Постанова

від 05.09.2011 по справі 28/5005/6642/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2011 року Справа № 28/5005/6642/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді : Орєшкіної Е.В. (доповідач)

суддів: Пруднікова В.В., Мороза В.Ф.,

секретар судового засідання: Лазаренко П.М.,

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність 1/2011 від 18.05.2011 року,

від відповідача-1: ОСОБА_2, довіреність №100 від 08.02.2011 року,

від відповідача-2: ОСОБА_3, довіреність б/н від 06.06.2011 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування»на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2011 року у справі №28/5005/6642/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос-Крим», м.Дніпропетровськ

до відповідача-1: приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування», м.Київ,

відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка», с.Орловщина, Новомосковський район, Дніпропетровська область

про стягнення 373 251 грн. 61 коп.

В С Т А Н О В И В:

В травні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Лотос-Крим»(далі по тексту ТОВ «Лотос-Крим») звернулось з позовною заявою до господарського суду Дніпропетровської області про стягнення на свою користь: з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування»(далі по тексту ПАТ «СК«Альфа Страхування») страхового відшкодування в розмірі 365261грн.31коп.; з товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка»(далі по тексту ТОВ «Ніка») 7 990 грн. 30 коп. різниці між фактичним розміром збитків і страховим відшкодуванням; та покладення на відповідачів понесених судових витрат по справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2011року у справі №28/5005/6642/2011 (суддя Манько Г.В.) позов задоволено; стягнуто з ПАТ «СК«Альфа Страхування»на користь ТОВ «Лотос-Крим»страхове відшкодування в сумі 365 261 грн. 31 коп., 3652 грн. 61 коп. витрат по сплаті державного мита, 230грн.09 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з ТОВ «Ніка»на користь ТОВ «Лотос-Крим»різницю між фактичним розміром збитків і страховим відшкодуванням в сумі 7 990грн.30грн., 79 грн. 90 коп. витрат по сплаті державного мита, 5 грн. 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ «СК «Альфа Страхування»подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2011 року у справі №28/5005/6642/2011 частково скасувати та припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача-1 на користь позивача страхового відшкодування.

Скаржник зазначає, що:

- оскільки між позивачем та відповідачем-1 не існували матеріальні правовідносини щодо стягнення страхового відшкодування, відповідачем-1 права позивача не порушувались;

- між сторонами (позивачем та відповідачем-1) відсутній предмет спору, що відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України є підставою для припинення провадження у справі в частині позовних вимог відносно відповідача-1;

- в оскарженому рішенні місцевий господарський суд встановив безпідставність відмови відповідачем-1 у виплаті страхового відшкодування відповідачу-2, з чим скаржник погодитись не може, оскільки підставою для такої відмови стало віднесення події, яка могла б бути кваліфікована як страховий випадок, до виключень з переліку страхових випадків, передбачених підпунктом и) п.6.1.15 договору страхування №067.0258645.122 від 26.08.2010 року, укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-2.

Позивач та відповідач-2 проти вимог, викладених в апеляційній скарзі, заперечують, просять Дніпропетровський апеляційний господарський суд залишити її без задоволення, рішення місцевого господарського суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між ТОВ «Лотос-Крим»та ТОВ «Ніка»укладений договір №01111012Д від 01.11.2010 року (далі по тексту договір-1), предметом якого є організація експедитором (відповідачем-2 у справі) від свого імені або з залученням третіх осіб та за рахунок клієнта (позивача у справі) перевезення вантажів останнього автомобільним транспортом по території України у міському, приміському й міжміському сполученні до пункту призначення з передаванням вантажу особі, яка має право на його одержання.

Згідно п.1.1 договору-1 експедитор в інтересах клієнта виконує пов'язані з перевезення транспортно-експедиційні операції: розроблення маршруту перевезення; пошук транспортного засобу, експедитора; організація забезпечення відправлення та одержання вантажу; інші операції, пов'язані з перевезенням.

Послуги надаються на підставі заявки, в якій визначаються характеристики вантажу, вантажовідправник, вантажоодержувач, адреса розвантаження, маршрут, тип і кількість транспортних засобів, інструкція з кріплення, дата та час подачі транспортних засобів, інші умови (п.2.1 договору-1).

Заявки на перевезення вантажу клієнта, узгоджені сторонами, регулюють взаємини сторін щодо кожного окремого доручення на перевезення і є невід'ємною частиною договору (п.1.4 договору-1).

До обов'язків експедитора, згідно п.3 договору-1 входить:

- забезпечення подання транспортного засобу під завантаження в узгоджені сторонами строки і в стані, в усіх відношеннях придатному для автомобільних перевезень (відповідно до санітарних, технічних,гігієнічних та інших. вимог) вантажу з урахуванням вимог заявки, типу вантажу, а також норм законодавства України та держав призначення, транзиту;

- розроблення оптимальних транспортних маршрутів і організація перевезення вантажів у відповідності з умовами заявок, а також повідомлення представника клієнта про вірний номер транспортного засобу, який буде подано для завантаження;

- інформування клієнта про рух та місцезнаходження транспортного засобу; негайне інформування клієнта про затримки транспортних засобів, пошкодження, нестачі вантажу і чітке дотримування інструкцій клієнта;

- нести повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу, в тому числі відповідальність за повну та/або часткову втрату чи пошкодження вантажу до моменту передачі вантажоодержувачу, а також за своєчасну доставку вантажу.

Експедитор несе повну відповідальність за всі дії третіх осіб, залучених ним для виконання заявок клієнта, в тому числі водіїв, приватних перевізників та інших осіб, в тому числі відповідальність за повну та/або часткову втрату чи пошкодження вантажу (п.3.1.8 договору-1).

Експедитор зобов'язаний забезпечити належним чином оформлення передачі вантажу в цілості та схоронності вказаному в заявці вантажоодержувачу з відміткою (підпис та печатка) про дату отримання вантажу (п.3.1.10 договору-1).

Згідно заявки ТОВ «Лотос-Крим»№6/12 до договору-1, підписаної представником ТОВ «Ніка»та скріпленої його печаткою (а.с.20), експедитор мав організувати перевезення вантажу клієнта (засобів особистої гігієни в кількості 33 палети) за маршрутом: місце завантаження -Київська обл., с.Чайки, вул. Антонова, 1-А; вантажовідправник -ТОВ «Кімберлі Кларк»; дата завантаження - 20.12.2010року; місце вивантаження - АР Крим, м.Севастополь, вул.Отрадна, 15/3; вантажоодержувач -ТОВ «Лотос-Крим»; дата вивантаження - 22.12.2010 року. В заявці також зазначені відомості про автомобіль: НОМЕР_1 з напівпричепом д/н НОМЕР_2 під керування водія ОСОБА_4.

20.12.2010 року вищезазначений автомобіль прибув за адресою: Київська обл., с.Чайки, вул. Антонова, 1-А, де був завантажений товаром ТОВ «Кімберлі Кларк»згідно з товарно-транспортною накладною №100/25543 від 20.12.2010 року та доданими до неї видатковими накладними №37157689 від 20.12.2010 року на суму 69 671 грн. 05 коп. та №37157690 від 20.12.2010 року на суму 303 580 грн. 56 коп. (а.с.21-23).

Позивач посилається на ті обставини, що в порушення умов договору-1 22.12.2010 року та в наступні дні товар до місця вивантаження експедитором не був доставлений та не був переданий ТОВ «Лотос-Крим», в зв'язку з чим йому завдані збитки в сумі 373 251 грн. 61 коп., які складають вартість товару, що мав бути перевезений за заявкою №6/12, відповідальність за які згідно з договором-1 несе ТОВ «Ніка»як експедитор.

ТОВ «Лотос-Крим»пред'явлено ТОВ «Ніка»претензію за вих.№03/01 від 10.01.2011 року про відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням договору-1, в розмірі 373 251 грн. 61 коп., на яку отримано лист-відповідь відповідача-2 за вих. №12/01/11 від 12.01.2011 року, у якому ТОВ «Ніка»повідомило, що:

- 26.08.2010 року між ним та ПАТ «СК «Альфа Страхування», укладений договір добровільного страхування відповідальності експедитора при здійсненні перевезень вантажів наземним транспортом №067.0258645.122 від 26.10.2010 року, предметом якого є майнові інтереси страхувальника (відповідача-2 у справі), пов'язані з його відповідальністю при здійснені перевезення вантажів, та яким на страхування прийнято відповідальність експедитора за втрату чи пошкодження вантажу;

- в зв'язку із зникненням вантажу, що належить позивачу, настав страховий випадок за вищезазначеним договором страхування, тому 23.12.2010 року ТОВ «Ніка»звернулось до відповідача-1 із заявою про його настання, 11.01.2011 року з доповненнями до цієї заяви з доданням документів, яких не вистачало для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування; до вирішення цього питання відповідач-2 не може визнати себе відповідальним за спричинені збитки та відшкодувати їх позивачу за умовами договору страхування;

- представник ТОВ «Ніка»звернувся до Залізничного РВ СМУ ГУ МВС України (м. Сімферополь) із заявою по факту зникнення вантажу;

- 28.12.2010 року слідчим Залізничного РВ СМУ ГУ МВС України лейтенантом міліції ОСОБА_5 винесена постанова про порушення кримінальної справи по факту шахрайства за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.190 Кримінального кодексу України, якій присвоєний №11005040855.

Позивач зазначає, що за вищевказаних обставин було вчинено злочин, а саме незаконне заволодіння майном, що належить ТОВ «Лотос-Крим». Відповідно до умов договору-1 відповідальність за спричинені збитки має нести ТОВ «Ніка»як експедитор, яка, в свою чергу, застрахована ПАТ «СК «Альфа Страхування», чим і обґрунтовані вимоги до відповідача-1 щодо стягнення з нього на користь позивача суми страхового відшкодування за договором страхування.

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ «Ніка»та ПАТ «СК «Альфа Страхування»укладений договір страхування №067.0258645.122 від 26.08.2010року (далі по тексту договір-2), предметом якого є майнові інтереси страхувальника (відповідача-2 у справі), що не суперечать закону, пов'язані з його відповідальністю при здійсненні перевезення вантажів на умовах Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 року зі змінами та доповненнями, внесеними Протоколом від 05.07.1978 року; обов'язком страхувальника в порядку, встановленому цивільним законодавством, відшкодувати збитки, нанесені третім особам внаслідок використання засобів наземного транспорту для перевезення вантажів. При цьому треті особи -це будь-які юридичні або фізичні особи, крім страховика (відповідача-1 у справі) та страхувальника.

Згідно п.2.1. договору-2 страховий ризик - це певна подія, на випадок якої здійснюється страхування, що має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховими випадками є події, що сталися внаслідок страхових ризиків, обраних страхувальником та зазначених у пункті 2.2 договору-2, що відбулися у строк з 30.08.2010 року по 29.08.2011 року і в місці дії (Україна, СНД) договору-2 та з настанням яких виникає зобов'язання страховика здійснити виплату страхового відшкодування третім особам . На страхування прийнята відповідальність експедитора, в тому числі, за повну (часткову) втрату вантажу чи його пошкодження (п.п.2.2, п.2.2.1 договору-2).

Листом за вих. №0912-03 ВВ від 03.03.2011 року відповідач-1 повідомив відповідача-2 про отримання 23.12.2010 року заяви ТОВ «Ніка»про настання події, що має ознаки страхової, яка сталася 22.12.2010 року за договором-2 та про відмову у виплаті страхового відшкодування за даним випадком з посиланням на п.6.1.15 договору-2, відповідно до якого страхова компанія не несе відповідальність по виплаті страхового відшкодування по претензіях, що виникли через видачу вантажу неправомірному одержувачу (такі обставини є виключенням із страхових випадків).

З огляду на викладене позивач, посилаючись на ст.ст.173, 175, 224 Господарського кодексу України, ст.1194 Цивільного кодексу України, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення на свою користь страхового відшкодування з відповідача-1, а в частині різниці між фактичними збитками та розміром страхового відшкодування за договором-2 -з відповідача-2.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (п.1 ст.626 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України).

Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (п.1 ст.510 Цивільного кодексу України).

Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом (п.1 ст.520 Цивільного кодексу України).

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ст.224 Господарського кодексу України).

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (ст.1194 Цивільного кодексу України).

Зобов'язаною стороною нести матеріальну відповідальність за збереження вантажу, в тому числі за повну та/або часткову його втрату з моменту прийняття до перевезення за заявкою №6/12 до моменту передачі вантажоодержувачу за договором-1 є відповідач-2, який має відшкодувати збитки позивачу, оскільки ним не подано доказів належного виконання умов договору-1 щодо доставки спірного вантажу. Однак договором-2 передбачено, що з настанням страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування третім особам (в даному випадку позивачу у справі).

В рішенні Верховного Суду України від 03.06.2009 року зазначено, що за змістом ст. 1194 Цивільного кодексу України питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування; у разі відсутності такої згоди за її заявою до субсидіарної відповідальності залучається страховик.

Пунктом 8.8 договору-2 передбачено, що страхувальник не повинен визнавати себе відповідальним, не сплачувати відшкодування, не визнавати частково або повністю вимоги, що пред'явлені йому в зв'язку з страховим випадком, не приймати на себе будь-яких прямих та непрямих зобов'язань по врегулюванню таких вимог без згоди страховика, крім випадків, коли обов'язок страхувальника виконати вимоги прямо випливає з закону або на підставі рішень компетентних органів, які є обов'язковими для виконання на території країни, де стався або був виявлений збиток.

Посилаючись на вказаний пункт договору-2 листом за вих.№06/05/11 від 06.05.2011 року (а.с.51) відповідач-2 заявив позивачеві про необхідність залучити до субсидіарної відповідальності страховика (відповідача-1).

Відповідачем-2 належними доказами, що містяться в матеріалах справи, доведено вчинення всіх необхідних дій, визначених договором-2 при настанні події, що мала ознаки страхового випадку та сталася 22.12.2010 року, для кваліфікації цієї події як страхового випадку та виплати страховиком страхового відшкодування.

Згідно п.10.6 договору-2 рішення про виплату чи відмову у виплаті страхового відшкодування приймається страховиком протягом 10 робочих днів після одержання від страхувальника всіх належним чином оформлених документів, зазначених в договорі.

Прийняття рішення про виплату страхового відшкодування оформлюється страховим актом (п.10.6.1 договору-2).

Страховик здійснює виплату страхового відшкодування протягом 10 робочих днів з дня підписання страхового акту (п.10.6.2 договору-2).

Виплата страхового відшкодування здійснюється в валюті сплати страхових внесків. Днем виплати вважається день списання коштів з поточного рахунку страховика (п.10.6.3 договору-2).

Листом за вих.№0912-03ВВ від 03.03.2011 року (а.с.45) відповідачем-1 відмовлено відповідачу-2 у виплаті страхового відшкодування за договором-2 з посиланням на відсутність на те правових підстав.

На вимогу Дніпропетровського апеляційного господарського суду (ухвала від 18.08.2011 року) у відповідності із ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем-1 не доведено належними доказами наявність підстав для відмови від виплати страхового відшкодування. Посилання відповідача-1 на п.6.1.15 договору-2, відповідно до якого страховик не має обов'язку щодо виплати страхового відшкодування, якщо збитки, витрати або втрати, пов'язані з перевезенням (експедируванням) вантажу виникли внаслідок претензій через видачу його неправомірному одержувачу, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки поданими відповідачем-2 доказами спростовується таке твердження відповідача-1.

В постанові про порушення кримінальної справи №11005040855 слідчого РВ СМУ ГУ МВС України АР Крим встановлено, що 21.12.2010 року о 16 годині на складі ТОВ «НБТ», що розташований за адресою: м.Сімферополь, вул.Лесі Українки, 4 (за умовами заявки №6/12 до договору-1 вантаж мав бути вивантажений 22.12.2010року у м.Севастополь, по вул.Отрадна, 15/3 та за умовами п.3 договору-1 експедитор самостійно розробляє оптимальні транспортні маршрути у відповідності з умовами заявок клієнта) невстановлена особа шляхом обману заволоділа товарно-матеріальними цінностями ТОВ «Лотос-Крим», чим спричинило йому збитки на суму 400 000 грн.

Довідкою СВ ЗРВ СМУ ГУ МВС України АР Крим за №49/3-4727 від 02.09.2011 року підтверджено наявність в матеріалах кримінальної справи належним чином засвідчених копії заявки №6/12 до договору-1, видаткових накладних №37157689 від 20.12.2010 року на суму 69 671 грн. 05 коп. та №37157690 від 20.12.2010 року на суму 303 580 грн. 65 коп.

На підставі вищевикладеного та враховуючи, що за договором-2 у страховика виникає обов'язок при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування третім особам (в даному випадку позивачу у справі) та така виплата у встановлений договором-2 строк здійснена не була, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом правомірно стягнуто з відповідача-1 на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 365 261 грн. 31 коп. (за вирахуванням франшизи, передбаченій п.4.5 договору-2), решту суми збитків -з відповідача-2, тому Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції; рішення місцевого господарського суду ґрунтується на чинному законодавстві, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування»залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2011 року у справі №28/5005/6642/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя В.В. Прудніков

Суддя В.Ф. Мороз

(Повний текст постанови складено 06.09.2011р.)