової різниці здійснюється з порушенням умов п. 4.2. Договору, у зв'язку з чим вимога про стягнення курсової різниці не підлягає задоволенню.

Також, до суду також надійшла апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" в якій скаржник просить суд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2015 року по справі № 904/916/15 - скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву Відповідача ПАТ «ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД» про розстрочку виконання рішення строком на три місяці.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги заявник зазначає на тому, що приймаючи рішення по справі, суд не врахував фінансовий стан Відповідача на момент прийняття рішення та неспроможність його виконання, що свідчить про неповне з'ясування судом всіх обставин справи та порушення норм процесуального права.

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги Відповідача.

Розпорядженнями секретаря судової палати від 21.05.2015 р. у зв'язку з перебуванням суддів Євстигнеєва О.С. та Бахмат Р. М. - членів постійно діючої колегії суддів, визначеної визначеної рішенням зборів суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 року № 1, у відпустці, визначена для розгляду справи колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєва І.М. ( доповідач ), суддів Вечірко І.О., Чус О.В.

Ухвалами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.05.2015 р. у справі № 904/916/15, колегією суддів у складі: головуючого судді Кощеєва І.М. (доповідач), суддів Вечірко І.О., Чус О.В. апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕРАТОР-11" та Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" прийнято до розгляду, який було призначено на 09.06.2015 р.

Розпорядженням секретаря судової палати від 08.06.2015 р., у зв'язку з виходом на роботу судді Бахмат Р. М. - члена постійно діючої колегії суддів, визначеної визначеної рішенням зборів суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 року № 1, визначена для розгляду справи колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєва І.М. ( доповідач ), Вечірко І.О., Бахмат Р. М.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 р. у справі № 904/916/15, колегією суддів у складі: головуючого судді Кощеєва І.М. (доповідач), Вечірко І.О., Бахмат Р. М. розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕРАТОР-11" та Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" відкладено на 30.06.2015 р.

Розпорядженням секретаря судової палати від 26.06.2015 р., у зв'язку з виходом на роботу судді Євстигнеєва О.С. - члена постійно діючої колегії суддів, визначеної визначеної рішенням зборів суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 року № 1, визначена для розгляду справи колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєва І.М. ( доповідач ), Євстигнеєва О.С. , Бахмат Р. М.

Від Позивача надійшло клопотання про надання апеляційному суду додаткових пояснень по справі та нових доказів, які були ним отримані вже після звернення із апеляційною скаргою. Так, Позивач зазначає, що в період після звернення до суду із апеляційною скаргою було проведено службове розслідування обставин того, яким саме чином здійснювалось повідомлення Відповідача про зміну Позивачем ціни за одиницю Товару, його загальної вартості та розміру відповідного платежу згідно з умовами Договору поставки. Позивач вказує на те, що отримав докази направлення повідомлень Позивача на електронну адресу Відповідача від свого провайдера тільки 23.06.2015 p., тобто вже після винесення рішення судом першої інстанції. Отже ці докази Позивач не міг подати суду з причин, що не залежали від нього.

У судовому засіданні 30.06.2015 р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційних скарг, доводи, викладені у відзивах на апеляційні скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітератор-11" та Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" не підлягають задоволенню, в силу наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.05.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ітератор-11" ( Постачальник ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод " ( Покупець ) укладений договір поставки № 511140860 (надалі - Договір), у відповідності до умов, викладених в розділах якого, Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію матеріально-технічного призначення, в подальшому - товар. Найменування, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, ціна, умови і строки поставки товару вказані в Специфікації №1 (Додаток №1),до Договору, що є невід'ємною його часткою (п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору ціна товару, що поставляється за цим Договором, визначається в гривнах і вказана в Специфікації № 1 ( Додаток № 1) до Договору. Ціна товару не включає ПДВ, порядок нарахування якого встановлений Податковим Кодексом України.

Згідно до п. 2.3 Договору загальна вартість товару складає 238 390 грн. 00 коп. ( в тому числі ПДВ - 39 731 грн. 67 коп.), що еквівалентно 14 927,36 євро при валютному курсі продажу євро до гривні рівному 15,97.

За умовами п. 3.2 Договору термін постачання товару складає 60 календарних днів з дати здійснення передплати Покупцем згідно п.4.1.1 Договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору оплата товару Покупцем здійснюється шляхом перерахування безпосередньо на рахунок Постачальника грошових коштів в два етапи: І етап - попередня оплата у розмірі 50% від загальної вартості товару (п.2.3 Договору) - 119 195 грн. 00 коп. з ПДВ, в тому числі ПДВ 19 865 грн. 83 коп. ( п.4 .1.1 ); II етап - 50% вартості товару - 119 195 грн. 00 коп. з ПДВ в тому числі 19 865 грн. 83 коп. - оплачується покупцем протягом 20-ти календарних днів з дати постачання товару ( п. 4.1.2. ).

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

На виконання умов Договору та Специфікації Постачальник поставив Покупцю товар належної якості та в узгодженій кількості на загальну суму 238 390 грн. 00 коп., який був прийнятий Відповідачем, що підтверджується видатковими накладними: № 447 від 01.07.14р. на суму 100 423 грн. 98 коп.; № 465 від 03.07.14 р. на суму 37 669 грн.99 коп.; № 498 від 16.07.14 р. на суму 49 619 грн. 18 коп.; № 556 від 05.08.14 р. на суму 32 971 коп. 80 коп.; № 563 від 07.08.14 р. на суму 17 705 грн. 02 коп. ( а. с. 21-25 ).

Покупець в порушення взятих на себе зобов'язань, вартість поставленого товару оплатив частково, перерахувавши 29.05.14 р. на рахунок Позивача в порядку п. 4.1.1 Договору передплату в сумі 119 195 грн. 00 коп., у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед Позивачем у розмірі 119 195 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 4.2 Договору, у зв'язку з тим, що товар виготовляє іноземний виробник та у разі зміни валютного курсу продажу євро/грн. за даними НБУ більше ніж на 1,5 % на попередній день до дати здійснення відповідно платежу по відношенню до базового курсу, вказаному в п. 2.3 Договору, сторони домовились про те, що Постачальник в односторонньому порядку переглядає загальну вартість товару у сторону збільшення або у сторону зменшення такої вартості у залежності від того, в яку сторону відбувається зміна курсу, а також змінює ціну за одиницю товару, загальну вартість товару та розмір платежу за кожним етапом. Зміни фіксуються шляхом підписання Додаткових угод до договору.

Сума, що підлягає оплаті визначається за формулою, вказаною в п. 4.2 Договору.

Підставою для зміни ціни за одиницю товару, його загальної вартості та розміру відповідного платежу є письмове повідомлення (факсом, засобами електронної пошти) Постачальником в односторонньому порядку, в якому вказуються нова ціна товару, його загальна вартість та новий розмір платежу за відповідним етапом, яке постачальник надає покупцю не пізніше 11:00 дня сплати грошових коштів за відповідним етапом. Про день сплати грошових коштів за відповідним етапом Покупець зобов'язаний повідомити

постачальника за один робочий день до дня такої сплати у письмовій формі.

Згідно розрахунку Позивача курсова різниця станом на 27.02.15 р. складає 115 310 грн. 32 коп.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із посиланням на положення ст. 625 Цивільного кодексу України, Позивач нарахував додатково до суми основного боргу - 3 % річних в розмірі 1 812 грн. 42 коп. за період з 28.08.2014 р. по 28.02.2015 р. та інфляційне збільшення в розмірі 16 712 грн. 51 коп. за період з вересня 2014 р. по січень 2015 р.

З урахуванням умов п. 4.1.2 Договору, строк оплати поставленого Позивачем товару є таким, що настав 27.08.2014 р.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно розрахунку Позивача, здійсненого на підставі п. 7.5 Договору загальна сума нарахованої пені за період з 28.08.2014 р. по 28.02.2015 р. складає 16 987 грн. 74 коп.

У п. 7.5 Договору сторони узгодили, що в разі невчасного здійснення розрахунків за цим договором, Покупець виплачує Постачальнику пеню в розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Так, згідно ч. ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" також визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за просторочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Таким чином, у законі йдеться про чітко визначений розмір пені, який мають визначити сторони у договорі. Натомість, з умов Договору (п. 7.5.) вбачається, що сторонами визначений граничний, а не конкретний розмір пені.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстави для стягнення пені з Відповідача відсутні, оскільки фактично її розмір Договором не врегульований. Тому, позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.

