ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.10.2011 року Справа № 14/5005/6867/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді : Орєшкіної Е.В. (доповідач)
суддів: Кузнецової І.Л., Науменка І.М,
секретар судового засідання: Литвин А.П.,
представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 15.03.2011 року,
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №24-5-03 від 31.12.2010 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод»на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2011 року у справі №14/5005/6867/2011
за позовом приватного підприємства науково-виробничої комерційної фірми «Техснаб», м.Дніпропетровськ
до відкритого акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод», м.Дніпропетровськ
про стягнення 8 361 грн. 60 коп.
В С Т А Н О В И В:
В травні 2011 року приватне підприємство науково-виробнича комерційна фірма «Техснаб»(далі по тексту ПП НВКФ «Техснаб») звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод»(далі по тексту ВАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод») на свою користь 8 361 грн. 60 коп. заборгованості та понесених судових витрат по справі.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2011року у справі №14/5005/6867/2011 (суддя Панна С.П.) позов задоволено: стягнуто з ВАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод»на користь ПП НВКФ «Техснаб»8 361 грн. 60 коп., 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених в рішенні обставинам справи, порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2011 року у справі №14/5005/6867/2011 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ПП НВКФ «Техснаб»відмовити, провадження у справі припинити.
Скаржник зазначає, що:
- позивач посилається як на підставу пред’явленого позову на договір № 511080656 від 05.02.2008 року, укладений між сторонами, але поставка товару в рамках цього договору не здійснювалась, товар було поставлено на підставі накладних № 20 від 09.09.2008 року, № 24 від 06.10.2008 року, № 28 від 28.11.2008 року, в зв’язку з чим заборгованість за договором відсутня, а отже і відсутній предмет позову;
- накладні № 20 від 09.09.2008 року, № 24 від 06.10.2008 року, № 28 від 28.11.2008 року не відповідають основним вимогам, встановленим законодавством щодо їх форми та змісту, тому не можуть вважатися первинними документами, які б підтверджували факт отримання відповідачем товару від позивача;
- сума поставленого товару, що зазначена в мотивувальній частині позовної заяви, не відповідає сумі в її прохальній частині;
- при поданні позову позивачем недоплачене державне мито, на що місцевий господарський суд уваги не звернув.
Позивач проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечує, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд в її задоволенні відмовити, рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судових засіданнях представників сторін, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства та на предмет повноти з’ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (п.1 ст.626 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України).
Між позивачем - ПП НВКФ «Техснаб»та відповідачем - ВАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод»укладений договір № 511080656 від 05.02.2008 року (далі по тексту договір), за умовами якого постачальник (позивач у справі) прийняв на себе зобов’язання поставити покупцю (відповідачу у справі) засоби для вбирання (далі по тексту товар), найменування, номенклатура, вимоги до якості (ДСТУ, ТУ), кількість, строк поставки та ціна якого зазначена в специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до договору, які є його невід’ємними частинами, та покупець, відповідно, зобов’язання прийняти цей товар та його сплатити.
На виконання умов договору за видатковими накладними №20 від 09.09.2008року, №24 від 06.10.2008 року, №28 від 28.11.2008 року позивачем поставлено відповідачу віників сорго та мітел березових на загальну суму 8 361 грн. 60коп.
Колегія суддів вважає безпідставним твердження відповідача з того приводу, що поставка товару за договором не здійснювалась, оскільки, по-перше, товар поставлений в межах строку дії договору, по-друге, найменування кількість та ціна товару, зазначені в накладних, відповідають тим, що зазначені в договорі.
Щодо посилання скаржника на недоліки у оформленні первинних документів (накладних, поданих позивачем), вони дійсно мають місце. Однак, сам факт отримання товару за ними відповідач не заперечує, в своїй апеляційній скарзі ним зазначено, що «поставка товару здійснювалась позивачем в рамках позадоговірних відносин на підставі накладних №20 від 09.09.2008 року, №24 від 06.10.2008 року, №28 від 28.11.2008 року», тому відсутні підстави вважати зазначені накладні неналежними доказами отримання відповідачем від позивача продукції.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).
Відповідно п.4.1 договору покупець виконує розрахунок за договором на протязі 25 банківських днів з моменту поставки товару при наявності рахунку та податкової накладної.
Додатковою угодою №2 від 26.11.2008 року редакція п.4.1 договору змінена та є наступною: «Покупець виконує розрахунок за договором на протязі 45 банківських днів з моменту поставки товару при наявності рахунку та податкової накладної».
Відповідачем не подано доказів оплати отриманого від позивача товару, тому колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом правомірно стягнуто оскарженим рішенням з нього заборгованість, що є предметом позову у справі.
Щодо невідповідності сум, визначених позивачем у прохальній частині позовної заяви з мотивувальною частиною, позивачем дійсно допущено помилку при визначенні суми поставленого товару у мотивувальній частині позову, але поданими доказами доведено розмір заборгованості та в прохальній частині вірно зазначена сума, що підлягає стягненню з відповідача.
Посилання відповідача на недоплату позивачем державного мита при поданні позову спростовується наявними в матеріалах справи доказами (квитанцією КБ «Приватбанк»від 18.05.2011 року щодо сплати державного мита в розмірі 102 грн.).
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції; рішення місцевого господарського суду ґрунтується на чинному законодавстві, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод»залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2011 року у справі №14/5005/6867/2011 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя І.Л. Кузнецова
Суддя І.М. Науменко
(Повний текст постанови складено 26.10.2011р.)
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2011 |
Оприлюднено | 08.07.2015 |
Номер документу | 46063536 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Орєшкіна Еліна Валеріївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Панна Світлана Павлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні