Рішення

від 03.07.2015 по справі 573/1204/15-ц

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/1204/15-ц

Номер провадження 2/573/340/15

РІШЕННЯ

іменем України

03 липня 2015 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Свиргуненко Ю. М.

з участю секретаря: Федорченко Г. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Воронівської сільської ради Білопільського району Сумської області, треті особи: Білопільська районна державна нотаріальна контора Сумської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом та за законом,

в с т а н о в и в :

29 травня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Воронівської сільської ради Білопільського району Сумської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом та за законом. Свої вимоги мотивував тим, що 06 січня 2013 року померла його рідна сестра ОСОБА_3. Після смерті останньої відкрилась спадщина на земельну ділянку, площею 2,13 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Воронівської сільської ради Білопільського району Сумської області, яка належала сестрі на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії РЗ №0729780. Спадщину після ОСОБА_3 фактично прийняла мати - ОСОБА_4, шляхом спільного проживання із останньою. 05 січня 2014 року мати померла. Після її смерті відкрилась спадщина на дві земельні ділянки, а саме: на успадковану після ОСОБА_2 та належну матері на праві власності згідно державного акту серії РЗ №738660. За життя мати склала заповіт, яким заповіла йому свою земельну ділянку площею 2,13 га, розташовану на території Воронівської сільської ради Білопільського району Сумської області. Фактично він прийняв спадщину після матері, однак оформити її не має можливості у зв'язку з тим, що Державні акти на право приватної власності на спадкові земельні ділянки втрачені. Посилаючись на викладені вище обставини, ОСОБА_1 просить визнати за ним право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 2,13 га, розташовану на території Воронівської сільської ради Білопільського району Сумської області, яка належала на праві приватної власності ОСОБА_5 відповідно до державного акту серії Р-З №738660 в порядку спадкування за заповітом та на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 2,13 га, розташовану на території Воронівської сільської ради Білопільського району Сумської області, яка належала на праві приватної власності ОСОБА_3 відповідно до державного акту серії Р-З №729780 за законом після матері ОСОБА_4, яка померла 05 січня 2014 року.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, представник останнього за довіреністю ОСОБА_6 надала письмову заяву про розгляд справи в її відсутність, позов підтримує (а. с. 39).

Представник відповідача - Воронівської сільської ради Білопільського району Сумської області в судове засідання не з'явився. Сільський голова листом повідомив, що з позовом згодний, просив розглянути справу без участі представника сільради (а. с. 28).

Представник третьої особи - Білопільської районної державної нотаріальної контори Сумської області в судове засідання також не з'явився, надав письмову заяву про розгляд справи в його відсутність (а. с. 25).

Третя особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, з позовом згоден (а. с. 41).

У зв'язку з неявкою сторін, третіх осіб, суд розглядає справу без їх участі, на підставі наявних у справі доказів, у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 1216 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

У відповідності до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за законом має право прийняти спадщину.

Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За приписами ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Статтею 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

У відповідності до ч. 1, ч. 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ч. 2, ч. 3 ст. 373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об'єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

За змістом п. «г» ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Судом встановлено, що сестрою позивача ОСОБА_1 була ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 8).

Остання померла 06 січня 2013 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-БП №132297 (а. с. 6).

Згідно з свідоцтвом про народження серії ЯД №041344 матір'ю позивача була ОСОБА_4 (а. с. 8).

У відповідності до свідоцтва про смерть серії І-БП №211067, 05 січня 2014 року померла ОСОБА_5 (а. с. 7).

Рішенням Білопільського районного суду від 22 червня 2015 року встановлено юридичний факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_5, яка померла 05 січня 2014 року в селі Штанівка Білопільського району Сумської області, свідоцтво про смерть І-БП №211067 від 06 січня 2014 року, була матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, в свідоцтві про народження якого, а також в заповіті, посвідченому виконкомом Воронівської сільської ради Білопільського району Сумської області, прізвище, ім'я та по батькові матері записане як ОСОБА_4 (а. с. 40).

Крім цього судом встановлено, що на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії РЗ №729780, виданого Воронівською сільською радою Білопільського району Сумської області 20 серпня 2002 року на підставі розпорядження голови Білопільської районної державної адміністрації №118 від 04 квітня 2002 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №867, ОСОБА_3 належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,1340 га, розташована на території Воронівської сільської ради Білопільського району Сумської області (а. с. 10).

