Постанова

від 30.06.2015 по справі 908/4591/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

30.06.2015 справа №908/4591/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя: Дучал Н.М.

Судді: Геза Т.Д., Ушенко Л.В.

При секретарі Кайдашовій М.О.

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, за довіреністю

від відповідача 1 - не з'явився

від відповідача 2 - не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_2», м.Київ

на ухвалу господарського суду Запорізької області

від 22.05.2015р.

по справі №908/4591/14 (суддя Мірошниченко М.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" м. Київ

до відповідачів: 1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м. Торез

2.Товариства з обмеженою відповідальністю «Донхімтранс», м.Торез

про стягнення суми

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.05.2015р. у справі №908/4591/14 відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про виправлення помилки у наказі від 30.01.2015р. у справі № 908/4591/14.

Публічне акціонерне товариство «Банк Форум», не погоджуючись з ухвалою господарського суду, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області у справі №908/4591/14 від 22.05.2015р., задовольнити заяву ПАТ «Банк Форум» про виправлення помилки в наказі від 30.01.2015р. на примусове виконання рішення господарського суду Запорізької області від 15.01.2015р. у справі №908/4591/14; зобов'язати Господарський суд Запорізької області видати накази на примусове виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 15.01.2015р. у справі №908/4591/14 окремо щодо кожного з боржників, які відповідають вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.16 Господарського процесуального кодексу України.

Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала суперечить чинному законодавству України, а саме ст.4, ст.116 Господарського процесуального кодексу України, ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» та підлягає скасуванню.

Наполягає, що подавши заяву про виправлення помилки в наказі, ОСОБА_2 не мав на увазі зміну або виправлення резолютивної частини рішення від 15.01.2015р., а просив виправити помилку та видати накази на кожного з боржників окремо. Тобто, без зміни резолютивної частини рішення, ОСОБА_2 просив суд видати на кожного боржника окремий наказ, зазначивши в кожному із наказів резолютивну частину рішення щодо стягнення з обох боржників солідарно, але окремо на ім'я кожного із боржників (з однією і тією ж резолютивною частиною рішення в обох наказах, в кожному із яких зазначено окремого Боржника).

В судовому засіданні представник Публічного акціонерного товариства В«Банк Форум» висловився на підтримку доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідачі не скористалися правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Ухвалою суду від 17.06.2015р. про прийняття апеляційної скарги до провадження сторони не зобов'язувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, тому згідно зі ст. 75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст.ст. 101, 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень та ухвал місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п. п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 4 2 , 4 3 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.01.2015р. у справі №908/4591/14 позов Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_2. Київ задоволено. Стягнуто солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м. Торез Донецької області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Донхімтранс" м. Торез Донецької області на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" м. Київ заборгованість за кредитним договором № 6-0032/13/15- LTf від 25.09.2013 р. в сумі 96914,79 євро, що за курсом НБУ станом на 04.11.2014 р. становить 1 571 910,79 грн., в тому числі: прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів - 23 107,49 євро; поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів - 65 390,35 євро; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 6 840,71 євро; поточна заборгованість за нарахованими процентами -1 086,55євро; пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за простроченими процентами - 489,69 євро.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м. Торез Донецької області на користь Державного бюджету суму 31438,21 грн. судового збору.

На примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 30.01.2015р. по справі №908/4591/14 видані відповідні накази від 30.01.2015р.

13.05.2015р. Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» м. Київ звернулось до господарського суду Запорізької області з заявою б/н від 13.05.2015р., в якій просило виправити помилку в наказі від 30.01.2015р. на примусове виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 15.01.2015р. у справі № 908/4591/14; видати накази на примусове виконання рішення господарського суду Запорізької області від 15.01.2015р. у справі № 908/4591/14 окремо щодо кожного з боржників, які відповідають вимогам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.116 Господарського процесуального кодексу України, шляхом надсилання поштою за адресою: 02100, м. Київ, бул. Верховної ради,7.

Заяву обґрунтовано ч.4 ст.116, ст.117 Господарського процесуального кодексу України. Заявником зазначено, що оскільки рішення Господарського суду Запорізької області від 15.01.2015р. у справі № 908/4591/14 ухвалено проти кількох відповідачів, наказ від 30.01.2015р., в якому одночасно зазначено два боржники, не відповідає вимогам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.116 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.05.2015р. відмовлено у задоволенні заяви ПАТ «Банк Форум» про виправлення помилки у наказі від 30.01.2015р. по справі 908/4591/14.

Ухвалу мотивовано відсутністю описки (помилки) в наказі суду, оскільки позивачем було реалізовано право вимоги стягнення повної суми боргу саме шляхом пред'явлення позову до солідарних боржників, отже визначення у наказах часток для стягнення їх з відповідачів суперечило б рішенню суду.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» (ст. 115 Господарського процесуального кодексу України).

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів, або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом (ст.116 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 2,4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу.

Як зазначено Вищим господарським судом України в п.34 Інформаційного листа від 12.03.2009р. № 01-08/163, відповідно до приписів статті 117 ГПК господарський суд, який видав наказ, може за заявою стячувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі; таке виправлення вноситься до наказу ухвалою господарського суду. Видача при цьому господарським судом нового наказу з текстом, що відповідав би здійсненим виправленням, законом не передбачено. Наказ, до якого в установленому порядку внесено виправлення, є виконавчим документом у розумінні Закону України "Про виконавче провадження" з урахуванням внесених до цього наказу виправлень.

За змістом п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» виправлення до наказу мають вноситися з урахуванням вимог частини першої ст.89 ГПК України, тобто ці виправлення не можуть зачіпати суті судового рішення, на виконання якого видано наказ.

Під описками слід розуміти неправильне написання слів, прізвищ, імен, назв тощо. Арифметичні помилки - це неправильне викладення: вихідних даних для розрахунків, які не відповідають наявним у справі доказам; результатів арифметичних дій.

Як свідчать матеріали справи, звертаючись з позовною заявою ПАТ «Банк Форум», з врахуванням заяви про збільшення № 14852/4.1 від 26.11.2014р., просив стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м. Торез Донецької області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Донхімтранс" м. Торез Донецької області на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" м. Київ заборгованість за кредитним договором № 6-0032/13/15- LTf від 25.09.2013 р. в загальній сумі 96 914,79 Євро, що за курсом НБУ станом на 04.11.2014р. становить 1 571 910,79 грн., в тому числі: прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів - 23 107,49 євро; поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів - 65 390,35 євро; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 6 840,71 євро; поточна заборгованість за нарахованими процентами -1 086,55 євро; пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за простроченими процентами - 489,69 євро, який задоволено судом в повному обсязі.

В обґрунтування позову про солідарне стягнення позивачем покладалося укладення між Банком та ТОВ «Донхімтранс» в забезпечення виконання ФОП ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором № 6-0032/13/15- LTf від 25.09.2013р., договору поруки № 3-0254/13/15-р від 25.09.2013р.

За змістом статей 553-554 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Враховуючи наведене, позивачем було використане, наявне у нього право, вимагати виконання обов'язку в повному обсязі від усіх солідарних боржників разом.

За приписами ст.54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, окрім іншого, зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача(відповідачів), стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення). Якщо у справі беруть участь кілька позивачів або відповідачів, у рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним (ст.84 ГПК України).

Оскільки господарський суд не наділений правом змінювати предмет позову, резолютивна частина судового рішення від 15.01.2015р. у справі № 908/4591/14 повністю відповідає змісту позовної вимоги, викладеної в позовній заяві позивачем.

За змістом ст.117 ГПК України наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження», за умовами якої у виконавчому документі, зокрема, зазначається резолютивна частина рішення .

Відповідно до ч. 2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

При цьому, судом першої інстанції вірно були враховані роз'яснення, надані Вищим господарським судом України:

в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", згідно яких, якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом може бути видано один наказ , в якому зазначається, що право стягнення є солідарним (частина друга ст.18 Закону України «Про виконавче провадження»);

в п. 48 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/530 від 29.09.2009р. «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009року щодо застосування норм Господарського процесуального Кодексу України», в якому зазначено, що якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом може бути видано один наказ на стягнення всієї суми, - але саме один, а не декілька.

Отже, вірним є висновок суду про відсутність помилки у наказі господарського суду Запорізької області від 30.01.2015р. про примусове виконання рішення господарського суду від 15.01.2015р. у справі № 908/4591/14 та відмову позивачеві у задоволенні заяви про виправлення помилки у наказі по справі №908/4591/14.

Враховуючи наведене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування ухвали господарського суду Запорізької області від 22.05.2015р. у справі № 908/4591/14 суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги.

Результати апеляційного провадження у справі №908/4591/14 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» м. Київ на ухвалу господарського суду Запорізької області від 22.05.2015р. у справі № 908/4591/14 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 22.05.2015р. у справі № 908/4591/14 - залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Судді: Т.Д. Геза

ОСОБА_4

Надруковано 7 екз.:

1- позивачу,

1- відповідачу 1

2-відповідачу 2

1-у справу

1-ДАГС

1-ГСЗО