Враховуючи неналежне виконання Відповідачем своїх зобов"язань за договором, приписи ст. ст. 525, 526, 530, 903 ЦК України та умови договору, колегія суддів погоджується з висновком попередньої інстанції про стягнення з Відповідача - 119 195 грн. 00 коп. основного боргу, 1 812 грн. 42 коп. - 3% річних, 16 712 грн. 51 коп. інфляційних втрат.

Обгрунтованою є відмова місцевого суду в задоволені позовних вимог пов'язаних зі стягненням з Відповідача нарахованої Позивачем курсової різниці у розмірі 115 310 грн. 32 коп., оскільки умовами п. 4.2 Договору чітко визначений порядок фіксування сторонами зміни ціни товару (шляхом укладання Додаткових угод), а також порядок повідомлення постачальником покупця про зміну ціни товару.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування ( ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Господарським судом встановлено і матеріалами справи підтверджено факт неподання Позивачем до суду першої інстанції доказів на підтвердження узгодження сторонами зміни ціни товару в порядку, визначеному п. 4.2 Договору.

В апеляційного господарського суду відсутні підстави для прийняття поданих Позивачем до апеляційної інстанції додаткових доказів з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття ( п. 9 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України").

Наведені Позивачем в клопотанні обставини неможливості подання додаткових доказів до суду першої інстанції пов'язані із тим, що представник Позивача, який складав позовну заяву і представляв інтереси Позивача в суді першої інстанції, не був штатним працівником Позивача і йому не були відомі певні обставини - не є поважними щодо прийняття додаткових доказів судом апеляційної інстанції.

Твердження Позивача викладені в апеляційній скарзі про неможливість укласти додаткові угоди через порушення умов Договору поставки з боку Відповідача та невиконання Відповідачем обов'язкових вимог щодо повідомлення Позивача про день сплати грошових коштів, не відповідають дійсності, оскільки умовами договору встановлений строк виконання Відповідачем зобов'язань стосовно кінцевої оплати вартості товару ( протягом 20-ти календарних днів з дати постачання товару - п. 4.1.2. договору ).

З огляду на наведене, викладені в апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕРАТОР-11" заперечення колегія суддів вважає такими, що не містять під собою правових підстав для її задоволення та часткового скасування рішення суду першої інстанції.

Водночас, колегія суддів не вбачає підстав і для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" в якій скаржник просить суд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2015 року по справі № 904/916/15 - скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву Відповідача ПАТ «ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД» про розстрочку виконання рішення строком на три місяці.

Так, з оскаржуваного рішення господарського суду вбачається, що підставою для відмови в задоволені заяви Відповідача про розстрочку виконання рішення суду стало те, що заява не містить будь-яких доказів, які б підтверджували саме неможливість чи ускладнення виконання рішення у даній справі, а складне фінансове становище саме по собі не є тим випадком, за наявності якого можливе надання розстрочки. Окрім того, Відповідачем був наданий звіт про фінансовий стан на v31.12.2014 р., тоді як заяву про розстрочку виконання рішення суду

Відповідачем подану у квітні 2015 р. Таким чином, на час прийняття рішення у справі Відповідачем не було підтверджено складне фінансове становище підприємства та не було надано доказів на підтвердження обставин, які б ускладнювали виконання рішення або робили його неможливим.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити його виконання. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо ( п. 7.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів").

Отже, розстрочка виконання рішення суду можлива у виняткових випадках у разі наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Фінансовий стан Відповідача на момент прийняття рішення та неспроможність його виконання не є обставиною, від якої може залежати рішення суду, оскільки така обставина умовами Договору поставки передбачена не була. Тому твердження Відповідача про неповне з'ясування судом всіх обставин справи, що стосуються фінансового стану Відповідача, та порушення у зв'язку з цим норм процесуального права, є безпідставним.

Будь-яких доказів наявності передбачених законом конкретних обставин, які б зумовлювали необхідність розстрочення виконання рішення, Відповідач суду не надав.

Враховуючи наведене, з врахуванням інтересів Позивача, з огляду на існування заборгованості Відповідача протягом певного часу, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Відповідача про розстрочення виконання рішення суду.

Доводи апеляційної скарги Відповідача не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та не спростовують належно встановлених судом обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Відповідача без задоволення.

Керуючись ст. ст. 101-103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕРАТОР-11" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2015 р. у справі № 904/916/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Постанова складена у повному обсязі 03.07.2015 року

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.С. Євстигнеєв

Суддя Р.М. Бахмат