У відповідності до наявної в матеріалах справи копії державного акту на право приватної власності на землю серії РЗ №738660, виданого Воронівською сільською радою Білопільського району Сумської області 20 серпня 2002 року на підставі розпорядження голови Білопільської районної державної адміністрації №118 від 04 квітня 2002 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №1331, матері позивача належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,1339 га, яка знаходиться на території Воронівської сільської ради Білопільського району Сумської області (а. с. 11).

З довідки відділу Держземагенства у Білопільському районі Сумської області від 25 грудня 2014 року вбачається, що державний акт на право приватної власності на землю РЗ №729780 виданий громадянці ОСОБА_3, зареєстрований 20 серпня 2002 року, номер реєстрації 867. Площа земельної ділянки становить 2,1340 га. Присвоєний кадастровий номер 5920682200:02:001:0101.

Державний акт на право приватної власності на землю РЗ №738660 видано громадянці ОСОБА_4, зареєстрований 20 серпня 2002 року, номер реєстрації 1331. Площа земельної ділянки становить 2,1339 га. Присвоєний кадастровий номер 5920682200:02:001:0094 (а. с. 15).

Згідно з довідкою Воронівської сільської ради Білопільського району Сумської області від 26 травня 2015 року ОСОБА_3 на день смерті 06 січня 2013 року постійно проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з матір'ю ОСОБА_4. Заповіт від імені ОСОБА_3 виконкомом Воронівської сільради не посвідчувався (а. с. 14).

За життя мати позивача склала заповіт, яким заповіла останньому належну їй земельну ділянку площею 2,13 га, розташовану на території Воронівської сільської ради Білопільського району Сумської області. Вказаний заповіт посвідчений 15 лютого 2007 року секретарем Воронівської сільської ради Білопільського району Сумської області, зареєстрований у реєстрі за №47, (а. с. 9).

У відповідності до інформаційних довідок зі Спадкового реєстру від 05 червня 2015 року спадкова справи після ОСОБА_3, яка померла 06 січня 2013 року, заведена 26 червня 2013 року за заявою позивача (а. с. 26).

Спадкова справа після ОСОБА_4, яка померла 05 січня 2014 року не заводились (а. с. 27).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач має право на спадщину після матері ОСОБА_5, яка померла 05 січня 2014 року, як за законом, так і за заповітом. Однак, він позбавлений можливості отримати у нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину і вільно розпоряджатися спадковим майном у зв'язку з тим, що державні акти на спадкові земельні ділянки втрачені.

Таким чином, суд вважає за можливе задовольнити позов ОСОБА_1 та визнати за ним право власності на дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площами по 2,1339 та 2,1340 га, які знаходяться на території Воронівської сільської ради Білопільського району Сумської області, в порядку спадкування за законом та за заповітом після матері ОСОБА_5, померлої 05 січня 2014 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 316, 328, 373, 1216, 1218, 1220, 1223, 1233, 1235, 1 1261, 1268, 1296 ЦК України, ст. 81 Земельного Кодексу, ст. ст. 4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Воронівської сільської ради Білопільського району Сумської області, треті особи: Білопільська районна державна нотаріальна контора Сумської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом та за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після матері ОСОБА_5, яка померла 05 січня 2014 року, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2, 1339 га в межах згідно з планом, розташовану на території Воронівської сільської ради Білопільського району Сумської області, яка належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії РЗ №738660, виданого Воронівською сільською радою Білопільського району Сумської області 20 серпня 2002 року на підставі розпорядження голови Білопільської районної державної адміністрації №118 від 04 квітня 2002 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №1331.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_5, яка померла 05 січня 2014 року, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,1340 га в межах згідно з планом, розташовану на території Воронівської сільської ради Білопільського району Сумської області, яка належала ОСОБА_3, померлій 06 січня 2013 року, на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії РЗ №729780, виданого Воронівською сільською радою Білопільського району Сумської області 20 серпня 2002 року на підставі розпорядження голови Білопільської районної державної адміністрації №118 від 04 квітня 2002 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №867.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: